Класифікація озер за походженням улоговин

• Проаналізуйте таблицю і зробіть висновок, у яких регіонах розташовані різні за походженням озерні улоговини.

Більшість озер України використовують для водопостачання населених пунктів і зрошення, у риболовному промислі, як шляхи сполучення. Мальовничі карпатські й поліські озера — привабливі туристичні об’єкти, а лікувальні грязі деяких солоних озер на півдні України мають цілющі властивості. Із солоних озер добувають сіль та іншу сировину. Усі озера потребують охорони й раціонального використання.

Ставки. По всій території України розкидані ставки (їх налічується понад 27 тис.). Ставок — штучна водойма, утворена внаслідок перегородження греблею малої річки, потічка, балки чи яру. Ставки зосереджені в пониззях поблизу річок. Найбільше їх у лісостеповій зоні. Люди здавна створювали ставки, які слугували водосховищами й використовувалися для розведення риби та водоплавної птиці. Зазвичай ставки оточені заростями верб.

• Чи є ставок у вашому населеному пункті? Як його використовують люди?

Лимани. На півдні України поширені лимани. Лиман — витягнута мілководна затока, що утворилася під час затоплення морем пригирлової частини річкової долини або балки внаслідок незначного опускання суходолу. Лимани утворюються на берегах морів (переважно внутрішніх, не схильних до планетарних коливань рівня води). За своєю природою вони споріднені з мальовничими скандинавськими фіордами, але формуються на знижених (переважно низинних) прибережних ділянках. Найбільший лиман України Дніпровсько-Бузький — розташований у гирлі Дніпра.

Лимани утворюються в рівнинних і низинних районах, вони бувають відкриті й закриті. Відкриті лимани мають постійний зв’язок із морем і досить велику й сталу площу водного дзеркала, наприклад Тилігульський лиман в Одеській області (мал. 73). Площа закритих лиманів (лиманних озер чи озер лиманного типу) змінюється залежно від випаровування й сезонного надходження води. Рівень води в них зазвичай нижче рівня моря, а живлення відбувається переважно за рахунок поверхневого стоку, опадів або внаслідок короткочасного прориву кіс, які відокремлюють їх від моря. Відкриті лимани поступово замулюються, а закриті заболочуються й заростають. В умовах посушливого клімату й незначного припливу прісних вод, лимани поступово засолюються.

Мал. 73. Тилігульський лиман

Мал. 74. Кременчуцьке водосховище

Водосховища. Для потреб господарства в Україні збудовано чимало водосховищ. Водосховище — велика штучна водойма, створена за допомогою греблі. Найбільші водосховища (загалом їх шість — Київське, Канівське, Кременчуцьке (мал. 74), Дніпродзержинське, Дніпровське, Каховське) збудовані на Дніпрі в 1930-х-1970-х роках. Вони утворюють каскад, тобто розташовані уступами за течією річки.

На початку 1980-х років було створено Дністровське водосховище. Значно меншими є водосховища в басейнах річок Південний Буг (Ладижинське) і Сіверський Донець (Печенізьке).

• Знайдіть ці водосховища на карті.

Водосховища також відіграють велику роль у забезпеченні сталості річкового стоку. Під час весняного танення снігу накопичена в чаші водосховища вода захищає розміщені нижче території від повені. У посушливе літо вода, яка надходить з водосховища, поповнює річний стік і покращує умови судноплавства. Водосховища використовують для водопостачання. Багато міст України користуються водою з водосховищ.

Канали. Для забезпечення водою міст, промислових і сільськогосподарських підприємств у посушливих південних районах України споруджені водопостачальні (обводнювальні) й зрошувальні канали.

Канал (наземний водовід) — гідротехнічна споруда у вигляді відкритого штучного русла з безнапірним рухом води. Канал може прокладатись у відкритій виїмці або в насипу (у дамбі), іноді в напіввиїмці-напівнасипі. Його улаштовують зазвичай у ґрунті для потреб дренажу, іригації, водопостачання, навігації (мал. 75).

Іригаційні (зрошувальні) канали переносять воду для зрошення з річок, озер чи свердловин. Вони влаштовані так, щоб на всій довжині каналу підтримувався певний рівень води. Іригаційні канали зазвичай утворюють систему каналів. Вода надходить самопливом або ж подається насосами. У великих іригаційних системах довжина магістральних каналів сягає декількох сотень кілометрів.

Найбільшими зрошувальними системами в Україні є Північнокримська, Північнорогачицька й Каховська системи.

Для забезпечення побутових і промислових потреб великих міст використовують також водоводи Дніпро-Донбас-Харків; Дністер-Одеса; Дністер-Чернівці; Дніпро-Кіровоград; Північнокримський та ін.

Мал. 75. Види каналів

Висновки

• В Україні багато озер. Більшість озер прісноводні.
• Лимани утворюються на узбережжі морів.
• Водосховища збудовані на великих і середніх річках. Найбільші водосховища створені на Дніпрі.
• Канали прокладені в районах, що недостатньо забезпечені водою.
• Усі гідрологічні об’єкти України потребують охорони й раціонального їх використання.

Основні терміни й поняття