Форми земної поверхні. Геоморфологічна будова
- 19-01-2022, 00:04
- 362
8 Клас , Географія 8 клас Бойко, Дітчук, Заставецька
§ 19. ГЕОМОРФОЛОГІЧНА БУДОВА
• Пригадайте, які зовнішні сили діють на земну поверхню.
• Які форми рельєфу утворюються під дією вітру та поверхневих вод?
ОСНОВНІ ТИПИ РЕЛЬЄФУ. Вплив на земну поверхню внутрішніх і зовнішніх сил спричинив формування рельєфу різноманітних типів. Із внутрішніми процесами пов’язані тектонічний і вулканічний типи, а із зовнішніми - гравітаційний, водно-ерозійний і водно-акумулятивний, карстовий, льодовиковий і водно-льодовиковий, еоловий, береговий, антропогенний типи рельєфу.
Тектонічні форми рельєфу утворилися внаслідок тектонічних рухів земної кори. Такими є гірські хребти і міжгірні долини в Українських Карпатах (чергування складок, повернутих угору і вниз), складчасто-брилові Кримські гори, Донецький кряж (піднята складка), Придніпровська, Причорноморська і Закарпатська низовини (на місці западин) та ін.
Вулканічні форми рельєфу є результатом безпосередньої діяльності вулканів. Такими в Україні є Вулканічний хребет у Карпатах, Берегівське горбогір’я на Закарпатті, гора Карадагу Криму (мал. 64). Вулканічні форми виникають і внаслідок проникнення магми між шарами осадових порід. Так утворилася, наприклад, гора Аюдаг у Криму. Специфічними вулканічними формами є грязьові вулкани. їх конуси невисокі - 1-2 м. Кілька десятків таких грязьових вулканчиків є на Керченському півострові в Криму (мал. 65).
Гравітаційні форми рельєфу спричинені процесами, що відбуваються під дією сили тяжіння (гравітації). До них належать обвали й осипища, яким сприяє активне вивітрювання порід.
Подорож у слово
Геоморфологія - це галузь фізичної географії, що вивчає походження та закономірності поширення різних форм і типів рельєфу.
Мал. 64. Вулканічний масив Карадаг
Україна дивовижна
Грязьові вулкани
Більшість грязьових вулканів Керченського півострова згаслі. Проте є й постійно діючі. Гази, що вириваються з глибин 5-7 км по розривах земної кори, виштовхують на поверхню розріджену глинисту масу з уламками порід, яка утворює невеликі конічні горби. Виверження таких вулканчиків іноді супроводжуються вибухами, місцевими землетрусами або самозайманням газу.
Мал. 65. Грязьовий вулкан на Керченському півострові
Мал. 66. Обвал біля підніжжя Південної Демерджі
Україна дивовижна
Кам'яний хаос
На скельних урвищах гори Південна Демерджі, що в Криму, неодноразово траплялися обвали. Її підніжжя сховане хаосом кам'яних глиб завбільшки з триповерховий будинок. У 1966 р. брили масою 23 тис. тонн з гуркотом упали з висоти понад 100 м. Гул потужного обвалу був схожий на сильний вибух, і сейсмічна станція в м. Алушті зареєструвала спричинені ним поштовхи як землетрус.
Рекорди України
Найдовшим каньйоном в Україні є Дністровський, довжина якого становить 250 км. Дністер від гирла р. Золота Липа до р. Збруч врізається в породи поверхні, формуючи вузьку долину завглибшки 150-180 м.
Великі обвали часто трапляються в горах (мал. 66). Вони зароджуються на ділянках скельних урвищ, розбитих густою мережею тріщин на блоки. До пори до часу ці блоки монолітні. Поштовхом до обвалу може стати проникнення в тріщини дощової або талої води, яка розм’якшує глинистий прошарок. Тоді велетенські брили й каміння летять і скочуються вниз, руйнуючи все на своєму шляху. У горах та на крутих правобережних схилах долин великих річок часто бувають зсуви.
Водно-ерозійні форми рельєфу пов’язані з руйнівною роботою водних постійних (річкових) і тимчасових потоків. Такими формами є річкові долини (мал. 67), каньйони, балки, яри. Водночас відбувається водна акумуляція - нагромадження відкладів, унаслідок якої виникають водно-акумулятивні форми: широкі заплави і тераси в долинах річок (мал. 68), дельти в гирлах Дунаю та Дніпра.
