Вирощують в Україні озиму пшеницю у зонах Степу та Лісостепу на родючих чорноземних ґрунтах. Ярої пшениці вирощують значно менше. За посівними площами в нашій країні пшениця є безперечним лідером: під нею засіяно 20,8 % усієї ріллі. Найбільше збирають пшениці в Харківській, Дніпропетровській та Запорізькій областях. У 2021 р. валовий збір пшениці в Україні становив 32,2 млн тонн, це понад 3,3 % світового збору. За цим показником наша держава - на 8-му місті у світі та 2-му в Європі (після Франції). В 2019 р. разом з компанією «POSCO» Південної Кореї в Україні відкрито зерновий термінал «МКХП».

Жито - важлива хлібна культура Північної півкулі. Його вирощують 3-4 тис. років. З нього печуть так звані чорні сорти хліба. Через нижчу, ніж у пшениці, урожайність (25,8 ц/га) посівні площі під житом в Україні скоротилися майже в 6 разів й нині становлять близько 0,35 % від їх загальної площі. Невибагливе до тепла та ґрунтів жито культивують на Поліссі. Найбільші його валові збори дають Чернігівська та Житомирська області. У 2019 р. валовий збір озимого та ярого жита в Україні становив понад 0,3 млн тонн.

Україна вирощує ряд зернофуражних культур. Серед них за посівними площами лідером є кукурудза, під якою зайнято 15,3 % ріллі. Ця рослина родом з Центральної Америки, де її називають маїсом. Привезена в Європу у XV ст. Дуже теплолюбна та вибаглива до ґрунтів, кукурудза на зерно культивується в Україні переважно у степовій зоні. Дає високі врожаї - 72 ц/га. Кукурудзу використовують за багатьма призначеннями. Це не лише фуражна, а й важлива продовольча, олійна, крохмалиста, хлібна, кормова культура. З її стебел одержують папір, лінолеум, віскозу. В останні роки наша країна стрімко піднялася у рейтингах за валовим збором цієї культури, посівши у 2019 р. 6-те місце в світі з показником понад 35,9 млн тонн, що становить 3,5 % світового збору. Нині кукурудза забезпечує 23 % усього експорту сільгосптоварів нашої країни.

З інших зернофуражних культур в Україні ячмінь та овес. Ячмінь посідає 3-тє місце за посівами серед зернових культур в Україні. Під ним зайнято майже 8 % ріллі. Озимий та ярий ячмінь культивують переважно у лісостеповій та степовій зонах. Окрім фуражного є продовольчий ячмінь, з якого роблять перлову крупу, солод для пива, замінники кави. Невибагливий до умов зростання, овес вирощують на Поліссі. Це цінна фуражна та продовольча рослина, зерно якої йде на крупу «геркулес», борошно, кондитерські вівсяні вироби. Через зменшення поголів’я коней, для яких овес є основним кормом, зменшилися посівні площі під цією рослиною. Нині в Україні під ним менш ніж 0,6 % від посівних площ (мал. 38).

Мал. 38. Зернові культури України: пшениця, вика, квасоля, кукурудза, рис, гречка, просо, жито

Серед круп’яних культур України найбільші площі зайнято під гречкою. Цю холодостійку, невибагливу до ґрунтів рослини вирощують на Поліссі. Зерно гречки добре засвоюється, має багато цінних поживних речовин. Під час цвітіння гречка - медоносна рослина. Але недоліком цієї культури є низька врожайність - 10 ц/га. Через те площ під гречкою небагато - близько 0,2 % ріллі. За останні 10 років валовий збір зерна гречки в нашій країні зменшився удвічі, але й нині Україна посідає 3-тє місце серед країн світу та 1-ше в Європі за цим показником.

