Войти
Закрыть

Рудні й нерудні корисні копалини: басейни, райони залягання та видобування. Мінеральні води та грязі. Проблеми раціонального використання мінеральних ресурсів

8 Клас

Рудні (металеві) корисні копалини. До рудних корисних копалин належать мінерали й гірські породи, з яких отримують різні метали. Україна має багаті поклади залізних і марганцевих руд (відповідно 5 і 20 % світових запасів), завдяки яким розвивається чорна металургія. Рудні концентрати також експортують до інших країн. В Україні розроблено 35 родовищ залізних руд осадового й метаморфічного походження (мал. 39). Загальні запаси залізних руд становлять 27 млрд т. Багаті запаси залізних руд зосереджені в Криворізькому залізорудному басейні, Кременчуцькому й Білозерському залізорудних районах, дещо бідніші — у Керченському залізорудному басейні. Криворізький залізорудний басейн - один із найбільших залізорудних басейнів світу. Залізні руди тут добували ще скіфи в V-IV ст. до н. е. Криворізький басейн розташований у центральній частині Українського щита й займає площу до 300 км2 (Дніпропетровська й частково Кіровоградська області). Основне промислове значення мають магнетитові й залізисті кварцити, у результаті збагачення яких отримують концентрат із вмістом заліза до 65 %. У Криворізькому басейні відомо понад 300 родовищ багатих залізних руд, їх розвідані запаси становлять 18 млрд т. Нині видобування залізних руд ведеться вже на глибині 1000 м. Найперспективнішим залізорудним районом є Саксаганське рудне поле. Кременчуцький залізорудний район розміщений на північно-східному схилі Українського щита (Полтавська область). Уміст заліза в рудах становить 27-40 %. Розвідані запаси магнетитових кварцитів Кременчуцької магнітної аномалії оцінюють у 4 млрд т....
0 Переглянути

Корисні копалини України, їхня класифікація за використанням, закономірності поширення. Паливні корисні копалини

8 Клас

Мінерально-сировинні ресурси України. У земній корі налічують до 3 тис. мінералів і понад 1,5 тис. гірських порід. Їх використовують у різних галузях господарства: енергетиці, металургійній і хімічній промисловості, будівництві, окремі види — у медицині (озокерит, грязі). Алмази, графіт, радіоактивні й рідкісні метали застосовують у сфері науки й техніки; дорогоцінні метали, коштовне й напівкоштовне каміння — у ювелірній справі. Займаючи чималу площу (0,4 % усього суходолу), Україна добре забезпечена мінерально-сировинними ресурсами. У надрах розвідано понад 20 тис. родовищ (111 видів корисних копалин), із яких майже 8700 родовищ мають промислове значення і внесені до переліку запасів корисних копалин. За обсягом розвіданих запасів вугілля, залізних, марганцевих і титано-цирконієвих руд, а також графіту, каоліну, калійних солей, сірки, вогнетривких глин, облицювального каменю Україна є однією з провідних країн світу. Мінерально-сировинні ресурси з погляду їх використання в різних галузях господарства поділяють на три великі групи: паливні (горючі), рудні (металеві), нерудні (неметалеві). Паливні корисні копалини залягають переважно в тектонічних западинах. Рудні (магматичного й метаморфічного походження) тяжіють до Українського щита й Вулканічного хребта Карпат. Нерудні копалини осадового походження (солі, вапняки, піски) розміщені в прогинах, а магматичного чи метаморфічного походження (граніт, мармур, графіт) — у породах Українського щита, складчастих системах Карпат і Криму....
0 Переглянути

