Войти
Закрыть

Води суходолу. Характеристики річок

8 Клас

Значення річок переоцінити неможливо. Вони є головним джерелом прісної води, що використовується людством, біологічних ресурсів, природними шляхами сполучення. Не менш важлива роль річок у природі. Це головна ланка у великому кругообігу води в природі, середовище існування багатьох видів організмів. 1. Склад вод суходолу. Рівнинні та гірські річки. Ви вже знаєте, що вода в рідкому, твердому й газоподібному станах утворює безперервну водну оболонку — гідросферу. До неї належать Світовий океан, води суходолу й атмосфери. Води суходолу складають річки, озера, болота, штучні водойми, підземні води, льодовики (останні в межах України відсутні). Для людей найбільший практичний інтерес мають річки. Хоча на них припадає лише незначна частина вод гідросфери, вони відіграють велику роль у житті країни. Достатньо поглянути на карту, щоб переконатися: більшість великих міст України розташовані на річках, передусім на Дніпрі (Київ, Черкаси, Дніпро, Запоріжжя, Херсон тощо). Для утворення річки необхідне поєднання кліматичних і геоморфологічних умов. Клімат, насамперед кількість та інтенсивність опадів і температура, обумовлює особливості географії річкової мережі та її густоту, багатоводність річок, час скресання та замерзання. Густота річкової мережі визначається відношенням загальної довжини річок до площі території. Найгустіша мережа річок у районах із найбільшою кількістю опадів: в Українських Карпатах — до 1,1 км/км2, у Кримських горах — 0,6—0,7 км/км2. Найнижчі показники на півдні й південному сході України. Так, у степах між річками Дніпро і Молочна він наближається до 0....

Прогноз погоди. Кліматичні ресурси

8 Клас

Погода мінлива, а відомості про неї надзвичайно важливі для різних видів діяльності, у першу чергу для сільського та комунального господарства, будівництва, авіації, автомобільного та морського транспорту. У деяких випадках складаються спеціальні прогнози, де особлива увага приділяється несприятливим погодно-кліматичним явищам, наприклад можливим заморозкам, сильним вітрам, рясним опадам, граду тощо. 1. Спостереження за станом погоди та її прогнозування. Спостереження — один із найважливіших методів географічних досліджень. Вчені-метеорологи вивчають атмосферні процеси: ведуть постійні спостереження, проводять вимірювання та збирають інформацію про стан погоди. В Україні цим займаються Український гідрометеорологічний центр, обласні центри з гідрометеорології, гідрометобсерваторії та бюро. Прогноз погоди складають синоптики. Вони систематизують інформацію, отриману на майданчиках метеорологічних станцій України, відомості відповідних служб інших країн, дані метеорологічних супутників. Цю інформацію обробляють на спеціальній апаратурі, а результати заносять на синоптичну карту за допомогою умовних позначень та цифр (мал. 1). Ці карти ще називають «картами погоди»: вони дозволяють спостерігати за змінами погодних умов та прогнозувати розвиток атмосферних процесів на найближчі дні. Особлива увага при цьому приділяється руху циклонів та антициклонів і розподілу атмосферного тиску. Велике значення мають райони, над якими проходять атмосферні фронти....

Сезонні погодні умови. Несприятливі погодно-кліматичні явища

8 Клас

Особливості осьового обертання Землі навколо Сонця та послідовна зміна кута падіння сонячних променів є причиною звичної для нас, жителів помірних широт, зміни кліматичних сезонів. Ці зміни впливають не тільки на стан природи, але й на діяльність людей, у першу чергу на сільське господарство. 1. Кліматичні сезони (пори року). У побуті використовуються календарні терміни тривалості кліматичних сезонів. Наприклад, початок зими — 1 грудня, а закінчення — 28 (29 у високосні роки) лютого. Проте природа має свої строки, які називають кліматичними. За ними зима починається, коли середньодобова температура повітря опускається нижче 0 °С. В Україні вона настає наприкінці листопада — на початку грудня і триває від 140 днів на північному сході до 60 днів у Криму та на південному заході. На більшості території зима помірно м’яка, на півдні — м’яка. Її суворість зростає в напрямку на північ і північний схід, де на кліматичні умови впливають континентальні помірні та арктичні повітряні маси. Опади переважно випадають у вигляді снігу, іноді бувають хуртовини, ожеледь. Відлиги пов’язані із вторгненням теплих морських повітряних мас. Весна настає, коли середньодобова температура повітря перевищує 0 °С, і триває від 100 днів у Карпатах до 50 днів на сході. Для ранньої весни характерна нестійка погода: у зв’язку з міжширотним обміном повітря трапляються похолодання, спостерігаються заморозки. На півдні заморозки бувають до середини травня, а на півночі — до кінця травня та пояснюються вторгненням арктичних повітряних мас. Іноді випадає сніг. У південних і південно-східних районах бувають сильні вітри (мал. 1)....