З інших круп’яних культур в Україні вирощують просо, сорго та рис. Посухостійке й теплолюбне просо вирощують у степовій зоні переважно у межах Запорізької, Дніпропетровської, Херсонської та Харківської областей. В Україні відомий вид «просо дрібне», яке культивують заради зерна - пшона, яке йде на корм тваринам та їжу людини. Подібним до проса за умовами зростання є сорго - одна з найбільш посухостійких та теплолюбних культурних рослин, яка походить з Ефіопії. У нас його культивують у степовій зоні. А за широтою застосування сорго не поступається кукурудзі. Його зерно йде на виробництво крупи, борошна, крохмалю, спирту; зі стебел одержують сироп та мед; із соломи роблять віники та папір. На півдні України за умов штучного зрошення вирощують невелику кількість рису, переважно у Херсонській та Одеській областях. Розсаду цієї вологолюбної й теплолюбної рослини висаджують у ґрунт на залитих водою ділянках. Врожайність рису дуже висока - 55,4 ц/га.

В Україні вирощують багато видів зернобобових культур. Частина з них є продовольчими, інші - кормовими рослинами. Серед них найбільші площі та валовий збір має горох, який культивують здебільшого на Поліссі. Посухостійку квасолю вирощують переважно у степовій зоні. Як цінні кормові рослини вирощують на Поліссі вику та люпин. Значно рідше вирощують в Україні кормові боби, сочевицю, нут, чину, маш та інші.

Технічні культури. Провідними технічними культурами в Україні, під якими зайнято найбільше ріллі, є соняшник, соя, ріпак та цукрові буряки (мал. 39). Водночас втратили своє колишнє значення льон-довгунець, коноплі, хміль та тютюн.

Мал. 39. Динаміка структури посівних площ під технічними культурами в Україні (тис. гектарів)

Соняшник займає близько 22 % усіх посівних площ в Україні. Батьківщина його - Центральна Америка. На територію України соняшник потрапив на початку XIX ст. і знайшов тут свою другу батьківщину. Основні площі соняшнику зосереджено в степовій зоні та на півдні лісостепової. Найвища концентрація посівів спостерігається у Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській, Миколаївській та Харківській областях. У насінні кращих сортів соняшнику міститься до 57 % олії. У загальному обсязі виробництва олійних культур в Україні на соняшник припадає понад 90 %. Щорічний валовий збір цієї культури постійно збільшується і 2020 р. досяг цифри - понад 13,6 млн тонн. Країна посідає 1-ше місце в світовому рейтингу, забезпечуючи 28,8% світового виробництва соняшнику.

Серед інших олійних культур в Україні у степовій зоні вирощують сою, ріпак, льон-кучерявець, гірчицю, рижій.

В Україні, як у світі в цілому, стрімко зростає вирощування сої. За останні 25 років в нашій країні посівні площі під цією культурою зросли майже у 20 разів. Нині Україна посідає 9-те місце в світі та 1-ше в Європі за валовим збором сої (1,1 % світового збору) та 7-ме місце за її експортом. Соя походить зі Східного Китаю. Зімітувати умови вирощування можна у лісостеповій та степовій зоні України за умови зрошення. Багаті на білок соєві боби використовують для одержання олії та як замінник тваринного білка.

Ріпак вирощують для одержання технічної олії та відносно дешевого біопалива, а також цінних зелених кормів, що багаті на білок. Як харчовий продукт ріпакова олія має невисокі якості через гіркуватий присмак. Її використовують у виробництві маргарину, кондитерських виробів, чіпсів, попкорну. В Україні ріпак з’явився у XVI ст. Нині площі під ним неухильно зростають. Вологолюбний та теплолюбний ріпак вирощують переважно у західній частині лісостепової зони, зокрема у Хмельницькій, Тернопільській, Львівській, Вінницькій областях. Україна - п’ятий у світі (5 % зборів) та 2-й в Європі (після Франції) виробник ріпаку. Близько 90 % зібраного ріпаку в Україні йде на експорт.

З ефіроолійних культур в Україні найбільше вирощують коріандр. Його батьківщина - Середземномор’я. На терени нашої країни коріандр потрапив у другій половині XIX ст. Нині займає невеликі площі у лісостеповій зоні, оскільки є вибагливим водночас до ґрунтів та вологи, але не витримує високих температур повітря. Ефірні олії рослини використовують у парфумерній, харчовій промисловості, медицині. Серед інших ефіроолійних культур в Україні є незначні площі під шавлією, фенхелем, кмином, м’ятою.

• Підготуйте інформацію про географію ефіроолійних культур в Україні. Розкажіть про їх основне застосування.