Зони мішаних та широколистих лісів
- 19-01-2022, 11:00
- 504
8 Клас , Географія 8 клас Бойко, Дітчук, Заставецька 2021 (повторне видання)
Зверніть увагу!!!
§ 38. Зони мішаних та широколистих лісів
- Пригадайте, в межах яких природних зон лежить Україна.
- Які види дерев поширені в лісах України?
ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ. Лісові зони лежать у північній і західній частинах України. Вони займають 28 % території країни. Зона мішаних лісів (хвойно-широколистих), яку називають Поліссям, тягнеться із заходу на схід широкою смугою між північним кордоном України і умовною лінією, що проходить містами Володимир-Волинський — Луцьк — Рівне — Житомир — Київ — Ніжин — Глухів. Полісся - це дивовижний край лісів і річок, де не буває нищівних засух, де в багатьох селах весною їздять вулицями на човнах, де повітря пахне сосною і хмелем, і здається, що його можна пити, як березовий сік. Так поетично описують свій край поліщуки.
На заході України мішані ліси змінюються у південному напрямку широколистими, які поширюються до Передкарпатської височини і кордону з Молдовою.
РЕЛЬЄФ І КОРИСНІ КОПАЛИНИ. Зона мішаних лісів займає здебільшого Поліську низовину (мал. 138). Її поверхня майже плоска, з невеликим похилом до Дніпра і Прип’яті. Її абсолютні висоти рідко перевищують 200 м, найвищою ділянкою є Словечансько-Овруцький кряж (понад 300 м). На рельєфі позначився вплив льодовика: він приніс з півночі відшліфовані камені-валуни, залишив відклади у вигляді піщаних полів, моренних горбів та валів (Волинське пасмо). Перевіяні вітром піски утворюють дюни завдовжки до 5 км і заввишки до 18 м.
Мал. 138. Поліська низовина
Україна дивовижна
Словечансько-Овруцький кряж
Кряж, ніби кам'яний острів, здіймається на висоту понад 300 м на тлі зеленої Поліської низовини. Нагадуючи стародавню фортецю, він лежить на фундаменті, складеному червоними і рожевими кварцитами і пісковиками. Ці камені є в стінах Софійського собору, Золотих воріт, Києво-Печерської лаври у Києві. Кряж - єдине місце в Україні, де видобували вогнетривкий мінерал пірофіліт, який використовували для пальників на маяках.
Широколисті ліси вкривають височини - Волинську, Розточчя, Подільську (західну частину), Хотинську. Височини зазнали тектонічного підняття наприкінці кайнозойської ери, що спричинило врізання річкових долин та поширення водно-ерозійних форм рельєфу. Унаслідок цього рельєф у багатьох місцях є горбогірним, висоти нерідко перевищують 400 м над рівнем моря. Водночас на вододільних ділянках Подільської височини трапляються плоскі височини - плато (мал. 139). Подільська височина і Прут-Дністровське межиріччя - найбільше в Україні скупчення карстових форм рельєфу. Там зосереджено понад 100 печер у гіпсових відкладах. Серед них і найдовші в світі - Оптимістична (понад 240 км), Попелюшка (91 км), а також Озерна, Кристалічна (Кришталева), Млинки та ін.
Мал. 139. Подільська височина
У місцях неглибокого залягання кристалічних порід знайдено поклади міді (Волинська область), каолінів, гранітів, базальтів, лабрадоритів, габро і напівкоштовного каміння - топазів, яшми, бурштину (Рівненська, Житомирська області), фосфоритів (Сумська, Хмельницька області). Повсюдно на Поліссі є поклади торфу, а на Поділлі - вапняків. На кордоні з Польщею розташований Львівсько-Волинський кам’яновугільний басейн.
КЛІМАТ І ВНУТРІШНІ ВОДИ. Клімат у лісових зонах помірно континентальний. Температура повітря змінюється із заходу на схід у січні від -4 до -8 °С, у липні - від +17 до +19 °С. У лісових зонах випадає найбільше опадів серед рівнинних територій України (600-700 мм за рік).
