Статево-віковий склад населення
- 17-01-2022, 02:08
- 339
8 Клас , Географія 8 клас Кобернік, Коваленко
§ 50. Статево-віковий склад населення
Пригадайте: 1. Як тип відтворення населення впливає на віковий склад населення? 2. Що таке «старіння нації»? Які негативні наслідки цього явища?
• Статева структура населення. Біологічні, історичні й соціальні причини впливають на співвідношення чоловічого і жіночого населення. Загалом у світі чоловіків більше на 34 млн. Проте це пояснюється переважанням чоловіків у азіатських країнах. Висока смертність серед жінок в Азії зумовлена принизливим ставленням до них, ранніми шлюбами, численними дітонародженнями, недостатнім харчуванням, постійною важкою працею.
В інших регіонах світу за кількістю переважають жінки. Це пов’язано передусім із біологічними причинами. У світі хлопчиків народжується більше, ніж дівчаток. Утім за рахунок вищої дитячої смертності серед представників чоловічої статі цей показник вирівнюється до 15 років. Серед людей літнього віку явно домінують жінки. Генетично зумовлено, що середня тривалість їхнього життя на 5-8 років довша, ніж у чоловіків.
З історичних подій на переважання жіночого населення суттєво впливають війни. Так, у Європі ще й досі серед людей літнього віку значно більше жінок, ніж чоловіків. Особливо це помітно у Німеччині та Австрії. У країнах «молодої еміграції» переважає чоловіче населення. Зокрема, до 70-х років XX ст. чоловіки становили більшість у населенні Австралії та Канади.
В Україні диспропорції у статевій структурі населення дуже помітні: жінки становлять 54 % від усього населення, а чоловіки - 46 %.
• Вікова структура населення. Тип відтворення населення та міграційні процеси впливають на вікову структуру населення. Виділяють три основні вікові групи: діти (0-15 років), люди працездатного віку (15-60 років), літні люди (старші за 60 років). Перша і третя групи - люди непрацездатного віку, які перебувають на утриманні другої. Від того, наскільки «молоде» населення країни, великою мірою залежить інтенсивність демографічних процесів.
Розрізняють два типи вікової структури населення, що відповідають типам його відтворення. Перший (регресивний) тип вікової структури формується за першого типу відтворення населення. Для нього характерною є мала частка дітей і людей молодого віку та велика частка літніх людей. Частка людей працездатного віку - 50-60 %. Такий розподіл людей за віком спостерігається переважно у розвинених країнах, яким притаманне старіння населення. Другий (прогресивний) тип вікової структури мають країни, що розвиваються за другим типом відтворення населення. Тут велика (навіть до половини!) частка дітей і людей молодого віку та вкрай низькі показники частки літнього населення. Осіб працездатного віку близько 51-55 %.
Для України характерний регресивний тип вікової структури. Старіння населення в нашій державі відбувається швидкими темпами. Зі збільшенням тривалості життя і зниженням смертності спостерігалося зростання частки літніх людей із 3-4 % на початку XX ст. до 21,2 % у 2013 р. Найбільшими темпами старіє сільське населення. Водночас падає частка дітей. Якщо на початку XX ст. їхня частка була 40 %, у 1939 р. - вже 35 %, у 2001 р. - 16,5 %, а у 2013 р. - 14,4 %. Частка працездатного населення змінювалася повільно і коливалась у межах 60-64 % (мал. 215).
Мал. 215. Зміна вікової структури населення України, %
Завдання: 1. Поміркуйте, які проблеми постають перед країнами з різними типами вікової структури. Як долають ці проблеми у розвинутих країнах? Чи є можливості розв’язання подібних проблем у країнах, що розвиваються? 2. Чи існує, на вашу думку, оптимальна вікова структура населення? Якою ви її бачите?
Однією з характеристик демографічної «старості» є середній вік населення. Найстаріші - європейські країни: Монако - 49,4 року, Німеччина - 44,9 року, Італія - 43,5 року. З-поміж країн Азії найстаріша Японія - 44,8 року. Наймолодші - африканські країни: Уганда - 15,1 року, Нігер - 15,2 року, Малі - 16,3 року.
