Войти
Закрыть

Підземні води. Водні ресурси України

8 Клас

Слова «вода» і «життя» нероздільні. Людина приблизно на 75 % складається з води. Для підтримання життєвих функцій їй необхідно вживати щонайменше один літр води на день. Проте для пиття потрібна не просто вода, а вода певної якості: прісна й чиста. Такі води є у верхній частині земної кори. Їх називають підземними. 1. Підземні води та їх географія. Підземними називаються води, що заповнюють пори та порожнини гірських порід. Утворюються вони переважно в результаті просочування атмосферних опадів та талої води снігу й льоду крізь водопроникні гірські породи в місцях їх виходу на поверхню. Своїми якостями особливо виділяються міжпластові води. Сама назва вказує, що вони формуються між двома водотривкими шарами (пластами). Ці води проходять довгий шлях, просочуючись через гірські породи, які є природними фільтрами (мал. 1). До того ж вони віддалені від поверхні на десятки й сотні метрів, тому міжпластові води відносно чисті та здебільшого прісні (у їхньому складі міститься менше 1 г мінеральних речовин на 1 л води). Проте деякі з них на своєму шляху розчиняють багато мінералів і тому стають більш мінералізованими, або мінеральними, тобто включають значну кількість хімічних елементів та їхніх сполук, наприклад солей. Мінеральні води мають лікувальні властивості. В Україні 12 родовищ мінеральних підземних вод віднесено до унікальних. Серед них Голубинське, Новополянське, Полянське (Закарпатська область), Моршинське, Трускавецьке (Львівська область), Слов’яногірське (Донецька область). У Закарпатті є й теплоенергетичні води (детально розвідане Берегівське родовище)....

Озера, болота, водосховища та канали

8 Клас

Що поєднує озера, болота, водосховища й канали? Насамперед вода, яка є головним або одним із головних їх творців. До озер люди завжди ставилися з любов’ю та повагою, а в болотах вбачали жахливе місце з непрохідними трясовинами. Проте, як з’ясувалося, болота відіграють дуже важливу роль у природі. Водосховища й канали зовні нагадують озера та річки, але вони створені людьми для задоволення їх найважливіших потреб. Однак із точки зору природи їх існування не завжди виправдане. 1. Озера, їхні типи та розташування. Ви знаєте, що озерами називають природні водойми в замкнених поглибленнях суходолу. Їх характерна риса — уповільнений водообмін, тому вода в озерах малопроточна або стояча. В Україні розташовано понад 20 тис. озер, 43 з яких мають площу понад 10 км2. Вони використовуються для водопостачання, зрошення, рибної ловлі, добування мінеральних речовин та як місця відпочинку. Розміщуються озера по території країни нерівномірно. Найбільше їх у долинах річок, на узбережжях Чорного й Азовського морів, у пониззі Дунаю та в західній частині Полісся. Найбільше озер в Одеській та Волинській, найменше — у Запорізькій та Донецькій областях. Тип озер визначає походження їхніх улоговин. В Україні найбільш поширені заплавні озера. Вони утворилися переважно на рівнинних територіях у старицях (виокремлені частини русла річки, зазвичай залишки меандрів) і зниженнях заплав річкових долин (мал. 1). До таких озер відносять Лиман (басейн Сіверського Дінця), Люб’язь, Нобель (басейн Прип’яті)....

