Войти
Закрыть

Охорона природи в Україні

8 Клас , Географія 8 клас Топузов, Надтока, Покась

 

§ 42. Охорона природи в Україні

  • Які природоохоронні об’‎єкти України вам відомі?
  • Пригадайте, що є причиною створення Червоної та Зеленої книг України.

ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ ФОНД УКРАЇНИ. Охорона природи — це заходи, спрямовані на збереження та відтворення як окремих її компонентів, так і їх поєднань у межах ландшафтів. Для цього в Україні створено природно-заповідний фонд та програму перспективного розвитку заповідної справи. Природно-заповідний фонд — це природні комплекси чи об’‎єкти, які мають особливу рекреаційну, естетичну та наукову цінність, із різноманітним ландшафтом та різновидом рослинності й тваринного світу (мал. 142). Основною метою фонду є збереження цілісності природи. Наша країна належить до територій з малою заповідністю (мал. 143).

Мал. 142. Види об’єктів природно-заповідного фонду України

Біосферні заповідники створені для охорони найбільш типових природних об’єктів з метою фонового моніторингу — контролю за станом навколишнього середовища в результаті порівняння природних і сусідніх антропогенних ландшафтів. У біосферних заповідниках виділяють такі зони: заповідну (до неї можуть потрапляти лише науковці), буферну (для запобігання негативному впливу на заповідну зону антропогенних ландшафтів на прилеглих територіях), антропогенних ландшафтів (включає території традиційного землекористування, які не суперечать завданням охорони заповідної зони). В Україні налічується чотири біосферні заповідники, які є визнаними на міжнародному рівні: Асканія-Нова, Карпатський, Дунайський, Чорноморський. У цих природоохоронних об’єктах забезпечується найвищий ступінь охорони природного середовища та зберігається недоторканність ландшафтів у заповідній зоні. Діяльність усіх біосферних заповідників узгоджується згідно з міжнародними домовленостями та угодами. Координацію дій біосферних заповідників здійснює ЮНЕСКО.

• Пригадайте з курсу географії, який ви вивчали в 7 класі, яку діяльність здійснює ЮНЕСКО.

Природні заповідники — це об’‎єкти найвищого ступеня охорони. Їхнім аналогом є заповідна зона біосферних заповідників. На територіях природних заповідників заборонено будувати споруди, прокладати шляхи масового користування, а також лісосплав, вилов і знищення тварин, птахів, проліт літаків і вертольотів нижче як 2000 м над землею. Не можна розкладати вогнищ, влаштовувати місця відпочинку, стоянки транспорту, а також проїжджати й проходити стороннім особам. В Україні є 19 природних заповідників загальнодержавного значення. Найвідоміші з них — Кримський, Карадазький, Український степовий, «Медобори», «Розточчя», Канівський, Поліський.

Національні природні парки — це природоохоронні, рекреаційні, культурно-освітні, науково-дослідні установи загальнодержавного значення. Вони створені з метою збереження, відтворення та ефективного використання природних ландшафтів. Найбільше природних парків у Карпатах: «Синевир», «Ужанський», «Соколівські Бескиди», «Гуцульщина». Відомими є й такі національні парки, як Шацький, «Подільські Товтри», «Святі гори».

Картографічний навігатор

Мал. 143. Карта об’єктів природно-заповідного фонду України

  • 1. За картою визначте зони згущення природоохоронних об’єктів.
  • 2. Які природні заповідники є в Україні? Де вони розташовані?
  • 3. Які об’‎єкти природно-заповідного фонду розташовані в межах області, у якій ви проживаєте?

Регіональні ландшафтні парки створюють для охорони типових для певної місцевості ландшафтів та організованого відпочинку населення. Найдавнішим таким парком є «Дністровський каньйон» (Тернопільська область). Ландшафтні парки поширені майже по всій Україні, найбільше їх у Донецькій, Полтавській і Львівській областях, у Криму. Зокрема, на Львівщині функціонують «Надсянський» та «Верхньодністровські Бескиди», на Донеччині — Регіональний ландшафтний парк «Меотида».

У заказниках здійснюється збереження одного або кількох видів рослин чи тварин, окремих компонентів природи. Розрізняють лісові, зоологічні, гідрологічні, геологічні ландшафтні заказники. Вони охоплюють найбільшу площу серед природно-заповідних територій.

Окремі унікальні природні утворення оголошено пам'ятками природи. Ними можуть бути печери, геологічні відслонення, горби, річкові острови, дерева, джерела тощо. Їх в Україні — майже 3 тисячі.

Заповідні урочища — це природоохоронні лісові, степові, болотні та інші відокремлені цілісні ландшафти, що мають важливе наукове, природоохоронне й естетичне значення, створені з метою збереження їх природного стану.

Ботанічні сади створюються для охорони, вивчення, акліматизації, розмноження та господарського використання рідкісних і типових видів місцевої та світової флори. В Україні найвідоміші — Нікітський ботанічний сад (мал. 144) у Ялті та Національний ботанічний сад ім. М. Гришка в Києві.

