Войти
Закрыть

Густота населення світу й України

8 Клас

Зміни в густоті населення країн у першу чергу обумовлені природним і механічним рухами. У давнину найбільше значення для розвитку міграційних процесів мали природні чинники. Люди прагнули селитися в місцях зі сприятливим кліматом та умовами для розвитку землеробства. Згодом почали набувати значення соціально-економічні чинники. Зокрема, це міграції з менш розвинених регіонів (країн) до більш розвинених. У наш час населення у світі також розміщене нерівномірно. 1. Територіальні відмінності густоти населення та чинники, які на них впливають. Густота населення — це показник кількості постійного населення, що припадає на одиницю площі (зазвичай 1 км2) певної території. В історії людства він змінювався зі зростанням кількості населення, і недивно, що найбільші зміни відбулися у XX — на початку XXI ст. Якщо в 1950 р. середня густота населення світу становила 18 осіб/км2, то в 1983 р. — 34 особи/км2, а сьогодні вона наближається до 52 осіб/км2. При цьому густота населення окремих регіонів і країн суттєво відрізняється. Це залежить від природних, історичних, соціально-економічних та демографічних чинників. На сьогодні можна виділити певні закономірності в розміщенні населення. • Найбільш залюдненими є території помірного (крім північних районів), субтропічного й субекваторіального поясів зі сприятливими для проживання населення кліматичними умовами....

Механічний рух населення

8 Клас

Люди завжди мріють про краще життя, прагнуть жити в безпеці, спокої й добробуті. Тому іноді вони виїжджають зі своєї країни та стають емігрантами. Міграція — потужний процес, який впливає на кількість і склад населення країн світу, забезпеченість трудовими ресурсами. Зараз за кордоном працює близько 5 млн українців, передусім у Польщі, Чехії, Італії, Іспанії, Португалії, Німеччині, Угорщині, Греції, Туреччині та США. 1. Зовнішні міграції, їх види та причини. Зовнішні міграції безпосередньо не впливають на зростання населення світу в цілому. Проте вони можуть суттєво змінювати кількість, статевий, віковий, національний склад як окремих країн, так і цілих регіонів планети. За останні кілька десятиліть відбулося помітне посилення міграційних процесів. Зараз кількість мігрантів перевищує 200 млн осіб (для порівняння: у 1960 р. — 79 млн, у 1990 р. — 155 млн осіб). До того ж збільшився «відплив умів» — переїзд висококваліфікованих спеціалістів і науковців до високорозвинених країн. На сьогодні склалися три основні світові центри імміграції: 1) Західна Європа. Міграційна політика країн цього регіону спрямована на залучення робочої сили з країн Центральної Європи, Туреччини, а також колишніх колоній. При цьому праця іммігрантів насамперед використовується на важких роботах (будівництво), шкідливих для здоров’я (металургія, обслуговування житлово-комунального господарства) або роботах, які не потребують високого рівня кваліфікації....

Статево-віковий склад населення світу й України. Тривалість життя населення

8 Клас

У XX та на початку XXI ст. людство зіткнулося з низкою демографічних явищ, яких не спостерігалося раніше. Це не тільки зміни темпів зростання кількості населення та зниження народжуваності, а й швидке збільшення частки людей похилого віку та тривалості життя. Це обумовило процес «старіння» населення окремих регіонів і дало підстави вважати, що в найближчі десятиліття він охопить увесь світ. У результаті перед людством постав цілий комплекс проблем, які потрібно вирішувати вже зараз. 1. Статевий склад населення. Статевий склад є однією з найважливіших характеристик населення. Найбільше він впливає на демографічну ситуацію, зокрема на народжуваність, від якої залежить існуюча і прогнозована кількість населення. Відомо, що в усіх країнах хлопчиків народжується більше, ніж дівчаток (у середньому 106 на 100). Із часом ці показники згладжуються, досягаючи у віці 30—35 років рівності. Потім відбувається збільшення частки жінок, яке досягає максимуму в старшому віці (мал. 1). На ці загальні закономірності накладаються інші чинники. Це відмінності між окремими регіонами і країнами, які стосуються становища жінки в сім’ї й суспільстві, тривалість і рівень життя населення, демографічна політика та історичні події. Так, диспропорції в статевому складі багатьох країн, у тому числі в Україні, пов’язані з воєнно-політичними подіями та міграційними процесами. Тому, як і інші демографічні показники, статева структура населення різних регіонів і країн істотно відрізняється....

