Войти
Закрыть

Тваринництво світу. Зональна спеціалізація світового сільського господарства

9 Клас

ТВАРИННИЦТВО. Виробництво продукції тваринництва поширене майже на всій планеті. Основна її частка припадає на країни, розташовані в зоні помірного клімату. Розміщення тваринництва переважно залежить від кормової бази. • Розвиток тваринництва має менше обмежень порівняно із землеробством. Поясніть чому. Основними видами тваринництва є розведення великої рогатої худоби, свинарство й вівчарство. Найпоширенішим є скотарство. На нього припадає більш ніж половина загального виробництва м’ясних продуктів і майже вся молочна продукція (мал. 42). Найчисельніше поголів’я корів — у Індії. У скотарстві розрізняють три основні напрями: молочне (характерне для густонаселених районів Європи й Північної Америки); м’ясо-молочне (поширене в лісовій і лісостеповій зонах); м’ясне (посушливі райони помірного й субтропічного поясів)....
0 Переглянути

Сільське господарство світу. Рослинництво

9 Клас

ОСОБЛИВОСТІ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА СВІТУ. Порівняно з іншими видами економічної діяльності сільському господарству властиве освоєння значних земельних площ, тривалий термін виробничого процесу, велика трудомісткість. Його роль в економіці різних країн і регіонів має значні відмінності. Розрізняють товарне й споживче сільське господарство. Для товарного характерна велика продуктивність, інтенсивність розвитку, високий рівень спеціалізації. Для споживчого — низька продуктивність, екстенсивність розвитку, відсутність спеціалізації. У розвинених країнах переважає товарне сільське господарство. Воно розвивається на основі механізації, хімізації, застосування біотехнологій, новітніх методів селекції. У країнах, що розвиваються, сільське господарство неоднорідне. Воно включає в себе традиційний сектор дрібних приватних селянських господарств і плантаційний експортоорієнтований сектор, що складається з великих господарств, які збувають свою продукцію за кордон. У структурі світового сільського господарства частки землеробства і тваринництва приблизно рівні. Тваринництво переважає в розвинених країнах, а рослинництво — у країнах, що розвиваються....
0 Переглянути

Тваринництво України

9 Клас

РОЗВИТОК КОРМОВОЇ БАЗИ ТВАРИННИЦТВА. Розвиток тваринництва залежить від кормовиробництва. Під кормовою базою розуміють обсяг і структуру кормів, систему їхнього виробництва та використання у тваринництві. У тваринництві використовують різноманітні корми — рослинні, тваринного походження та мінеральні. Корми рослинного походження, у свою чергу, включають концентровані (зерно фуражне, комбікорми, висівки, макуха, шроти та ін.), соковиті (силос, корене- та бульбоплоди, кормові баштанні культури), грубі (сіно, сінаж, солома, полова), зелені (сіяні трави, трави природних лук і пасовищ). Комбіновані корми — це суміш, збалансована за вмістом поживних і мінеральних речовин, вітамінів. Відходи підприємств харчової промисловості (жом, меляса, сироватка), громадського харчування, а також харчові відходи населення використовують як корм для тварин без додаткового перероблення. СТРУКТУРА ТА РОЗМІЩЕННЯ ТВАРИННИЦТВА. У структурі валової продукції сільського господарства України тваринництво становить майже 30 %. Основні його види — скотарство (розведення великої рогатої худоби), свинарство, вівчарство, птахівництво (мал. 36)....
0 Переглянути

