• Перші писемні згадки Геродота про природу українських земель. Описи території, на якій розміщена сучасна Україна, а також прилеглих до неї українських історичних земель, у зарубіжжі велися з давніх часів. Перші писемні згадки про природу окремих частин українських земель відомі з творів давньогрецьких, давньоримських та арабських авторів.

Давньогрецький історик, географ і мандрівник Геродот Галікарнаський, який жив у V ст. до н. е., на підставі побаченого на власні очі й почутих розповідей створив перший загальний опис відомого тоді світу (див. мал. 4). Тому цього вченого називають «батьком історії та етнографії».

Зокрема Геродот розповів про життя і побут скіфів - кочового народу, що жив у ті часи у Північному Причорномор’ї на великих площах від Дунаю до Закавказзя. До наших днів дійшла праця Геродота «Скіфія».

Геродот навів відомості про західні береги Чорного моря від гирла річки Дністер до протоки Босфор. Описуючи природу, автор зазначив, що клімат цих земель холодний, а поверхня рівна. «їхній край - це добре наводнена трав’яниста рівнина, а річок пливе через нього небагато, менше, ніж у Єгипті є каналів».

У своїй праці Геродот уперше подав характеристику великих скіфських річок: Дунаю, Дніпра, Дністра, Південного Бугу, але називав їх інакше. Багато в чому Геродот помилявся. Зокрема, розповідаючи про Істр (Дунай), давньогрецький учений вважав його найбільшою річкою світу, до того ж завжди повноводною: і влітку, і взимку. Істр «тече через усю Європу, беручи початок в землі кельтів», - зауважує автор.

Згадуючи про Борисфен (Дніпро), Геродот правильно вказує, що тече річка з півночі, але нічого не говорить про Дніпрові пороги, отже, не знає про них. Геродот був переконаний, що Дніпро - найважливіша для людей річка після Нілу. У річці багато «хорошої риби, приємної на смак, без колючих кісток... І вода в ній дуже чиста порівняно з іншими річками з каламутною водою... А в її гирлі відкладається багато солі... Біля моря Борисфен - уже могутня ріка. Тут до нього приєднується Гіпаніс (Південний Буг), що впадає в той самий лиман».

Геродот

Мал. 4. Карта світу за Геродотом

• Опис природи України у літописах Київської Русі. Багато достовірних відомостей географічного змісту є у літописах часів Київської Русі. У «Повісті минулих літ» названо рівнини й гори давньоруських земель, річки, озера, лісові масиви, визначено кліматологічні та гідрологічні особливості, описано історію заселення окремих районів України. У Київському літописі 1187 р. вперше згадано назву «Україна». У літописах переповідається легенда про заснування Києва трьома братами та їхньою сестрою, які походять із племені полян. У Галицько-Волинському літописі є перші згадки про Львів.

• Дослідження Гійома де Боплана - початок нової ери у вивченні України. Уперше українські землі науковцям і широкому європейському загалу стали відомими завдяки діяльності видатного французького інженера і військового картографа XVII ст. Гійома Левассера де Боплана (близько 1600-1673). Перебуваючи на службі в польського короля Владислава IV у 1630-1648 рр., Боплан працював переважно на території України. Майже 20 років інженер мандрував Україною та прилеглими до неї землями, вибирав придатні місця для зведення фортець і ознайомлювався з топографією, етнографією, побутом. Невдовзі він склав про це цікаві замітки, які лягли в основу його майбутньої книжки «Опис України». Крім того, за дорученням польського короля Боплан складав докладну генеральну карту України, перший варіант якої завершив у 1639 р. Цю рукописну карту розміром 44,5x62,5 см було виконано у масштабі 1:1 500 000. На ній зазначено 275 назв населених пунктів, 80 назв річок, нанесено 4 острови, 13 річкових порогів, 4 лісові масиви, Чорне та Азовське моря. Нині оригінал зберігається у Військовому архіві у Стокгольмі (Швеція). Друге видання карти було доповнено зображенням Кримського півострова.

Мал. 5. Титульна сторінка другого видання «Опису України» Гійома де Боплана

Паралельно Боплан як архітектор проектував численні палаци і фортеці, які було зведено у містах Бар на Вінниччині, Броди на Львівщині, Кременчук на Полтавщині. За проектом Боплана відбудовано знищену козаками польську фортецю Кодак на правому березі Дніпра навпроти колишнього Кодацького порога (1,5 км на південь від сучасного міста Дніпропетровськ).