За невеликої випаровуваності зволоження у зоні мішаних лісів надмірне. Тому характерною рисою Полісся є заболоченість. Серед боліт переважають низинні, що лежать уздовж річок. У центрально-східній частині зону перетинає Дніпро, приймаючи притоки Прип’ять, Десну, Тетерів, Ірпінь. Густу річкову мережу формують їх річкові системи. Прип’ять бере початок на північному заході Волинської області і лише своїми верхів’ям і пониззям розташована в Україні. Її численні рукави, протоки та старі річища, що здебільшого проходять по зниженій місцевості, навесні заливаються водою й утворюють суцільний водний простір. Найбільші притоки Прип’яті - Турія, Стохід, Стир, Уж, Горинь (з притокою Случ). Усі річки мають широкі долини з низькими берегами, повільну течію. Вони повноводні, тому що живляться передусім атмосферними опадами. На крайньому заході подібні характеристики має Західний Буг. На півдні зону широколистих лісів окреслює Дністер, його ліві притоки, що перетинають Подільську височину, утворюють у пониззях глибокі, часто каньйоноподібні долини.
Подорож у слово
Назви річок, що походять від давньослов'янських слів, за різними версіями трактують так: Прип'ять - потік або та, що швидко рухається; Десна - права або та, що яскраво блищить; Стир - велика; Горинь - джерело або річка, що бере початок з гори; Случ - викривлена, заболочена або та, що злучає (з'єднує).
На Поліссі найбільше в Україні озер. Здебільшого це невеликі водойми з чистою проточною водою. У північно-західній частині зони розташовані Шацькі озера (Світязь, Пулемецьке, Лука, Пісочне та ін.), які мають в основному карстове походження і живляться струмками та джерелами. Уздовж річок поширені невеликі озера-стариці. На Подільській височині трапляються маленькі карстові озера-«вікна».
ҐРУНТОВО-РОСЛИННИЙ ПОКРИВ І ЛАНДШАФТИ. У природному районуванні України зону мішаних лісів виділено як Поліський фізико-географічний край (або Українське Полісся), а зону широколистих лісів - як Західноукраїнський край.
У Поліському фізико-географічному краї під мішаними лісами переважають дерново-підзолисті ґрунти. Їх родючість невисока через велику кислотність і надмірне зволоження. Ще менш родючими є ґрунти, що сформувалися в долинах річок та пониззях, - лучні, болотні, торфово-болотні й торфовища. Порівняно з іншими ландшафтами рівнинної частини України рослинність Полісся (лісова, лучна й болотна) збереглася краще, однак сама назва «полісся» радше відображає його природничу історію, аніж сучасний стан. Колись ліси вкривали 90 % території, нині вони займають лише 25 %. Ще 10 % площі припадає на луки. Характерні для Полісся болота займають понад 4 % його території. Загалом на Поліссі відомо понад 1500 видів рослин.
Мал. 140. Сосновий бір
Мал. 141. Широколистий ліс
З лісових угруповань найбільше сосново-дубових лісів. Підлісок у них утворюють ліщина, бузина, верба, бруслина, численні трав’яні рослини. На піщаних масивах ростуть негусті соснові ліси (бори). Кущів і трав у них майже немає, знижені ділянки суцільно вкриті мохом. Зволожені місцевості зайняті переважно вільховими й березовими лісами. Луки на Поліссі поширені не тільки на заплавах, а й на місці вирубаних лісів. Найбільше розмаїття трав’яних рослин - на заплавних луках. Подекуди трапляються піски, вкриті чебрецем або вересом. Низинні болота славляться різнотрав’ям, серед якого півники болотні, вербозілля, бобрівник, білозір болотний. Верхові болота, порослі мохом, журавлиною, росичкою, трапляються рідко. Серед піщаних низовин Полісся є великі болота, вкриті купинами з трав.
Рекорди України
Найбільшим довгожителем лісів є дуб. В урочищі Юзефін (Рівненська область) росте 1300-літній дуб, а знаменитому запорізькому дубу, що на дніпровському острові Хортиця, близько 800 років.
У Західноукраїнському краї під широколистими лісами сформувалися сірі лісові ґрунти. Із просуванням на схід поширюються чорноземи - типові, на яких колись буяла лучна й степова рослинність, і опідзолені (утворилися в процесі природного заростання степових просторів широколистими лісами). Панівні в минулому широколисті ліси нині займають менш ніж 15 % площі краю. Переважаючими листяними породами є дуб і бук (на заході), дуб і граб (на сході). Поширені також ясен, клен, липа, зрідка трапляються штучно насаджені сосна і ялина. Степова рослинність збереглася невеликими плямами на схилах горбів чи в балках.
