Мал. 19. Етапи формування політичної карти світу

• Державний лад. Форму організації верховної влади у країні називають державним ладом (державним устроєм). Традиційно розрізняють дві основні форми державного правління - республіку і монархію (мал. 20), підґрунтям яких є різні джерела влади (народ чи монарх).

Республіка - форма державного правління, за якої вищі органи державної влади (парламент, президент) обрано безпосередньо народом на певний термін. Існують парламентські, президентські республіки і змішані. Така форма правління найпоширеніша серед країн світу.

Значна кількість парламентських республік зосереджена в Європі. Це, наприклад, Греція, Італія, Угорщина, Чехія, ФРН. Президентськими республіками є США, Аргентина, Бразилія та ін. Держав зі змішаною формою правління також чимало. Так, президентсько-парламентськими республіками є, наприклад, Франція, Росія. У цих країнах президент має значний вплив на формування уряду. Серед змішаних форм правління дуже поширені парламентсько-президентські республіки, у яких вплив президента на формування і роботу уряду обмежений (наприклад, Румунія, Чорногорія).

Така форма правління, як монархія означає, що влада цілком або частково в руках одноосібного глави держави - монарха і зазвичай передається у спадок. Лише в Малайзії та Об’єднаних Арабських Еміратах (ОАЕ) монархи обираються на п’ятирічний термін. Монархії бувають необмежені (абсолютні) і обмежені (конституційні). Найпоширеніша у світі - конституційна монархія, де реальна законодавча влада належить парламенту, а виконавча - уряду, наприклад в Іспанії, Данії, Швеції, Японії.

Серед абсолют них монархій на сучасній політичній карті слід назвати такі країни, як Бруней, Катар, ОАЕ. У них уряд та інші органи влади відповідальні лише перед монархом. Різновидом абсолютної монархії є теократична монархія, де глава держави є водночас главою церкви. Теократичними монархіями є дві держави — Ватикан і Саудівська Аравія.

• Адміністративно-територіальний устрій. Це адміністративно-територіальна організація держави. Територія кожної країни поділяється на окремі частини - адміністративно-територіальні одиниці, у яких створюються і діють органи державної влади і місцевого самоврядування. Одиницями територіально-адміністративного поділу можуть бути області, провінції, губернії тощо. Адміністративно-територіальна організація держави передбачена законом, який визначає не лише порядок територіального поділу країни, а й характер конституційно-правових відносин між державою загалом та її складовими частинами.

Розрізняють просту, або унітарну, і складну - федеративну форми адміністративно-територіального устрою. Унітарна форма характеризується верховенством єдиної держави над адміністративно-територіальними одиницями. Її ознаками є наявність єдиної конституції, єдиного керівного центру, єдиної державної мови. Федерація відрізняється наявністю державних утворень, які мають певну юридичну і політичну самостійність. У федеративній державі водночас із єдиними законами і органами влади діють закони й органи територіально-адміністративних суб’єктів - республік, штатів, земель тощо.

Мал. 20. Основні форми державного правління

Історично склалося, що держав з унітарною формою державного устрою у світі більше. Така форма притаманна, наприклад, більшості країн Європи. За Конституцією Україна - також унітарна держава.

• Державний лад України. До 1 січня 2006 р. Україна була президентсько-парламентською республікою. З набуттям чинності змін до Конституції вона отримала нову форму державного правління і стала парламентсько-президентською республікою. Основні принципи або правила державного ладу в Україні визначені в її Конституції. Це насамперед принципи суверенності та незалежності держави, демократизму, унітарності (єдності, соборності), а також соціальної та правової держави.

Основні засади та система територіального й адміністративно-територіального устрою України визначаються Конституцією України. Територіальний устрій України відповідно до ст. 132 Конституції України ґрунтується на таких засадах: цілісності та єдності державної території; поєднанні централізації та децентралізації у здійсненні державної влади; збалансованості соціально-економічного розвитку регіонів з урахуванням їхніх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій.

Єдність і цілісність державної території означають, що складові її частини нерозривно взаємопов’язані, визначаються внутрішньою єдністю.

Поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади виявляється в тому, що за центральними органами держави зберігається право охорони і забезпечення загальнодержавних інтересів, а решта функцій передається на місця - органам місцевого самоврядування.

Збалансованість соціально-економічного розвитку регіонів з урахуванням усіх їхніх особливостей і традицій означає диференційований підхід до вирішення питань оптимального економічного і культурного розвитку, демографічної політики та забезпечення територіальної єдності складових України, цілісності єдиної державної території.

Згідно зі ст. 33 Конституції України, сучасний адміністративно-територіальний поділ країни представлений областями, Автономною Республікою Крим, районами, містами, районами в містах, селищами і селами.

ГОЛОВНЕ

• Політична карта світу - це географічна карта, на якій відображено територіально-політичний поділ світу на країни, держави і території.

• Процес формування сучасної політичної карти налічує чотири етапи - стародавній, середньовічний, новий і новітній.

• Розрізняють такі форми державного правління, як республіка і монархія, і такі форми державного устрою, як унітарна і федеративна.

• Україна - це унітарна парламентсько-президентська республіка.

ПЕРЕВІРИМО СВОЇ ЗНАННЯ І ВМІННЯ

1. Які основні елементи політичної карти світу?

2. Чим відрізняється республіка від монархії, унітарна країна від федерації?

3. Чому політична карта світу постійно змінюється?

4. Чому в Україні на сучасному етапі розвитку відбуваються певні зміни в державному правлінні і в адміністративно-територіальному устрої?

5. Знайдіть держави - республіки і монархії, які названі в параграфі, користуючися політичною картою світу в атласі.