Карстові форми утворюються в результаті розчинення у воді гірських порід. Карстові печери, лійки, колодязі, шахти поширені на Волині, Поділлі, в Кримських горах, Донбасі - там, де близько до поверхні залягають породи, що їх легко розчиняє й розмиває вода (крейда, гіпси, вапняки, солі). У Середньому Придністров’ї на Подільській і Хотинській височинах є більш ніж сотня підземних пустот, що мають загальну довжину розвіданих ходів близько 500 км. Серед них три найбільші в світі гіпсові печери: Оптимістична (240 км), Озерна (134 км) і Попелюшка (91 км). Дослідники печер - спелеологи розвідують в них нові лабіринти і відкривають нові печери.
Мал. 67. Каньйон р. Дністра - річково-ерозійна форма рельєфу
Мал. 68. Річкові тераси долини р. Інгулець - результат спільної дії водно-ерозійних і водно-акумулятивних процесів
Рекорди України
Найбільша в світі печера в гіпсових породах - Оптимістична розташована на Подільській височині (Тернопільська область). Її підземні лабіринти мають протяжність понад 240 км.
Льодовикові форми рельєфу пов’язані з гірськими і материковими льодовиками. Безпосередньою дією льодовика створені колишні льодовикові ложа - кари (заглиблення, схожі на великі крісла) та цирки (чашоподібні заглиблення). Вони трапляються в найвищих гірських масивах Українських Карпат. Так, в одному з льодовикових карів на висоті 1750 м над рівнем моря виникло озеро Несамовите (мал. 70). Водно-льодовикові форми є наслідком давнього материкового зледеніння в минулі геологічні епохи. Із потеплінням клімату після відступу льодовика талі води утворили ози - довгі, вузькі піщані вали та ками - піщані горби. Вони поширені на Поліській низовині.
Еолові форми рельєфу - піщані горби і пасма - виникають як результат діяльності вітру. Вони є на Поліссі, у пониззі Дніпра, на морських косах.
Берегові форми рельєфу виникають на морських узбережжях унаслідок руйнівної і створювальної роботи моря. Руйнівну роботу виконують удари хвиль (прибою) об берег. Їхня ударна сила найсильніша під час штормів, особливо біля крутих берегів. Численні удари води утворюють у березі ніші. Згодом частина берега, що нависає над нею, обвалюється. Хвилі підхоплюють уламки і «бомбардують» ними новоутворений уступ, руйнуючи його з іще більшою силою (мал. 71). Це спричиняє зсуви та обвали. Берег поступово відступає, а морські хвилі відкладають уламки порід, утворюючи смуги наносів - пляжі та вали (вони бувають піщані, черепашкові, галечникові). Іноді хвилі вздовж берега намивають вузькі коси. Наприклад, коса Арабатська Стрілка утворилася уздовж узбережжя Азовського моря.
Мал. 69. Гіпсова печера Оптимістична
Мал. 70. Озеро Несамовите в льодовиковому карі в Українських Карпатах
Мал. 71. Ніші та пляж на узбережжі моря
Антропогенні (техногенні) форми рельєфу - це нерівності земної поверхні, утворені діяльністю людини. Кар’єри, терикони, відвали виникають в результаті видобування корисних копалин, а насипи, дамби, вали - внаслідок прокладання шляхів сполучення, будівництва водосховищ тощо (мал. 72).
Вивчення рельєфу має велике значення для життєдіяльності людини. Ці знання важливі для пошуків нафтогазоносних площ, родовищ будівельних матеріалів. Дослідження рельєфу необхідне для обґрунтування будівництва інженерних споруд, запобігання наслідкам природних стихійних лих, проведення сільськогосподарських робіт, розв’язування екологічних проблем. Рельєф, насамперед гірський, є вагомим чинником розвитку туризму, спорту і курортно-санаторного господарства.
Мал. 72. Терикон - антропогенна форма рельєфу, утворена відвалами порід
ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ
• Із дією внутрішніх сил Землі пов’язані тектонічний і вулканічний типи рельєфу.
• Відповідно до дії зовнішніх рельєфотвірних чинників розрізняють різні типи рельєфу: гравітаційний, водно-ерозійний і водно-акумулятивний, карстовий, льодовиковий і водно-льодовиковий, еоловий, береговий, антропогенний.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
1. Які існують типи рельєфу, що пов’язанні з дією внутрішніх сил Землі?
2. Унаслідок чого виникають гравітаційні форми рельєфу? Де вони поширені?
3. Які чинники спричиняють утворення каньйонів, балок, ярів? До якого типу рельєфу належать ці форми?
4. Що таке карстові форми рельєфу? Де вони поширені?
5. У чому полягає руйнівна і створювальна робота моря?
6*. Поміркуйте, чому гору Аюдаг, що у Криму, називають «вулканом, що не відбувся».
Коментарі (0)