У 1648 р. Боплан залишив службу і повернувся на батьківщину, до міста Руан. Тут він узявся за опрацювання зібраних на українських землях матеріалів і систематизацію спогадів. Результатом цієї праці стали книжка «Опис України» й докладні топографічні карти України і Польщі. Перше видання під назвою «Загальний план Диких полів, простіше кажучи України» у масштабі 1:1 800 000 було виконане граверним способом у Данцігу. На карті відображено 1293 об’єкти, у тому числі 993 назви населених пунктів і 153 назви річок.

Основна картографічна праця Боплана - «Спеціальний і докладний план України разом з належними до неї воєводствами, округами та провінціями». Вона складається з 8 аркушів загальним розміром 83x216 см у масштабі 1:450 000, вигравіювана і надрукована в 1650 р. у Данцігу. Це одна з перших середньомасштабних карт великої території в Європі. Результатом проведеної Бопланом топографічної зйомки стала перша в історії карта Дніпра, опублікована на трьох аркушах анонімно в Амстердамі у 1662 р. На ній зображено течію Дніпра від Києва до Чорного моря. Цю карту багато разів перевидавали. Загалом до наших днів збереглися 23 оригінальні карти Боплана, присвячені Україні. Вони належать 16 бібліотекам, розташованим у 14 містах восьми держав Європи. Упродовж XVII - першої половини XVIII ст. карти Боплана широко використовували в європейській картографії для відображення українських земель. Хоча назва «Україна» зустрічалася й раніше, саме роботи Боплана сприяли її утвердженню в картографічній практиці.

Головною працею Боплана стала книжка «Опис України», вперше видана у 1651 р. в Руані (мал. 5). Її було перекладено англійською, німецькою, латинською, польською та російською мовами. В Україні вона з’явилася лише на початку XIX ст. Це видання збереглося в місті Яготин у бібліотеці князя Миколи Рєпніна. У другій половині XIX ст. було по одному французькому оригіналу в Києві, Львові й Одесі. Перший український переклад здійснено в 1981 р.

• Степан Рудницький - засновник національної географічної науки. Вагомий внесок у вивчення географії України зробив академік Степан Рудницький (1877-1937). У 1927 р. заснував Український науково-дослідний інститут географії і картографії у Харкові. Викладав географію у вищих навчальних закладах Львова, Харкова, Праги, Відня. С. Рудницький видав понад 70 праць з географії і картографії, основними з яких є «Коротка географія України», «Україна: країна і народ», «Україна - наш рідний край». Автор кількох шкільних підручників з географії українською мовою.

С. Рудницький є засновником української політичної, економічної, демографічної та військової географії, антропогеографії. Він першим у радянській Україні почав розробляти географічні карти українською мовою, зокрема настінні карти України і півкуль. Завдяки йому Україну вперше було представлено у картографічних працях як цілісну просторову одиницю. У працях ученого досліджено проблеми України, її національні, політичні, економічні й територіальні інтереси. Стосовно української перспективи С. Рудницький стояв на позиціях української національної держави, яка має формуватися у зв’язках з іншими державами і народами. С. Рудницький обстоював ідею українознавства, спрямовану на навчання і виховання особистості з громадянською самосвідомістю.

Степан Рудницький

Написані ще у 20-х роках XX ст. праці Степана Рудницького з політичної та суспільної географії й досі є актуальними у справі українського державотворення, формуванні національної ідентичності українського народу, усвідомленні його ролі у загальноєвропейському демократичному процесі.

• Сучасні географічні дослідження. У наш час в Україні провідною науково-дослідницькою установою з фізико-географічних, суспільно-географічних і картографічних досліджень є Інститут географії Національної академії наук України, заснований у 1964 р. Також географічні дослідження здійснюються на географічних факультетах університетів. Основними напрямами географічних досліджень є вивчення загального розвитку природи, прогнозування змін її компонентів, вивчення природних умов в Україні у минулі геологічні ери, дослідження ландшафтів та їх зміни під впливом людської діяльності, аналіз проблем населення й економіки України. На основі географічних досліджень обґрунтовують створення нових природоохоронних територій, складають нові географічні карти й атласи, готують довідкові видання. Українські вчені проводять дослідження Антарктиди на науковій станції «Академік Вернадський».

Перевір себе

• 1. Коли з’явилися перші писемні згадки про територію України? Кому вони належать?
• 2. Що з географічних описів дійшло до нас із часів Київської Русі?
• 3. Розкажіть про роль Гійома де Боплана у вивченні українських земель.
• 4. У яких напрямах географічної науки прославився Степан Рудницький? Яка роль ученого у становленні української державності?
• 5. Підготуйте інформацію про інших учених-географів, які досліджували природу України.
• 6. Підготуйте повідомлення про роль українських науковців у вивченні природи світу.

Проект для краєзнавця

• За допомогою додаткових джерел інформації підготуйте мультимедійну презентацію на тему «Історія дослідження свого району (міста, селища)».