Географічне положення та історія досліджень
- 27-01-2022, 14:55
- 630
7 Клас , Географія 7 клас Бойко, Міхелі 2020
§ 32. Географічне положення та історія досліджень
- Пригадайте, де на Землі поширені покривні льодовики.
- Хто відкрив Антарктиду?
ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ. Антарктида — унікальний материк, несхожий на жодний континент Землі. Вона вкрита потужним крижаним покривом. Крига зумовлює не тільки особливості її природи, а й форму та розміри материка.
Антарктида незвичайна за своїм розташуванням. Її називають «материком на краю світу», оскільки вона віддалена від населеного суходолу. Від найближчого материка — Південної Америки її відокремлює широка (понад 1000 км) протока Дрейка. Антарктида лежить довкола Південного полюса, майже повністю за Південним полярним колом. Узимку весь континент поринає у морок полярної ночі. У літні місяці сонце не опускається за горизонт й освітлює його цілодобово. На широті полярного кола полярна ніч триває одну добу, а з просуванням до полюса її тривалість збільшується. На самому ж полюсі півроку (180 діб) триває ніч і півроку — день (мал. 153).
РОБОТА З КАРТОЮ
- 1. Охарактеризуйте географічне положення Антарктиди.
- 2. Як розташування Антарктиди впливає на її природні умови?
- 3. Де проходить межа Антарктики? Яка відмінність між Антарктидою і Антарктикою (мал. 154)?
- 4. Назвіть держави, наукові станції яких працюють в Антарктиді.
- 5. Де розташована антарктична науково-дослідна станція України?
Мал. 153. Дослідження Антарктиди
Подорож у слово
Походження назви Антарктида пов’язане... з небом. Арктос (Ведмідь) — так називали стародавні греки сузір’я Великої Ведмедиці. Район земної поверхні довкола Північного полюса, що лежить під цим сузір’ям, дістав назву Арктикос (Арктика). А протилежний Арктиці район довкола Південного полюса Землі називають Антарктикою (анти означає навпроти). Звідси й назва Антарктида — навпроти Арктики.
Мал. 154. Антарктика — південна полярна область
Антарктида розташована в центрі південної полярної області, яку, на противагу Арктиці — північній полярній області, називають Антарктикою (мал. 154). Зовнішня межа Антарктики проходить в океані по 50—60° пд. ш., окреслюючи площу, що становить майже 1/10 поверхні земної кулі.
Площа Антарктиди майже вдвічі більша за площу Австралії. Її береги — це здебільшого високі й стрімкі крижані урвища. На материку є лише один великий півострів — Антарктичний.
ВОДИ ПІВДЕННОГО ОКЕАНУ. Береги Антарктиди омиваються водами південних частин Тихого, Атлантичного та Індійського океанів. Разом їх умовно називають Південним океаном. Біля берегів Антарктиди він утворює низку морів, що недалеко вдаються в суходіл: Ведделла, Росса та ін.
Води Південного океану характеризуються вкрай низькими температурами. Взимку температура води на поверхні становить —2...+1 °С. Влітку вода «прогрівається» до +3 °С. Солоність вод не значна внаслідок опріснення їх талими водами айсбергів. Велика їх кількість плаває у водах Південного океану і взимку, і влітку.
Південний океан — найбільш неспокійна частина Світового океану: там часто бувають шторми і високі хвилі. Це вплив постійних західних вітрів, що панують у цих широтах. У антарктичних водах вони спричиняють потужну течію Західних Вітрів, де потік води завширшки більш як 1000 км рухається довколо Антарктиди із заходу на схід. Швидкість цієї «водяної каруселі» становить 3,5 км/год.
ІСТОРІЯ ВІДКРИТТЯ. Факти біографії Антарктиди так само незвичайні, як і її природа. Ви вже знаєте, що її було відкрито пізніше за інші материки — тільки в XIX ст. Та про ймовірність існування невідомого материка на півдні говорили ще стародавні греки. За 300 років до відкриття Антарктиди її можна було побачити на стародавніх географічних картах!
Світ у просторі й часі
Хто першим відкрив Антарктиду?
Хто був першовідкривачем Антарктиди достеменно невідомо. У 1820 р. до Антарктиди, наблизилися кораблі трьох капітанів: Фабіана Беллінсгаузена (капітана Російського імператорського флоту), Едварда Брансфілда (капітана Військово-морських сил Великої Британії) та Натаніеля Палмера (мисливця на тюленів із Сполучених Штатів Америки). 30 січня британська експедиція Е. Брансфілда та В. Сміта досягла півострова Триніті, який є частиною континенту, тому вважають, що вони першими відкрили материк.