Формування рельєфу

8 Клас

Формування рельєфу України відбувалося впродовж усієї геологічної історії. Його сучасні форми й територіальні особливості сформувалися протягом останніх двох мільйонів років. Процес розвитку рельєфу триває. Важливу роль у зміні форм рельєфу відіграли останні тектонічні рухи земної кори, їх інтенсивність і територіальна особливість, а також процеси, які формувалися під дією водно-кліматичних чинників в умовах сили тяжіння Землі. Рельєф — важливий чинник оцінювання можливостей господарського розвитку території. Рівнинна поверхня території України завжди була сприятливою для поселення народів, облаштування їх побуту, сільськогосподарського освоєння земель, будівництва доріг, промислових об’єктів тощо. Для України характерні рівнинні території з невеликими висотами — у середньому до 180 м над рівнем моря. Проаналізуйте поверхню України за фізичною картою атласу. Низовини, височини, гори України прив’язані до різних тектонічних структур, що становлять основу певної форми рельєфу. Крім того, існує багато так званих дрібних форм рельєфу: балки, яри, горби та ін. Пригадайте, яку частину території України займають низовини, височини та гори. Зовнішні та внутрішні рельєфоутворювальні чинники й процеси. На рельєф постійно впливають різні сили — як у земній корі, так і ззовні (з атмосфери, океану й на суходолі). Сили, що діють ізсередини, називають внутрішніми, а сили, які їм протистоять, — зовнішніми (мал. 36)....
0 Переглянути

Основні тектонічні структури

8 Клас

Тектонічна будова території України. Ви вже знаєте, що земна кора неоднорідна. На суходолі вона має три шари: осадовий (укритий м’якими породами осадового походження), під яким знаходиться щільний гранітний, а ще глибше — базальтовий. Під океанами й окраїнними морями в земній корі немає гранітного шару. Невеликі ділянки земної кори, обмежені глибинними розломами, називають тектонічними структурами. Найбільшими тектонічними структурами Землі є великі літосферні плити, які постійно рухаються. Відповідно рухається й верхня частина літосфери — земна кора. Такі рухи земної кори називають тектонічними. Вони бувають вертикальні (підняття, опускання) та горизонтальні (насування, підсування, стиснення). Швидкість тектонічних рухів невелика — вона не перевищує кількох десятків міліметрів на рік. Будову й рухи земної кори вивчає геологічна наука тектоніка. У межах сучасної України територія суходолу представлена материковим типом земної кори, територія Чорноморського басейну — океанічним типом. Пригадайте, чим материкова земна кора відрізняється від океанічної. Материковий тип земної кори складається з відносно стійких ділянок — платформ і рухомих — складчастих поясів. Карта «Тектонічна будова». На тектонічній карті зображена будова земної кори загалом або структура окремих її ділянок (наприклад, карта тектонічної будови України) (мал. 31). Тектонічні карти складають на основі геологічних карт з використанням геофізичних даних про тектонічні структури. Кольорами, які визначені в легенді карти як умовні позначення, виділяють платформи, щити, плити, западини й райони гірської складчастості, їхні межі, глибинні розломи....
0 Переглянути

Геологічна історія Землі. Геологічне літочислення. Геологічні ери

8 Клас

Геологічна історія Землі. На думку вчених, геологічна історія Землі розпочалася 4,6 млрд років тому, коли навколо Сонця з газопилової туманності сформувалися планети Сонячної системи. Через обертання й безперервні зіткнення комет і метеоритів, виділення радіоактивними елементами тепла поверхня Землі почала розігріватися та перейшла в розплавлений стан. Важчі елементи концентрувались у центрі Землі, а легші підіймалися до поверхні, що зумовило виокремлення ядра та мантії. Поверхневий шар із часом охолонув, затвердів і утворив тонку базальтову кору. Перегріта вода під високим тиском виносила на поверхню розчини різних елементів. Кремній, алюміній та їхні сполуки осідали на поверхні, утворюючи гранітний шар, а пара й гази потрапляли в атмосферу. Дегазація та вулканічна активність створили первинну атмосферу. Земна поверхня постійно змінювалася, за сотні мільйонів років континенти формувалися й розпадалися. Материки рухалися поверхнею Землі, часом об’єднуючись у суперконтинент. Приблизно 750 млн років тому через масштабну вулканічну діяльність суперконтинент Родинія почав розпадатися. Згодом континенти утворили материк Пангею, який розпався майже 180 млн років тому. Океан Тетіс поділив Пангею на два материки — Лавразію на півночі й Гондвану на півдні. Пізніше відбулося руйнування Гондвани та Лавразії (розходження літосферних плит) шляхом «розкриття» Індійського й Атлантичного океанів. Приблизно 65 млн років тому обриси океанів і материків уже нагадували сучасні. За рахунок розходження літосферних плит «омолодилася» кора Тихого океану. Відомий учений-геолог О. Ферсман виокремлював в історії Землі періоди, які характеризуються певними геохімічними процесами. Умовно розрізняють п’ять стадій: космічну, планетарну, магматичну, гіпергенну і життя....
0 Переглянути