Кліматичні показники та їх розподіл на території України

8 Клас

Між кліматом і погодою існує тісний зв’язок. Зокрема, їх поєднують такі показники, як температура повітря, атмосферні опади, вологість, атмосферний тиск, сила й напрямок вітру. У той самий час погода швидко змінюється, а клімат має сталий характер. Клімат України є сприятливим для життя та діяльності населення. 1. Територіальний розподіл і річний хід температур. Основним показником клімату є температура повітря. Вона змінюється з висотою залежно від району земної поверхні, пори року й навіть часу доби. У найбільш загальному вигляді на території України середні річні температури повітря зростають із півночі на південь і зменшуються з висотою. Також вони зростають у районах, до яких доступ холодного повітря утруднений через існування природних бар’єрів — Українських Карпат і Кримських гір (Закарпаття, Південний берег Криму). Проте існують важливі особливості, що проявляються за сезонами та на окремих територіях (мал. 1, 2). Територіальний розподіл температури повітря можна визначити за допомогою ізотерм найтеплішого та найхолоднішого (липень і січень) місяців. Нагадаємо, що ізотерми — це лінії, що з'єднують точки з однаковою температурою. На кліматичних картах вони позначені червоним (ізотерма липня) та синім (ізотерма січня) кольорами. Завдяки ізотермам ми наочно бачимо, що розподіл середніх січневих і середніх липневих температур на території України має суттєві відмінності. Це пов'язано з різницею у впливі кліматотвірних чинників....

Основні кліматотвірні чинники, їх вплив на клімат України

8 Клас

Стародавні греки називали кліматом багаторічний режим погоди, адже вони розуміли, що він насамперед залежить від широти місцевості, а отже, від кута падіння сонячних променів і сонячної енергії, яку вона отримує. Однак особливості клімату визначає не тільки її кількість, а й інші кліматотвірні чинники. Їх взаємодією пояснюється складність точного прогнозування погоди та її раптові, непередбачені зміни. 1. Розподіл сонячної енергії. Сонце — це майже невичерпне джерело колосальної енергії. Невелика її частина досягає поверхні Землі. Вона називається сумарною сонячною радіацією та вимірюється в мегаджоулях на 1 м2 земної поверхні (МДж/м2) за одиницю часу. Саме сонячна радіація забезпечує нагрівання верхнього шару суходолу й водойм (поглинута радіація), а від нього — повітря атмосфери; дає енергію вітрам і морським течіям, забезпечує життєдіяльність організмів. Ви вже знаєте, що сумарна сонячна радіація змінюється залежно від широти, тобто від кута падіння (нахилу) сонячних променів на поверхню Землі (мал. 1). В Україні в день літнього сонцестояння (22 червня) він складає від 61° на півночі до 69° на півдні, а в день зимового сонцестояння (22 грудня) Сонце піднімається над горизонтом тільки на 14° та 22° відповідно. Так, у Києві ці показники складають 63° та 16°, а тривалість світлового дня змінюється від 16,5 до 8 годин. Це основна причина відмінностей у середньорічній кількості сумарної сонячної радіації на рівнинній території України. Найменші її показники в північній частині — 3500—4000 МДж/м2 на рік, найбільші на півдні — 4700—5200 МДж/м2 (мал. 2). Саме тому температури повітря вищі в південній частині України. Так, середньорічна температура повітря в Чернігові становить +6,7 °С, у Києві — +7,7 °С, у Херсоні — +9,8 °С, а на південному узбережжі Криму вона сягає +14 °С. Проте в останньому випадку велике значення також має підстилаюча поверхня (про цей чинник йдеться в пункті 3 параграфа)....

Рудні та нерудні корисні копалини

8 Клас

Рудні корисні копалини — гірські породи та мінерали, із яких видобувають метали. Від давніх часів на території України люди видобували руди для виготовлення знарядь праці, зброї, прикрас. І в наш час без металів та їхніх сплавів важко уявити світ. Автомобілі, літаки, кораблі, верстати, будівельні конструкції та багато інших пристроїв і машин неможливо було б створити без металів. Руди в природному вигляді зовсім не схожі на метали, які ми звикли бачити. Для виплавляння з них металів використовують спеціальні технології, які лежать в основі металургійної галузі. Особливо багаті надра нашої країни на запаси залізних та марганцевих руд (відповідно 5 % та 20 % від світових запасів), які є основою для виплавки чавуну та сталі. Залізні руди на території України зосереджені в Криворізькому залізорудному басейні, Кременчуцькому та Білозерському залізорудних районах, Керченському басейні (мал. 1)....