Основні річкові басейни та системи

8 Клас

Історія більшості давніх цивілізацій пов’язана з річками. Колискою української нації був Дніпро. Понад тисячу років тому на широких дніпровських просторах виникла Київська держава. Сьогодні Дніпро забезпечує водою та електроенергією господарство й населення України, є важливою транспортною магістраллю, у ньому водяться цінні види риб. 1. Річки України. Дніпро. В Україні налічується більше 63 тис. річок загальною довжиною понад 206 тис. км (у п’ять разів більше за протяжність екватора). Серед них 3,3 тис. річок мають довжину понад 10 км. Великих річок (500 км і більше) налічується 14. Переважна частина річок України несе свої води в Чорне й Азовське моря, річки ще 4 % території країни мають стік до Балтійського моря (це притоки річки Вісли). Зовсім незначна частина країни належить до басейнів внутрішнього стоку (мал. 1). Головна річка України — Дніпро, його довжина — 2201 км (у межах України — 981 км). Площа басейну становить 504 тис. км2, хоча близько 45 % цієї території розташовано в Росії та Білорусі. Дніпро бере початок на Валдайській височині на висоті 242 м над рівнем моря. Верхня частина басейну розташована в лісистій місцевості. Річка повільно тече в південному напрямку, поступово збільшуючи об’єм води, і нарешті вступає на територію України. Її долина збільшується й залишається по всій довжині широкою з потужними терасами....

Води суходолу. Характеристики річок

8 Клас

Значення річок переоцінити неможливо. Вони є головним джерелом прісної води, що використовується людством, біологічних ресурсів, природними шляхами сполучення. Не менш важлива роль річок у природі. Це головна ланка у великому кругообігу води в природі, середовище існування багатьох видів організмів. 1. Склад вод суходолу. Рівнинні та гірські річки. Ви вже знаєте, що вода в рідкому, твердому й газоподібному станах утворює безперервну водну оболонку — гідросферу. До неї належать Світовий океан, води суходолу й атмосфери. Води суходолу складають річки, озера, болота, штучні водойми, підземні води, льодовики (останні в межах України відсутні). Для людей найбільший практичний інтерес мають річки. Хоча на них припадає лише незначна частина вод гідросфери, вони відіграють велику роль у житті країни. Достатньо поглянути на карту, щоб переконатися: більшість великих міст України розташовані на річках, передусім на Дніпрі (Київ, Черкаси, Дніпро, Запоріжжя, Херсон тощо). Для утворення річки необхідне поєднання кліматичних і геоморфологічних умов. Клімат, насамперед кількість та інтенсивність опадів і температура, обумовлює особливості географії річкової мережі та її густоту, багатоводність річок, час скресання та замерзання. Густота річкової мережі визначається відношенням загальної довжини річок до площі території. Найгустіша мережа річок у районах із найбільшою кількістю опадів: в Українських Карпатах — до 1,1 км/км2, у Кримських горах — 0,6—0,7 км/км2. Найнижчі показники на півдні й південному сході України. Так, у степах між річками Дніпро і Молочна він наближається до 0....

Прогноз погоди. Кліматичні ресурси

8 Клас

Погода мінлива, а відомості про неї надзвичайно важливі для різних видів діяльності, у першу чергу для сільського та комунального господарства, будівництва, авіації, автомобільного та морського транспорту. У деяких випадках складаються спеціальні прогнози, де особлива увага приділяється несприятливим погодно-кліматичним явищам, наприклад можливим заморозкам, сильним вітрам, рясним опадам, граду тощо. 1. Спостереження за станом погоди та її прогнозування. Спостереження — один із найважливіших методів географічних досліджень. Вчені-метеорологи вивчають атмосферні процеси: ведуть постійні спостереження, проводять вимірювання та збирають інформацію про стан погоди. В Україні цим займаються Український гідрометеорологічний центр, обласні центри з гідрометеорології, гідрометобсерваторії та бюро. Прогноз погоди складають синоптики. Вони систематизують інформацію, отриману на майданчиках метеорологічних станцій України, відомості відповідних служб інших країн, дані метеорологічних супутників. Цю інформацію обробляють на спеціальній апаратурі, а результати заносять на синоптичну карту за допомогою умовних позначень та цифр (мал. 1). Ці карти ще називають «картами погоди»: вони дозволяють спостерігати за змінами погодних умов та прогнозувати розвиток атмосферних процесів на найближчі дні. Особлива увага при цьому приділяється руху циклонів та антициклонів і розподілу атмосферного тиску. Велике значення мають райони, над якими проходять атмосферні фронти....

