Природно-ресурсний потенціал України та наслідки його використання
- 19-01-2022, 15:58
- 448
8 Клас , Географія 8 клас Довгань, Стадник 2021 (повторне видання)
8 Клас , Географія 8 клас Довгань, Стадник 2021 (повторне видання)
Ви дізнаєтесь:
Пригадайте:
Люди, що жили на території України, із давніх часів користувалися її природними багатствами. Клімат та родючі ґрунти сприяли розвитку землеробства. Корисні копалини, знайдені в надрах, стали основою розвитку ремесел та промисловості. Сучасне життя українців також неможливе без тих скарбів, що дає природа. Однак природні дари не безмежні. Як користуватися ними дбайливо та ощадливо? Спочатку потрібно детально вивчити й оцінити природно-ресурсний потенціал нашої країни.
1. Складові природно-ресурсного потенціалу.
Природно-ресурсний потенціал — сукупність природних умов і ресурсів, які людина може використовувати за сучасного технічного рівня розвитку для задоволення власних потреб.
Природними ресурсами називають природні компоненти, які людство використовує для виробництва матеріальних речей. Природні умови мають істотне значення для життя людини та діяльності суспільства, проте безпосередньо не залучені до виробництва. До природних умов належать клімат, рельєф, геологічна будова. Їх особливості визначає географічне положення території. Не завжди можна провести межу між природними умовами та ресурсами, оскільки окремі компоненти можуть виступати і як ресурси, і як умови. Розглянемо, наприклад, клімат. Умови помірного кліматичного поясу, у якому розташована Україна, є визначальними у формуванні складу ґрунтів, характеру рослинності тощо. У разі використання вітру або Сонця для отримання енергії клімат виступає як ресурс.
Ви вже знаєте, що природні ресурси можуть бути вичерпними та невичерпними. Невичерпні природні ресурси в процесі їх використання не зменшуються (зокрема, розглянуті вище кліматичні ресурси: енергія Сонця, вітру, припливів і відпливів, потенційна енергія річок). Вичерпні ресурси за можливістю самовідновлення поділяють на відновлювані та невідновлювані. До відновлюваних ресурсів належать біологічні та ґрунтові ресурси. Так, рибні, лісові ресурси, ґрунти зазвичай можуть відновлюватися, однак лише за умови обмеження їхнього використання людиною. Невідновлюваними природними ресурсами є корисні копалини. Вони утворювалися протягом тривалого геологічного розвитку й за умов постійного використання не можуть відновитися.
2. Природно-ресурсний потенціал України.
Вам відомо, що надра України є надзвичайно багатими на різноманітні мінеральні ресурси. За запасами кам’яного вугілля, залізних і марганцевих руд, титану, цирконію, каоліну, сульфатно-калійної та натрієвої солей, будівельної сировини Україна належить до провідних країн світу, а на європейському рівні в більшості з них посідає перші позиції. До промислового освоєння залучено 2868 родовищ, на базі яких працюють понад 2000 гірничодобувних та переробних підприємств. Особливо багато їх у Донецькій, Луганській, Дніпропетровській та Запорізькій областях.
До земельних ресурсів України належать усі землі в межах її території, у тому числі острови та землі, зайняті водними об’єктами (річками, озерами, водосховищами). За призначенням земельні ресурси поділяють на декілька категорій: землі сільськогосподарського призначення, природно-заповідного фонду, лісового фонду, житлової та промислової забудови тощо.
Переважно рівнинний характер рельєфу України та її сприятливе географічне положення обумовлює високий ступінь залучення земель до господарської діяльності (мал. 1).
Мал. 1. Головним багатством нашої країни є родючі чорноземи, площа яких дорівнює площі Великої Британії.
До водних ресурсів належать поверхневі (річки, озера, водосховища) та підземні (артезіанські, мінеральні, термальні) води. За власними запасами води, доступними для використання, Україна є однією з найменш забезпечених країн Європи. У середньому на одну людину в Україні припадає до 1 тис. м3 річкового стоку. Такий показник за світовими стандартами вважається недостатнім (мал. 2).
Мал. 2. Рівень водозабезпечення України є найвищим у її західних і північних областях, у той час як на півдні та сході води бракує.
Україна належить до країн із невисокою забезпеченістю лісом. За рахунок власних лісових ресурсів Україна задовольняє 25 % своїх потреб у деревині. Лісистість (частка вкритих лісовою рослинністю земель у загальній площі території країни) становить 17,6 % (2015 р.) та є нижчою, ніж у багатьох країнах Європи. Наприклад, у Швейцарії лісами вкрито 60,3 % території країни, у Німеччині — 30,1 %, у Польщі — 28,6 %.
До рекреаційних ресурсів належать об’єкти і явища, які можуть бути використані для лікування, оздоровлення, відпочинку, туризму. Потенціал рекреаційних ресурсів в Україні дуже багатий: це рівнинні та гірські ландшафти, річкові та морські пляжі, мінеральні води (понад 400 джерел), лікувальні грязі (майже 100 родовищ). Найбільшою популярністю серед українців улітку користуються узбережжя морів. Тут можуть одночасно відпочивати близько 4 млн осіб. Рекордсменом за поєднанням мальовничих ландшафтів, чистого повітря, лікувальних джерел та історичних пам’яток є Карпати.
