Войти
Закрыть

Закономірності поширення основних форм рельєфу на материках і в океанах

7 Клас

• Як формувався рельєф материків. Він формувався упродовж тривалого геологічного часу. В археї та протерозої почали утворюватися окремі дещо підвищені ділянки суходолу на стійких малорухомих осередках майбутніх материків, які називають платформами (з франц. - «плоска форма»). Найбільшими докембрійськими платформами є Північноамериканська, Східноєвропейська, Сибірська, Китайська, Південноамериканська, Африканська, Аравійська, Індостанська, Австралійська та Антарктична. Докембрійські платформи складаються з двох ярусів (мал. 11). Нижній називають фундаментом. Він утворений магматичними й метаморфічними гірськими породами. Верхній ярус платформи складається з осадових порід, що ніби чохол вкривають зверху фундамент, тому й називається він осадовим чохлом. Подекуди міцні породи фундаменту виходять з-під пухких порід чохла на поверхню. Такі ділянки називають щитами, а ділянки, вкриті чохлом, - плитами. (Не плутайте з літосферною плитою!). Набагато точніше вчені відновили події, що відбувалися на Землі, зокрема на первинних материках, за останні 570 млн років. У цей час до докембрійських платформ поступово приєднувалися нові ділянки, що утворювалися в рухомих ділянках земної кори - областях складчастості. У цих областях переважно внаслідок зіткнення літосферних плит, осадові породи яких зминалися в складки, відбувалися горотворчі процеси. Близько 500 млн років тому були закладені й так звані молоді платформи. Вони відрізняються від давніх платформ більш молодим складчастим фундаментом, який «похований» під дуже потужним шаром осадових порід....
0 Переглянути

Походження материків і океанічних западин. Геологічні ери та епохи горотворення

7 Клас

• Як виникли океанічні западини й великі ділянки суходолу. Формування поверхні Землі розпочалося близько 4,8 млрд років тому. Існує кілька наукових припущень (гіпотез), які намагаються пояснити походження материків та океанічних западин. Проте це питання залишається до кінця не з’ясованим і дотепер. До XX ст. існувало припущення, що Земля упродовж усієї історії свого розвитку не зазнавала істотних змін, а на її поверхні завжди існувало шість материків. Це наукове припущення увійшло в науку під назвою «теорія фіксизму», що в перекладі з французької означає «закріплений». Прихильники цієї теорії визнавали лише вертикальні рухи окремих ділянок Землі. На самому початку XX ст. з’являється гіпотеза про постійне переміщення материків та океанів, що увійшла в науку під назвою теорія «мобілізму» (з латинської означає «рухомий»). Одним з її прихильників був А. Вегенер, який у 1912 р. обґрунтував свою гіпотезу дрейфу материків, згідно з якою гранітні плити материків ніби плавають на базальтовій в’язкій масі. Пізніше виникла так звана теорія руху літосферних плит, про яку ви вже дізналися на уроках географії в 6-му класі. Прихильники останніх двох теорій вважають, що кілька сот мільйонів років тому на Землі існував єдиний масив суходолу - материк Пангея, оточений океаном Панталасса. Праматерик займав приблизно однакові площі суходолу в Північній і Південній півкулях. Приблизно 200 млн років тому Пангея почала розколюватися, у результаті чого утворилися дві частини: південна - Гондвана, північна - Лавразія. Між ними виник океан Тетіс. Ще пізніше від Гондвани відокремилися Австралія з Антарктидою як єдина ділянка суходолу й виник Індійський океан. Згодом розійшлися Африка й Південна Америка. Так почав формуватися Атлантичний океан. Близько 65-70 млн років тому Антарктида відійшла від Австралії і зайняла своє сучасне положення в районі Південного полюса. У цей самий час Лавразія розділилася на Північну Америку та Євразію. Тоді ж завершилося остаточне формування Атлантичного океану та виник Північний Льодовитий океан. Так утворилися сучасні материки й океани....
0 Переглянути

