Основними чинниками формування і розвитку ландшафтів є сонячна радіація, внутрішня енергія Землі й енергія її обертання, а також процеси, що відбуваються в атмосфері, гідросфері й біосфері. Енергетичні чинники впливають на розвиток природних комплексів через основні фізико-географічні процеси, такі як теплообмін, вологообмін, обмін мінеральних та органічних речовин.

Характерною рисою ландшафту є цілісність, що зумовлена поєднанням взаємозалежних компонентів природи на певній території суходолу чи водної поверхні.

Ландшафт є складним природним комплексом, який поділяється на типові для нього, але менші за розмірами ПТК. Складовими частинами ландшафту є місцевості, урочища і фації. Ці невеликі природні комплекси, які входять до складу ландшафтів, називають морфологічними частинами ландшафту (мал. 82). Фація - це найпростіший ПТК, що виділяється в межах одного елемента рельєфу, наприклад на вершині пагорба, дні яру, схилі балки, уздовж русла на заплаві річки. Для фації характерні найбільш однорідні природні умови.

Декілька взаємозв’язаних фацій утворюють урочище - природно-територіальний комплекс, що формується в межах однієї відносно невеликої форми рельєфу: окремого пагорба, яру, балки, річкової долини. Поєднання у просторі однакових за походженням урочищ, які сформувалися на досить великій формі рельєфу протягом тривалого часу, утворює місцевість. Місцевостями, наприклад, можуть бути заплава великої річки, вододіл, окреме гірське пасмо, улоговина, скелясте високогір’я.

Мал. 82. Схема супідрядності морфологічних частин ландшафту

Ландшафт і регіональні ПТК вищого рангу, як-от: район, область, провінція, зона, країна - називають таксономічними одиницями фізико-географічного районування (регіональні класифікаційні одиниці). Відповідно до об’єднання ознак ландшафтів за подібністю, виділяють типологічні класифікаційні одиниці - види, роди, типи, класи ландшафтів.

У навколишньому середовищі розрізняють природні і антропогенні ландшафти. Природний ландшафт складається із взаємодіючих та взаємозалежних природних компонентів, що формуються під впливом природних процесів протягом тривалого часу. Основними природними компонентами ландшафтів є гірські породи, повітря, вода, ґрунти, рослинність, тваринний світ.

• Карта «Ландшафти». Ландшафтна карта - це тематична географічна карта, яка демонструє результати вивчення природно-територіальних комплексів різних категорій та їхнє просторове поширення, а також відображає їхнє районування. Виділяють загальнонаукові, оцінні та прогнозні ландшафтні карти.

На загальнонаукових картах відображають різноманітність і стан природно-територіальних комплексів різного рангу: від фацій та урочищ до класів і типів. Оцінні карти ілюструють класифікацію та оцінку ландшафтів стосовно умов життя людей та їхньої господарської діяльності (меліорації, будівництва транспортних шляхів, гідротехнічних споруд тощо). Прогнозні ландшафтні карти відображають можливі майбутні зміни природних комплексів у результаті дії природних і техногенних чинників. Існують також палеоландшафтні карти, на яких відображають реконструйовані ландшафти минулого.

За результатами комплексних досліджень природних умов території нашої держави, систематизації природно-територіальних комплексів складено загальну ландшафтну карту України (див. атлас або форзац підручника).

Об’єктами зображення на велико- та середньомасштабних ландшафтних картах є типологічні природні комплекси — фації, урочища, місцевості або їхні класифікаційні об’єднання. На них показують не тільки просторове розміщення класифікаційних об’єднань ПТК, а і їхню внутрішню структуру. На дрібномасштабних ландшафтних картах зображують великі класифікаційні об’єднання ландшафтів — види, типи і класи.

Для зручності користування такою картою та харатеристики ландшафтної структури території України на ландшафтній карті є детальна легенда, у якій зазначено класифікаційні об’єднання природних комплексів.

Наукове і практичне значення ландшафтних карт полягає у тому, що вони відображають ландшафтну структуру території країни і загальні властивості природних комплексів у систематизованому вигляді, а також є основою для створення обґрунтованої схеми фізико-географічного районування території.

ГЕОГРАФІЧНИЙ ІНТЕРАКТИВ