Природним багатством України також є її флора і фауна, ресурси Чорного та Азовського морів.
3. Забруднення довкілля.
На жаль, Україна належить до держав, які мають високу інтенсивність освоєння природних ресурсів. Значна концентрація виробництв та висока густота населення негативно впливають на стан довкілля, створюють несприятливу геоекологічну ситуацію (мал. 3).
Мал. 3. Геоекологічна ситуація.
Геоекологічна ситуація — стан природного середовища в певному регіоні, ступінь його відповідності санітарно-гігієнічним нормам життя населення та природно-екологічним умовам існування живих організмів.
За характером та впливом на навколишнє середовище розрізняють хімічне, радіаційне, біологічне, механічне забруднення. Найбільш небезпечним є хімічне забруднення, оскільки хімічні речовини дуже шкідливі для живих організмів (особливо бензол, пестициди, деякі барвники, а також важкі метали, зокрема ртуть і свинець). Радіоактивне забруднення відбувається в результаті надходження в середовище продуктів ядерної реакції. Значні зміни в геоекологічній ситуації деяких областей України відбулися в результаті аварії на Чорнобильській АЕС. Особливо суттєвий вплив на природу зафіксовано в радіусі 30 км від реактора, де була припинена діяльність людини. Біологічне забруднення полягає в надходженні до природних комплексів нехарактерних живих організмів (бактерій, вірусів, грибків тощо). Вони погіршують умови існування природних угруповань, негативно впливають на стан здоров’я людини. Досить поширеними є механічні забруднення. До них належать будівельне й побутове сміття, пакувальні матеріали тощо.
Найбільшими забруднювачами навколишнього середовища в Україні є підприємства металургії, енергетики, вугільної та хімічної промисловості. У 49 містах України встановлено перевищення концентрації шкідливих речовин у 1,5—5 разів. Щорічно на кожного жителя України припадає понад 200 кг шкідливих речовин, що потрапляють в атмосферу. У деяких регіонах, наприклад Придніпров’ї, цей показник дорівнює 500 кг і більше.
Крім підприємств забруднює атмосферу й автотранспорт. Унаслідок цього стали небезпечними й атмосферні опади, оскільки в них містяться нітрати та сульфати, що роблять опади «кислотними». Велика повторюваність кислотних опадів спостерігається на Волині, у Кіровоградській, Київській, Одеській областях.
За останні десятиліття істотно змінилася якість ґрунтів. Кількість гумусу в них знизилася, а через недбале використання мінеральних добрив та отрутохімікатів вміст нітратного азоту в рослинах став отруйним для людей і тварин.
Дуже забрудненими є всі річки та водосховища України. У поверхневі води щороку потрапляє понад 4,3 млрд тонн забруднюючих речовин — нафтопродуктів, біогенних речовин, фенолів, отрутохімікатів, солей важких металів. Найбільша кількість забруднюючих речовин надходить у річки басейнів Дніпра — 28 %, Сіверського Дінця — понад 16 % від загальної кількості. Надмірне використання водних ресурсів призводить до зменшення водостоку та загострення проблем водозабезпечення.
Такі процеси тривали десятиліттями й призвели до різкого погіршення стану здоров’я людей, зменшення народжуваності та збільшення смертності. Зараз забруднення середовища майже в 1,5 разу перевищує санітарно-гігієнічні норми.
Головне
• Природно-ресурсний потенціал України представлений мінеральними, земельними, водними, кліматичними, біологічними, рекреаційними ресурсами, природними ресурсами Чорного та Азовського морів тощо.
• Негативні чинники, зокрема низький рівень екологічної свідомості суспільства, переважання ресурсомістких та енергоємних технологій, призвели до значної деградації довкілля України. Відбувається надмірне забруднення поверхневих і підземних вод, повітря й земель; нагромадження в дуже великих кількостях шкідливих, у тому числі високотоксичних, відходів виробництва тощо. Це спричиняє погіршення стану здоров’я населення.
Запитання та завдання для самоперевірки
1. Що таке природно-ресурсний потенціал? 2. Коротко охарактеризуйте складові природно-ресурсного потенціалу України. 3. Якими природними ресурсами Україна забезпечена найкраще? Яких видів природної сировини не вистачає? 4. Які види забруднення виникають при освоєнні природних ресурсів на території України? 5. Назвіть причини, що призвели до загострення геоекологічної ситуації в Україні.
Дослідження (на вибір)
Вплив компонентів природи на здоров'я людини
1. Дізнайтеся, які компоненти природи мають найбільш відчутний вплив на здоров'я людини.
2. З'ясуйте, які зміни компонентів природи негативно позначаються на самопочутті людини.
3. Зробіть висновок щодо взаємозв'язку здоров'я людини та компонентів природи.
Зміни природи своєї місцевості під впливом діяльності людини
1. Визначте, які види ландшафтів (природні, природно-антропогенні, антропогенні) поширені у вашій місцевості.
2. Дослідіть, які види господарської діяльності людини мали найбільший вплив на природні ландшафти вашого краю.
3. Підготуйте повідомлення за матеріалами проведеного дослідження. Зробіть висновки щодо зміни природи під впливом діяльності людини.
скачать dle 11.0фильмы бесплатно
Коментарі (0)