Рухи Землі, їхні наслідки

7 Клас

• Про добове обертання Землі. Земля як космічне тіло здійснює кілька видів рухів, найголовнішими серед яких є обертання навколо своєї осі (мал. 7) та навколо Сонця. Навколо уявної осі Земля обертається із заходу на схід проти годинникової стрілки. Період обертання становить майже 24 години. Цей проміжок часу називають добою. Осьове обертання Землі має велике значення, оскільки завдяки йому змінюється день і ніч, відбуваються припливи і відпливи, відхиляються тіла, що рухаються горизонтально над земною поверхнею, наприклад літаки. Зі зміною дня і ночі пов’язані добові ритми в живій і неживій природі: добовий хід температури повітря і ґрунту, денний і нічний бриз, добова активність людини, тварин, рослин та ін. НОТАТКИ ДО ТЕМИ Видовищний дослід, що підтверджує обертання Землі навколо осі. Близько 160 років тому французький фізик і астроном Леон Фуко підвісив маятник до стелі в паризькому Пантеоні (усипальниця видатних людей Франції). Якщо дивитися на маятник певний час, видно, як площина його коливання зміщується, що неможливо з погляду фізики. Це насправді свідчить, що зміщується підлога будівлі, де встановлено маятник, а отже, і вся земна куля. Таким чином маятник Фуко (як його називають нині) унаочнив факт обертання Землі навколо власної осі. Український аналог маятника Фуко з’явився нещодавно в Києві. Він встановлений у бібліотеці Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут»....
0 Переглянути

Куляста форма Землі та її географічні наслідки

7 Клас

• Про форму і розміри Землі. У тому, що Земля куляста, тепер ніхто не сумнівається. Уявлення людей про форму й розміри Землі змінювалися з розширенням їхнього світогляду і з розвитком науки. Думку про кулястість нашої планети вперше висловив Піфагор (VI ст. до н. е.). Перші докази кулястості Землі належать Арістотелю (IV ст. до н. е.), а обчислив її розміри у II ст. до н. е. Ератосфен. На зламі XVII-XVIII ст. Ньютон довів, що Земля не ідеальна куля, а дещо сплющена біля полюсів. Причина відхилення форми планети від кулі - обертання Землі навколо своєї осі. Саме це зумовило нерівномірний розподіл земної маси (біля екватора вона більша, а на полюсах - менша) і сприяло формуванню геометрично неправильної форми, яку назвали геоїд. Поверхня земного геоїду збігається з рівнем океану в спокійному стані (мал. 6). Оскільки геоїд за формою наближається до кулі, Землю називають земною кулею. Уявний експеримент І. Ньютона. Англійський учений на уявному експерименті вперше показав те, що форма Землі має відрізнятися від кулі. Потрібно прокопати дві шахти: від полюса до центру Землі і від екватора до центру Землі. Ці шахти заливаються водою. Якщо Земля має форму кулі, то глибина шахт однакова. Проте на воду в екваторіальній шахті діє відцентрова сила обертання планети, тим часом на воду в полярній шахті - не діє. Тому для вирівнювання води у сполучених резервуарах обох шахт потрібно, щоб екваторіальна шахта була довшою. Це є підтвердженням того, що наша планета не ідеальна куля. Доказами кулястості можуть бути кругла тінь від Землі на Місяці, яку видно під час затемнень (саме цим доказом скористався й Арістотель); поступове зникнення кораблів за обрій у відкритому океані чи морі; збільшення видимого горизонту, якщо підніматися вгору; сучасні космічні дослідження....
0 Переглянути

