| Слава Україні | Героям слава | ЗСУ | ДСНС | 103 | 102 | Обленерго | Лікарі | Вчителі | Українці |
8 Клас , Географія 8 клас Гільберг, Паламарчук, Совенко 2021 (повторне видання)
Пригадайте: 1. Які гірські породи називають метаморфічними, а які — магматичними? 2. Чи можуть магматичні породи бути нерудними? 3. Які ви знаєте метали? Як їх розрізняють за властивостями? На які групи поділяють рудні корисні копалини залежно від використання в різних галузях господарства?
Рудні (металеві) корисні копалини. До рудних корисних копалин належать мінерали й гірські породи, з яких отримують різні метали. Україна має багаті поклади залізних і марганцевих руд (відповідно 5 і 20 % світових запасів), завдяки яким розвивається чорна металургія. Рудні концентрати також експортують до інших країн.
В Україні розроблено 35 родовищ залізних руд осадового й метаморфічного походження (мал. 39). Загальні запаси залізних руд становлять 27 млрд т. Багаті запаси залізних руд зосереджені в Криворізькому залізорудному басейні, Кременчуцькому й Білозерському залізорудних районах, дещо бідніші — у Керченському залізорудному басейні.
Криворізький залізорудний басейн - один із найбільших залізорудних басейнів світу. Залізні руди тут добували ще скіфи в V-IV ст. до н. е. Криворізький басейн розташований у центральній частині Українського щита й займає площу до 300 км2 (Дніпропетровська й частково Кіровоградська області). Основне промислове значення мають магнетитові й залізисті кварцити, у результаті збагачення яких отримують концентрат із вмістом заліза до 65 %. У Криворізькому басейні відомо понад 300 родовищ багатих залізних руд, їх розвідані запаси становлять 18 млрд т. Нині видобування залізних руд ведеться вже на глибині 1000 м. Найперспективнішим залізорудним районом є Саксаганське рудне поле.
Кременчуцький залізорудний район розміщений на північно-східному схилі Українського щита (Полтавська область). Уміст заліза в рудах становить 27-40 %. Розвідані запаси магнетитових кварцитів Кременчуцької магнітної аномалії оцінюють у 4 млрд т.
Білозерський залізорудний район тягнеться смугою 20 км завширшки й 65 км завдовжки південним схилом Українського щита (Запорізька область). Тут зосереджені родовища залізистих і магнетитових кварцитів. У багатих рудах уміст заліза становить 58-61 %. За запасами багатих руд цей район поступається тільки Кривбасу. Через значну глибину залягання руд їх можна видобувати тільки шахтним способом.
Мал. 39. Видобування залізної руди
У Керченському залізорудному басейні залягає бурий залізняк із вмістом заліза до 40 %. Руда знаходиться близько до поверхні і її видобувають відкритим способом. Запаси руди оцінюють у 1,8 млрд т. Геологи вважають, що перспективними є родовища залізної руди на дні Азовського моря та в Приазов’ї (Куксунгурське родовище).
Дискусійний клуб
Чому в Криму, незважаючи на запаси дешевої залізної руди, немає металургійного заводу?
Україна багата на марганцеві руди. Нікопольський марганцевий басейн - один із найбільших у світі. Він охоплює Нікопольське й Великотокмацьке родовища, а також рудоносні площі на межиріччі Дніпро-Інгулець. Басейн знаходиться на території Дніпропетровської та Запорізької областей. Уміст марганцю в окисних рудах у середньому 25-30 %, а загальні запаси руди становлять понад 2 млрд т. За запасами марганцевих руд Україна посідає одне з перших місць у світі.
В Україні є руди кольорових металів. У Кіровоградській області розміщені родовища нікелевих руд (Нобузьке, Деренюське й Липовеньківське), у Дніпропетровській — алюмінієвих (боксити — Малишівське й Вовчанське родовища), на Закарпатті — пол іметалевих руд (Берегівське, Беганське й Мужієвське родовища). Унікальні родовища титанових руд розробляються в Житомирській (Іршанське) і Дніпропетровській (Самотканське) областях. Донедавна вважали, що в Україні немає запасів золота, достатніх для промислового видобутку, однак українські геологи відкрили вже понад 15 родовищ золота, які знаходяться в Придніпров’ї, Приазов’ї, Закарпатті та на Донбасі. Нещодавно геологи виявили на Волині значні поклади мідних руд.
На Кіровоградщині залягають уранові руди. За розвіданими запасами ртутної руди (кіновар) наша країна посідає 2-ге місце у світі. Поклади цієї руди виявлені в Донецькій (Микитівське) і Закарпатській областях.
Нерудні (неметалеві) корисні копалини. За запасами нерудних (неметалевих) корисних копалин Україна також посідає одне з провідних місць у світі. Родовища самородної сірки й озокериту в Передкарпатті — найбільші у світі. Озокерит використовують у парфумерії, легкій промисловості, медицині, а сірку — у хімічній промисловості. Родовища сірки (а їх понад 20) знаходяться на території Львівської області (Роздольське, Новояворівське, Язівське та ін.).
Родовища кам’яної солі розроблені на Донбасі (Артемівське, Слов’янське) і в Закарпатті (Солотвинське). Багаті на солі водойми Азово-Чорноморського узбережжя, особливо затока Сиваш. Хлоридно-сульфатні родовища калійних солей знаходяться в Передкарпатті — Калуш-Голинське, Стебниківське.