Сезонні погодні умови. Несприятливі погодно-кліматичні явища

8 Клас

Особливості осьового обертання Землі навколо Сонця та послідовна зміна кута падіння сонячних променів є причиною звичної для нас, жителів помірних широт, зміни кліматичних сезонів. Ці зміни впливають не тільки на стан природи, але й на діяльність людей, у першу чергу на сільське господарство. 1. Кліматичні сезони (пори року). У побуті використовуються календарні терміни тривалості кліматичних сезонів. Наприклад, початок зими — 1 грудня, а закінчення — 28 (29 у високосні роки) лютого. Проте природа має свої строки, які називають кліматичними. За ними зима починається, коли середньодобова температура повітря опускається нижче 0 °С. В Україні вона настає наприкінці листопада — на початку грудня і триває від 140 днів на північному сході до 60 днів у Криму та на південному заході. На більшості території зима помірно м’яка, на півдні — м’яка. Її суворість зростає в напрямку на північ і північний схід, де на кліматичні умови впливають континентальні помірні та арктичні повітряні маси. Опади переважно випадають у вигляді снігу, іноді бувають хуртовини, ожеледь. Відлиги пов’язані із вторгненням теплих морських повітряних мас. Весна настає, коли середньодобова температура повітря перевищує 0 °С, і триває від 100 днів у Карпатах до 50 днів на сході. Для ранньої весни характерна нестійка погода: у зв’язку з міжширотним обміном повітря трапляються похолодання, спостерігаються заморозки. На півдні заморозки бувають до середини травня, а на півночі — до кінця травня та пояснюються вторгненням арктичних повітряних мас. Іноді випадає сніг. У південних і південно-східних районах бувають сильні вітри (мал. 1)....

Кліматичні показники та їх розподіл на території України

8 Клас

Між кліматом і погодою існує тісний зв’язок. Зокрема, їх поєднують такі показники, як температура повітря, атмосферні опади, вологість, атмосферний тиск, сила й напрямок вітру. У той самий час погода швидко змінюється, а клімат має сталий характер. Клімат України є сприятливим для життя та діяльності населення. 1. Територіальний розподіл і річний хід температур. Основним показником клімату є температура повітря. Вона змінюється з висотою залежно від району земної поверхні, пори року й навіть часу доби. У найбільш загальному вигляді на території України середні річні температури повітря зростають із півночі на південь і зменшуються з висотою. Також вони зростають у районах, до яких доступ холодного повітря утруднений через існування природних бар’єрів — Українських Карпат і Кримських гір (Закарпаття, Південний берег Криму). Проте існують важливі особливості, що проявляються за сезонами та на окремих територіях (мал. 1, 2). Територіальний розподіл температури повітря можна визначити за допомогою ізотерм найтеплішого та найхолоднішого (липень і січень) місяців. Нагадаємо, що ізотерми — це лінії, що з'єднують точки з однаковою температурою. На кліматичних картах вони позначені червоним (ізотерма липня) та синім (ізотерма січня) кольорами. Завдяки ізотермам ми наочно бачимо, що розподіл середніх січневих і середніх липневих температур на території України має суттєві відмінності. Це пов'язано з різницею у впливі кліматотвірних чинників....