Сільське господарство України. Рослинництво

9 Клас

МІСЦЕ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА В ЕКОНОМІЦІ КРАЇНИ. Сільське господарство — один з найдавніших видів економічної діяльності в Україні. На сільське господарство припадає 1,9 % ВВП держави. У ньому зайнято 3,3 млн осіб. Від 2015 р. воно є лідером в експорті товарів. Сільське господарство є основою економічного розвитку більшості регіонів нашої держави. СТРУКТУРА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ УГІДЬ В УКРАЇНІ. Сільськогосподарські землі становлять 70,8 % від загальної площі держави, з яких щорічно обробляють понад 32 млн га (мал. 30). Для порівняння: у Польщі під сільгоспвиробництво задіяні вдвічі менші площі — 14 млн га, у Німеччині — 12 млн га, у Румунії — 9 млн га. Земельні угіддя України характеризуються високим біопродуктивним потенціалом, оскільки основна база землеробства розміщується на найбільш родючих ґрунтах світу — чорноземах (більш як 60 % від загальної площі орних земель у державі). Сільськогосподарські угіддя України мають високий ступінь розораності. Це, з одного боку, свідчить про інтенсивне використання землі в сільському господарстві, а з іншого — про необхідність відповідних заходів щодо захисту земель від вітрової та водної ерозії. Структура угідь залежить від зональних особливостей і характеризує якість землі як засобу виробництва в сільському господарстві....
0 Переглянути

Сільське господарство та його складові

9 Клас

ЗНАЧЕННЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА В СУЧАСНОМУ СВІТІ. Сільське господарство — вид матеріального виробництва з вирощування сільськогосподарських культур і розведення худоби та птиці для забезпечення населення продуктами харчування, а промисловості — сировиною. Це найдавніше й досить поширене заняття людей. Тільки в п’яти країнах світу (Сінгапур, Кувейт, Бахрейн, Люксембург, Ватикан) частка сільського господарства у ВВП не досягає 1 %. Загалом у світовому сільському господарстві зайнято 1,5 млрд осіб. Обсяг виробництва сільськогосподарської продукції постійно зростає, але відносно невеликими темпами. Для характеристики рівня його розвитку використовують різні показники (мал. 27). Найчастіше визначають вартість виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції з розрахунку на душу населення та показника продуктивності праці. Сільське господарство забезпечує продовольством населення планети, чисельність якого дедалі зростає. Для найбідніших країн воно є основним джерелом валютних надходжень. Такі країни живуть за рахунок експорту сільськогосподарської продукції. Наприклад, Гватемала експортує банани та каву, Чад — бавовну тощо. Сільське господарство забезпечує людей продуктами харчування, тому проблеми в його розвитку є причиною соціальної напруженості й нестабільності в окремих країнах світу....
0 Переглянути

Формуємо ключові компетентності з розділу І. Національна економіка та світове господарство

9 Клас

ВВП обчислюють двома способами: за доходами та за витратами. Теоретично результат обчислень в обох випадках має бути однаковим, оскільки витрати одного учасника економічних відносин завжди є доходами для іншого, тому сума всіх витрат має дорівнювати сумі всіх доходів. За даними міжнародної статистики, як правило, різниця між цими показниками незначна. Проте в деяких країнах вона є істотною (наприклад, нафтодобувні країни Перської затоки). Назвіть інші країни, для яких характерні такі відмінності. Відповідь обґрунтуйте. Кейс 2. ДІЛОВА ГРА «ЗУСТРІЧ ГЛОБАЛІСТІВ Й АНТИГЛОБАЛІСТІВ» 1. Підготуйте матеріал, що розкриває позитивні й негативні ознаки процесу сучасної глобалізації у світі. На чиєму боці будете ви? 2. Прочитайте лозунг і поясніть причину появи в різних країнах світу мітингів антиглобалістів (мал. 26)....
0 Переглянути

Інтернаціоналізація світового господарства

9 Клас

МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІЧНА ІНТЕГРАЦІЯ. Процес встановлення глибоких і стійких взаємозв’язків між країнами та проведення ними злагодженої міждержавної економічної політики називають міжнародною економічною інтеграцією. Економічна інтеграція — процес усунення митних та інших бар’єрів між країнами. Образно кажучи, у «приміщенні» світу ліквідують внутрішні перегородки й замість численних комірчин роблять одну велику залу. Регіональна інтеграція — процес розширення економічного співробітництва, об’єднання національних економік двох і більше держав у певному регіоні світу, який передбачає створення єдиного економічного простору. Така інтеграція розглядається як форма вибіркової дискримінації. Інтеграція сприяє ліквідації ізольованості країн й усуває відмінності між ними, що склалися історично. Інтеграція сприяє об’єднанню національних економік. В умовах ринкової економіки приводить до вільного руху капіталів, товарів, послуг і робочої сили в межах відповідного угруповання країн....
0 Переглянути

