Мал. 13.2. Відбиток листя папороті (а), амоніт (б) і скам'яніле дерево (в) у відкладах кам'яновугільної системи Донбасу

3. Історія формування тектонічних структур

Поширення тектонічних структур, гірських порід, великих форм рельєфу є наслідком тривалої і складної історії формування земної кори. Вчені виявили, що зміни земної кори та рельєфу відбуваються циклічно (повторюються через певний час).

У межах Середземноморського рухливого поясу упродовж геологічної історії, чергувалися періоди: 1) розширення й опускання земної кори, утворення океанів і морів; 2) відносного тектонічного спокою, руйнування гір і утворення рівнин; 3) інтенсивного стискання земної кори й підняття гірських систем. У наступний тектонічний цикл тут могли знову проявитись опускання, а на давніх гірських породах утворюватись молоді осадові породи морського походження, які пізніше зминалися в складки. Тому у фундаменті тектонічних структур Середземноморського рухливого поясу — Скіфської плити, гірського Криму, Карпат — спостерігається кілька «поверхів» гірських порід, утворених у різні тектонічні цикли. Наприклад, на місці Карпат 3—4 рази виникали гори, які руйнувалися, і на їх місці з’являлося море.

Мал. 13.3. Відслонення зім'ятих у складки й розбитих розломами пластів осадових гірських порід на крутосхилах Карпат (місто Яремче)

У межах Східноєвропейської платформи ці зміни відбувалися менш інтенсивно (чергувалися періоди опускання її окраїн, у межах яких накопичувався осадовий чохол, та підняття з утворенням суходолу, руйнування й перенесення гірських порід у западини).

Історія формування земної кори (тектонічних структур) у межах України подається в додатку 2 (с. 193).

4. Зміна природних умов протягом антропогенового періоду

Природні умови змінювалися не тільки внаслідок рухів земної кори, але й змін клімату. Геологічний період кайнозойської ери — антропоген, який розпочався близько 1 млн років тому, отримав свою назву від давньогрецького слова «антропос» — людина (саме в цей час з’явилася людина як біологічний вид).

Основні зміни природи в антропогеновому періоді, які вплинули на формування гірських порід та рельєфу на території України:

1) продовжувалися тектонічні рухи з переважанням підняття;

2) відбувалися ритмічні зміни клімату, які зумовили чергування холодних льодовикових і теплих міжльодовикових епох;

3) коливання рівня Світового океану та зміни берегової лінії морів, формування сучасних річкових долин.

Найсуттєвіший вплив на формування верхнього шару гірських порід і невеликих форм рельєфу мали льодовики, що наступали зі Скандинавського півострова. Найбільше впливало дніпровське зледеніння (290—240 тис. років тому). Його наслідки значною мірою впливають на сучасну природу України, особливо Полісся.

Мал. 13.4. Відслонення лесоподібних суглинків (у верхній частині — ґрунт)

Мал. 13.5. Павло Тутковський

Виділяють два етапи дніпровського зледеніння: наступ льодовика і танення льодовика.

На етапі наступу льодовика під тиском значної маси льоду утворювалися долини льодовикового виорювання. Під час короткочасних зупинок у русі льодовик утворював вали та куполи морен (мал. 13.6).

Видатним дослідником геологічної будови Українського Полісся й антропогенового періоду був Павло Тутковський. Він розвинув учення про материкове зледеніння в антропогені та про походження лесів і лесоподібних суглинків. Вчений пояснював їхнє походження так: «Із прильодовикових районів сильні вітри переносили пил, який відкладався та накопичувався на земній поверхні. При ущільненні із цих відкладень утворювалися леси, а при їхній переробці площинним водним стоком на пологих схилах — лесоподібні суглинки».

На етапі танення льодовика утворювалися потужні потоки талих вод та озера. У зниження земної поверхні талі льодовикові води переносили й накопичували товщі піщаних і піщано-глинистих відкладень (найбільше — у межах Поліської низовини) (мал. 13.7).

Остання льодовикова епоха закінчилася близько 12 тис. років тому (а разом із нею — палеоліт — давній кам’яний вік у матеріальній історії людства).

5. Вплив геологічної будови й тектоніки на діяльність людини

За допомогою мережі Інтернет і довідкової літератури дослідіть вплив особливостей поширення великих форм рельєфу, тектонічних структур, геологічної будови на життя й діяльність населення в різних частинах України і дайте відповіді на запитання.

1) Більша частина території України розташована в межах платформ. Які великі форми рельєфу характерні для них? Чи сприятливе переважання цих форм рельєфу для розвитку сільського господарства, будівництва шляхів? Чи є райони, де ці види господарської діяльності ускладнені?

2) У межах території України розташовані різні тектонічні структури. Унаслідок їхнього розвитку сформувалися різні геологічні відклади (див. таблицю на с. 49), що використовують як корисні копалини. Складіть таблицю, зазначивши основні тектонічні структури нашої країни та корисні копалини, які там переважають.

3) Приблизно 70% площі України вкривають леси й лесоподібні суглинки, які мають велику пористість, вміст поживних речовин. Як це впливає на родючість ґрунтів?

4) Доберіть приклади впливу особливостей геологічної будови різних частин України на життя й діяльність їхнього населення (у тому числі свого краю).

Мал. 13.6. Морена — нагромадження валунів, пісків, глин, перенесених льодовиком

Мал. 13.7. Піщано-глинисті відклади талих льодовикових вод

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Що відображає геохронологічна таблиця? 2. Де в Україні на земну поверхню виходять найдавніші гірські породи? Коли вони утворилися? 3. Що таке тектонічні цикли? 4. Які тектонічні структури й форми рельєфу утворювалися на початку, а які наприкінці кожного тектонічного циклу? 5. Охарактеризуйте основні зміни природних умов упродовж антропогенового періоду.

6. Чим відрізняється історія геологічного розвитку платформ і рухливих поясів? 7. Чому в історії Землі відносна площа суходолу то зменшувалася, то збільшувалася? 8. Як наслідки дніпровського зледеніння вплинули на сучасну природу України? Чи впливають антропогенові відкладення на поширення різних ґрунтів? Як саме?