Сільське господарство та його складові
- 27-01-2023, 13:45
- 268
9 Клас , Географія 9 клас Гільберг, Савчук 2022 (повторне видання)
Зверніть увагу!!!
§ 10. Сільське господарство та його складові
Пригадайте з історії, де вперше виникло землеробство. Що ви знаєте про річкові цивілізації?
ЗНАЧЕННЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА В СУЧАСНОМУ СВІТІ. Сільське господарство — вид матеріального виробництва з вирощування сільськогосподарських культур і розведення худоби та птиці для забезпечення населення продуктами харчування, а промисловості — сировиною. Це найдавніше й досить поширене заняття людей. Тільки в п’яти країнах світу (Сінгапур, Кувейт, Бахрейн, Люксембург, Ватикан) частка сільського господарства у ВВП не досягає 1 %. Загалом у світовому сільському господарстві зайнято 1,5 млрд осіб.
Обсяг виробництва сільськогосподарської продукції постійно зростає, але відносно невеликими темпами. Для характеристики рівня його розвитку використовують різні показники (мал. 27). Найчастіше визначають вартість виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції з розрахунку на душу населення та показника продуктивності праці.
Мал. 27. Показники рівня розвитку сільського господарства
Сільське господарство забезпечує продовольством населення планети, чисельність якого дедалі зростає. Для найбідніших країн воно є основним джерелом валютних надходжень. Такі країни живуть за рахунок експорту сільськогосподарської продукції. Наприклад, Гватемала експортує банани та каву, Чад — бавовну тощо.
Сільське господарство забезпечує людей продуктами харчування, тому проблеми в його розвитку є причиною соціальної напруженості й нестабільності в окремих країнах світу.
Функціонування товарного сільського господарства зумовлює виникнення проблеми використання природних ресурсів через необхідність збереження екологічної рівноваги. Розорення всієї придатної для посівів площі земель, постійне збільшення поголів’я худоби та птиці зумовлює посилення антропогенного навантаження на довкілля в усьому світі.
АГРАРНІ СУСПІЛЬСТВА В СУЧАСНОМУ СВІТІ. АГРАРНІ ВІДНОСИНИ. Однією з найважливіших закономірностей розвитку сільського господарства є посилення його інтеграції з переробними видами економічної діяльності. Це зумовлює утворення вертикальних виробничих ланцюгів від вирощування сільськогосподарської продукції до подальшого її перероблення, транспортування та збуту аграрної сировини і продукції.
Доведіть або спростуйте
Давньогрецький учений Ксенофонт казав, що «...сільське господарство є матір’ю і годувальником усіх інших ремесел. Коли сільським господарством добре управляють, то і всі інші ремесла процвітають, але коли на сільське господарство не звертають належної уваги, всі інші ремесла занепадають». Доведіть або спростуйте це твердження.
Сектор ринкової економіки, що зайнятий виробництвом продуктів харчування та інших сільськогосподарських товарів, постачанням населенню цих виробів, виробництвом машин і механізмів для сільськогосподарського виробництва і сфери перероблення, а також включає виробничу і соціальну інфраструктуру села отримав назву агробізнес. На розвиток агробізнесу активно впливають соціально-економічні чинники: аграрні відносини на селі, форми земельної власності, особливості землекористування, рівень розвитку агрокультури тощо. Величезний вплив мають досягнення науки, зокрема розвиток генної та клітинної інженерії.
Ядро міжнародного агробізнесу утворюють великі ТНК, що контролюють виробництво та збут продуктів харчування. Це такі відомі компанії, як «Данон», «Бунге», «Каргілл» (усі із США) та швейцарська «Нестле», британо-нідерландська «Юнілевер».
Загальна тенденція розвитку сільськогосподарського виробництва в розвинених країнах характеризується постійним скороченням зайнятих у сільському господарстві за постійного зростання обсягів виробництва товарної продукції. Ось чому частка сільського господарства у ВВП цих країн та частка зайнятих у ньому така мала. Провідні позиції займають великі ТНК, які контролюють виготовлення засобів виробництва і перероблення та збут сільськогосподарської сировини і продукції, а також мають великі підприємства з вирощування сільськогосподарської продукції. Із 500 найбільших ТНК світу більш як 50 належать до сфери сільськогосподарського виробництва, наприклад, «Каргілл».