Україна належить до «старих» за середнім віком населення - 40,5 року. У селах цей показник ще більший - 44,2 року. За 1989-2013 рр. середній вік населення збільшився на 4 роки. В Україні спостерігаються відмінності у віковій структурі населення між різними регіонами. Наймолодше населення у Закарпатській (середній вік - 36,2 року), Рівненській (36,7), Волинській (37,3) областях. Найстаріше - у Чернігівській (42,7 року), Донецькій, Сумській (41,7) та Луганській (41,6) областях.
Демографічне навантаження - характеристика, що показує, скільки осіб непрацездатного віку повинні утримувати працездатні люди. Нині цей показник дуже високий: у пенсійній системі України на 10 платників страхових внесків припадає 9 пенсіонерів. Хоча останніми роками рівень старіння в Україні дещо знизився через підвищення народжуваності, він і надалі залишається складною проблемою для держави.
• Статево-вікова піраміда. Для графічного зображення розподілу населення за віком і статтю застосовують статево-вікову піраміду населення. Вона формується одночасно під впливом природного руху та міграцій населення. Піраміда являє собою двобічну гістограму розподілу чоловіків (ліворуч) і жінок (праворуч) за їхнім віком на одній ординаті. На вертикальній осі позначають вікові інтервали (одно- чи п’ятирічні), а на горизонтальній - абсолютну кількість (або частку) окремих вікових груп населення.
Класичну форму піраміда статево-вікового розподілу населення має лише у країнах із високими рівнями народжуваності та смертності. В економічно розвинених країнах пірамідальної форми давно немає. На віковій піраміді старіння населення відображається у розширенні з часом її верхньої частини і звуженні - нижньої. Існує три основних типи статево-вікових пірамід (див. мал. 216).
Мал. 216. Статево-вікові піраміди населення України у 1939, 1989, 2014 роках
Зростаючий тип притаманний країнам, що розвиваються за другим типом відтворення. Цей тип має форму правильної піраміди. Для неї характерний високий показник народжуваності, велика частка дітей, мала частка літніх людей, коротка тривалість життя, загальне зростання кількості населення.
Скорочувальний тип піраміди властивий розвиненим країнам із першим типом відтворення. Для неї характерний низький показник народжуваності, мала частка дітей, велика частка літніх людей, висока очікувана тривалість життя, старіння населення. Такий тип піраміди округлий: із завуженою основою, розширеною серединою та дуже вузькою верхівкою.
Омолоджувальний тип піраміди зустрічається в деяких розвинених країнах, де в результаті демографічної політики зростає рівень народжуваності. Форма діаграми подібна до попередньої, але з ширшою основою, яка догори дещо звужується, потім знову розширюється і знову звужується.
На форму вікової піраміди впливають війни, голодомори, стихійні лиха тощо. Наприклад, під час війн на піраміді помітне зменшення людей призовного віку і зниження народжуваності. Якщо країна відчуває притік іноземних робітників, збільшується кількість людей працездатного віку. Тоді грані піраміди стають нерівними. Такі порушення залишають слід у віковій структурі населення.
Аналіз статево-вікових пірамід дає змогу не лише схарактеризувати демографічну історію країни, а й спрогнозувати демографічну ситуацію на майбутнє.
Завдання: Розгляньте статево-вікові піраміди населення України різних років (див. мал. 216). Поясніть причини зміни їхньої форми.
Перевір себе
- 1. Розкажіть про статеву структуру населення світу. Від яких чинників вона залежить у різних регіонах світу?
- 2. Які виділяють вікові групи населення для оцінки забезпеченості країни працездатними людьми?
- 3. Які існують типи видової структури населення? Які їхні ознаки?
- 4. Який тип вікової структури населення притаманний Україні? Які проблеми це породжує?
- 5. Для чого складають статево-вікові піраміди? Що за ними можна визначити?
- 6. Поміркуйте, чому статево-вікові піраміди країн із часом змінюються. Доведіть свою думку на прикладі статево-вікових пірамід в Україні за різні роки.
Практична робота № 11
Обчислення показників природного та механічного руху населення в різних регіонах України
Мета: актуалізувати поняття про природний і механічний рух населення та їхній вплив на зміну чисельності населення; на основі статистичних даних дослідити особливості прояву демографічних процесів у різних частинах України.
Практична робота № 12
Аналіз статево-вікових пірамід України та окремих країн світу
Мета: актуалізувати поняття про статево-вікову структуру населення світу й України; навчитися на основі аналізу статево-вікових пірамід визначати наявні демографічні проблеми країн і складати прогноз демографічної ситуації на майбутнє.
Коментарі (0)