Мал. 142. Болото, поросле травою
У лісах живуть козуля, єнотоподібний собака, кабан, вовк, лисиця, куниця, заєць, білка. Зрідка зустрічається бурий ведмідь і рись. Уздовж річок будують свої хатини бобри. Багато птахів - тетерук, глухар, журавель, лелека.
Отже, фізико-географічне різноманіття лісових зон України утворюють такі природні ландшафти: мішано-лісові хвойно-широколисті низовинні (поліські), широко-листолісові височинні, заплавні лучні та лучно-болотні. Проте нині більшу частину території зони займають природно-антропогенні ландшафти.
ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ТА ОХОРОНА ПРИРОДИ. Зони мішаних і широколистих лісів України і сусідні з ними території Білорусі та Польщі є прабатьківщиною слов’ян. Саме звідси вони розселилися по всій Східній Європі. Тривалий час лісові зони були негусто заселені, природні праліси зберігалися в майже незайманому вигляді. Інтенсивне знищення лісів унаслідок господарської діяльності людини розпочалося з XVI ст. Надалі посилилися сільськогосподарське освоєння земель, промислові лісозаготівлі, виникали міста, прокладалися шляхи. Нині сільськогосподарські ландшафти охоплюють понад 65 % площі Полісся та близько 80 % - широколистих лісів. Величезні зміни відбулися в природних ландшафтах після осушення людиною боліт та випрямлення русел річок.
На території лісової зони у 1986 р. сталася аварія на Чорнобильській атомній електростанції. З 30-кілометрової зони навколо неї було виселено людей, внаслідок чого природні процеси там відбуваються без їх участі, однак під дією сильного радіаційного забруднення. Для збереження ландшафтів Полісся, лісової і болотної рослинності у мішаних лісах створено низку природоохоронних територій. Зокрема, у Черемському, Рівненському і Поліському природних заповідниках вивчають і охороняють болотно-торфові масиви, озера, соснові ліси. У Древлянському природному заповіднику проводять спостереження за станом довкілля в умовах значного радіоактивного забруднення території після аварії на Чорнобильській АЕС. У 2016 р. було створено Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник. У Шацькому національному природному парку під охороною перебувають 22 озера, в яких водяться цінні види риб (щука, карась, окунь, вугор, сом), та болота, що розташовані серед соснових лісів і вільшанників.
Україна дивовижна
Релікт минулих епох
Азалія понтійська, що росте на Словечансько-Овруцькому кряжі, віддалена від основного ареалу її поширення - Кавказу і Малої Азії - більше як на 1000 км. Цей вид - релікт третинного періоду, тобто сучасник мамонтів.
У широколистих лісах у природному заповіднику «Розточчя» і національному природному парку «Яворівський» оберігають ділянки лісів з бука і дуба. У природному заповіднику «Медобори» і національному природному парку «Подільські Товтри» охороняють унікальні природні комплекси Товтрового кряжу.
ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ
• Мішані ліси (Полісся) займають північну частину території України, а широколисті - західну.
• Зоні мішаних лісів властиві заболоченість, льодовикові форми рельєфу, дерново-підзолисті ґрунти, сосново-дубові, соснові та вільхові ліси.
• Для зони широколистих лісів характерні височинний рельєф, сірі лісові ґрунти й чорноземи, дубово-букові та дубово-грабові ліси.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
- 1. Охарактеризуйте географічне положення зон мішаних і широколистих лісів. З’ясуйте за картою, які адміністративні області України повністю або частково розташовані в цих зонах.
- 2. У чому полягають відмінності в рельєфі зон мішаних і широколистих лісів?
- 3. Чому в Поліссі поширені болота і сформувалася густа річкова мережа?
- 4. Назвіть рослинні угруповання і представників тваринного світу мішаних і широколистих лісів.
- 5. Як в лісових зонах здійснюють охорону та збереження природного довкілля?
Даний матеріал відноситься до підручника "Географія 8 клас Бойко, Дітчук, Заставецька 2021 (повторне видання)", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)
Зверніть увагу!!!
Коментарі (0)