Геологічна будова
- 19-01-2022, 15:29
- 1 228
8 Клас , Географія 8 клас Довгань, Стадник 2021 (повторне видання)
Зверніть увагу!!!
§ 14. Геологічна будова
Ви дізнаєтесь:
- як визначають геологічний час та на яких принципах будується геологічне літочислення
- про загальні риси геологічної будови України
Пригадайте:
- у межах яких тектонічних структур розташована територія України
- яку інформацію містить тектонічна карта
Від часів утворення земної кори до сьогодення минуло близько 4,5 млрд років. За цей період Земля набула сучасного вигляду. Склад, будову, історію розвитку земної кори та процеси, що її формують, вивчає наука геологія.
1. Визначення геологічного часу.
Геологія нерозривно пов’язана з часом, тому що при проведенні досліджень необхідно знати, коли утворилися земна кора, платформи та западини, гірські породи, що їх складають, тощо.
У геології існують два підходи до визначення часу: відносний та абсолютний.
Визначення відносного віку порід ґрунтується на вивченні послідовності залягання гірських порід та решток викопних тварин і рослин, що в них збереглися. У результаті визначають час утворення одних шарів гірських порід щодо інших.
Однак у процесі розвитку геологічної науки виникла необхідність виявлення не лише послідовності певних подій, але й конкретного значення віку, тобто абсолютного часу.
Абсолютна геохронологія ґрунтується на вивченні вмісту радіоактивних елементів (урану, торію та інших), що входять до складу гірських порід. Знаючи постійну швидкість розпаду елемента, обчислюють, скільки тисяч або мільйонів років у земній корі існує радіоактивний мінерал (а отже, і порода, у якій він міститься).
2. Геологічне літочислення та геологічні ери.
На підставі даних відносної та абсолютної геохронології була складена геохронологічна таблиця, у якій загальноприйнятими кольорами показані ери та періоди, наведена їхня тривалість (мал. 1).
Мал. 1. Геохронологічна таблиця. Для послідовного відтворення подій геохронологічну таблицю потрібно читати знизу вгору.
Усю історію геологічного розвитку Землі вчені об’єднують в ери: архейську (у перекладі з грецької — «найдавніша ера»), протерозойську («ера первинного життя»), палеозойську («ера давнього життя»), мезозойську («ера середнього життя») і кайнозойську («ера нового життя»). Ери, у свою чергу, поділяють на менші відрізки часу — періоди. Найдавніші ери — архейську та протерозойську — часто об’єднують і називають докембрієм.
При виділенні складових геологічного літочислення враховують також зміни в тектонічних рухах на великих територіях земної кулі. За цим показником виділяють епохи горотворення. У геологічній історії Землі таких епох було п’ять: байкальська, каледонська, герцинська, мезозойська та альпійська, що триває зараз.
3. Геологічна карта.
Карта геологічної будови є тематичною та відображає поширення різних за віком гірських порід на певній території. Окрім інформації про вік, що позначається кольором, на картах використовуються штрихові, буквені, цифрові та інші знаки для відображення складу, походження, умов залягання, характеру меж між окремими віковими системами.
У поєднанні зі змістом геохронологічної таблиці геологічна карта дає можливість не лише вивчити геологічну будову поверхні, але й скласти уявлення про будову земної кори на певну глибину.
На карті геологічної будови не показують гірські породи четвертинного віку, які фактично вкривають суцільним чохлом поверхню суходолу та приховують більш давні утворення. Їх «знімають» із геологічної карти та зображують таким чином більш давні породи. Четвертинні континентальні утворення можна побачити на спеціальних геологічних картах.
4. Геологічна будова України.
У попередньому параграфі ви дізналися про основні структурні елементи земної кори в межах України. Вони показані на тектонічній карті та характеризуються різною геологічною будовою й історією розвитку.
Відомості про вік гірських порід найбільших структурних елементів земної кори в межах України надає карта геологічної будови (мал. 2).
Мал. 2. Геологічна будова.
Український щит являє собою вихід на поверхню кристалічного фундаменту платформи. Щит складений найдавнішими гірськими породами, вік яких становить близько 3,5 млрд років. Це граніти, гнейси, кварцити, пісковики та інші. На докембрійських породах Українського щита острівне поширення мають осадові відклади крейди, палеогену і неогену, що утворилися в мілководних морях.
Дніпровсько-Донецька западина заповнена потужними товщами осадових відкладів палеозойського, мезозойського й кайнозойського часу. Це різнокольорові глини, доломіти, вапняки, сланці, пісковики, соленосні та нафтогазоносні породи.
У межах Донецької складчастої області на поверхню виходять девонські та карбонові (кам’яновугільні) породи. Із товщею карбонових відкладів, потужність яких досягає 12 км, пов’язані поклади кам’яного вугілля.
Значні площі Волино-Подільської плити та Галицько-Волинської западини перекриті відкладами з крейди, глин, пісковиків, що утворилися в крейдовому періоді мезозойської ери, та пісками й глинами неогенової системи.
Важливу роль у будові Причорноморської западини відіграють неогенові відклади, що вкривають усю її територію та представлені вапняками, пісками, пісковиками й глинами.
Карпатська складчаста споруда складена переважно осадовими та метаморфізованими породами крейдового та палеогенового віку — глинистими сланцями, пісковиками та вапняками.
Кримську складчасту систему формують здебільшого глинисті сланці, пісковики, вапняки, мергелі, утворені в мезозойську еру.
Проведений аналіз геологічної карти свідчить: на території України найбільше поширені кайнозойські (палеогенові та неогенові) відклади.
Вивчення геологічної будови та відтворення історії геологічного розвитку структурних елементів земної кори має велике практичне значення. Це допомагає геологам установити закономірності залягання корисних копалин та виявити перспективні райони їх пошуку.
Головне
• В основі геологічного літочислення лежить установлення відносного та абсолютного віку гірських порід. Поділ геологічної історії на певні проміжки часу — ери, періоди, епохи горотворення — відображає геохронологічна таблиця.
• У геологічній будові території України беруть участь гірські породи від найбільш давніх (архейських) до сучасних (четвертинних). Особливості поширення гірських порід різного віку на території України відображає геологічна карта.
Запитання та завдання для самоперевірки
1. Як визначають вік гірських порід? 2. На які відрізки поділяється геологічний час за історією розвитку життя на Землі? 3. Про що розповідає карта геологічної будови? Які способи картографічного зображення використовують на ній для передачі інформації? 4. Які гірські породи за віком переважають на території України? у вашій місцевості?
Поміркуйте
Чому, згідно з картою геологічної будови, гірські породи палеогенового та неогенового віку на території України займають найбільшу площу?
Працюємо самостійно
За допомогою додаткових джерел інформації ознайомтеся з історією геологічних досліджень території України Г. Г. Капустіним, В. Ф. Зуєвим, В. І. Вернадским, В. Г. Бондарчуком і підготуйте повідомлення про одне з них (на вибір).
Практична робота 4
Встановлення за картами (тектонічною, геологічною, фізичною) зв'язків між тектонічною, геологічною будовою, рельєфом та корисними копалинами (продовження)
Порівняйте тектонічну та геологічну карти України та заповніть третій стовпчик таблиці на с. 69.
скачать dle 11.0фильмы бесплатноДаний матеріал відноситься до підручника "Географія 8 клас Довгань, Стадник 2021 (повторне видання)", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)
Зверніть увагу!!!
Коментарі (0)