Основні кліматотвірні чинники, їх вплив на клімат України

8 Клас

Стародавні греки називали кліматом багаторічний режим погоди, адже вони розуміли, що він насамперед залежить від широти місцевості, а отже, від кута падіння сонячних променів і сонячної енергії, яку вона отримує. Однак особливості клімату визначає не тільки її кількість, а й інші кліматотвірні чинники. Їх взаємодією пояснюється складність точного прогнозування погоди та її раптові, непередбачені зміни. 1. Розподіл сонячної енергії. Сонце — це майже невичерпне джерело колосальної енергії. Невелика її частина досягає поверхні Землі. Вона називається сумарною сонячною радіацією та вимірюється в мегаджоулях на 1 м2 земної поверхні (МДж/м2) за одиницю часу. Саме сонячна радіація забезпечує нагрівання верхнього шару суходолу й водойм (поглинута радіація), а від нього — повітря атмосфери; дає енергію вітрам і морським течіям, забезпечує життєдіяльність організмів. Ви вже знаєте, що сумарна сонячна радіація змінюється залежно від широти, тобто від кута падіння (нахилу) сонячних променів на поверхню Землі (мал. 1). В Україні в день літнього сонцестояння (22 червня) він складає від 61° на півночі до 69° на півдні, а в день зимового сонцестояння (22 грудня) Сонце піднімається над горизонтом тільки на 14° та 22° відповідно. Так, у Києві ці показники складають 63° та 16°, а тривалість світлового дня змінюється від 16,5 до 8 годин. Це основна причина відмінностей у середньорічній кількості сумарної сонячної радіації на рівнинній території України. Найменші її показники в північній частині — 3500—4000 МДж/м2 на рік, найбільші на півдні — 4700—5200 МДж/м2 (мал. 2). Саме тому температури повітря вищі в південній частині України. Так, середньорічна температура повітря в Чернігові становить +6,7 °С, у Києві — +7,7 °С, у Херсоні — +9,8 °С, а на південному узбережжі Криму вона сягає +14 °С. Проте в останньому випадку велике значення також має підстилаюча поверхня (про цей чинник йдеться в пункті 3 параграфа)....

Рудні та нерудні корисні копалини

8 Клас

Рудні корисні копалини — гірські породи та мінерали, із яких видобувають метали. Від давніх часів на території України люди видобували руди для виготовлення знарядь праці, зброї, прикрас. І в наш час без металів та їхніх сплавів важко уявити світ. Автомобілі, літаки, кораблі, верстати, будівельні конструкції та багато інших пристроїв і машин неможливо було б створити без металів. Руди в природному вигляді зовсім не схожі на метали, які ми звикли бачити. Для виплавляння з них металів використовують спеціальні технології, які лежать в основі металургійної галузі. Особливо багаті надра нашої країни на запаси залізних та марганцевих руд (відповідно 5 % та 20 % від світових запасів), які є основою для виплавки чавуну та сталі. Залізні руди на території України зосереджені в Криворізькому залізорудному басейні, Кременчуцькому та Білозерському залізорудних районах, Керченському басейні (мал. 1)....

Корисні копалини України. Паливні корисні копалини

8 Клас

Родовища нафти та газу в Україні зосереджені у трьох нафтогазоносних регіонах: Східному (Дніпровсько-Донецькому), Західному (Карпатському), Південному (Причорноморсько-Кримському). Порівняно з вугіллям запаси нафти та природного газу в Україні є набагато меншими та значно виснаженими. Найбільшим за запасами та сучасним видобутком є Східний нафтогазоносний регіон. Він приурочений до осадового чохла Дніпровсько-Донецької западини. Тут виявлено понад 200 родовищ газу (найбільші: Шебелинське, Західнохрестищенське та Єфремівське) і нафти (найзначніші: Леляківське, Гнідинцівське, Радченківське). Західний нафтогазоносний регіон є найстарішим в Україні та характеризується найбільшим виснаженням ресурсів. Промисловий видобуток у цьому районі розпочався ще в 1775 р. Більшість родовищ тяжіють до Передкарпатського прогину. Найбільшими серед них є нафтові — Бориславське та Долинське. Південний нафтогазоносний регіон розташований переважно в межах осадового чохла молодої Скіфської платформи. Геологи вважають, що українська частина шельфу Чорного та Азовського морів є дуже перспективною для виявлення та освоєння родовищ. Проте внаслідок технічного обмеження діючих бурових платформ розвідка ведеться на глибинах моря до 100 м. Найбільші газові родовища — Штормове, Фонтанівське, Голіцинське (мал. 2)....

Навігація