§ 12. Аграрні відносини

Ви дізнаєтесь:

• що таке аграрні відносини і як вони впливають на розвиток сільського господарства

• про наслідки та проблеми аграрної реформи в Україні

Пригадайте:

• складники сільського господарства

• особливості аграрних країн

Будь-яка держава зацікавлена у збільшенні обсягів виробництва сільськогосподарської продукції. Досвід показує, що крім уже відомих вам чинників, на це істотно впливають аграрні відносини.

1. Аграрні відносини. Аграрні суспільства в сучасному світі.

Аграрні відносини — це особливий вид економічних відносин, що формуються в суспільстві стосовно землеволодіння й землекористування, а також виробництва, розподілу та споживання сільськогосподарської продукції. Головним є питання, хто володіє землею. Від цього залежить, які розміри мають сільськогосподарські угіддя та наскільки ефективно вони використовуються, якими є фінансові можливості господаря та якою мірою він зацікавлений у збільшенні обсягів виробництва.

За формою землеволодіння й землекористування розрізняють дрібнотоварне (традиційне) і високотоварне (сучасне) господарства. У дрібнотоварному господарстві існують і дрібні селянські землеволодіння, і великі поміщицькі. Останні часто називають латифундіями, їх господарі здебільшого здають земельні ділянки в оренду (мал. 1). Латифундії характерні для країн Латинської Америки, де вони з’явилися ще за часів колоніалізму. Вони стримують розвиток сільського господарства, і уряди країн регіону реформують аграрні відносини (проводять аграрні реформи) із метою зменшити їхнє значення. Для дрібнотоварного господарства характерні низька забезпеченість сільськогосподарською технікою, добривами та засобами захисту рослин, переважання рослинництва та невеликих земельних ділянок, низький рівень меліорації або взагалі її відсутність. Господарі або орендарі ділянок виробляють продукцію, більшу частину якої самі й споживають (використовують на власні потреби). Тому таке сільське господарство також називають споживчим.

Для розвинених країн характерне високотоварне господарство з переважанням великих землеволодінь. Вони можуть належати приватним особам, колективу (компанії) або державі.

Мал. 1. Латифундії, що спеціалізувалися на скотарстві, отримали назву ранчо. В Америці перші латифундії з'явилися в період колонізації.

Мал. 2. Середні за розміром фермерські господарства (понад 100 га) існують у США, Канаді, Австралії. Вони використовують велику кількість техніки та найману робочу силу.

Так, у США, Канаді, Австралії, ряді європейських країн поширені фермерські господарства (мал. 2). Вони створюються як на власній землі, так і на орендованій (найчастіше в оренду беруть державні землі) і є складовою підприємницького високотоварного сільського господарства. Завдяки спеціалізації і високому рівню розвитку основні обсяги продукції цих господарств призначені для продажу. Тому таке сільське господарство називають високотоварним, або товарним. Воно базується на високому рівні забезпеченості машинами та технікою (механізація), добривами та засобами захисту рослин (хімізація), на меліорації, найманій праці, широкому застосуванні досягнень науки, у тому числі селекції (покращення та створення нових сортів рослин і порід тварин). Високотоварне господарство характеризується значними обсягами виробленої продукції, причому основну її частину дають великі господарства (невеликі господарства часто отримують допомогу від держави).

Крім фермерських господарств, до високотоварного сільського господарства відносять плантації. Як і латифундії, ці великі приватні володіння виникли в колоніальні часи. На відміну від латифундій, основною метою створення плантацій було вирощування в колоніях сільськогосподарських культур, які вивозилися до країн-метрополій. Найбільш поширеними стали плантації цукрової тростини, бананів, кави, какао, бавовнику, чаю, кокосової пальми, тобто рослин, які в Європі не вирощують.

Плантації заклали основи високотоварного сільського господарства в країнах, що розвиваються. Ви знаєте, що частина таких країн і зараз належать до аграрних і перебувають на етапі розвитку, тоді як розвинені країни вже його минули. Це більшість країн Африки, окремі держави Латинської Америки й Азії. Вони утворюють сучасні аграрні суспільства, у яких поширене дрібнотоварне (продукція для власного споживання) та високотоварне (переважно продукція рослинництва для продажу за кордон) господарства. Завдяки існуючим агрокліматичним ресурсам у цих країнах у значних обсягах вирощують сільськогосподарські рослини, які надходять на світовий ринок.