Корисні копалини України. Паливні корисні копалини

8 Клас

Родовища нафти та газу в Україні зосереджені у трьох нафтогазоносних регіонах: Східному (Дніпровсько-Донецькому), Західному (Карпатському), Південному (Причорноморсько-Кримському). Порівняно з вугіллям запаси нафти та природного газу в Україні є набагато меншими та значно виснаженими. Найбільшим за запасами та сучасним видобутком є Східний нафтогазоносний регіон. Він приурочений до осадового чохла Дніпровсько-Донецької западини. Тут виявлено понад 200 родовищ газу (найбільші: Шебелинське, Західнохрестищенське та Єфремівське) і нафти (найзначніші: Леляківське, Гнідинцівське, Радченківське). Західний нафтогазоносний регіон є найстарішим в Україні та характеризується найбільшим виснаженням ресурсів. Промисловий видобуток у цьому районі розпочався ще в 1775 р. Більшість родовищ тяжіють до Передкарпатського прогину. Найбільшими серед них є нафтові — Бориславське та Долинське. Південний нафтогазоносний регіон розташований переважно в межах осадового чохла молодої Скіфської платформи. Геологи вважають, що українська частина шельфу Чорного та Азовського морів є дуже перспективною для виявлення та освоєння родовищ. Проте внаслідок технічного обмеження діючих бурових платформ розвідка ведеться на глибинах моря до 100 м. Найбільші газові родовища — Штормове, Фонтанівське, Голіцинське (мал. 2)....

Формування рельєфу

8 Клас

За своїм походженням основні процеси рельєфоутворення поділяються на внутрішні (ендогенні), до яких належать тектонічні рухи земної кори, вулканічна діяльність і землетруси, та зовнішні (екзогенні) — дія вітру, снігу, льоду, текучих і підземних вод, вивітрювання тощо. Процеси рельєфоутворення зумовлюються певними причинами, які називаються чинниками рельєфоутворення. Їх багато, але найважливішу роль у формуванні рельєфу земної поверхні відіграють внутрішня енергія Землі, теплова енергія Сонця, сила земного тяжіння. Походження, розвиток і закономірності поширення форм рельєфу вивчає наука геоморфологія. 2. Неотектонічні рухи. Установлення зв’язків між розташуванням основних форм рельєфу України та тектонічною будовою доводить провідну роль тектонічних рухів у їх формуванні: у межах щита розміщуються височини, тектонічним западинам відповідають низовини, складчастим спорудам — гори. Особливо велика роль у формуванні сучасного рельєфу платформної частини України належить неотектонічним рухам, що тривають упродовж останніх 25—30 млн років....

Особливості природних умов території України в різні геологічні ери

8 Клас

Чим пояснюється різноманітний склад гірських порід, потужність, послідовність та характер їх залягання на території України? Вчені вважають, що це обумовлено зміною фізико-географічних умов протягом геологічної історії. Фізико-географічний розвиток минулого вивчає наука палеогеографія. 1. Як можна дізнатися про природні умови минулих часів. Відновити палеогеографічні події минулих геологічних епох вченим допомагають дослідження складу гірських порід, скам’янілих решток живих організмів, які в них залишилися. Наприклад, наявність морської фауни дозволяє не тільки дійти висновку щодо існування морів, але й визначити їхні глибини, загальні фізико-географічні характеристики — були вони теплі чи холодні, із якими басейнами поєднувалися. Про те, що раніше на території було море, свідчить накопичення вапняків, або глауконітових порід (як і фосфорити, мінерал глауконіт утворюється в холодних морях). В умовах посушливого клімату (найчастіше — у великих лагунах і затоках) утворюються солі та гіпси. Для утворення вугілля необхідне потужне накопичення рослинної маси, тому наявність вугленосних шарів свідчить про жаркі й вологі умови. Такі дослідження є дуже важливими, оскільки крім наукової цінності дозволяють зрозуміти умови формування корисних копалин, пояснити розташування та будову форм рельєфу....

Геологічна будова

8 Клас

1. Визначення геологічного часу. Геологія нерозривно пов’язана з часом, тому що при проведенні досліджень необхідно знати, коли утворилися земна кора, платформи та западини, гірські породи, що їх складають, тощо. У геології існують два підходи до визначення часу: відносний та абсолютний. Визначення відносного віку порід ґрунтується на вивченні послідовності залягання гірських порід та решток викопних тварин і рослин, що в них збереглися. У результаті визначають час утворення одних шарів гірських порід щодо інших. Однак у процесі розвитку геологічної науки виникла необхідність виявлення не лише послідовності певних подій, але й конкретного значення віку, тобто абсолютного часу. Абсолютна геохронологія ґрунтується на вивченні вмісту радіоактивних елементів (урану, торію та інших), що входять до складу гірських порід. Знаючи постійну швидкість розпаду елемента, обчислюють, скільки тисяч або мільйонів років у земній корі існує радіоактивний мінерал (а отже, і порода, у якій він міститься)....

Навігація