Озера, болота, водосховища та канали
- 19-01-2022, 15:41
- 725
8 Клас , Географія 8 клас Довгань, Стадник 2021 (повторне видання)
8 Клас , Географія 8 клас Довгань, Стадник 2021 (повторне видання)
Ви дізнаєтесь:
Пригадайте:
Що поєднує озера, болота, водосховища й канали? Насамперед вода, яка є головним або одним із головних їх творців. До озер люди завжди ставилися з любов’ю та повагою, а в болотах вбачали жахливе місце з непрохідними трясовинами. Проте, як з’ясувалося, болота відіграють дуже важливу роль у природі. Водосховища й канали зовні нагадують озера та річки, але вони створені людьми для задоволення їх найважливіших потреб. Однак із точки зору природи їх існування не завжди виправдане.
1. Озера, їхні типи та розташування.
Ви знаєте, що озерами називають природні водойми в замкнених поглибленнях суходолу. Їх характерна риса — уповільнений водообмін, тому вода в озерах малопроточна або стояча. В Україні розташовано понад 20 тис. озер, 43 з яких мають площу понад 10 км2. Вони використовуються для водопостачання, зрошення, рибної ловлі, добування мінеральних речовин та як місця відпочинку. Розміщуються озера по території країни нерівномірно. Найбільше їх у долинах річок, на узбережжях Чорного й Азовського морів, у пониззі Дунаю та в західній частині Полісся. Найбільше озер в Одеській та Волинській, найменше — у Запорізькій та Донецькій областях.
Тип озер визначає походження їхніх улоговин. В Україні найбільш поширені заплавні озера. Вони утворилися переважно на рівнинних територіях у старицях (виокремлені частини русла річки, зазвичай залишки меандрів) і зниженнях заплав річкових долин (мал. 1). До таких озер відносять Лиман (басейн Сіверського Дінця), Люб’язь, Нобель (басейн Прип’яті).
Мал. 1. Утворення стариці. Заплавні озера неглибокі й можуть мати характерну дугоподібну або продовгувату форму, що вказує на їхнє походження. Живляться вони переважно водою річки (під час повеней) та атмосферними опадами.
Найбільші за розміром заплавні озера утворюються в пониззі річок, іноді їх називають дельтовими. До них належать Ялпуг, Кугурлуй, Кагул.
Деякі гірські породи (гіпси, кам’яна сіль, вапняки) легко розчиняються або розмиваються водою, утворюючи при цьому карстові озера. Вони часто мають округлу чи овальну форму та значні глибини. Саме карстові озера найглибші в Україні. До них належать Світязь (максимальна глибина 58 м, входить до Шацьких озер), і Сомин (57 м), які розташовані в Поліссі.
Озеро Ялпуг розташоване в басейні Дунаю, це найбільше прісне озеро в Україні. У південній частині воно сполучене протокою з озером Кугурлуй і живиться переважно за рахунок водообміну з ним та Дунаєм. Завдяки цій річці вода в обох озерах оновлюється, підтримується її якість. Це дає можливість використовувати воду Ялпугу у зрошуваному землеробстві.
Озера льодовикового походження зустрічаються в Поліссі (Лука) та Українських Карпатах (Бребенескул, Несамовите) (мал. 2).
Мал. 2. Озеро Бребенескул розташоване в масиві Чорногора на висоті 1801 м. За розмірами його можна порівняти з футбольним полем, на берегах є кам'яні осипи. Вода в озері чиста, але її температура, як правило, не піднімається вище +10 °С.
У Карпатах є вулканічні озера. Так, озеро Липовецьке розташоване в бічному кратері згаслого вулкана. Ця невелика за розмірами водойма живиться підземними водами та атмосферними опадами, взимку замерзає.
Окрасою Українських Карпат є загатне озеро Синевир (мал. 3). Такі озера утворюються внаслідок обвалу чи зсуву, коли гірські породи перекривають шлях гірській річці (струмку). Синевир розташоване на висоті 989 м в оточенні гірських схилів, вкритих лісами. Озеро живиться поверхневими водами та атмосферними опадами.
Мал. 3. Озеро Синевир — одне з природних чудес України. Вода в ньому дуже прозора, тому тут водиться вибаглива до чистоти води форель. Посередині озера є крихітний острівець, який нагадує зіницю ока. Тому Синевир іноді називають «морським оком».
Ділянки моря, що відокремилися, утворюють лиманні озера. Таких озер багато на узбережжі Чорного моря (Сасик), вони відділені від нього пересипами з піску, гальки й зруйнованих стулок молюсків, намитих морськими хвилями та течіями.
Лимани здебільшого постійно або в певні періоди року з’єднані з морем. Найвідоміші з них: Дністровський, Дніпровсько-Бузький, Хаджибейський, Куяльницький (мал. 4), Молочний. Природа виникнення цих водойм подібна: це затоплене морем гирло або пониззя річки. Улоговини південноукраїнських лиманів створені річками в минулі геологічні часи, коли рівень суходолу був вищим (рівень моря — нижчим) за сучасний, а річки — більш повноводними. Опускання земної кори й зменшення стоку річок викликали наступ моря й затоплення частини річкових долин. Із часом море намило коси або пересипи (як правило, із протоками), й утворилися лимани. Вода в лиманах солонувата (наприклад Дніпровсько-Бузький лиман) або солона (більшість інших). Показники солоності можуть змінюватися залежно від положення ділянки щодо моря, переважання річкових чи морських вод, кліматичного сезону.
Мал. 4. Куяльницький лиман. Солоність води в лимані — понад 300 ‰. Поблизу розташована найнижча точка України (-5 м від рівня моря).
