Класифікація карт. Способи зображення географічних об'єктів та явищ на картах
- 19-01-2022, 14:24
- 1 040
8 Клас , Географія 8 клас Довгань, Стадник
§ 4. Класифікація карт. Способи зображення географічних об'єктів та явищ на картах
Ви дізнаєтесь:
• про основні графічні способи, які застосовують при створенні географічних карт
Пригадайте:
• за якими ознаками географічні карти поділяють на групи
• що таке умовні знаки
• види умовних знаків
В епоху технічного прогресу важко переоцінити вміння працювати з географічною картою. Без нього не обійтися геологам і морякам, будівельникам і пілотам і, звісно, учням, які відкривають для себе світ та проводять власні дослідження. Робота з картою сприяє не тільки глибокому осмисленню географічних процесів та явищ, але й розвитку в людини просторового уявлення, пам’яті, уміння аналізувати, узагальнювати тощо.
1. Види карт.
Для того щоб орієнтуватися у великій кількості карт різних видів та змісту, слід пригадати їх упорядкування за різними ознаками.
За охопленням території розрізняють карти:
• усієї земної кулі (карти світу та карти півкуль);
• карти материків та океанів;
• карти окремих частин материків (держав, областей тощо). Від охоплення території значною мірою залежить масштаб карти. За масштабом усі географічні карти поділяють на такі види:
• великомасштабні (масштаб більший за 1 : 200 000);
• середньомасштабні (масштаб від 1 : 200 000 до 1 : 1 000 000);
• дрібномасштабні (масштаб менший за 1 : 1 000 000).
Чим більший розмір території, зображений на карті, тим дрібніший масштаб карти.
За змістом географічні карти бувають:
• загальногеографічні (топографічні, загальнотопографічні, оглядові) — з однаковою докладністю відображають усі основні елементи місцевості;
• тематичні (карти природних і суспільних явищ) — їх зміст визначається темою, якій вони присвячені;
• спеціальні — призначені для вирішення конкретних завдань і розраховані на кваліфікованого споживача (інженерно-будівельні, навігаційні тощо).
Залежно від того, у яких сферах людської діяльності вони будуть використані, карти розрізняють за призначенням: навчальні, туристичні, довідкові, військові, технічні тощо.
2. Способи картографічного зображення.
Картографічні умовні знаки є особливою мовою, яка дає змогу не лише подати певні відомості про об’єкти картографування, але й наочно передати їх просторове розміщення. Це не під силу іншим засобам передачі інформації, наприклад описовим або математичним.
Для того щоб охарактеризувати ділянку місцевості, зображеної на аркуші карти масштабу 1 : 100 000, потрібно близько 200 тис. слів. Такий опис займе приблизно 400 сторінок друкованого тексту.
Із метою зображення територіального поширення об’єктів, явищ і процесів застосовують системи умовних знаків, що називаються способами картографічного зображення. Особливо широко вони представлені на тематичних картах.
Спосіб якісного фону використовують для якісної характеристики об’єктів та явищ, що є суцільними на земній поверхні та які можна чітко розмежувати в просторі (мал. 1). Територію ділять за обраними ознаками на частини, кожну з яких позначають загальноприйнятим кольором або штрихуванням. У такий спосіб зображують, наприклад, кліматичні пояси на кліматичних картах, вік гірських порід — на геологічних, країни — на політичних.
Мал. 1. Спосіб якісного фону.
Для передачі кількісних відмінностей явищ суцільного поширення в межах виділених районів застосовують спосіб кількісного фону.
Спосіб ареалів полягає в зображенні на карті ділянки (ареалу) поширення об’єктів або явищ (мал. 2). Для передачі меж ареалів застосовують: оконтурення їх лінією різного рисунка, фарбування або штрихування, рівномірне розміщення художніх або символьних знаків. На картах природних умов України ареали застосовують для виділення басейнів корисних копалин, поширення районів небезпечних природних явищ тощо.
Мал. 2. Спосіб ареалів.
Спосіб локалізованих знаків використовують для зображення об’єктів, розміри яких не дозволяють відтворити їх у масштабі карти (мал. 3). Це можуть бути населені пункти, родовища корисних копалин, окремі форми рельєфу. Характеристику об’єктів передають форма, величина та колір значків. За формою значки можуть бути геометричними (мал. 3, а), буквеними (мал. 3, б) та наочними (мал. 3, в).
Мал. 3. Спосіб локалізованих знаків.
Спосіб лінійних знаків застосовують для зображення об’єктів, явищ і процесів лінійного характеру — кордонів, обрисів берегів тощо та лінійних об’єктів, що не виражаються по ширині в масштабі карти (дороги, річки) (мал. 4). Характеристики об’єктів передають малюнком, кольором і шириною ліній.
Мал. 4 Спосіб лінійних знаків.
Спосіб ізоліній полягає у відображенні величини неперервних у просторі явищ: ізолінії сполучають точки з однаковим кількісним показником (мал. 5, а). Проміжки між ізолініями іноді фарбують одним кольором різного відтінку, значення показника в них поступово змінюється (мал. 5, б). Рельєф зображують горизонталями (ізогіпсами), кількість опадів — ізогієтами, глибину морів — ізобатами, температуру повітря — ізотермами тощо.
Мал. 5. Спосіб ізоліній.
Точковий спосіб застосовують для зображення на карті масових розосереджених об’єктів кількістю точок (чи інших мініатюрних геометричних фігур) однакового або різних розмірів. Кожна з них має певне числове значення (мал. 6). Наприклад, одна точка може позначати 1000 га посівів сільськогосподарської культури.
Мал. 6. Точковий спосіб.
Спосіб картограми — це спосіб зображення прояву певного явища в межах одиниць територіального поділу за відносними показниками (на одиницю площі, проміжок часу, у проміле або відсотках) (мал. 7). Для картограми обов’язкова наявність шкали, яка відображає насиченість кольору та густоту штрихування зі зміною величини показника. У такий спосіб показують частку заповідних територій у загальній площі областей України.
Мал. 7. Спосіб картограми.
Спосіб картодіаграм використовує абсолютні статистичні показники в межах певних територіальних одиниць за допомогою спеціальних діаграмних знаків: стовпчиків, кубів, кіл (мал. 8). Вони дозволяють легко порівнювати між собою показники окремих територій, наприклад площу лісів у межах адміністративних областей України.
Мал. 8. Спосіб картодіаграм.
Головне
• Карти поділяють на групи за охопленням території, масштабом, змістом і призначенням.
• Основними способами картографічного зображення місцевості є способи якісного фону, ареалів, локалізованих знаків, лінійних знаків, ізоліній, точковий, картограми та картодіаграм.
Запитання та завдання для самоперевірки
1. На які групи поділяють карти за масштабом? До якої з них належать карти України у шкільному атласі? стінні карти України? 2. Яку групу карт за охопленням території ви найчастіше використовували на уроках географії в 7 класі? До якої групи належить більшість карт в атласі 8 класу? 3. Доберіть приклади тематичних карт, що наведені у вашому підручнику. Яким темам вони присвячені? 4. Назвіть та коротко охарактеризуйте основні способи картографічного зображення місцевості. Поясніть різницю між картограмами та картодіаграмами.
Практичні завдання
1. За текстом параграфа складіть у зошиті схему або таблицю «Класифікація географічних карт». Наведіть приклади карт кожної групи. 2. Перегляньте атлас із географії для 8 класу та знайдіть приклади використання на географічних картах різних способів картографічного зображення.
Коментарі (0)