У світі основним типом сільськогосподарського підприємства є сімейна ферма. Фермери і фермерки укладають контракти з компаніями, що постачають їм машини, добрива, насіння та закуповують їхню продукцію.
Для уникнення надвиробництва чи, навпаки, різкого зростання цін на продукцію сільського господарства в розвинених країнах здійснюють активне державне його регулювання, особливо у сфері виробництва первинної продукції. Ринки всіх розвинених країн захищені не так митом, як різними видами квот, суворими вимогами до маркування, упакування, специфічними санітарно-епідеміологічними умовами до аграрної продукції. Ці країни переважно виступають проти поширення режиму вільної торгівлі на міжнародне постачання сільськогосподарської продукції.
Сільське господарство країн, що розвиваються, включає два відмінні сектори — традиційний нетоварний і плантаційний експортоорієнтований. Традиційне ведення сільського господарства спирається на дрібні господарства й охоплює більшість сільського населення країни. Вони вирощують продовольчі культури переважно для власного споживання.
Плантаційний експортоорієнтований сектор сільського господарства країн, що розвиваються, представлений великими, добре організованими компаніями, які володіють кращими землями. Вони широко використовують найману робочу силу, машини, добрива і штучне зрошення. Свою продукцію вони експортують.
Сільське господарство постсоціалістичних країн і країн із плановою економікою має ознаки як розвинених, так і країн, що розвиваються. Однак якщо в Китаї, наприклад, були проведені реформи, які зумовили швидке зростання обсягів аграрного виробництва, то в КНДР продовжує існувати командно-адміністративна система ведення сільського господарства.
Не залишилась осторонь цих процесів і Україна, де в ході аграрної реформи розпайовано землі колективних господарств. Створені й розвиваються різні форми господарювання. Відроджено фермерські господарства. Основними товарними виробниками в Україні нині є агрохолдинги — сукупність компаній, що здійснюють господарську діяльність у сфері виробництва та перероблення сільськогосподарської продукції.
СКЛАДОВІ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА. До них належить рослинництво й тваринництво, у складі яких виділяють різні види економічної діяльності. Зокрема, у тваринництві: скотарство, свинарство, вівчарство, конярство, звірівництво, шовківництво, бджолярство тощо (мал. 28)
Мал. 28. Структура тваринництва
Рослинництво — найважливіший вид сільського господарства світу. У зв’язку з великою різноманітністю сільськогосподарських культур склад рослинництва досить складний. У ньому виділяють: зернове господарство, виробництво технічних культур, овочівництво, садівництво, виноградарство, виробництво кормових культур, квітникарство — з подальшим їхнім поділом за видами культур (мал. 29).
Мал. 29. Рослинництво. Види сільськогосподарських культур світу
РОЛЬ ПРИРОДНИХ ЧИННИКІВ У РОЗВИТКУ Й РОЗМІЩЕННІ АГРАРНОГО ВИРОБНИЦТВА. Сільськогосподарське виробництво дуже залежить від природних умов. Навіть у розвинених країнах результати аграрного виробництва непередбачувані. Засухи, повені, шкідники, хвороби роблять аграрний сектор ризикованим видом діяльності.
Поширення сільськогосподарських культур і видів тваринництва визначають такі природні чинники: якість ґрунтів, тривалість безморозного й вегетаційного періоду (забезпеченість теплом), сумарна сонячна радіація (забезпеченість світлом), кількість опадів, забезпеченість водними ресурсами тощо. На розвиток тваринництва природні чинники впливають через кормову базу. Найбільше залежить від природно-кліматичних умов пасовищне тваринництво, для якого важливі: наявність пасовищ, їхнім розміри, склад рослинного покриву, тривалість періоду його використання.
Для сільського господарства визначальним є ступінь освоєності земельних угідь та їхня якість. З розвитком механізації, застосуванням хімічних засобів, нових селекційних видів рослин землеробство отримало можливість поліпшити якість земельних угідь.