Карти материків та океанів

7 Клас

• Про класифікацію карт материків та океанів. У сучасній науці географічні карти розглядають як особливі просторові моделі земної кулі загалом чи окремих її ділянок. На картах у зменшеному вигляді показують образно-знакові зображення земної поверхні на площині з обов’язковим урахуванням кулястої форми Землі. Існує безліч різноманітних географічних карт, які об’єднуються в певні групи за різними ознаками. Як ви вже знаєте з географії 6-го класу, географічні карти розрізняють за масштабом і відповідно за просторовим охопленням, за змістом і за призначенням (мал. 4). За масштабом розрізняють карти великомасштабні, середньомасштабні та дрібно масштабні. Група карт за просторовим охопленням включає карти світу, материків та окремих океанів, країн чи їхніх частин. Наприклад, за картою світу ви зможете з’ясувати особливості розташування материків і океанів, визначити поширення основних форм рельєфу та ін. За змістом карти поділяють на загальногеографічні та тематичні. На загальногеографічних картах показано, як природні (рельєф, річки, озера тощо), так і соціально-економічні (населені пункти, транспортні шляхи, державні кордони тощо) об’єкти. До загальногеографічних карт належать, наприклад, топографічні карти, оскільки вони відображають не тільки форми рельєфу, води суходолу, лісові ділянки, а й часто показують розміщення штучних об’єктів (канали, дороги, окремі споруди тощо), що накладаються на природний комплекс (мал. 5). Комплексні карти, які найчастіше вміщують у навчальні географічні атласи, також можна вважати загальногеографічними. На них показують разом декілька взаємопов’язаних явищ, але кожне за допомогою умовних знаків. Загальногеографічні карти бувають топографічні (зазвичай великомасштабні), оглядово-топографічні (середньомасштабні) й оглядові (дрібномасштабні)....
0 Переглянути

Материки та океани як об’єкти вивчення регіональної географії

7 Клас

• Про материки та океани як об’єкти вивчення регіональної географії, їх розподіл. У 6-му класі ви дізналися про цікавий і різноманітний світ географічної оболонки та її складові - літосферу, атмосферу, гідросферу й біосферу. Досліджувати географічну оболонку та її складові є головним завданням фізичної географії. Ця так звана природна гілка географії поділяється на загальну й регіональну. Загальна фізична географія, яку ви опановували в 6-му класі, вивчає процеси, явища та об’єкти природи, характерні для всієї земної кулі. Натомість регіональна географія розглядає природу Землі за окремими територіями, або регіонами, - материками, океанами, частинами світу, країнами. Материки та океани є найбільшими регіонами нашої цілісної планети. Вони мають спільне походження, історію розвитку. Їх об’єднують також однакові джерела надходження енергії та речовини. Водночас ці значні за розмірами частини земної кулі є різними природними регіонами. Материки - це насамперед великі ділянки суходолу, так звана «тверда Земля», океани ж - величезні водні простори. У материків поверхня утворена материковою земною корою, в океанів - океанічною земною корою, що прихована товщею води й утворює океанічне дно. Це визначило різні особливості їхнього дослідження в географічній науці. Отже, материк - велика ділянка суходолу, утворена земною корою переважно материкового типу. Більша частина материка лежить вище рівня Світового океану. Розрізняють шість материків: Євразія, Африка, Північна Америка, Південна Америка, Австралія і Антарктида (мал. 1). Пізнаючи Землю, мореплавці й мандрівники називали відкриті нові землі частинами світу. І дотепер збереглися історичні назви шести частин світу: Європа, Азія, Америка, Африка, Австралія та Океанія, Антарктида....
0 Переглянути

Короткий словник географічних термінів і понять

7 Клас

Атол — кораловий острів у океані. Базальт — магматична гірська порода чорного або темно-сірого кольору. Басейн стоку — частина суходолу, з якої вода стікає в певну річку, озеро, море. Басейн безстічний — область внутрішньоматерикового стоку, не пов’язана зі Світовим океаном. Ваді — сухі долини річок на Аравійському півострові та в Північній Африці. Вулканізм — сукупність явищ, пов’язаних з утворенням і дією вулканів. Географічна оболонка (ГО) — оболонка Землі, в межах якої взаємодіють та взаємопроникають одна в одну літосфера, гідросфера, атмосфера і біосфера. Гумус — поверхневий родючий шар ґрунту, який утворюється з перегнилих решток біомаси. Дельта — складена річковими наносами низовинна частина суходолу в гирлі річки, розчленована мережею рукавів і протоків річки. Експорт — вивезення товарів з однієї країни до інших. Ендеміки — рослини або тварини, поширені лише в певній місцевості. Заповідник — територія, яка охороняється законами держави з метою збереження рідкісних рослин, тварин, ландшафтів тощо. Зона — ділянка поверхні Землі різної форми, що має певні ознаки, які відсутні на інших ділянках, наприклад, природна зона. Імпорт — ввезення певного товару в країну. Кліматичний пояс — широтна смуга з відносно однорідним кліматом. Крік — назва пересихаючих річок або тимчасових водотоків в Австралії. Лава — розплавлена маса глибинних гірських порід, яка вилилася на поверхню з тріщин у земній корі або з кратерів вулканів. Лагуна — 1) невелика мілководна частина моря, відокремлена від нього смугою суходолу або сполучена з ним вузькою протокою; 2) внутрішня водойма коралових островів....
0 Переглянути

