Войти
Закрыть

Українські Карпати: фізико-географічне положення, геологічна будова, тектонічні структури та рельєф

8 Клас

Українські Карпати – один із наймальовничіших куточків нашої держави. Їх називають «зеленими», тому що майже всі їхні схили та округлі вершини вкриті густим лісом, оповитим легким серпанком. Безлісими є лише найвищі точки гір, на яких розкинулися яскраво-смарагдові луки – полонини. Здіймаються до неба буки, смереки, ялини. Між ними знаходять притулок неповторні тварини Карпат. Тут водиться більше ніж половина всіх відомих представників фауни України. На крутих карпатських скелях росте окраса гір – едельвейс. Квітка приносить щастя тому, хто її побачить. З глибоких розломів земної кори б’ють цілющі мінеральні води. З гір несуть чисту воду стрімкі річки, що, неначе посковзнувшись на вологому камінні, утворюють невисокі, але шумні водоспади. Чарівними перлинами Карпат є бездонні озера і так звані висячі болота. Ось такі Українські Карпати, неповторна природа яких сформувалася під впливом багатьох чинників. • Фізико-географічне положення. Українські Карпати є фізико-географічною провінцією Альпійсько-Карпатської гірської країни, яка тягнеться смугою через території 13 країн Європи: від південного сходу Франції до західних частин України. На крайньому заході України розташована частина Східних Карпат, які називають Українськими, або Лісистими Карпатами. Протяжність гір сягає 270 км, ширина - 100-110 км. Окрім власне гір, до складу гірської провінції Українських Карпат входять Передкарпатська височина та Закарпатська низовина. Разом з горами вони становлять близько 6 % площі України, а самі гори - 4 %. Українські Карпати на сході межують із зоною широколистих лісів. Їхньою межею є долини річок Дністер і Прут....

Степова зона

8 Клас

Український степ. Його широчіні немає ні кінця ні краю. Це – безмежна рівнина, вкрита густою ковилою, на якій блищить ранкова роса. Вітерець підхоплює і жене хвилі гіркого й терпкого аромату полину. Небо блакитне і чисте. Споконвіку степ був годувальником. Люди жили з рибальства, полювання та бджільництва. Річки пінилися від риби. У степу випасали худобу. Пізніше розорали землю й почали вирощувати пшеницю і соняшник. Для українців степ став символом вільнолюбства. У низинах Дніпра виникли перші козацькі січі, які відіграли неоціненну роль у становленні нашої державності. • Фізико-географічне положення. Степова зона лежить у південній частині України і займає 39 % її території (мал. 159). На півночі межує з лісостеповою зоною, на півдні простягається до узбережжя Чорного й Азовського морів і передгір’я Кримських гір. Охоплює більшу північну частину Кримського півострова. Зона степу простягається від державного кордону з Молдовою і Румунією на південному заході до кордону з Росією на північному сході та сході. Завдання: 1. Назвіть і покажіть на карті міста, якими проходить північна межа степової зони з зоною лісостепу. 2. За мал. 159 розрахуйте протяжність степової зони: а) з півночі на південь за 30° сх. д. і 38° сх. д.; б) із заходу на схід за 48° пн. ш., якщо довжина дуги паралелі в 1° становить 74,6 км. 3. Порівняйте розміри і конфігурацію степової та лісостепової зон. Поясніть, які особливості природних умов степової зони пов’язані з її значними розмірами. У зв’язку з рівнем забезпечення теплом і вологою, характером ґрунтово-рослинного покриву степова зона поділяється на три природні підзони: північно-степову, середньостепову та південностепову (сухостепову). • Тектонічні структури, форми рельєфу та корисні копалини. Чергування височин і низовин у рельєфі степової зони пов’язане з неоднорідністю будови земної кори та проявом неотектонічних рухів. Більша частина території розміщена в межах різних тектонічних структур давньої докембрійської Східноєвропейської платформи. Центральну частину степу перетинає південна окраїна Українського щита. Між Дніпропетровськом і Запоріжжям Дніпро прорізає кристалічні породи щита й поділяє його на дві частини, які відповідають таким формам рельєфу: на правому березі - відрогам Придніпровської височини, на лівому - Приазовській височині. Їхня поверхня розчленована долинами річок, ярами і глибокими балками. У місцях виходу найдавніших у світі кристалічних...

Лісостепова зона

8 Клас

Лісостеп – перехідна зона між Поліссям і Степом. Здається, що все в ній запозичене. Так, але запозичене найкраще. Тут ще століття тому були безмежні відкриті простори, порослі сивою ковилою. Були і великі гаї з дуба та граба, що вабили подорожнього прохолодою в літню спеку, а повітря духмяніло мальвою і буркуном. Уже розорано різнотравні степи, зведено ліси. На їхньому місці колоситься пшениця, дозріває соняшник, наливаються соком цукрові буряки. Залиті водосховищами береги Дніпра. Але лишилися високі кручі, складені гранітами, та глибокі балки, порослі шипшиною, терном і глодом. Уславлений український чорнозем, який тисячоліттями створювала природа, й донині щедро живить сади і лани. У Канівських горах на горі Чернечій спочиває Тарас Шевченко. У лісовому урочищі Холодний Яр точилася боротьба проти польського гноблення, яку назвали Коліївщиною. На берегах славетної річки Рось завершилася перемогою українського війська Корсунська битва. Усе це – наш Лісостеп, найкомфортніша територія для життя людини. • Фізико-географічне положення. Лісостепова зона займає центральну частину України (мал. 151). Вона простягається широкою смугою з південного заходу на північний схід від зони широколистяних лісів і кордонів з Молдовою до східних кордонів нашої держави. Далі на схід продовжується на території Росії. Північна межа лісостепу проходить по лінії, де закінчуються мішанолісові ландшафти. А південна зі степовою зоною доходить до умовної лінії, що пролягає через такі населені пункти: Котовськ - Первомайськ - Кіровоград - Красноград - Вовчанськ. Лісостепова зона займає близько 31 % площі України. Особливості географічного положення природної зони зумовлюють поєднання на її території лісових і степових ландшафтів, які формуються в однакових кліматичних умовах. Це найбільш сприятлива для життя і господарського освоєння територія в Україні. Тому вона зазнала інтенсивного впливу з боку людини. Тут розташовані величезні площі сільськогосподарських угідь на чорноземних ґрунтах, великі промислові центри України (Харків, Кременчук, Черкаси), райони оздоровчого і пізнавального туризму....

Зони мішаних, широколистих лісів

8 Клас

Прадавній український ліс – це зачарований світ, де річки й озера багаті на рибу, а кожна галявина дарує духмяні ягоди і гриби. Восени під ногами шурхотить опале листя, а навесні з-під снігу визирають проліски і сон-трава. Тут затишне, не надто спекотне літо. Зима помірно холодна. Щедро зрошена дощами земля дарує вологу струнким соснам, кремезним дубам, сторічним букам. Цілюще повітря пахне мохом і сосновою смолою. Річки повноводні, неначе водопілля ніколи не минає. Струмки звивисті, як велетенські змії, що ховаються у лісовій гущаві. Над берегами схиляються старезні верби. А над усім цим – густо-синє небо, яке тоне у чистому дзеркалі озер. Біля поліщукової хати лелека в’є гніздо, поряд із криницею росте кущ калини і стоїть, схиливши голову, журавель. І позирає мертвими вікнами місто Прип’ять, обпалене вічним болем чорнобильської катастрофи. Усе це – Українське Полісся… • Фізико-географічне положення. Ліси розташовані на півночі та заході рівнинної частини України. Вони займають близько 24 % території країни. У їх межах розрізняють зони мішаних (17 % площі) і широколистих лісів (7 % площі) (див. мал. 143). Мішані ліси у нас часто називають Українським Поліссям (див. мал. 144). Їх південну межу визначають за умовною лінією, що проходить поблизу міст Володимира-Волинського - Луцька - Житомира - Києва - Ніжина - Кролівця - Глухова, На півдні ці зони поступово переходять у лісостепову зону. Українське Полісся є частиною великої Поліської низовини, яка простягається на територію ще трьох держав - Білорусі, Польщі та Росії. Тому чітких природних меж Українського Полісся не існує. Зона широколистих лісів (мал. 145) займає західну частину України від Українських Карпат на схід до лінії Шепетівка - Хмельницький - Новодністровськ. Донедавна цю частину України відносили до лісостепової зони. Сучасні ландшафти тут справді подібні до лісостепу, але до активного розорювання земель 90 % території займали листяні ліси, від яких нині майже нічого не лишилося. Тому в історичному сенсі це крайня східна межа поширення у Європі широколистяних буково-дубових лісів....