Родовища нерудної сировини для металургійної промисловості є в різних районах України: магнезит (вогнетривкий) — у Запорізькій і Дніпропетровській областях; вогнетривкі глини — у Донецькій області (Часовоярське родовище); кварцити — у Житомирській; флюсові вапняки — у Донецькій області та в Криму. Як технічну сировину використовують азбест (Побужжя, Приазов’я); тальк, пірофілітові сланці (Житомирська область); слюду, бентонітові глини (Черкаська область); барит (Закарпатська область); графіт (Кіровоградська область). Сировиною для керамічної і скляної промисловості є польові шпати, скляні піски. В Україні багаті запаси цементної сировини й різноманітних будівельних матеріалів. За запасами гранітів, лабрадоритів (Житомирська область) Україна поза конкуренцією в Європі.
Також у нашій країні є родовища коштовного й напівкоштовного каміння (берил, аметист, бурштин, яшма, гірський кришталь, моріон). Родовища знаходяться на Криворіжжі, у Приазов’ї, Криму, Закарпатській і Житомирській областях. Перспективні родовища бурштину в Житомирській, Рівненській і Волинській областях. В Україні можливий видобуток коштовного й напівкоштовного каміння, зокрема опалу, топазу, гранату, родоніту, оніксу. Знайдено поклади фосфоритів, які є сировиною для виробництва добрив (Донецька й Сумська області, Середнє Подніпров’я). Новим видом корисних копалин є сапоніт — камінь родючості, його поклади виявлено на півночі Хмельницької області.
Хоча рівень геологічної вивченості ресурсів України досить високий, окремі родовища корисних копалин (зокрема, мідних і алюмінієвих руд, фосфоритів, золота) ще недостатньо досліджені й оцінені.
Мінеральні води та грязі. В Україні потужні ресурси різних мінеральних вод — вуглекислих, сульфідних, радонових та ін. За рівнем їх запасів Україна належить до провідних країн Європи. Найбільше розмаїття родовищ мінеральних вод у Закарпатті й на південно-західних схилах Карпат (джерела Свалява, Поляна, Кваси, Шаяни), у Передкарпатті (Трускавець, Східниця, Моршин, Шкло) (мал. 40), на Західному Поділлі (Гусятин, Сатанів), у Причорномор’ї та в Криму (Куяльник, Євпаторія, Саки, Феодосія). Найвідоміші джерела мінеральних вод в інших регіонах України — Хмільницьке на Вінниччині, Миргородське на Полтавщині, Березівське на Харківщині, Слов’янське на Донеччині.
Мал. 40. Мінеральні води Передкарпаття
Великі запаси лікувальних грязей зосереджені в солоних лиманах і озерах Причорномор’я, Приазов’я й Криму, трохи менші — у торфовищах Передкарпаття й Поділля. На відміну від мінеральних вод, їх недостатньо використовують для лікування.
Термальні води в Україні виявлено на різних територіях, окрім Українського щита. Їх вивчають, як джерело енергії. Перспективними для промислового освоєння є гарячі й теплі підземні води рівнинної частини Криму, Херсонської області та Закарпаття. Поки що термальні води використовують обмежено, переважно з лікувальною метою.
Щорічно з надр Землі добувають понад 100 млрд т різноманітних руд, паливних корисних копалин, будівельних матеріалів та інших видів мінеральної сировини. У процесі видобування корисних копалин переробляють і так звані порожні породи, які залишаються на місці розробок. На думку вчених, потреба в різних видах сировини досягне 500-600 млрд т на рік.
Господарська діяльність людини набула глобального характеру, її вплив можна порівняти з геологічними процесами, які формують ландшафти Землі. Тривале споживацьке ставлення до природи призвело до різкого скорочення запасів багатьох видів мінеральної сировини. Посилився негативний вплив техногенних процесів на довкілля. Тому надзвичайно актуальними є питання охорони надр і раціонального використання природних багатств.
Висновки
Основні терміни й поняття
Нерудні (неметалеві) корисні копалини використовують як сировину для хімічної промисловості (калійна сіль, фосфорити, сірка), у будівництві та як технічну сировину (азбест, графіт, алмази).
Рудні (металеві) корисні копалини — мінерали й гірські породи, з яких отримують різні метали.
Запитання та завдання
Дослідження
Дослідіть, як використовують продукти перероблення корисних копалин у побуті.
Практична робота 4
Встановлення за картами (тектонічною, геологічною, фізичною) зв’язків між тектонічною, геологічною будовою, рельєфом та корисними копалинами
Це цікаво
Мал. 41. Соляна шахта
Селище Солотвино розташоване між містами Раховом і Тячевим (Закарпатська обл.). Мільйони років тому на цьому місці був океан, частина якого згодом перетворилася на соляний шар. У процесі формування Карпатських гір соляний прошарок вийшов на поверхню. Товщина соляного шару в деяких місцях Солотвина сягає 500 м (мал. 41).
Цікава інформація про солекопальні міститься в книжці «Замки Підкарпатської Руси». У 1498 р. стався страйк солекопів. Король Владислав II Ягеллон мусив призначити солекопам тверду плату й пенсію вдовам загиблих. Також солекопи звільнялися від частини королівських податків. Вони мали право вибирати старосту й радників, що прирівнювало їх до городян. Крім того, вони отримували надбавки на Різдво, Пасху й інші свята. Так закінчився перший страйк шахтарів Марамороських соляних копалень, який, можливо, узагалі був першим виступом робітників Центральної Європи на захист своїх прав.
Ще в середині XX ст. звернули увагу на те, що працівники соляних шахт не хворіють на астму й туберкульоз. Тож у 1976 р. на шахті № 9 (товщина соляного шару — 280 м) у Солотвино була відкрита алергологічна лікарня. Нині тут лікуються до 3 тис. хворих на рік.
скачать dle 11.0фильмы бесплатно
Коментарі (0)