Міжнародне співробітництво у розв’язанні екологічних проблем. Міжнародні організації з охорони природи

7 Клас

Міжнародне співробітництво в розв’язанні екологічних проблем. Поступово людство усвідомило, що без об’єднання зусиль усіх народів вирішити екологічні проблеми неможливо. Так почали виникати міжнародні урядові й громадські організації, які ставили за мету своєї діяльності охорону довкілля й боротьбу за прийняття суворих законів проти забруднення природи. Які забруднювачі навколишнього середовища вам відомі? Значний вплив на рівень і характер забруднення тієї чи іншої території в світі мають і особливості законодавства країн певного регіону та ефективність дії різних природоохоронних організацій. У розвинутих країнах діють жорсткі санкції проти підприємств і організацій, які порушують природоохоронне законодавство. Звичайно, в цих країнах рівень забрудненості довкілля невпинно зменшується. У зв’язку з цим слід зауважити, що все частіше підприємства, які дуже забруднюють навколишнє середовище, з високорозвинутих країн переносяться в країни з відносно низьким рівнем розвитку, яких багато в Латинській Америці, Африці та Азії. Але все ж і донині найбільші забруднювачі довкілля знаходяться в Китаї, США, Європі, Японії, Росії тощо. Розробіть ескіз власного екологічного плаката. У розвинутих країнах потреби людей все більше зростають і перевищують життєво необхідний мінімум. Люди мають змогу купувати багато спеціально запакованої їжі, одягу, взуття, різних побутових товарів, декілька автомобілів на родину тощо. Споживання зростає з кожним роком. Утворюється безліч відходів людської життєдіяльності. Виникають величезні звалища отруйних речовин, які не встигають переробляти. Вони займають все більшу площу. Це стає однією з найбільших проблем охорони довкілля в розвинутих країнах. У країнах Африки, між іншим, ця проблема також стає актуальною (мал. 302)....
0 Переглянути

Забруднення навколишнього середовища. Види забруднення, основні джерела їх надходження

7 Клас

Забруднення навколишнього середовища. Звичайно, рівень забруднення природного середовища на материках, частинах світу та в океанах є неоднаковим. На суходолі він залежить не стільки від чисельності і густоти населення, скільки від рівня розвитку господарства і особливостей його спеціалізації. Але оскільки природа Землі становить собою одне ціле, отруйні речовини переносяться далеко за межі джерел забруднення. Навіть в Антарктиді, де немає промислових підприємств, вчені знайшли отруйні речовини, занесені сюди за тисячі кілометрів. Поясніть, що сприяє перенесенню отруйних речовин на значні відстані від джерел забруднення. Отже, якщо у вашій місцевості відсутні значні джерела забруднення, це ще не означає, що ви можете відчувати себе у безпеці. Шкідливі речовини можуть бути принесені вітром з заводів, які працюють за тисячі кілометрів від вашого села чи міста. Наприклад, після катастрофи на Чорнобильській АЕС радіоактивні опади було зафіксовано в країнах Скандинавії, віддалених від України на 2000 км. Тому на Землі виникла ціла низка екологічних проблем глобального характеру, з якими не здатна впоратися самостійно жодна країна світу. Це — парниковий ефект, кислотні дощі, руйнування озонового шару в атмосфері тощо. Види забруднення, основні джерела їх надходження. За останні 200 років вміст вуглекислого газу в атмосфері збільшився з 0,028 % до 0,035 %. Забрудення повітря перешкоджає випромінюванню тепла від Землі у космічний простір. Виникає парниковий ефект, який призводить до глобального потепління. Це може викликати різку зміну клімату і катастрофічні наслідки для природи і людського суспільства (мал. 299)....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 18 19 20 21 22 23 24 25 26 ... 57
Назад

Навігація