Закономірності формування клімату (відповіді)

1. Географічна широта.

2. Висота над рівнем моря.

3. Розподіл суходолу і водних просторів.

4. Орографія поверхні суші.

5. Океанічні течії.

6. Рослинний, сніговий, льодовиковий покрив.

7. Діяльність людини.

Найважливішим кліматотвірним чинником є випромінювання Сонця, яке у вигляді тепла й світла надходить на земну поверхню. Саме сонячна енергія, або сонячна радіація (з латин, гасііайо — випромінювання), є своєрідним джерелом для різноманітних процесів і явищ, що відбуваються на Землі. Кількість сонячної радіації залежить від кута падіння променів на поверхню, тобто від висоти сонця над горизонтом, яка, у свою чергу, залежить від географічної широти місцевості.

Найбільше сонячного тепла надходить у район екватора, тому що кут падіння променів сонця тут майже постійно дорівнює 90°. Найменше сонячної енергії отримують райони за Полярним колом, де кут падіння сонячних променів менший за 24°. Отже, загальна закономірність температурного режиму полягає в зниженні показників температури від екватора до полюсів. Це можна простежити за кліматичною картою світу. Для зображення температури повітря використовують спеціальні лінії — ізотерми.

Ізотерми — це уявні лінії, що з’єднують точки земної поверхні з однаковою температурою повітря. За допомогою ізотерм показують середні температури найтеплішого й найхолоднішого місяців року. Ізотерми не завжди збігаються з паралелями. Вони змінюють напрямок, переходячи з материка на океан і навпаки. Лише в помірних широтах Південної півкулі, де майже немає суходолу, напрямок ізотерм наближений до напрямку паралелей.

Земна поверхня нагрівається нерівномірно. Над ділянками, що менше нагріваються, повітря прохолодніше, воно важче за тепле повітря, тому опускається та створює більший тиск, ніж над ділянками, що нагріваються добре. Різний атмосферний тиск на окремих ділянках поверхні Землі спричинює рух повітря, тобто циркуляцію атмосфери.

Циркуляціяатмосфери — це система горизонтальних і вертикальних повітряних течій у тропосфері. Оскільки повітря завжди пересувається лише з області високого до області низького тиску, на Землі формуються вітри, які весь час дмуть в одному й тому самому напрямку. їх називають постійними вітрами. До них належать пасати, західне перенесення та стокові вітри.

Найсухіший – Австралія, найвологіший Південна Америка.