Районування природних ландшафтів України

8 Клас

• Фізико-географічне районування та його одиниці. Географічна оболонка характеризується багатоманітністю ландшафтів. Виявлення у її межах ландшафтів подібних за складом природних компонентів дає можливість здійснити природне (фізико-географічне) районування території. Фізико-географічне районування - це виділення і опис різних за охопленням території ландшафтів, для яких характерні спільні риси природи. При фізико-географічному районуванні виділяють зональні та азональні одиниці районування (мал. 141). До зональних належать ті, що показують поширення ландшафтів смугами від екватора до полюсів. Це природний пояс і природна зона. Природний (географічний) пояс - найбільший зональний комплекс географічної оболонки, що виділяється за близьким значенням одержаної сонячної радіації та загальними рисами атмосферної циркуляції. Природні пояси географічно відповідають кліматичним поясам і мають назви, однакові з ними. У межах природних поясів виокремлюють менші зональні комплекси - природні зони. Природна зона - великий зональний комплекс географічної оболонки, що вирізняється подібністю клімату, режиму водойм, ґрунтово-рослинного покриву, тваринного світу....

Ландшафт як природна система

8 Клас

• Поняття про ландшафт і його компоненти. Неможливо зрозуміти навколишній світ, вивчаючи лише його окремі складові елементи. У природі все взаємопов’язане, поєднане тисячами видимих і невидимих зв’язків. Усе, що нас оточує, є системами: великими й малими, природними і створеними людиною. Система (з грец. - ціле, що складається з частин) - безліч компонентів, які перебувають у взаємозв’язках між собою і становлять єдине ціле. Складники природної системи називають природними компонентами. Одні з них зональні - змінюються від екватора до полюсів. Це клімат, води, ґрунти, рослинність і тваринний світ. Інші є азональними, тобто незональними. Це тектонічні структури, мінерали та гірські породи, що складають земну кору, рельєф. Компоненти природного комплексу утворюють єдину цілісну систему, в якій усі частини залежать одна від одної та впливають одна на одну. Взаємозв’язки в природі відбуваються завдяки обміну енергією, речовинами та інформацією між ними. Завдання: Наведіть приклади взаємодії природних компонентів. Природну систему, яку складають зазначені компоненти, постійно впливаючи один на одного, називають ландшафтом, або природним комплексом (ПК). Кожний маленький ландшафт є «пазлом», а їхня сукупність утворює величезну картину-ландшафт - природу Землі, або географічну оболонку....

Тваринний світ України

8 Клас

• Різноманітність тварин України: трохи статистики. У межах України на суходолі та у водах Чорного й Азовського морів налічується приблизно 44 800 видів тварин. З-поміж них найчисленнішими групами є класи комах (майже 35 тис. видів) і павукоподібних (близько 3300 видів). Серед типу хордових в Україні мешкають понад 100 видів ссавців і 344 види птахів, близько 200 видів риб, 20 видів плазунів та 17 видів земноводних (мал. 132). • Як змінювався з часом світ тварин України. Сучасний тваринний світ має тривалу історію формування. Як свідчать викопні рештки, на початку кайнозойської ери на території України жили безрогі носороги, хижі звірі, сумчасті, білки, сови, качки, баклани, у річках водилися крокодили. Із середини кайнозойської ери (30 млн років тому) простори України заселили предки сучасних коней, шаблезубі тигри, мавпи, лисиці, зайці, їжаки, з птахів зустрічалися страуси, фламінго, дикі кури. Утім під час четвертинного зледеніння теплолюбні види тварин вимерли. На зміну їм прийшли представники мамонтової фауни: мамонти, шерстисті носороги, велетенські олені, печерний ведмідь і лев. Лише після відступу льодовиків фауна набула сучасного вигляду. • Закономірності поширення тваринного світу. Тваринний світ тісно пов’язаний із рослинністю. Тому його видовий склад закономірно змінюється залежно від кліматичних умов і характеру рослинності з півночі на південь. Завдання: Порівняйте карти рослинності і тваринного світу України. Які закономірності в поширенні рослин і тварин збігаються? Поясніть причини. Відповідно до змін рослинності розрізняють і зональні типи фауни: фауну Полісся, фауну Лісостепу та фауну Степу. До азональних типів фауни належать фауна Українських Карпат, фауна Кримських гір, фауна Азово-Чорноморського узбережжя....