Кількість населення і чинники, які на неї впливають

8 Клас

На початку нашої ери загальна кількість людства не перевищувала 250 млн осіб, що у 5,5 разу менше за кількість жителів сучасного Китаю. За наступну тисячу років населення світу збільшилося лише на кілька десятків мільйонів жителів. Його зростанню перешкоджали важкі умови життя, епідемії, стихійні лиха та численні війни, які часто супроводжувалися голодом. На території сучасної України на початку XV ст. проживало 3,7 млн осіб, через два століття — 5,2 млн осіб. У XVIII ст. кількість населення зросла майже до 9 млн жителів, а на початку XX ст. склала 30 млн осіб. Станом на 2021 р. вона становить близько 42 млн жителів. 1. Кількість населення у світі та Україні. Станом на початок 2021 р. кількість жителів нашої планети становить понад 7,8 млрд осіб. Очікується, що у 2030 р. вона зросте до 9,7 млрд, а у 2050 р. — до 11,2 млрд жителів. Проте в далекому минулому кількість населення Землі зростала повільно, а середня тривалість життя становила 20—30 років. Швидкому збільшенню кількості населення світу в другій половині XX ст. сприяв розвиток економіки. Завдяки цьому поліпшилися умови життя та якість харчування, зросла якість медичного обслуговування тощо. Покращився стан здоров’я людей, підвищилася тривалість їхнього життя. Як наслідок, людство увійшло в стадію демографічного вибуху — швидкого зростання кількості населення окремих країн і світу в цілому в результаті значного перевищення показників народжуваності над смертністю. Кількість населення Землі в 50-х рр. XX ст. щороку зростала в середньому на 53 млн осіб. У 90-х рр. XX ст. цей показник складав понад 90 млн осіб....

Раціональне природокористування

8 Клас

Усі ми хочемо дихати свіжим повітрям, пити чисту воду та споживати натуральні продукти. А що ми робимо для цього? Чи знаєте ви, що 1/30 території нашої країни зайнята сміттєзвалищами! Кожен українець за рік залишає 300 кг сміття, а викиди й відходи транспорту та промисловості ще більші. Що можна зробити для покращення екологічної ситуації? Насамперед треба навчитися раціонально використовувати багатства, які надає нам природа. 1. Моніторинг довкілля. Однією з важливих складових природоохоронної діяльності є моніторинг навколишнього середовища. Моніторинг довкілля (від латин. monitor — той, що контролює, попереджає) — комплекс систематичних спостережень та контролю за навколишнім середовищем. Він здійснюється з метою раціонального використання природних ресурсів та охорони довкілля, прогнозування масштабів неминучих змін. Залежно від мети дослідження розрізняють моніторинг компонентів географічної оболонки (атмосфери, гідросфери, літосфери, біосфери), екологічний моніторинг, моніторинг чинників впливу та джерел забруднення тощо. В Україні розроблення та впровадження системи моніторингу довкілля розпочалося в 1992 р. На численних постах спостережень і метеостанціях, що розташовані в різних містах України, здійснюється оцінка стану атмосферного повітря, ведеться спостереження за хімічним складом опадів та снігового покриву, відстежується кислотність опадів. Тут досліджують хімічний склад та якість поверхневих вод України, здійснюють контроль стану води у водоймах, вибірково обстежують забруднення ґрунтів пестицидами, нітратами, промисловими токсичними речовинами тощо. Після аварії на ЧАЕС в Україні особлива увага приділяється спостереженням за радіаційним забрудненням атмосферного повітря, поверхневих вод і опадів. За узагальненими даними всіх станцій та пунктів спостережень щорічно розробляється «Національна доповідь про стан навколишнього середовища в Україні»....

Охорона природи

8 Клас

Унаслідок тривалої та інтенсивної господарської діяльності на території України майже не залишилося незайманих або малозмінених ділянок природних угідь. В умовах критичного стану природного середовища вони є справжнім національним багатством, золотим фондом України. Лише заповідні території можуть забезпечити екологічну рівновагу, зберегти хоча б частину дикої природи такою, якою вона є насправді. 1. Розвиток заповідної справи в Україні. Одним із головних і досить ефективних заходів охорони довкілля є створення заповідних територій. Ділянки суходолу та водного простору, які мають особливу природну цінність та потребують збереження й охорони, становлять природно-заповідний фонд країни. Різні види територій природно-заповідного фонду призначені для збереження первинних природних ландшафтів, біологічного різноманіття, зникаючих видів тварин та рослин, а також підтримання екологічної рівноваги довкілля. Основним документом, що регулює розвиток заповідної справи, є Закон України «Про природно-заповідний фонд України», згідно з яким існують 11 категорій територій та об’єктів загальнодержавного та місцевого значення (мал. 1). За площею понад 85 % природно-заповідного фонду припадає на заказники та національні природні і регіональні ландшафтні парки....