Форми земної поверхні. Простягання низовин, височин, гір, річкових долин

8 Клас

Рельєф земної поверхні вивчає наука геоморфологія (від грецьк. geo — земля та morphe - форма). Складовою частиною цієї науки є орографія (від грецьк. oros — гора та grapho — пишу), яка вивчає розташування форм рельєфу, їх висоту, протяжність, характер схилів тощо. На підстав і даних орографії складають фізичні карти. Форми земної поверхні. З попередніх курсів географії ви вже знаєте, що рельєф — це сукупність нерівностей земної поверхні. За розміром форми рельєфу поділяють на планетарні (найбільші), основні (великі) та дрібні. До планетарних форм рельєфу Землі належать материки й западини океанів, які сформувалися під впливом внутрішніх сил Землі. У їх межах виокремлюють основні форми рельєфу (на суходолі це рівнини й гори, які виникли завдяки дії не тільки внутрішніх, а й зовнішніх сил). Основні форми рельєфу планети показані на фізичній карті. Дрібні форми рельєфу формуються під дією зовнішніх сил Землі. До них належать, зокрема, яри, балки, зсуви, дюни. Рівнини (низовини, височини, плоскогір’я) та гори формувалися протягом тривалої геологічної історії. Проаналізувавши фізичну карту України, ви помітите, що форми поверхні території України дуже різноманітні. Адже рельєф України неодноразово змінювався і сформувався внаслідок взаємодії внутрішніх і зовнішніх процесів. Територія країни розташована в межах Східноєвропейської рівнини (Східноєвропейська платформа), зони Українських Карпат і Кримських гір (Альпійська сейсмічна зона). На формування поверхні також вплинули новітні (сучасні) тектонічні рухи, давні зледеніння й відкладення лесу, коливання рівня моря, ерозійна робота річок і вітру, господарська діяльність людини....
0 Переглянути

Міжнародна система відліку часу. Годинні пояси. Час в Україні. Особливості регулювання системи відліку часу в країнах світу

8 Клас

Місцевий час. Обертаючись навколо своєї осі в напрямку із заходу на схід, Земля робить повний оберт за добу. Сонце послідовно освітлює всю поверхню земної кулі. Якщо на глобусі від Гринвіцького (нульового) меридіана провести меридіани через кожні 15° довготи, то час на кожному з них відрізнятиметься від часу на сусідньому меридіані на 1 год. Коли на Гринвіцькому меридіані полудень, на довготі 180° — північ, на довготі 90° на схід від Гринвіча — вечір, а на довготі 90° на захід — ранок. Куляста форма Землі та її обертання навколо своєї осі зумовлюють кожної миті однаковий час доби для всіх точок на одному меридіані від Північного полюса до Південного. Час на меридіані в певний момент називають місцевим, або сонячним. Повний оберт (на 360°) навколо своєї осі Земля робить за 24 год, а за 1 год наша планета обертається на 15° (360°: 24 год = 15°). Отже, місцевий час відрізнятиметься на 1 год в точках, віддалених одна від одної на 15° довготи, і на 4 хв — віддалених на 1° (1 год = 60 хв; 60 хв : 15° = 4 хв). Наприклад, якщо в Києві (30° 30' сх. д.) 10 год, то в Харкові (36° сх. д.) місцевий час становитиме 10 год 22 хв (36° — 30° 30' = 5° 30'; 5° 30' х 4 хв = 22 хв). Користуватися місцевим часом незручно, адже, рухаючись на захід або схід, стрілки годинника доведеться переводити з кожним градусом довготи назад або вперед на 4 хв. Це створює певні незручності в житті й діяльності людей. Щоб уникнути цих незручностей, уведено лічбу часу за годинними поясами....
0 Переглянути

