Формування рельєфу України відбувалося впродовж усієї геологічної історії. Його сучасні форми й територіальні особливості сформувалися протягом останніх двох мільйонів років. Процес розвитку рельєфу триває. Важливу роль у зміні форм рельєфу відіграли останні тектонічні рухи земної кори, їх інтенсивність і територіальна особливість, а також процеси, які формувалися під дією водно-кліматичних чинників в умовах сили тяжіння Землі.

Рельєф — важливий чинник оцінювання можливостей господарського розвитку території. Рівнинна поверхня території України завжди була сприятливою для поселення народів, облаштування їх побуту, сільськогосподарського освоєння земель, будівництва доріг, промислових об’єктів тощо. Для України характерні рівнинні території з невеликими висотами — у середньому до 180 м над рівнем моря.

Проаналізуйте поверхню України за фізичною картою атласу.

Низовини, височини, гори України прив’язані до різних тектонічних структур, що становлять основу певної форми рельєфу. Крім того, існує багато так званих дрібних форм рельєфу: балки, яри, горби та ін.

• Пригадайте, яку частину території України займають низовини, височини та гори.

Зовнішні та внутрішні рельєфоутворювальні чинники й процеси. На рельєф постійно впливають різні сили — як у земній корі, так і ззовні (з атмосфери, океану й на суходолі). Сили, що діють ізсередини, називають внутрішніми, а сили, які їм протистоять, — зовнішніми (мал. 36).

Мал. 36. Взаємодія внутрішніх і зовнішніх процесів

Внутрішні рельєфоутворювальні чинники (рух земної кори, складкоутворення) обумовлені дією внутрішньої енергії Землі. Як наслідок, утворюються великі форми рельєфу, такі як гори й рівнини. Зовнішні сили спричинює дія енергії Сонця й земного тяжіння (гравітації). Вони змінюють поверхню великих форм рельєфу (наприклад, відбувається руйнування гір льодовиками, водами тощо).

До зовнішніх рельєфоутворювальних чинників належать дія вітру, температура повітря, вода, діяльність живих організмів і господарська активність людини (мал. 37).

Мал. 37. Зовнішні рельєфоутворювальні процеси

Перепади денної та нічної температур зумовлюють утворення тріщин у міцних гірських породах. Вода у вигляді дощу й снігу потрапляє в ці тріщини. Вона збільшує їх, замерзаючи або вимиваючи. До водного рельєфу належать промоїни, яри та балки. Вітер іще більше заглиблює ці ділянки. Як наслідок, відколюються великі шматки породи, а на поверхні відшаровуються дрібні частки. Ці процеси називають вивітрюванням, відшаровуванням і вимиванням.

• Де можна спостерігати такі процеси у наш час?

Під час танення льодовиків або після дощів фрагменти гірських порід переносяться водою. У місцях, де швидка течія, осідають крупні фрагменти, а де вона вповільнюється — дрібні камінці. На рівнинах вода тече повільно, тому там осідають пісок і глина. Цей процес називають переміщенням і нагромадженням гірських порід.

• У яких регіонах України спостерігаються такі процеси?

Із дією зовнішніх сил пов’язане утворення різних малих форм — ярів, заплав, зсувів тощо, тобто вторинного рельєфу. Його формування відбувається внаслідок руйнування й винесення гірських порід або зупинення руху й відкладання камінців. У першому випадку це веде до зниження рівня поверхні, а в другому — до її підвищення.

Джерелом енергії для зовнішніх рельєфоутворювальних процесів є сонячне випромінювання, сила тяжіння Землі та її добовий рух навколо своєї осі. Вони зумовлюють вивітрювання гірських порід, переміщення продуктів руйнування, роботу текучих вод, хвиль, льодовиків. Отже, екзогенні форми рельєфу можуть відрізнятися походженням (генезисом). З-поміж них виокремлюють: гравітаційні (під дією сили тяжіння), водно-ерозійні (сформовані руйнівною роботою постійних і тимчасових водних потоків), льодовикові (є результатом дії гірських і материкових зледенінь), карстові (пов’язані з процесами розчинення гірських порід), еолові (вітрові), біогенні (пов’язані з діяльністю живих організмів).

На формування рельєфу істотно впливають живі організми, особливо людина. Саме людина розорює, осушує, зрошує й тим самим змінює ділянки земної поверхні. Нині на земній поверхні важко знайти ділянки, де не було б слідів утручання людини. Щороку таких незайманих ділянок стає ще менше.

На формування рельєфу впливають також внутрішні сили, спричинені внутрішньою енергією Землі, — рухи тектонічних плит, землетруси, вулканізм, робота гейзерів і глибинних температур.

Типи рельєфу за походженням. Сукупність форм рельєфу, що мають спільне походження й закономірно повторюються, називають генетичними типами рельєфу. Ці типи рельєфу показані на геоморфологічній карті.

Основними типами ендогенного рельєфу є тектонічний (піднятий та опущений) і вулканічний (вибуховий та акумулятивний).

Найпоширеніші екзогенні типи рельєфу — водний, схиловий, морський і озерний, льодовиковий, карстовий, еоловий, біогенний і техногенний.

Під дією текучих вод формується водний (флювіальний) тип рельєфу. Постійний руйнівний вплив — як у горах, так і на рівнинах — справляють річки. У горах вони утворюють глибокі вузькі річкові долини зі стрімкими схилами, на яких розвиваються різні схилові процеси, що знижують гори. Схиловий тип рельєфу формується під впливом таких гравітаційних процесів, як зсуви, обвали, селі, лавини, осипи. Велику руйнівну силу мають тимчасові грязекам’яні потоки — селі. Вони переносять до підніжжя гір величезну кількість уламкового матеріалу й часто спричинюють катастрофічні руйнування селищ, доріг, гребель.

Води морів та озер руйнують береги, утворюють пляжі, сприяють заболоченню прилеглих територій і замулюванню самих водойм.

Значні зміни земної поверхні пов’язані з підземними водами, які розчиняють деякі гірські породи й формують карстовий тип рельєфу (печери, провалля та ін.). До форм біогенного походження належать болота й купини, а також насипи біля нір крота чи бабака. У таблиці 5 охарактеризовані найпоширеніші типи рельєфу України.

Таблиця 5