Ранчо, розташовані на безкраїх преріях, стали «творцями» етнотипу американця (у першу чергу жителя Техасу) — вершників-пастухів і влучних стрільців — ковбоїв. Вони випасали худобу на просторах Середнього Заходу, охороняючи стада від хижих тварин і бандитів.

2. Аграрні відносини в Україні.

У радянські часи в Україні сільськогосподарські угіддя належали державі та колективним господарствам (колгоспам), управління якими здійснювалося адміністративно-командними методами.

В основу земельної реформи було покладено процес приватизації землі. Він передбачає, що кожний член колективного господарства має право на отримання своєї частки (паю) землі та майна відповідно до виробничого стажу й розмірів земельних угідь. Після цього селянин може передавати свій пай в оренду або використовувати для створення власної ферми.

Зараз у суспільстві активно обговорюється можливість продажу землі. Наслідки цього досить суперечливі (прикладом є процес приватизації).

У результаті аграрної реформи поряд із колективними сільськогосподарськими підприємствами (КСП) в Україні з’явилися фермерські господарства, приватно-орендні підприємства, особисті селянські господарства. У приватній власності зараз перебуває понад 30 млн га (74,6%) сільськогосподарських угідь, у тому числі 4,6 млн га у фермерських господарств (мал. 3).

Розглянемо, які позитивні та негативні наслідки може мати продаж землі (див. таблицю).

Мал. 3. Структура сільськогосподарських угідь України за формою власності на 01.01.2014 р.

Таблиця

3. Структура сільськогосподарських угідь.

Структура сільськогосподарських угідь дає важливу інформацію не тільки про співвідношення цих угідь, а й про природні передумови (рельєф, якість ґрунтів), необхідні для розвитку сільського господарства. Ви вже знаєте, що Україна має високий показник розораності території — 53,9%. Це значно більше, ніж у країнах Європейського Союзу, де він складає 30—35%. Рілля (орні землі) в Україні займають 78% (понад 30 млн га) (мал. 4). Це також більше, ніж у європейських країнах, США та Канаді.

Рілля відіграє провідну роль у всіх областях України, особливо розташованих у степовій і лісостеповій зонах. Це свідчить не тільки про високий рівень освоєння земель і можливості для вирощування рослин, а й про значне навантаження на сільськогосподарські землі, якість яких погіршується (мал. 5).

За часткою пасовищ і сіножатей Україна значно поступається більшості європейських країн, де цей показник коливається в межах 30—40 %, і США, де він перевищує 50 %. Це негативно впливає на можливості розвитку тваринництва.

Мал. 4. Структура сільськогосподарських угідь України.

Мал. 5. Структура посівних площ основних сільськогосподарських культур в Україні.

Україна характеризується високим рівнем землезабезпеченості сільськогосподарськими угіддями і поступається за цим показником лише Канаді, Росії, Білорусі та США, а за забезпеченістю ріллею — Канаді та Росії. У той самий час значна частина сільськогосподарських угідь в Україні є деградованими, тобто їхня якість погіршується.

Головне

• Аграрні відносини — це особливий вид економічних відносин, що формуються в суспільстві стосовно землеволодіння й землекористування.

• За формою землеволодіння й землекористування розрізняють дрібнотоварне (традиційне) і високотоварне (сучасне) господарства.

• В основу земельної реформи покладено процес приватизації землі.

• Україна добре забезпечена сільськогосподарськими угіддями.

Запитання та завдання для самоперевірки

1. Якими є особливості структури сільськогосподарських угідь в Україні? 2. Що таке аграрні відносини? 3. Які існують відмінності між дрібнотоварним (традиційним) і високотоварним (сучасним) господарствами? 4. Які риси характерні для фермерських господарств? 5. Які завдання вирішує аграрна (у тому числі земельна) реформа в Україні? Як вона відбувається?

Поміркуйте

Чому приватна власність на землю сприяє зростанню обсягів виробництва сільськогосподарської продукції?

Набуваємо практичних навичок Імовірно, ваші батьки або близькі родичі мають земельний пай. З'ясуйте, як вони його використовують. Чи задоволені умовами та прибутками? Чи вважають можливим продавати землю в Україні в найближчий час?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно