Войти
Закрыть

Води суходолу

7 Клас

• Про південноамериканські річки й озера. На території Південної Америки сформувалися великі річкові системи Амазонки (мал. 64), Парани, Оріноко. Утворенню їх сприяли як кліматичні умови, зокрема значна кількість опадів, так і особливості рельєфу. Розташування велетенської гірської системи на заході зумовило нерівномірність розподілу стоку між океанами. В Атлантичний океан впадає 90 % усіх річок материка. На басейн внутрішнього стоку припадає лише 5 % площі континенту. Більшість річок Південної Америки мають винятково дощове живлення. Тому вони постійно повноводні в екваторіальних областях, де впродовж року випадає багато опадів. У річках субекваторіального та тропічного поясів, де опади випадають нерівномірно, рівень води значно змінюється за сезонами. Амазонка - найбагатоводніша річка планети. Вона має найбільший у світі басейн (близько 7,2 млн км2), у якому може розміститися майже вся Австралія (мал. 64). Витоки Амазонки губляться в Андах, після їхнього злиття річка кілька тисяч кілометрів тече рівниною. Живиться Амазонка дощовими водами. У неї впадає понад 500 приток. Ліві та праві притоки розливаються влітку, але оскільки вони розташовані в субекваторіальних поясах Північної та Південної півкуль, де сезони дощів не збігаються, то Амазонка повноводна протягом року. Уявлення про величезну масу води, що несе Амазонка, дає її глибина. У нижній течії вона становить понад 100 м. Щосекунди річка скидає в Атлантичний океан у 130 разів більше води, ніж Дніпро в Чорне море. Під час повені вона розливається на 80-100 км. Парана - друга за величиною річка Південної Америки, яку корінне населення називає «матір’ю моря». Каламутний слід річки помітно в Атлантиці на відстані 100-150 км від берега. За водністю Парана посідає шосте місце з-поміж найбільших річок планети. Парана прокладає свій шлях крізь міцні породи фундаменту платформи, тому для неї звичайними є пороги й водоспади. Мальовничий водоспад Ігуасу на притоці з тією самою назвою спадає з висоти 72 м, розбиваючись на кілька сотень струменів і потоків (мал. 65)....
0 Переглянути

Загальні особливості клімату. Кліматичні пояси і типи клімату

7 Клас

• Про загальні риси клімату материка. Більша частина Південної Америки розташована в екваторіальних і тропічних широтах, що зумовлює надходження значної кількості сонячної енергії протягом усього року. У липні найбільшу кількість тепла дістає північна частина материка (мал. 61). Температура повітря тут досягає +24 °С. У цей час на півдні материка, де триває зимовий період року, середня температура становить +2...4 °С, а в окремі роки трапляються і морози. Найнижчі температури на материку спостерігаються у високогірних районах. МОЇ ДОСЛІДЖЕННЯ За малюнком 61 визначте середні січневі та липневі температури повітря в різних частинах материка, обчисліть річну амплітуду коливання температури повітря. Поясніть отримані результати. Південна Америка - найвологіший материк земної кулі. Середня річна кількість опадів тут приблизно вдвічі більша, ніж на будь-якому іншому материку (мал. 62). Причина цього - пасатна циркуляція. На відміну від Африки, утворенню опадів сприяють пасати обох півкуль. Вони приносять на материк теплі й вологі повітряні маси Атлантичного океану. Теплі Бразильська та Гвіанська течії додатково насичують повітря вологою. (Знайдіть ці течії на карті.) Унаслідок дії пасатів східні узбережжя Південної Америки дістають близько 2000-3000 мм опадів за рік. Навіть внутрішні рівнинні області подекуди отримують упродовж року понад 1000 мм опадів. На більшій частині західного узбережжя материка опадів незрівнянно менше - 150-200 мм за рік. Це пояснюється, зокрема, впливом потужної холодної Перуанської течії....
0 Переглянути

Тектонічні структури, рельєф, корисні копалини

7 Клас

• Як «збудована» Південна Америка. Континент Південна Америка складається з двох основних геологічних елементів - Південноамериканської платформи в центрі й на сході та складчастого гірського поясу Анд (див. карту на форзаці). За свою тривалу історію платформа неодноразово піднімалася й опускалася. На ділянках, які зазнали переважно опускань, накопичувалися потужні товщі осадових порід. А ті, що піднімалися, складені кристалічними породами фундаменту. Різні ділянки платформи піднімалися з різною швидкістю. При цьому земна кора спучувалася, тріскалася, на поверхню виливалася лава. Особливості внутрішньої будови дають підстави умовно поділити материк на дві частини. На сході та в центрі розташовані великі рівнини різної висоти. На півночі та заході, повторюючи обриси узбережжя, тягнеться найдовша (9000 км) гірська система Землі - Анди (мовою інків - «мідні гори») (мал. 58). Установіть відповідність між рельєфом Південної Америки та тектонічною будовою материка, використавши профіль поверхні (мал. 58) і карту атласу «Будова земної кори». Спрогнозуйте, де можливі нові горотворчі процеси. Великі низовини - Амазонська, Орінокська і Ла-Платська - розміщені в прогинах давньої Південноамериканської платформи. Вони охоплюють майже половину материка. Амазонська низовина - найбільша рівнина земної кулі. Її площа - понад 5 млн км2, що приблизно у вісім разів більше, ніж територія України. Переважно плоска низовина складена різноманітними осадовими відкладами потужністю в кілька тисяч метрів. На сході материка виступи фундаменту платформи утворюють Бразильське та Гвіанське плоскогір’я, що подекуди досягають висоти 3000 м. У минулі епохи тут по розколинах виливалися на поверхню розплавлені породи, утворюючи покрив із застиглої лави. Плоскогір’я материка помережані густою сіткою численних річкових долин....
0 Переглянути

Географічне положення. Дослідження та освоєння материка

7 Клас

• Чим відрізняється географічне положення Південної Америки. Південна Америка своїми контурами нагадує трикутник (мал. 57). Крайньою північною точкою материка є мис Галлінас, а південною - мис Фроуерд. Найбільшої ширини він досягає у приекваторіальних широтах між крайньою східною точкою - мис Кабу-Бранку - та крайньою західною - мис Паріньяс. Материк має значну протяжність з півночі на південь - від екваторіального до помірного географічного поясу Південної півкулі. Вплив океанів на природу внутрішніх областей Південної Америки обмежений, оскільки берегова лінія континенту слабо розчленована. Тільки на сході трапляються невеликі півострови і затоки, найбільша з яких Ла-Плата. Великий архіпелаг островів на крайньому півдні материка - Вогняна Земля - відокремлюється від нього Магеллановою протокою. Північніше Вогняної Землі розташовані Фолклендські (Мальвінські) острови. Крайня південна острівна точка Південної Америки - мис Горн — розташована на березі найширшої у світі протоки Дрейка, якою материк відокремлюється від Антарктиди. Північні береги материка омивають води Карибського моря. Панамський перешийок сполучає Південну Америку з Північною, які разом утворюють одну частину світу - Америку. Як і інші материки тропічних широт, Південна Америка відчуває вплив морських течій....
0 Переглянути

Держави Африки

7 Клас

• Про головні держави континенту. Географічну карту, на якій показано кордони держав та їхні столиці, називають політичною картою. Понад 50 років тому більшість держав Африки були колоніями могутніх європейських держав. Із 60-х років XX ст. африканські народи стали незалежними. Тільки дві держави, як-от: Ефіопія і Ліберія ніколи не були колоніями. Більшість молодих держав стали на шлях самостійного розвитку тільки після Другої світової війни. Політично Африка є наймолодшим континентом світу. Середній вік більшості держав - понад 40 років. Нині на Африканському континенті налічують 55 незалежних держав. Важливу роль в урегулюванні всіх конфліктів, що виникають на материку, відіграє ООН та створена 1963 року Організація африканської єдності (нині Африканський Союз). Єдина розвинена держава на материку - Південно-Африканська Республіка (мал. 53). Решта держав Африки палежить до країн, що розвиваються. Для них характерний загальний низький рівень розвитку господарства, що є наслідком тривалого колоніалізму. Найрозвиненішими серед африканських держав є держави Північної Африки: Алжир, Єгипет (мал. 54), Марокко (мал. 55), Туніс (мал. 56). Усі держави регіону мають вихід до Середземного моря, що впливає на їхні торговельні відносини з європейцями. Вони є постачальниками нафти і природного газу, туристичних послуг, сільськогосподарської продукції, товарів легкої промисловості. Єгипет є однією з держав Африки, з якою Україна підписала двосторонні угоди про співробітництво, зокрема у сфері туризму, сільського господарства. Єгипетські курорти Червоного моря - одні з найулюбленіших місць відпочинку українських туристів....
0 Переглянути

Населення Африки

7 Клас

• Які народи населяють Африканський континент. Африка - континент, на якому знайдено сліди життєдіяльності найдавнішої людини планети. Тому материк вважають батьківщиною людства. В Африці живуть народи всіх трьох головних рас. Представники європеоїдної раси - араби, бербери й туареги - населяють північ материка. Вони мають смагляву шкіру, вузький ніс й овальне обличчя, темне забарвлення очей і волосся. Народи Північної Африки говорять арабською і берберською мовами. Південіше Сахари живуть народи екваторіальної раси - негроїди. Для негроїдів характерним є темний колір шкіри, широке плоске обличчя й товсті губи, кучеряве волосся. До негроїдів належать мешканці Східної Африки - тутсі, зріст яких близько 2 м. У вологих екваторіальних лісах живуть пігмеї (мал. 51), максимальний зріст яких 150 см, у басейні Нілу - нілоти з майже чорною шкірою, а на півдні Африки - бушмени і готтентоти, у яких жовтуватий колір шкіри і широке плескате обличчя. Ефіопське нагір’я заселяють ефіопи, зовні схожі на європеоїдів, але колір шкіри в них коричневий із червоним відтінком. На Мадагаскарі живуть малагасійці, що належать до монголоїдної раси. У будь-якій країні Африки живуть десятки різних народів і племен, усі вони мають свою мову, традиції, спосіб життя (мал. 51, 52)....
0 Переглянути

Стихійні явища природи. Екологічні проблеми. Об’єкти природної спадщини

7 Клас

• Які стихійні явища бувають в Африці. На Африканському континенті дуже небезпечними для людини є різноманітні явища природи, зокрема тривалі пилові бурі. Залежно від районів формування й напрямку переміщення пилові бурі в Африці називають самумом і сироко. Пилові бурі здебільшого поширюються в Сахарі. Ці сильні вітри піднімають із земної поверхні велику кількість пилу та піску і видувають верхній шар ґрунту, що незакріплений рослинністю, значно погіршуючи видимість. Пилові бурі можуть охоплювати значні простори розміром 600 км на 2500 км. Підраховано, що кожного літа із Сахари тільки в Атлантичний океан виноситься від 60 до 2000 млн тонн пилу і піску. Ось чому вважають, що Сахара є найпотужнішим джерелом пилу на Землі. Наслідки пилових бур інколи відчувають на собі й мешканці Європи. Інші небезпечні кліматичні явища в Африці - зливи в екваторіальних лісах і засухи в саванах. Зливові дощі, що є щоденними гостями екваторіальних лісів, завдають багато лиха мешканцям гілеї, руйнуючи все на своєму шляху. Засухи можуть тривати по кілька років. А щорічно їхній подих відчутний починаючи з лютого, коли від нестерпної спеки пересихають джерела й колодязі не поповнюються водою. Люди впадають у відчай. У пошуках води вони годинами блукають по розпеченій землі, риють землю на місці сухих річищ....
0 Переглянути

Пустелі і напівпустелі. Вічнозелені твердолисті ліси і чагарники. Вертикальна поясність