Територіальні зміни меж України з XX ст. Особливості сучасного адміністративно-територіального устрою, його проблеми та шляхи вдосконалення на різних територіальних рівнях

8 Клас

Формування території України протягом усього історичного періоду було болісним, а часом драматичним. Неодноразово територію нашої країни ділили між собою інші держави. Тільки в минулому столітті Україна зазнала кілька територіальних змін кордонів держави. Після закінчення Першої світової війни та подій Лютневої революції 1917 р. склалися сприятливі умови для створення української держави. 7 листопада 1917 р. в Києві було проголошено Українську Народну Республіку (УНР), до складу якої ввійшли землі Центральної та Східної України. Та 25 грудня 1917 р. у Харкові Україну було проголошено Республікою Рад. 13 листопада 1918 р. у Львові патріотичні сили утворили Західноукраїнську Народну Республіку (ЗУHP). З’ясуйте, які сучасні області входили до складу ЗУНР. 22 січня 1919 р. в Києві було проголошено акт возз’єднання УНР і ЗУНР в єдину соборну Україну. Проте зберегти державу не вдалося. У 1922 р. Східна й Центральна Україна ввійшли до складу створеного Союзу РСР. Землі Західної України розділили Польща, Чехословаччина й Румунія. У 1939 р. землі Західної України ввійшли до складу СРСР і утворили Українську РСР. У 1940 р. до УРСР приєднали Північну Буковину та Південну Бессарабію. У 1945 р. до складу Української РСР увійшла Закарпатська область, а частина західноукраїнських земель була передана Польщі. У 1954 р. до УРСР приєдналась Кримська область. 24 серпня 1991 р. проголошено незалежність України й утворено самостійну державу. Особливості сучасного адміністративно-територіального устрою України. Сучасний адміністративно-територіальний устрій України сформувався історично. Він ґрунтується на засадах єдності й цілісності державної території, збалансованості соціально-економічного розвитку регіонів, ураховує їх історичні, економічні, екологічні, географічні й демографічні особливості, етнічні й культурні традиції....
0 Переглянути

Географічне положення України, його види

8 Клас

Загальні відомості про Україну. Ми живемо в одній із найбільших країн Європи. Україна є водночас країною і Центральної, і Східної Європи. Її площа становить 603,5 тис. км2 (за даними Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру). За європейськими мірками вона належить до великих країн, а за світовими — до середніх. За кількістю населення Україна поступається таким європейським державам, як Німеччина, Італія, Велика Британія, Франція. Крайні точки України. Крайніми точками України є: на заході — с. Соломонове (Закарпатська обл.), на сході — с. Рання Зоря (до 2016 р. Червона Зірка, Луганська обл.), на півночі — с. Грем’яч (Чернігівська обл.), на півдні — мис Сарич (Автономна Республіка Крим). (Визначте їх координати.) Географічні центри України та Європи. Географічний центр України має координати 49°01'39" північної широти й 31°28'58" східної довготи. Ця точка знаходиться на північній околиці с. Мар’янівки (Шполянський район) між райцентром Шполою й с. Матусевим Черкаської області (мал. 21). Точка розрахована як центр ваги плоскої фігури, обмеженої кордонами України, за усередненими значеннями широти й довготи крайніх північної, південної, західної та східної точок України....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 29 30 31 32 33 34 35 36 37 ... 120
Назад

Навігація