Болота. Болото — надмірно зволожена ділянка місцевості зі своєрідною рослинністю й шаром торфу завтовшки понад 30 см. За характером живлення болота поділяють на низинні, верхові й перехідні.

Низинні болота утворюються в річкових долинах і на берегах озер. Вони багаті на мінеральні речовини. Тут ростуть вільха, рогіз, очерет, зелені мохи, живе багато птахів. В Україні переважають низинні болота й торфовища. Низинні болота поширені переважно в зоні мішаних лісів (мал. 76). Більша їх частина осушена. Нині ці землі використовують як луки й пасовища. На неосушених болотах місцеві жителі збирають ягоди (журавлину, чорницю), лікарські рослини.

Мал. 76. Болота Полісся

Верхові болота розташовані на вододілах і піщаних терасах. Вони бідні на мінеральні речовини. Тут ростуть пригнічена сосна, багно, журавлина, пухівка та ін. Проміжне положення займають перехідні болота. У рослинному покриві переважають берези, сосни, осоки, сфагнові мохи. Перехідні й верхові болота поширені на заході Полісся, у лісостепу та в Українських Карпатах.

У XX ст. в Україні осушувалися значні площі боліт. Це призвело до зникнення великої кількості видів болотних птахів, звірів і цінних рослин, утрати водотоків. Адже з боліт беруть початок багато річок. Болота регулюють рівень води у колодязях, озерах, ставках, а також впливають на мікроклімат території. Болота мають важливе водоакумулятивне й водоохоронне значення.

Приблизно 10 % площ усіх боліт України охороняється державою. У 1968 р. було створено Поліський природний заповідник, у якому чверть території займають болота. А в 1984 р. на цій території створено ботанічний Бущанський заказник, де охороняються соснові й вільхові болотні ліси, а також деякі види рідкісних болотних рослин, занесених до Червоної книги України. У 1999 р. на значній площі Українського Полісся створено другий за площею Рівненський природний заповідник. На території заповідника знаходяться залишки Пінських боліт — унікального місця проживання рідкісних і зникаючих видів тварин. Пінські болота занесені до міжнародного списку Рамсарської конвенції про захист водно-болотних угідь.

У Черкаській області понад 70 ділянок боліт оголошено заказниками. Серед них є один гідрологічний заказник загальнодержавного значення — Шуляцьке болото, де гніздяться птахи, занесені до Червоної книги України, зокрема орел-карлик і чорний лелека.

Підземні води залягають шарами, або горизонтами, у верхній частині земної кори (мал. 77, с. 128). Вони заповнюють проміжки, пори, тріщини, пустоти й бувають у рідкому, твердому чи газоподібному стані.

Шари гірських порід, насичені гравітаційною водою, утворюють водоносні горизонти, або пласти, які характеризуються різним ступенем вологоємності, водопроникності й водовіддачі. Перший від поверхні Землі безнапірний водоносний горизонт називають ґрунтовими водами. Водоносні горизонти, що залягають нижче ґрунтових вод і відокремлені від них пластами водонепроникних (водотривких) порід, називають міжпластовими водами. Вони зазвичай перебувають під гідростатичним тиском (артезіанські води), рідше мають вільну поверхню — безнапірні води.

Мал. 77. Карта підземних вод України

За характером використання підземні води поділяють на: питні й технічні, лікувальні й мінеральні, теплоенергетичні й промислові. Часто підземні води є водночас мінеральними й теплоенергетичними, промисловими та теплоенергетичними, тому їх розглядають як комплексну корисну копалину. Підземні води — чисті й якісні, тому їх господарське значення зростає.

Основні артезіанські басейни. Артезіанська вода — вода, що залягає на глибині 25-200 м між водотривкими шарами в межах великих геологічних структур, утворюючи артезіанські басейни. Такі води найбільш надійно захищені від зовнішнього забруднення. На території України виокремлюють три великі артезіанські басейни, у яких водоносні шари залягають на глибині 175-800 м.

Дніпровсько-Донецький басейн містить половину всіх запасів підземних вод України. Вода залягає тут у гірських породах мезозойської й кайнозойської ери. Її використовують для водопостачання м. Києва та Чернігівської, Сумської, Харківської, Полтавської й Київської областей.

Значна кількість води залягає в межах Волино-Подільського басейну. Вода знаходиться в гірських породах різних геологічних ер: від палеозойської до кайнозойської. За рахунок підземних вод басейну здійснюється основне водопостачання міст Львова, Луцька, Хмельницького, Рівного, Тернополя.

Південні області України забезпечує якісною підземною водою Причорноморський артезіанський басейн, води якого розташовані в породах мезозойської й кайнозойської ери. Басейн містить 10 % підземних прісних вод України, які використовуються для водопостачання Одеської, Миколаївської, Херсонської, Запорізької областей та Автономної Республіки Крим.

Висновки

• За характером живлення болота поділяють на низинні, верхові й перехідні. Болота в Україні поширені на Поліссі та в долинах річок.
• В Україні є значні запаси підземних вод, які зосереджені в трьох великих артезіанських басейнах — Дніпровсько-Донецькому, Волино-Подільському та Причорноморському.

Основні терміни й поняття