Мал. 144. Нікітський ботанічний сад

Дендрологічні парки створюють для збереження різноманітних видів дерев і чагарників та їх композицій у спеціально підготовлених умовах. Відомі такі дендрологічні парки: «Софіївка» (мал. 145) у м. Умань Черкаської області, «Олександрія» (мал. 146) у м. Біла Церква Київської області, «Тростянець» на Чернігівщині. Розміри та флора парків вражають. Зокрема, площа «Олександрії» перевищує розміри європейської держави Монако. У цьому парку є рідкісні рослини: тюльпанове дерево, гінкго дволопатеве, сосни та дуби кількасотлітнього віку.

Мал. 145. Дендропарк «Софіївка»

Мал. 146. Дендропарк «Олександрія»

Зоологічні парки діють у Києві, Миколаєві (мал. 147), Харкові, Одесі, Ялті (АР Крим), Мені (Чернігівська область), Бердянську (Запорізька область), смт Сартані (Донецька область) та інших населених пунктах.

Мал. 147. Лев у Миколаївському зоопарку

Парки — пам'ятки садово-паркового мистецтва — антропогенні ландшафти рекреаційного призначення, що потребують постійного догляду. Вони є в багатьох населених пунктах.

НАЦІОНАЛЬНА ЕКОЛОГІЧНА МЕРЕЖА. Екологічна мережа — це єдина просторова система, яка охоплює природні ландшафти, що підлягають особливій охороні, природно-заповідні, курортні, лікувально-оздоровчі, рекреаційні, поле- та водозахисні землі. Передбачається, що національна екологічна мережа України стане частиною загальноєвропейської, яка створюється для збереження біологічного та ландшафтного різноманіття в країнах Європи.

Функцію екокоридорів виконують видовжені природні елементи: гірські пасма, річкові та балкові системи, захисні лісові смуги тощо. Виділяють чотири широтні національні екологічні коридори: Поліський — у зоні мішаних лісів, Галицько-Слобожанський — у лісостеповій зоні, Південноукраїнський — у степовій зоні, Прибережноморський — на узбережжі Чорного й Азовського морів. Меридіональні природні коридори формуються в долинах Дніпра, Дунаю, Дністра, Південного Бугу, Західного Бугу, Сіверського Донця.

МОНІТОРИНГ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА. Сьогодні, у часи стрімкого розвитку технологій, індустріалізації, хімізації та накопичення відходів, природне середовище потребує дбайливого ставлення. Для цього необхідно здійснювати його моніторинг (англ. monitoring — контроль). Це — система спостережень і контролю за станом природних й антропогенних ландшафтів, за процесами та явищами, що в них відбуваються, для раціонального використання природних умов і ресурсів та їх охорони.

Залежно від об’єктів спостереження моніторинг є: геофізичний. (спостереження за землетрусами), атмосферний (за станом повітря), кліматичний (за погодою, несприятливими кліматологічними явищами, зміною клімату), гідрологічний (за станом малих річок, інших поверхневих і підземних вод), ґрунтовий (за ґрунтовим покривом), біологічний (за рослинністю і тваринним світом), біосферний (за природними процесами та явищами в географічній оболонці), геоекологічний (за впливом людської діяльності на природне середовище), санітарно-гігієнічний (за умовами життя й діяльності людини). За охопленням території моніторинг є: місцевий (здійснюється на окремих підприємствах, у містах, на ділянках ландшафтів), регіональний (у межах області, на територіях природних та економічних регіонів), національний (у загальнодержавному масштабі) та глобальний (спостереження за станом навколишнього середовища на всій планеті, що проводиться на основі міжнародних угод).

Чи знаєте ви, що...

Ефективно стежити за станом довкілля в Україні допомагає космічний моніторинг. Ця автоматизована система дає змогу застосовувати можливості дистанційного зондування Землі та сучасних методів оброблення й аналізу даних, у тому числі в межах територій природно-заповідного фонду. Космічний моніторинг дозволяє стежити за вирубуванням лісів, станом сметтєзвалищ, водойм, видобуванням копалин, ерозійними процесами, паводками, пожежами, посівами тощо. Світовими лідерами цієї технології є Німеччина, США та Франція. Україна долучилася до них у 2012 р.

ЩОДЕННИК ДОСЛІДНИКА

1. Природно-заповідний фонд — це природні комплекси чи об’‎єкти, які мають особливу рекреаційну, естетичну та наукову цінність.

2. Найважливішими природоохоронними об’єктами в Україні є біосферні та природні заповідники й національні природні парки.

3. Національна екологічна мережа формується як складова частина загальноєвропейської екологічної мережі.

4. Моніторинг — це система спостережень і контролю за станом природних й антропогенних ландшафтів, за процесами та явищами, що в них відбуваються, для раціонального використання природних умов і ресурсів та їх охорони.

5. Моніторинг розрізняють залежно від об’єктів спостереження та за охопленням території.

ЗНАЮ, РОЗУМІЮ, ВМІЮ ПОЯСНИТИ

1. Схарактеризуйте структуру природно-заповідного фонду України.

2. Що таке екологічна мережа? З якою метою її створюють?

3. Які види спостережень передбачає моніторинг навколишнього середовища?

4. Дізнайтеся про історію створення природно-заповідного об’єкта в вашій місцевості. Яку він становить цінність для природоохоронної діяльності?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно
 
Даний матеріал відноситься до підручника "Географія 8 клас Топузов, Надтока, Покась", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)

Коментарі (0)

Додавання коментаря

  • оновити, якщо не видно коду