Природно-ресурсний потенціал України та наслідки його використання

8 Клас

Люди, що жили на території України, із давніх часів користувалися її природними багатствами. Клімат та родючі ґрунти сприяли розвитку землеробства. Корисні копалини, знайдені в надрах, стали основою розвитку ремесел та промисловості. Сучасне життя українців також неможливе без тих скарбів, що дає природа. Однак природні дари не безмежні. Як користуватися ними дбайливо та ощадливо? Спочатку потрібно детально вивчити й оцінити природно-ресурсний потенціал нашої країни. 1. Складові природно-ресурсного потенціалу. Природно-ресурсний потенціал — сукупність природних умов і ресурсів, які людина може використовувати за сучасного технічного рівня розвитку для задоволення власних потреб. Природними ресурсами називають природні компоненти, які людство використовує для виробництва матеріальних речей. Природні умови мають істотне значення для життя людини та діяльності суспільства, проте безпосередньо не залучені до виробництва. До природних умов належать клімат, рельєф, геологічна будова. Їх особливості визначає географічне положення території. Не завжди можна провести межу між природними умовами та ресурсами, оскільки окремі компоненти можуть виступати і як ресурси, і як умови. Розглянемо, наприклад, клімат. Умови помірного кліматичного поясу, у якому розташована Україна, є визначальними у формуванні складу ґрунтів, характеру рослинності тощо. У разі використання вітру або Сонця для отримання енергії клімат виступає як ресурс....

Азовське море

8 Клас

У будові дна Азовського моря лежить земна кора материкового типу у вигляді затоплених ділянок Східноєвропейської та Скіфської платформ. Континентальне походження улоговини моря обумовлює рекордно малі глибини: середня — 7 м, максимальна — 15 м. За формою дно нагадує блюдце з наростанням глибини в напрямку центра западини. Особливості геологічної будови моря визначають багатство мінеральних ресурсів. Найголовніші серед нерозвіданих скарбів його дна — потенційні нафтогазові родовища. У північно-західній частині наявні поклади залізних руд. Із ропи затоки Сиваш видобувають кам’яну сіль, оксид магнію, бром тощо. Цінним ресурсом також є лікувальні грязі Сиваша. 3. Характер берегової лінії. Береги Азовського моря на заході, півночі та сході переважно низинні, а на півдні — урвисті. Характерною особливістю північних берегів є наявність довгих вузьких піщано-черепашкових кіс: Федотова, Обитічна, Бердянська, Білосарайська, Крива. Вони відділяють від моря низку мілководних заток і лиманів: Молочний, Утлюцький тощо. Найбільша коса — Арабатська Стрілка — відокремлює мілководну лагуну — затоку Сиваш (мал. 2). Вузькою Генічеською протокою Сиваш сполучається з Азовським морем. Найбільша затока — Таганрозька — лише частково омиває береги України. Островів у Азовському морі мало....

Чорне море

8 Клас

Береги України на півдні та південному сході омивають води Чорного та Азовського морів. Це надає нашій країні великі можливості щодо використання їх природних ресурсів. Природні комплекси морів впливають на природні умови прибережних територій. Понад 1500 км берегової лінії України припадає на чорноморське узбережжя. У різні епохи Чорне море називали: Понт Евксинський, Кіммерійське, Таврійське, Слов'янське, Грецьке, Грузинське, Вірменське. Сучасна назва «Чорне море» вперше згадується в літописах у XIII ст. За однією із гіпотез, Чорним (тюркською «Кара-деніз») море назвали турки, які задумали підкорити місцеве населення, проте зустріли шалений опір диких племен. Згідно з іншою версією Чорне море назвали так тому, що під час шторму морська вода сильно темнішає й стає абсолютно чорною. 2. Геологічна будова та рельєф дна. Улоговина Чорного моря сформувалася в епоху альпійського горотворення. Протягом геологічного розвитку обриси водойми змінювалися. Близько 8000 років тому це було гігантське прісноводне озеро. Потужні тектонічні рухи привели до утворення протоки Босфор, що з’єднала озеро із Середземним морем. Потоки морської солоної води ринули до озера, докорінно змінивши його природу....

Кримські гори

8 Клас

Чарівним раєм, природним музеєм, перлиною на березі Чорного моря називають Кримські гори та Південний берег Криму. Це територія, на якій поєднуються степові та гірські ландшафти, круті скелі й піщані пляжі, унікальні печери та казкові гроти, звичайні дуби й берези із середземноморськими кипарисами та магноліями. 1. Географічне положення та розміри. Кримська гірська фізико-географічна країна розташована на півдні Кримського півострова (мал. 1). Вона простягається вздовж узбережжя Чорного моря приблизно на 180 км від мису Фіолент на південному заході до мису Іллі на сході. Її максимальна ширина в середній частині становить 45—50 км; площа — близько 10 тис. км2 (менше 1 % площі України). На півночі гірська система межує зі степовою зоною, а на півдні майже безпосередньо прилягає до Чорного моря, залишаючи вздовж узбережжя вузеньку смугу — Південний берег Криму (ПБК). Геологічна будова Кримських гір суттєво відрізняється від Карпат. Кримські гори — мезозойська складчаста споруда, яку активізувало альпійське горотворення. У її будові чітко простежуються два яруси. Нижчий складений інтенсивно дислокованими (порушеними, зім’ятими) пісковиками та сланцями, а верхній — переважно вапняками та піщаниками, які залягають майже горизонтально....

Навігація