Світові можливості
Найвищий рівень механізації й хімізації сільського господарства досягнуто в невеликих за площею країнах Західної Європи та в Японії.
ЗЕМЛЕЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ. Земля необхідна для будь-якого матеріального виробництва, але лише в аграрному її використовують для виробництва готової продукції. Земля — це предмет праці, яким людина, обробляючи її верхній шар — ґрунт, створює сприятливі умови для отримання врожаю. Водночас земля є знаряддям праці, коли використовують фізичні, механічні й біологічні властивості ґрунту для отримання сільськогосподарської продукції. Земля як природне тіло стає таким чином засобом виробництва. Тому важливим показником розвитку сільського господарства є землезабезпеченість — обсяг площі відповідних угідь на одного мешканця країни.
Дізнайтеся більше
У Бангладеш, Данії, Угорщині, Україні рілля займає більш ніж половину їхньої території.
Відкриваємо Україну
Кількість ріллі в Україні на 100 жителів становить 64 га. За цим показником нашу державу випереджають лише Австралія (153 га), Канада (167,5 га), США (67,0 га). У Данії він становить 50, в Угорщині — 49,5, Іспанії — 39,1, Франції — 31,4 на 100 осіб.
Землезабезпеченість різних країн світу дуже відмінна. Найбільшою вона є в Австралії (2 га оброблюваних земель на особу), у Північній (0,7 га) і Південній Америці (0,5 га). Найнижчою — у Європі (0,3 га) й Азії (0,15 га). Дуже гостро стоїть проблема землезабезпечення в Японії та Єгипті (0,04 га), Індонезії й Китаї (0,07-0,08 га). Проте це не вказує на нестачу продуктів харчування в цих країнах. За умови інтенсивного землеробства у країнах Західної Європи за низької землезабезпеченості виробляють сільськогосподарської продукції значно більше, ніж споживають.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ: стисло про головне
• Сільське господарство — вид матеріального виробництва, яке забезпечує населення продуктами харчування, а промисловість — сировиною.
• Сільське господарство складається з рослинництва й тваринництва.
• На розвиток і розміщення сільськогосподарського виробництва істотний вплив мають природні чинники та ступінь його розвитку у відповідній країні світу.
Знаю і вмію обґрунтувати
- 1. Назвіть чинники, які впливають на розвиток сільського господарства.
- 2. У чому суть агробізнесу?
- 3. Наведіть приклади агрохолдингів в Україні. Яку продукцію вони виробляють?
- 4. На врожайність сільськогосподарських культур впливають багато чинників, серед яких вирішальне значення належить погодним умовам. Поясніть, як погодні умови цього року вплинули на сільське господарство вашої області.
- 5. З’ясуйте та обґрунтуйте причини скорочення земельного фонду в Японії.
- 6. Англійському економісту XVII ст. Вільяму Петті належать слова: «Праця є батько багатства, а земля — його мати». Поясніть, як ви їх розумієте
Працюю з картою
• За картою навчального атласу проаналізуйте поширення ріллі в різних регіонах світу.
• Проаналізуйте карту світу в навчальному атласі «Сільськогосподарські угіддя» та встановіть види угідь, які характерні для розвинених країн і країн, що розвиваються. Поясніть причини відмінностей.
• Нанесіть на контурну карту 10 країн-лідерів за розмірами площі ріллі (США, Індія, Росія, Китай, Австралія, Канада, Бразилія, Казахстан, Україна, Нігерія) та поясніть, як природні умови вплинули на їхню міжнародну спеціалізацію.
Шукаю в інтернеті
Використовуючи інтернет-ресурси, підготуйте повідомлення про одну ТНК, що діє в сільському господарстві світу.
Генерую ідеї
Уявіть, що ви вирішили займатися підприємницькою діяльністю в сільському господарстві у своїй області. Який вид діяльності як фермер ви оберете? Свій вибір обґрунтуйте.
скачать dle 11.0фильмы бесплатноДаний матеріал відноситься до підручника "Географія 9 клас Гільберг, Савчук 2022 (повторне видання)", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)
Зверніть увагу!!!
Коментарі (0)