2. Болота.
Болота — це ділянки суходолу з надлишковим зволоженням. Їх характерною рисою є наявність шару торфу потужністю понад 30 см, що утворюється при розкладанні залишків рослин. За умовами живлення й особливостями рослинності розрізняють два основні типи боліт — верхові та низинні.
Існування верхових боліт забезпечується за рахунок атмосферних опадів. В Україні їх небагато, вони характерні для Українських Карпат, західної частини Полісся (мал. 5).
Майже 90 % українських боліт — низинні. Живляться низинні болота підземними або поверхневими водами, які стікають із навколишньої території, та атмосферними опадами. Порівняно з верховими болотами вони відрізняються більш багатим складом рослинності.
Мал. 5. Верхові болота Полісся влітку дуже мальовничі. Серед зеленого килиму мохів можна побачити синю лохину й червону журавлину.
В Україні на болота припадає приблизно 2 % від усієї площі. Найбільш заболочена територія Полісся, в окремих районах болота займають понад 5 % території (Волинська, Рівненська, Чернігівська області). Заболоченість лісостепу становить від 1 до 2 %, а степової частини — менше 1 % .
Болота забезпечують рівномірний стік річок, регулюють рівень ґрунтових вод, очищують воду, підвищують вологість повітря. Найбільш поширені болотяні рослини — лікарські та медоносні.
Під час господарської діяльності люди осушують болота з метою створення на їх місці сільськогосподарських угідь. Однак це призводить до зниження рівня ґрунтових вод, рівня води в колодязях, обміління річок та озер, а також стає одним із чинників загибелі лісових ділянок і луків.
3. Водосховища та канали.
В Україні споруджено понад тисячу водосховищ, найбільші з яких розташовані на Дніпрі, Дністрі, Сіверському Дінці, Південному Бузі. Дніпровський каскад складається із шести водосховищ, що розташовані один за одним за течією річки: Київське (мал. 6), Канівське, Кременчуцьке, Кам’янське, Дніпровське, Каховське. Перше водосховище було створене при Дніпровській гідроелектростанції (Дніпрогес) у місті Запоріжжя.
Мал. 6. Київське водосховище з'явилося в результаті спорудження греблі Київської ГЕС у 1964—1966 рр. Його використовують для зрошення полів, забезпечення населення водою, розведення риби тощо.
Із водосховищами, особливо створеними на рівнинних річках, пов’язана низка негативних наслідків. Передусім це підтоплення населених пунктів та земель сільськогосподарського призначення. Зараз відбувається розмивання та руйнування берегів, течія уповільнюється, окремі ділянки стають малопроточними, спостерігається замулювання та заболочування, накопичення відходів. Зменшився вміст розчиненого кисню, влітку відбувається цвітіння води внаслідок масового розмноження водоростей. У свою чергу, це обумовлює занепад рослинного й тваринного світу водойми. Щоб запобігти цим негативним явищам, береги водосховищ укріплюють, розводять види риб, що у великій кількості поїдають водорості.
В Україні також створюються інші штучні водойми — обводнювальні й зрошувальні канали. Обводнювальними каналами й водоводами дніпровська вода надходить до Харкова, Кривого Рогу, міст Донецької області. Ця вода використовується в промисловості, для комунальних і сільськогосподарських потреб (канал Дніпро — Донбас). У південних районах, де випадає недостатньо опадів, а вода потрібна для отримання стабільно високих врожаїв, споруджені зрошувальні канали (Каховський канал). До обводнювально-зрошувальних належить Північнокримський канал.
Головне
• В Україні налічується понад 20 тис. озер. Вони використовуються для водопостачання, зрошення, рибної ловлі, добування мінеральних речовин та як місця відпочинку. Найбільш поширені заплавні озера.
• У Причорномор’ї та Приазов’ї багато лиманів. Ці водойми постійно або в певні періоди року з’єднані з морем.
• Найбільша кількість боліт в Україні розташована в Поліссі.
• В Україні споруджено понад тисячу водосховищ, найбільші з яких розташовані на великих річках. Також створюються обводнювальні й зрошувальні канали.
Запитання та завдання для самоперевірки
1. Які типи озер поширені в Україні? 2. Визначте особливості природи заплавних озер. 3. Як людина використовує озера? 4. Знайдіть на фізичній карті України лимани. Поясніть, як їхнє розташування впливає на особливості цих водойм. 5. Розкажіть про розташування боліт. 6. Назвіть водосховища дніпровського каскаду. 7. Розкажіть, які канали споруджені в Україні та які завдання вони розв'язують.
Поміркуйте
1. Чому саме карстові озера відрізняються великою глибиною? 2. Визначте чинники заболочення Полісся. 3. Чим лимани відрізняються від типових озер? 4. Чому в Україні немає великих водосховищ, створених на гірських річках?
Працюємо самостійно
З'ясуйте, які озера, водосховища, канали є у вашій місцевості (області). Підготуйте повідомлення про природу (історію створення і призначення) та використання одного із цих географічних об'єктів.
Практична робота 7
Позначення на контурній карті назв найбільших річок, озер, водосховищ, каналів України
За допомогою фізичної карти України підпишіть на контурній карті назви річок: Дніпро, Сіверський Донець, Південний Буг, Дністер, Дунай; озер: Ялпуг, Сасик, Шацькі, Синевир; лиманів: Дніпровсько-Бузький, Молочний, Дністровський; водосховищ: Київське, Канівське, Кременчуцьке, Каховське, Дніпровське, Кам'янське; каналів: Північнокримський, Дніпро — Донбас, Каховський.
скачать dle 11.0фильмы бесплатно
Коментарі (0)