§ 63. Природні умови і ресурси області. Природокористування. Об’єкти природно-заповідного фонду

ПЕРШ НІЖ ЧИТАТИ, ПРИГАДАЙТЕ!

• Що належить до природних ресурсів і які є їхні головні види?
• Що таке природокористування?

Регіональні особливості природи. Великі розміри території України та її розташування в різних природних зонах зумовили помітні відміни у природі між її регіонами, що значно впливає на життя і побут населення.

Більшість областей розташовано в межах рівнинного рельєфу. Винятком є лише Закарпатська, Львівська, Івано-Франківська і Чернівецька області, частина яких зайнята Українськими Карпатами. А крайній південь АРК зайнятий Кримськими горами. Ці особливості зумовлені пануванням у межах території країни великої тектонічної структури - Східноєвропейської платформи. У рельєфі їй відповідає Східноєвропейська рівнина. Натомість на південному заході і на крайньому півдні Кримського півострова розташовані молоді складчасті системи, що є частинами Альпійсько-Гімалайського поясу.

Утім не кожна область має однаковий, як за абсолютними, так і за відносними висотами, рівнинний рельєф. Так, Чернівецька область вирізняється серед інших регіонів найвищою абсолютною висотою рівнинної частини України (515 м). Значні абсолютні висоти характерні й для Донецької і Луганської областей, де вони сягають 250-350 м. Натомість південь Одеської, Миколаївської і Херсонської областей, навпаки, характеризується незначними висотами, що подекуди становлять лише 2-10 м.

Усі міжрегіональні відміни в рельєфі пояснюються місцевими особливостями тектонічної і геологічної будови. Серед таких важливі складові будови Східноєвропейської платформи - області щита і плити. У рельєфі їм відповідають височини і низовини, які складені неоднаковими гірськими породами. До того ж у межах території України поширені й інші структури - Донецька складчаста область, Скіфська платформа, з якими і пов’язані значні коливання висот.

Помітно різниться і клімат регіонів. Що далі на захід розташовані області, то клімат їхній м’якший - вологіший і зазвичай без різких стрибків температури впродовж року. Що східніше розташовані області, то суворіший клімат, за якого дуже морозні зими і спекотне літо є звичним явищем. Наприклад, для низовинної частини Закарпатської області типовою є коротка й тепла зима з температурою -2...-3 °С. Літо тут тепле, але не спекотне, температура липня - близько +20 °С. Подібний клімат і Рівненської, і Волинської областей, де взимку температура зазвичай лише -4...-5 °С, а влітку сягає +18...+19 °С. Натомість у Луганській, Донецькій областях клімат характеризується жарким і сухим літом з посухами, холодною й малосніжною зимою. Саме в Луганській області зареєстровано рекорд мінімальної температури (-41,9 °С) і найвищої в Україні температури повітря (+42 °С).

Відмінність між регіонами спостерігається і в розподілі внутрішніх вод. Це можна побачити на прикладі кількості річок, ставків і водосховищ. Так, найбільше річок у західних вологіших областях: Закарпатська область має 9429 річок, Львівська - 8950 річок, Івано-Франківська - 8321 річку. Найменше річок у Херсонській області (20). Найбільші за обсягом водосховища збудовано в областях з посушливим кліматом - у Миколаївській, Луганській та Одеській областях.

Аналізуючи тематичні географічні карти, ви з’ясуєте, що відмінності між регіонами існують і за ґрунтово-рослинним покривом, тваринним світом, ландшафтами.

Слід також враховувати, що життя і побут населення значною мірою ускладнюватимуть несприятливі природні процеси і явища, які можуть мати місце на території вашого регіону. Тому з’ясуйте, чи не є характерними для вашої області, наприклад, ерозійні процеси (як у Донецькій, Житомирській або Черкаській областях), тривалі посухи і пилові бурі (як в Одеській, Херсонській, Запорізькій областях), суховії (як у Миколаївській або Дніпропетровській областях), зливові дощі і катастрофічні паводки (як у гірських районах Львівської та Івано-Франківської областей), заболочування (як у Волинській, Рівненській або Чернігівській областях) і землетруси (як у Закарпатській області або АР Крим) тощо.

НАУКОВІ ДИСКУСІЇ

Негативні наслідки від повеней і паводків проявляються на 27 % території України, де проживає майже третина населення. У Прикарпатському регіоні катастрофічні паводки за останні десятиліття завдали збитків на мільярди гривень. Чи можна, на вашу думку, зменшити наслідки таких природних явищ?

Регіональні особливості природних ресурсів. Безперечно, важливе значення мають не лише природні умови, а й природні ресурси, якими володіє область. Зважаючи на це, слід проаналізувати природно-ресурсний потенціал своєї області (див. Додаток 4). Йдеться про сукупність природних ресурсів, які наявні в області і які можна використати для розвитку господарства.

