• Тектонічні структури, форми рельєфу та корисні копалини. Територія лісостепу розташована в межах трьох тектонічних структур Східноєвропейської платформи: Українського щита, Дніпровсько-Донецької западини та Воронезького кристалічного масиву. Із чергуванням позитивних і від’ємних тектонічних структур пов’язана різноманітність форм рельєфу, що проявляється в утворенні великих за площею височин і низовин. Із заходу на схід простягаються: південно-східна частина Подільської височини, Придніпровська височина, Придніпровська низовина, відроги Середньоруської височини. Абсолютні висоти коливаються від 383 м на Подільській височині до 50 м біля русла Дніпра.

Поверхня складена лесом і лесоподібними суглинками, які легко розмиваються водою. Тож у формуванні рельєфу височин лісостепової зони велика роль належить водно-ерозійним формам рельєфу (мал. 152). Ярами зайнято до 15 % території, а швидкість зростання ярів сягає 8-9 м на рік. Також активно проявляються зсувні та просадочні процеси, в окремих районах - карст. Тому поверхня височин являє собою підняті плато, що поступово знижуються у бік річкових долин. Відбувається чергування плоских вододілів із глибокими річковими долинами, ярами й балками. З наближенням до великих річок вододіли звужуються і мають вигляд увалів із плоскою поверхнею. Трапляються зсуви. У межах Придніпровської височини виділяють Канівські гори (див. мал. 153), які підносяться на висоту до 244 м. Насправді це не гори, а глибоко й густо порізана ярами і балками колись плоска поверхня, що набула вигляду гір. Гірські породи тут зім’яті у складки, зсунуті зі свого первинного місця і перевернуті так, що давні відклади опинилися зверху, а ті, що утворилися пізніше, - під ними. Геологи називають це явище Канівськими дислокаціями. Його причина остаточно невідома. Більшість учених пов’язують це з роботою давнього льодовика.

Мал. 152. Краєвид лісостепової зони

Мал. 153. Канівські гори

Там, де на поверхню чи близько від неї виходить кристалічний фундамент, постає гранітовий краєвид. Річкові долини звужуються, русло кам’янисте, порожисте, течія бурхлива.

Придніпровська низовина існувала ще перед льодовиковою епохою. Льодовик вибрав собі її як дорогу й тут просунувся довгим язиком уперед. Тому краєвид над самим Дніпром має деякі ознаки зандрового. Тут можна простежити кілька терас. Чим далі на схід від річки, тим більше краєвид стає типовим яружно-балковим. Східну підвищену частину Придніпровської низовини називають Полтавською рівниною, де висоти досягають 200 м і більше. Між горбами-останцями помітні промоїни, залишені потоками талих вод льодовика.

З різними тектонічними структурами лісостепової зони пов’язане поширення родовищ корисних копалин. У місцях виходу на поверхню магматичних порід Українського щита є родовища залізних руд (Кременчуцьке родовище), хромітово-нікелевих руд (Побузька група родовищ), граніту, лабрадориту, мармуру. У пониженнях щита з органічних решток сформувалися поклади бурого вугілля (Дніпровський басейн), горючих сланців (Бовтиське родовище). У результаті метаморфізму осадових порід на щиті виникло родовище графіту (Заваллівське). З потужним осадовим чохлом платформи пов’язані родовища нафти і природного газу на Придніпровській низовині (Дніпровсько-Донецька нафтогазоносна область). Повсюдно видобувають природні будівельні матеріали: пісок, вапняки, гіпс, каолін, мергель. Відомі мінеральні води: «Миргородська», «Березівська», «Збручанська» та інші.

• Кліматичні умови та води суходолу. Формування і розвиток лісостепових ландшафтів зумовлені оптимальним балансом тепла й вологи. Клімат помірний, атлантико-континентальний. Південна межа лісостепу майже збігається з віссю О. Воєйкова. Континентальність клімату збільшується із заходу на схід. Так, середньосічневі температури повітря знижуються від -4 °С до -8 °С, а середньолипневі, відповідно, зростають від +16 °С до +22 °С. Річна кількість опадів зменшується від 650 мм на заході до 500 мм на сході. Майже стільки ж води випаровується, тому зволоження є достатнім. Більша кількість опадів випадає з квітня по вересень. Часто бувають зливи. Літо тепле. В окремі роки у південній частині зони спостерігаються посухи. Зима помірно холодна. Сніговий покрив може утворюватися з листопада до березня. Часті весняні й осінні заморозки.

Завдання: 1. Порівняйте кліматичні умови лісостепової зони та зон мішаних і широколистих лісів України. Які переваги й недоліки клімату кожної з природних зон? 2. Поясніть, як особливості клімату лісостепової зони впливають на розподіл водойм.