7 Клас

• Які зональні особливості пустель і напівпустель, вічнозелених твердолистих лісів і чагарників. Ці природні зони розташовані в тропічних і субтропічних поясах. Найбільшу площу пустелі та напівпустелі охоплюють у Північній Африці. Тут протягом року переважає сухе тропічне повітря. Річна кількість опадів менша 100 мм. Буває річна норма випадає за кілька годин, а потім упродовж багатьох років опадів зовсім немає. За умов тропічного пустельного клімату, коли температура вночі становить менше +10 °С, а вдень перевищує +50 °С у тіні, гірські породи швидко руйнуються, перетворюючись на каміння і пісок. Формуються різні типи пустель. Більша частина Сахари (мал. 43) і Наміб - це кам’янисті пустелі. Крім них, на материку є глинясті та піщані пустелі й напівпустелі, наприклад Калахарі. Пустельні тропічні ґрунти в умовах сухості й майже відсутності рослинного покриву слаборозвинуті й часто засолені. Вони містять дуже мало органічних речовин, у таких ґрунтах майже немає перегною. Рослинність пустель і напівпустель бідна й дуже розріджена, проте окремі рослини добре пристосувалися до суворих умов існування. Це верблюжа колючка, алое, молочаї, дикі кавуни, полини тощо. Деякі рослини з’являються тільки після дощу, швидко ростуть, цвітуть, а потім засихають. Своєрідною рослиною пустелі Наміб є вельвічія, яка живе близько 100 років....
0 Переглянути

Природні зони. Вологі екваторіальні ліси, перемінно-вологі ліси, савани та рідколісся

7 Клас

• Про особливості поширення природних зон. Горизонтальна зональність - основна закономірність поширення природних зон Африки. Рівнинний характер рельєфу материка та його географічне положення зумовлюють особливо чіткий прояв тут горизонтальної зональності. Зонально розподіляються окремі природні компоненти - рослинність, ґрунти, тваринний світ. Від екватора природну зону вологих екваторіальних лісів послідовно змінюють зони перемінно-вологих лісів, саван і рідколісся, пустель і напівпустель, вічнозелених твердолистих лісів і чагарників, які повторюються в обох півкулях. (Знайдіть їх на карті форзаца.) Північна частина Африки ширша й рівнинніша за південну, тому тут природні зони простягаються майже вздовж паралелей. У значно вужчій південній частині материка вони наближаються до меридіонального напрямку. Особливо це помітно на окраїнах материка, де вплив океанів найвідчутніший • Як виглядають африканські гілеї та перемінно-вологі ліси. Вологі екваторіальні ліси, або гілеї, Африки формуються на червоно-жовтих фералітних ґрунтах і ростуть кількома ярусами (мал. 38). Ландшафти гілей відрізняються багатством і різноманітністю видів рослин, яких налічують близько 25 000 видів. Над зеленим морем дерев (а їх понад тисячу видів), наче велетенські колони, підносяться сейби. Ці дерева першого ярусу заввишки 60-80 м мають додаткові корені - дошкоподібні підпорки....
0 Переглянути

Води суходолу. Використання водних ресурсів

7 Клас

• Які головні річкові басейни Африки. Більша частина території Африки розподіляється між басейнами двох океанів. Близько 1/3 площі материка належить нині до басейну внутрішнього стоку (мал. 34). МОЇ ДОСЛІДЖЕННЯ За малюнком 34 визначте, до басейнів яких океанів належать річки й озера Африки. З’ясуйте, у якій частині материка - північній чи південній - більшість річок належать до басейну внутрішнього стоку і поясніть чому. Густота річкової мережі неоднакова, що зумовлено кліматом (співвідношенням опадів і випаровування), рельєфом і складом гірських порід. Майже всі річки Африки живляться переважно дощовими водами. Тому водність річок зменшується від екватора до тропіків. У тропічному поясі часто трапляються сухі річища - ваді (на карті показані пунктирною лінією). Вони зрідка наповнюються водою, яка на короткий час перетворює їх на бурхливі каламутні потоки....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 162 163 164 165 166 167 168 169 170 ... 452
Назад

Навігація