Екологічні наслідки природокористування. Ви вже знаєте, що природокористування ґрунтується на використанні природних ресурсів, тому є важливою складовою проблеми взаємодії природи і суспільства. Проте особливості природокористування в різних регіонах України та їхні екологічні наслідки різняться. Це, зокрема, залежить від наявності тих чи інших природних ресурсів і ступеня їхньої експлуатації.

Так, в Івано-Франківській, Закарпатській, Волинській, Житомирській, Київській, Чернігівській областях активно вирубують ліси, а на їхньому місці з’являються пустирі. У Донецькій, Луганській і Дніпропетровській, а також у Львівській і Волинській областях активно видобувають вугілля. Як наслідок, тут можна побачити численні шахти і кар’єри, горби відходів, які порушують природний рельєф. Подібне відбувається і внаслідок видобутку інших корисних копалин - руд металів, будівельного каміння тощо.

На теренах Чернігівської, Сумської, Харківської, Полтавської, Херсонської та деяких інших областей видобувають нафту й газ. При цьому нерідко спостерігається згоряння цього палива просто в атмосферу. На металургійних підприємствах Донецької, Дніпропетровської областей дуже інтенсивно використовують воду. Як наслідок відбувається її теплове, механічне і хімічне забруднення. Невпинний розвиток землеробства призводить до експлуатації земельних ресурсів. Найбільше потерпають розорані землі областей степової зони - Херсонської, Миколаївської, а також Кіровоградської. Спорудження численних доріг, під’їзних шляхів теж передбачає використання природних умов і ресурсів.

Отже, якщо природокористування нераціональне, воно супроводжується забрудненням, виснаженням природних ресурсів і, зрештою, зумовлює погіршення загального стану довкілля. Екологічні наслідки природокористування за різними регіонами України ілюструє таблиця. У ній наведено також інтегральний показник стану навколишнього природного середовища. Цей показник коливається від 0 до 1,0: вищі значення свідчать про сприятливіший екологічний стан. При цьому використано таку шкалу стану довкілля, яка залежить від значення інтегрального показника.

Таблиця

Показники стану навколишнього природного середовища

Аналіз даних таблиці свідчить про те, що найгірший стан навколишнього природного середовища у промислових областях - Донецькій, Запорізькій і Дніпропетровській. Найкращий стан навколишнього природного середовища має Волинська, Житомирська і Рівненська області.

Об’єкти природно-заповідного фонду. Станом на 1 січня 2020 р. природно-заповідний фонд (ПЗФ) України має у своєму складі 8512 територій та об’єктів загальною площею 4,4 млн га в межах території України (фактична площа 4 млн га) та 0,4 млн га в межах акваторії Чорного моря.

Відношення фактичної площі природно-заповідного фонду до площі держави («показник заповідності») становить 6,8 %.

Таким чином, площа ПЗФ України за роки незалежності зросла більше ніж утричі (у 1991 р. вона становила 1,3 млн га). Але, незважаючи на це, вона є недостатньою і залишається значно меншою, ніж у більшості країн Європи, де середній відсоток заповідності становить 21 %.

Трохи більше половини (58 %) площі ПЗФ України займають території та об’єкти загальнодержавного значення. Серед них 19 природних і 5 біосферних заповідників, 52 національні природні парки, 326 заказників, 136 пам’яток природи, 18 ботанічних садів, 20 дендрологічних та 7 зоологічних парків, 89 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва. Загальна площа територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення становить 2,5 млн га, місцевого - 1,8 млн га.

Найбільший відсоток заповідності серед адміністративно-територіальних одиниць - у м. Севастополь, м. Київ, Івано-Франківській, Хмельницькій та Закарпатській областях. Найменший - у Вінницькій, Харківській, Дніпропетровській, Черкаській та Миколаївській областях.

ГОЛОВНЕ

• Кожний з регіонів України має свої особливості природних умов і відрізняється за природно-ресурсним потенціалом.

• Екологічні наслідки природокористування в кожному регіоні нашої держави певною мірою зумовлені наявними природними ресурсами та їхнім нераціональним використанням.

• Найгірший стан навколишнього природного середовища - у промислових східних областях, а найкращий - у західних.

• Площа ПЗФ України за роки незалежності зросла більше ніж утричі, але є недостатньою.

ПЕРЕВІРИМО СВОЇ ЗНАННЯ ТА ВМІННЯ

• 1. Визначте несприятливі природні процеси і явища, що ускладнюють життя й побут населення на території вашої області.
• 2. Порівняйте природно-ресурсний потенціал своєї області і сусідніх областей, визначивши лідера і аутсайдера.
• 3. Наведіть приклади екологічних наслідків природокористування у вашому регіоні.
• 4. За Таблицею... визначте місце, що посідає ваш регіон за площею об’єктів природно-заповідного фонду.
• 5. Якщо вам доведеться змінити регіон проживання, який ви обрали б за схожістю природних умов? Відповідь обґрунтуйте.

ДОСЛІДЖЕННЯ (екскурсія)

Ознайомлення з об’єктами природи своєї місцевості.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Географія 8 клас Пестушко, Уварова, Довгань 2021 (повторне видання)", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)