Рослинний покрив України

8 Клас

• Різноманітність рослин України: цифри і факти. Рослинність України дуже різноманітна. Нині вона займає у видозміненому стані дві третини площі нашої держави. В Україні спеціалісти виділяють від 10 до 15 тис. видів рослин. Серед них переважають представники відділу квіткових (покритонасінних). Їх налічується майже 4,5 тис. видів, тобто третина усіх видів рослин. Також в Україні описано близько 4 тис. водоростей, 800 видів мохів, 53 види папоротей, 22 види голонасінних, 10 видів хвощів і 9 видів плаунів (див. мал. 122). Існує невелика кількість видів рослин, що трапляються лише на території України. Ендеміки (з грец. - місцевий) - види живих організмів, які зустрічаються лише на певній території, тобто мають обмежений ареал існування. На території нашої держави близько 600 видів рослин є ендеміками. Найбільше рослин-ендеміків відомо в Криму - майже 300 видів, а також у Карпатах - приблизно 100. Найменше - на Поліссі: не більше 10. У складі природної рослинності України представлені всі життєві форми рослин: трав’янисті рослини (понад 4 тис. видів), чагарники (майже 280 видів) та дерева (76 видів). Крім рослин, в Україні вивчено близько 15 тис. видів грибів і понад 1 тис. видів лишайників....

Основні типи грунтів України. Ґрунтові ресурси

8 Клас

• Закономірності поширення та класифікація ґрунтів в Україні. У зв’язку з неоднаковим проявом чинників ґрунтоутворення різних частин нашої держави її ґрунтовий покрив вельми різноманітний. В Україні чітко простежуються дві закономірності у поширенні ґрунтів: на рівнинних територіях - широтна зональність, у гірських областях - вертикальна (висотна) поясність. Завдання: Використовуючи карту ґрунтів України, простежте напрямок їхньої зміни у рівнинній частині. Назвіть основні типи ґрунтів, що сформувалися на рівнинах і в горах. Кожній кліматичній області та природній зоні властиві свої зональні типи ґрунтів. Ґрунти поділяють на типи залежно від будови ґрунтового профілю, тобто наявності або відсутності тих чи тих горизонтів, їхньої потужності. Типи ґрунтів одержали назву за своїм забарвленням (наприклад, сірі лісові, чорноземи, каштанові) і поділяються на підтипи з огляду на ступінь вираженості у їхній будові певних горизонтів. За механічним складом, тобто переважанням у ґрунті піску або глини, виокремлюють різновиди ґрунтів: піщані, супіщані, суглинисті, глинисті. Завдання: Поміркуйте, як наявність піску або глини у ґрунті впливає на його родючість. Які ґрунти за механічним складом є найродючішими і чому? Чи можна штучно регулювати механічний склад ґрунту? Залежно від прояву чинників ґрунтоутворення ґрунти бувають структурні та безструктурні. Структура впливає на родючість ґрунту. Структура ґрунтів - їхня здатність розпадатися на окремі грудочки різної форми і розмірів....

Умови ґрунтоутворення

8 Клас

• Що таке ґрунти: з історії питання. Люди обробляють ґрунти вже близько 7 тис. років з моменту переходу від збирання дарів природи до землеробства. Однак зрозуміти, як утворилися ґрунти і як вони поповнюються поживними речовинами, вдалося лише у другій половині XIX ст. завдяки працям російського вченого - засновника ґрунтознавства Василя Докучаєва (1846-1903). Його книжка «Російський чорнозем» (1883) започаткувала науковий підхід до вивчення ґрунтів. У 1888-1894 рр. він керував фізико-географічними дослідженнями Полтавської губернії. Разом із колегами видав матеріали щодо оцінки земель Полтавщини, написав книжку «Наш степ раніше й тепер», а кошти, одержані за неї, передав постраждалим від посухи. Василь Докучаєв подивився на ґрунти як на особливе комплексне природне тіло, яке виникло на поверхні нашої планети в результаті взаємодії живої та неживої природи. Учений навіть пропонував виділяти ґрунти як окрему оболонку Землі. На таку думку наштовхує склад ґрунтів. До нього входять мінеральні та органічні речовини (мал. 111). Мінеральні речовини потрапляють у ґрунт із неживої природи. Це вода, повітря, мінеральні солі, пісок і глина. Органічними речовинами поповнюють ґрунт живі істоти. Це гумус (перегній), або відмерлі рештки живих організмів. Саме гумус визначає основну властивість ґрунту - його родючість, тобто здатність забезпечувати рослини мінеральними речовинами....

Навігація