У XVIII ст. багато дослідників намагалися відшукати шостий материк. Затято його шукав й англійський мореплавець Джеймс Кук. Під час свого другого навколосвітнього плавання в 1772—1775 рр. його вітрильники перетнули Південне полярне коло. Досі жодне судно не заходило так далеко на південь. Кілька днів вони пробивалися крізь крижані затори, та суцільна крига перепинила подальше просування на південь. Дж. Кук відкрив низку островів і повернувся назад з думкою, що південний материк відкрити неможливо. Він був першим мореплавцем, який перетнув Південне полярне коло. На пошуки материка на півдні вирушила й російська експедиція під керівництвом Фабіана Беллінсгаузена і Михайла Лазарева (1819-1821 рр.). Географічні карти того часу і тих місць були дуже приблизними. Моряки йшли невідомими морськими просторами до невідомої «білої плями». Лід намерзав на оснастці парусних суден, униз сипалися льодяні бурульки, сніг засипав палубу. Проте мореплавці мужньо просувалися далі на південь. Вони підійшли так близько до берегів материка, що могли бачити льодовик. Під час плавання Ф. Беллінсгаузен і М. Лазарев нанесли на карту близько 30 островів.
Загалом Антарктиду було відкрито у 1820 р. Проте знадобилося ще майже 100 років, аби Південна Земля, яка була на стародавніх картах греків, набула реальних обрисів.
ПОДОРОЖІ ДО ПІВДЕННОГО ПОЛЮСА. Яскраві й трагічні сторінки історії вивчення Антарктиди пов’язані з походами в глиб континенту до важкодоступного Південного полюса. Наприкінці 1911 р. від узбережжя до нього наввипередки прямували дві експедиції — норвезька Руаля Амундсена і англійська Роберта Скотта. Шлях сміливцям заступали жорстокі морози, шалені вітри, небезпечні тріщини-провалля в кризі. Проте Р. Амундсен з товаришами 14 грудня 1911 р. досягнув полюса. Вони дослідили навколишню місцевість і повернули назад.
Через 34 дні, 18 січня 1912 р., до Південного полюса дісталися і п’ятеро відважних англійців. Проте там уже майорів норвезький прапор. У пригніченому стані Р. Скотт із товаришами вирушили назад до узбережжя. Погода була несприятлива, не вистачало їжі, люди втомились і були обморожені. Невдовзі вони всі загинули.
СУЧАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ. Всебічне і систематичне дослідження Антарктиди розпочалося в середині XX ст. Між різними країнами світу було укладено міжнародну угоду, яка встановила свободу наукових досліджень у будь-яких районах Антарктиди і використання материка тільки в мирних цілях. На його території заборонено розміщувати зброю, видобувати корисні копалини і споруджувати промислові підприємства. Антарктида стала материком науки і миру.
Руаль Амундсен (1872-1928)
Роберт Скотт (1868-1912)
Світ у просторі й часі
Українські імена на карті Антарктиди
Цікаво, що в допоміжному загоні, який на першому етапі супроводжував Р. Скотта до полюса і потім повернувся на узбережжя, був і українець Антон Омельченко. Антон родом із с. Батьки, що на Полтавщині. В експедицію він потрапив як чудовий знавець коней, зокрема стійких до сильних морозів маньчжурських поні, яких закупили для Р. Скотта. Після повернення А. Омельчеко був нагороджений іменною медаллю першопрохідця Антарктиди, його прізвище занесено до списку членів Королівського географічного товариства Великої Британії, йому призначено пожиттєву пенсію. В Антарктиді одна з бухт має назву «Омельченко».
Відтоді різні країни світу почали організовувати там наукові станції, де постійно працюють вчені. Кожний похід у внутрішні райони континенту приносив нові відкриття. Світ дізнавався про гігантські льодовики, високі гірські хребти, корисні копалини, особливості клімату й органічного світу Антарктиди. На допомогу їм прийшли санно-тракторний транспорт, морські судна, авіація, супутники Землі. Тому швидко вдалося обстежити і нанести на карти численні маловивчені райони.
Нині в Антарктиді на 40 станціях працюють науковці із 40 країн світу. Міжнародна співдружність учених продовжує ліквідовувати «білі плями» Антарктиди. Геологи досліджують склад гірських порід, геоморфологи — підлідний рельєф, гляціологи — крижаний покрив, біологи — пристосування рослин і тварин до життя в суворих умовах, океанографи — прилеглі води океанів, метеорологи спостерігають за погодою. На станції «Академік Вернадський» з 1996 р. працюють українські вчені. Є й наукові відкриття. Зокрема, знайдено бактерії, які активно поглинають важкі метали; розроблено новий спосіб уточнення прогнозу землетрусів.
Результати наукових досліджень на льодовому континенті дуже важливі. Адже Антарктида через циркуляцію атмосфери і вод Світового океану впливає на природу всієї Землі. Наукові дані використовуються для прогнозів погоди в різних куточках планети, забезпечення радіозв’язку, прокладання морських та авіаційних шляхів між материками Південної півкулі. Дослідження Антарктиди тривають.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ
- Антарктика — південна полярна область Землі, що охоплює Антарктиду і прилеглі до неї води Тихого, Атлантичного й Індійського океанів разом з їх островами.
- Антарктиду було відкрито останньою серед материків у 1820 р.
- Антарктида — материк міжнародного співробітництва, де проводять дослідження науковці різних країн світу.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
- 1. Які властивості мають води Південного океану?
- 2. Хто і коли відкрив Антарктиду?
- 3. Розкажіть про експедиції Р. Амундсена і Р. Скотта.
- 4. Які дослідження нині проводяться на материку?
- 5. Який внесок у міжнародне вивчення Антарктиди зробили українські вчені?
Коментарі (0)