§ 88. Релігія як суспільний феномен. Види віровчень

ПРИГАДАЙТЕ

• Пригадайте з курсу історії, у що вірували давні народи.
• Назвіть релігію, представники якої рахують роки від Різдва Христова.

• Релігія як суспільний феномен. Слово «релігія» латинського походження й означає «святиня, благочестя», а також «зв’язок». У широкому сенсі релігія - це сукупність вірувань і віровчень, наявних у суспільстві.

Традиційно вважається, що релігія проповідує вірити в існування надприродних сил, які уособлені в образі Бога й здатні впливати на Всесвіт та долю людей. Однак це не зовсім так. Адже деяким релігіям притаманна відсутність віри в існування конкретної святої особи (особи-творця).

Релігія - це особлива система світосприйняття конкретної людини, з якої випливає набір культурних, духовних та моральних цінностей. Такі цінності передбачають дотримання певної сукупності звичаїв, обрядів, правил життя людей тощо. Той факт, що вони відрізняються в різних релігіях, пояснюється тим, що релігійні віровчення розвивались у різних культурних середовищах.

Отже, релігія є невіддільною складовою суспільного й духовного життя людини, суттєвою частиною культури, а подекуди її основою. Феномен релігії полягає вже в тому, що кількість людей поза релігією (невіруючих) складає лише 11,8 % від загальної кількості населення планети.

Релігія, безумовно, є породженням людського розуму та людської діяльності. Не випадково відомі численні приклади, коли вчені, чий внесок у світову науку очевидний, продовжували залишатися віруючими людьми.

Практика доводить, що релігія залишається потужним чинником економічного розвитку суспільства у XXI ст. Зокрема, релігійні переконання можуть змінити ставлення до праці на позитивне, а регулярне відвідування релігійних служб зменшує бажання порушувати норми цієї праці. Отже, віруючі люди більш відповідальні.

Релігія є багатогранним явищем. Тому її вивчають різні науки - теологія, релігієзнавство, культурологія, історія, етнографія та ін. Одночасно самостійної цінності набули географічні дослідження. Географія релігій - це окрема наукова дисципліна, яка вивчає закономірності поширення різних релігій у просторі й часі. Адже природний фактор має важливе значення в появі й поширенні релігій у різних країнах та регіонах земної кулі. Сучасна географія релігій прагне не лише показати наявну релігійну карту світу, але й спрогнозувати її зміни в перспективі, зокрема передбачити появу там нових релігій.

• Види віровчень. Зачатки релігії виникли дуже давно, близько 40-50 тис. років тому, у формі того чи іншого віровчення - системи вірувань. Спочатку це були примітивні вірування первісної доби, як-от: тотемізм, фетишизм, анімізм, культ предків тощо. Вони ґрунтуються на вірі у зв’язок людини з певним предметом, що має таємничу силу, з тваринами, явищами природи.

Так, фетишизм передбачав поклоніння предметам неживої природи - фетишам, які уявляються наділеними чудодійною силою. Анімізм - це віра в те, що предмети, природні явища, тварини або люди наділені душею. Культ предків полягає у поклонінні душам померлих пращурів, яким приписується здатність впливати на життя нащадків.

Ці первинні системи вірувань й донині збереглись у деяких народів Африки, в індіанців Америки, аборигенів Австралії та Океанії. Проте вважається, що ці ранні вірування навряд чи можна віднести до релігій.

Залежно від відношення до віри в Бога віровчення поділяють на три види - багатобожжя (політеїзм), єдинобожжя (монотеїзм), безбожжя (атеїзм), або матеріалізм.

Для політеїзму характерна віра в групу богів, які належать до однієї релігії, але кожен з яких має свою область впливу. У політеїстичних віруваннях боги сприймаються як окремі особи з більшим чи меншим статусом (верховні й другорядні), з індивідуальними можливостями, потребами, бажаннями, власним минулим. Часто вони зображуються подібними до людей. При цьому боги можуть бути друзями чи ворогами, можуть мати людські емоції, народжуватися або помирати, щоб відродитися знову.

Чимало дослідників вважає, що політеїзм є найдревнішою формою релігійного життя людини, з якої виріс монотеїзм.

Для монотеїзму властива віра в єдиного Бога, верховну істоту, Бога-творця. Зазвичай монотеїсти приписують Богу риси досконалості, такі як всемогутність, всюдисущість, всезнання. Саме його творіннями є всі інші істоти, як духовні, так і фізичні. Різні люди й народи вкладають у поняття єдинобожжя різні значення. Так, на Близькому Сході єдинобожжя розглядалось як віра в єдиного Сущого, Творця та Господаря Всесвіту, у Стародавній Індії та доісторичних культурах Америки це був Брахман або Всесвітній Дух, у культурах народів Великого Степу - Вічне Небо та ін.

Визнаними монотеїстичними релігіями нині вважають юдаїзм, християнство, іслам, а також новіші релігії, що з’явилися на їхньому ґрунті, - сикхізм, растафаріанство, бабізм і бахаїзм. Ідея єдиного Бога також присутня в зороастризмі та більшості різновидів індуїзму.

ПІДСУМУЄМО!

• Релігія - це сукупність вірувань і віровчень, наявних у суспільстві.
• Розрізняють наступні віровчення - політеїзм, монотеїзм й атеїзм.

ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ

Релігія, віровчення, примітивні вірування, політеїзм, монотеїзм, атеїзм, географія релігій.

ПЕРЕВІРТЕ СВОЇ ЗНАННЯ ТА ВМІННЯ!

• 1. Чи запам’ятали? Які існують віровчення?
• 2. Чи зрозуміли? Чому релігію називають суспільним феноменом?
• 3. Чи можете застосувати? Чим би ви пояснили вибір богів давніх слов’ян?
• 4. Чи можете проаналізувати? Проаналізуйте суть первісних примітивних вірувань та з’ясуйте причини збереження й до сьогодні цих вірувань в окремих регіонах світу.
• 5. Чи можете оцінити? Оцініть перспективи збільшення або зменшення віруючих в Україні.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно