Практична робота 8 (відповіді) Стадник 2015 нове видання
- 31-01-2023, 01:19
- 211
... |
| Слава Україні | Героям слава | ЗСУ | ДСНС | 103 | 102 | Обленерго | Лікарі | Вчителі | Українці |
... |
... |
... |
Маршрут Луї Берніко: Франція, Біскайська затока, о-ви Зеленого Мису, Атлантичний океан, затока Ла-Плата, Магелланова протока, Тихий океан, о. Таїті, о. Фіджі, Коралове море, Торресова протока, Арафурське і Тіморське моря, Індійський океан, острови Маврикій та Реюньйон, мис Доброї Надії, Атлантичний океан. Крім зазначених у зошиті, до номенклатури карти Світового океану належать наступні об’єкти: а) Тихий океан: моря: Коралове, Тасманове, море Фіджі, море Росса, море Беллінсгаузена. Затока Аляска. ПротокаДрейка. Течії:Північно-Тихоокеанська, Аляскінська, Східно-Австралійська, Міжпасатна (Екваторіальна) протитечія. Острови:Сахалін, Курильські, Сулавесі, Нова Гвінея, Тасманія, Нова Зеландія, Алеутські, Фіджі, Тонга, Нові Гебриди, Соломонові, Каролінські, Маршаллові. Півострови:Камчатка, Корея, Індокитай, Малакка, Каліфорнія, Аляска, Антарктичний. Глибоководні жолоби: Чилійськім, Перуанський, Алеутський, Курило- Камчатський. Підводні хребти-.Північно-Західний. б) Атлантичний океан: моря:Балтійське, Північне, Середземне, Чорне, Азовське, Карибське, Саргасове, Уедделла. Затоки: Біскайська, Гвінейська, Мексиканська. Протоки:Дрейка, Гібралтарська, Флоридська, Магелланова. Течії; Північна та Південна Екваторіальні, Антильська, Гвінейська, Бенгельска, Бразильська, Гвіанська, Західних Вітрів. Острови:Великобританія, Ірландія, Ньюфаундленд, Великі та Малі Антильські, Азорські, Багамські, Вознесіння, Півд' Оркнейські, Св. Єлени. Півострови:Лабрадор, Флорида, Юкатан, Піренейський. Підводні хребти: Південноатлантичний, Китовий. ... |
У Північній півкулі розташовані (з півночі на південь) наступні природні зони: арктичних пустель, тундри, лісотундри, тайги, мішаних лісів, широколистих лісів, лісостепів та степів, напівпустель і пустель, вічнозелених твердолистих лісів і чагарників, саван і рідколісся, перемінно-вологих (у тому числі мусонних) лісів, вологих екваторіальних лісів. Основною особливістю розташування географічних поясів є зміна кліматичних поясів із широтою. Географічні пояси найчастіше простягаються в широтному напрямку від екватора до полюсів, тобто мають широтну зональність. їх назви майже збігаються з назвами кліматичних поясів, але не всюди. Це пояснюється тим, що, крім клімату, до визначальних характеристик географічних поясів належать умови ґрунтово-рослинного покриву, особливості внутрішніх вод, рельєфоутворюючі факторів. 2. Субтропічний пояс. Природні зони, які йому належать: зона вічнозелених твердолистих лісів і чагарників (середземноморська), зона лісостепів та степів, зона саван і рідколісся, зона напівпустель та пустель, зона перемінно-вологих, у тому числі мусонних лісів; також є зони висотної поясності. 3. Формування географічних поясів е результатом дії на Землі закономірності зміни клімату і, як наслідок, природних умов з широтою. У межах географічних поясів виділяють природні зони, характерними рисами яких є співвідношення тепла і вологи, тобто зволоження і, як наслідок, відмінність ґрунтово- рослинного покриву та ін. ... |
Основним чинником формування кліматичних поясів є кількість сонячної радіації, яку отримує земна поверхня. Вона залежить від кута падіння сонячних променів, тобто від географічної широти. На екваторі сонячні промені падають майже вертикально, тому поверхня на екваторі отримує найбільшу кількість сонячного тепла, на полюсах — найменшу. 2. У помірному поясі виділяють наступні кліматичні області: морського помірного клімату, помірно-континентального клімату, континентального клімату, мусонного клімату. На розташування поясів та кліматичних областей, крім головного фактора — географічної широти (сонячної радіації), впливають домінуючі повітряні маси, простеляюча поверхня: рельєф, значні розміри суходолу, близькість океанів і морів, холодні та теплі течії, льодовиковий покрив.... |
Літосфера розколота на літосферні плити — величезні блоки, обмежені з усіх боків сейсмічно активними зонами (поясами). Найбільш стійкими ділянками земної кори е давні та молоді платформи, у рельєфі їм відповідають рівнини. Найбільш рухливими є ділянки кордонів літосферних плит, із ними пов’язують місце розташування сейсмічних поясів. Утворення й розвиток молодих гір пов’язують з областями альпійської складчастості. Висновок. Великим та найстійкішим, переважно рівнинним блокам земної кори — платформам у рельєфі відповідають рівнинні ділянки місцевості -т- низовини, рівнини, височини. Великі рухливі, сильно розчленовані ділянки земної кори з різноманітними за інтенсивністю і спрямованістю тектонічними рухами — складчасті області, в рельєфі їм відповідають гори. Додаткові завдання 1. Земна кора разом із верхнім твердим шаром мантії над астеносферою називається літосферою. Літосфера, на відміну від астеносфери, — відносно тендітна оболонка. Вона розбита глибинними розламами на великі блоки — літосферні плити. Плити повільно переміщаються по астеносфері в горизонтальному напрямку, стикаються і розходяться. Тому назва «літосфера» не зовсім відбиває її склад та властивості. 2. Так, згодні. Євразійська літосферна плита стикається з Африканською плитою зі швидкістю 1 см/рік.... |
3. Псі верхня Землі розділена на 24 часові пояси (із номерами від 0 до 23). Середня протяжність кожного поясу по довготі 15-ті градусів. Облік поясів ведеться з заходу 0 до сходу 23. У межах кожного часового поясу поясний час збігається з центральним меридіаном, що проходить через них. Поясний час у суміжних поясах відрізняється на одну годину. Так, територія України розташована в трьох часових поясів, але в країні діє час одного часового поясу — східноєвропейського. 4. 1° = 4 хв, 24 : 4 = 6, різниця в географічній довготі між Києвом та Харковом дорівнює 6°. 5 Якщо у Києві 12-та година дня, тоді у Сіднеї 20-та година, тому що Київ знаходиться у 2-му часовому поясі, а Сідней — у 10-му. Висновок. Добове обертання Землі навколо своєї осі відбувається із заходу на схід. За годину всі точки планети (крім полюсів) повертаються на 15°. Доба є головною одиницею відліку часу. Її середня тривалість протягом року становить 24 години. На кожному меридіані час доби в певний момент неоднаковий, що пов’язано з нерівномірним освітленням Сонцем земної кулі. У практичній діяльності користуються поясним часом, тобто вся поверхня земної кулі умовно поділена меридіанами на 24 годинні пояси, кожний шириною 15°. Пояси відлічують від Гринвіцького меридіана на схід, оскільки Земля обертається із заходу на схід.... |
... |
... |