Сучасне світове господарство та особливості його розвитку

9 Клас

СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА. За сучасних умов світове господарство дедалі більше набуває ознак цілісності. Цей процес об’єктивно зумовлений дією таких чинників: науково-технічний прогрес, соціалізація, глобалізація й інтернаціоналізація (мал. 22). Сучасні тенденції розвитку світового господарства визначились наприкінці XX ст. Нині широко використовують інформаційну техніку й технології, що сприяють значній економії праці. Важливим стає й те, що до сфери індустріалізації та інформатизації включають не тільки промисловість, а й сільське господарство, транспорт. Для сучасного періоду міжнародного економічного розвитку характерне широке залучення країн у світові зв’язки. Це пов’язано з тим, що масштаби сучасного виробництва переросли національні рамки. У міжнародних масштабах переміщують не лише товари, а й чинники виробництва, насамперед капітал і робочу силу. Для нормального підтримання та розвитку національного виробництва стає необхідною взаємодія з іншими країнами, участь у міжнародному поділі праці та обміні. Національні господарства так тісно взаємопов’язані, що іноді складно провести їхні межі. Наприклад, японська автомобільна компанія виробляє автомобілі у Великій Британії. Якій країні «зарахують» цю продукцію — Великій Британії чи Японії?...
0 Переглянути

Просторова структура світового господарства

9 Клас

БАГАТОРІВНЕВІСТЬ СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА. Сучасний світ — складна соціально-економічна система. Національні господарства, які входять до його складу, належать до різних типів таких систем. За просторовим охопленням і суб’єктами господарювання розрізняють кілька рівнів організації світового господарства (мал. 19). Відносини між державами — це міжнародний рівень, регульований міжнародними правилами та нормами. Відносини потоків, що виходять за межі національних кордонів, утворюють транснаціональний рівень — сферу діяльності фірм та організацій. Він дедалі більше стає автономним, менше піддається регулюванню. Просторова структура господарства — це сукупність елементів національної економіки (підприємств і організацій), які між собою взаємодіють в економічному просторі. До них належать регіони світу, економічні райони, промислові райони, центри, вузли тощо. Виділяють кілька ієрархічних рівнів і відповідних їм видів просторових утворень. Міжнародний рівень охоплює континенти, їхні окремі частини й країни. Цьому рівню організації господарства відповідають регіон світу та країна....
0 Переглянути

Економічні системи та їхні типи

9 Клас

ТРАДИЦІЙНА ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА. Тип господарства, за якого всі ресурси перебувають у власності громади та розподіляються відповідно до традицій і звичаїв, називають традиційною економічною системою. В економіці переважає сільське господарство. Технічний прогрес і введення інновацій обмежені, тому що вони зазвичай суперечать звичаям і загрожують стабільності суспільства. Місцеве виробництво не забезпечує всіх потреб населення. Як наслідок — низький рівень життя. Таку економічну систему мають найменш розвинені країни світу: Буркіна-Фасо, Гаїті, Афганістан. Добувна промисловість може бути основою економічного розвитку країн з високими доходами населення в разі впровадження наукових досягнень і ведення товарного спеціалізованого виробництва. Норвегія, Кувейт, Австралія — країни з традиційною економічною системою. КОМАНДНА ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА. Тип господарства, за якого всі ресурси й засоби виробництва є власністю народу, але в реальності центральна влада повністю контролює виробництво й розподіл продукції, називають командною економікою. Основний механізм господарювання — централізоване планування, відсутність конкуренції, впровадження нових технологій виробництва — спрямований передусім на нарощування його обсягів. Ця система панувала в СРСР та в інших соціалістичних державах. Нині вона залишилась на Кубі й у КНДР....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 12 13 14 15 16 17 18 19 20 ... 70
Назад

Навігація