Войти
Закрыть

Національний склад населення України

8 Клас

• Формування складу населення України. Географічне положення у центрі Європи й особливості бурхливого історичного минулого зумовили формування етнічно неоднорідного складу сучасного населення України (мал. 230). У давні часи населення увібрало в себе представників різних культур: землеробських, скотарських, як осілих, так і кочових племен. У IV-IX ст. Велике переселення народів, що проходило через територію України, залишило слід на її етнічному підґрунті. З одного боку, у прибульців населення запозичило деякі елементи матеріальної та духовної культури, а з іншого - слов’янсько-українське населення зазнало впливу на генетичному рівні. У цей час починає складатися слов’янство і майбутня українська нація. У ХІІ-ХІХ ст. із загарбанням українських земель монголо-татарами, а потім сусідніми державами - Литвою, Річчю Посполитою, Австро-Угорщиною, Туреччиною, Кримським ханством, Румунією, Росією - сформувалася національна основа сучасного складу населення. Вона витворювалася на українському етнічному підґрунті, яке вже не так вбирало нові гени, як готувало умови для самостійного існування національних груп. Дані переписів населення Росії, Австро-Угорщини, Польщі, Чехословаччини та Румунії, що регулярно здійснювалися у XVIII-XX ст., свідчать, зокрема, про те, що в етнічних межах розселення українців їхня питома вага завжди переважала над іншими національними групами. Водночас через еміграцію з найбідніших частин України вона неухильно зменшувалася щодо їхньої загальної кількості у світі. Паралельно з освоєнням Донбасу відбувалася його русифікація. Частка українців зменшувалася в Бессарабії у зв’язку з імміграцією болгар, гагаузів, німців-колоністів. Зменшився відсоток українців також на Галичині, Закарпатті, Буковині, захоплених Польщею, Угорщиною, Румунією....
0 Переглянути

Етнічний склад населення світу

8 Клас

Етнос - група людей, яка історично склалася на певній території і має свої мову, культуру, особливості менталітету. Народність - мовна, територіальна, культурна та економічна спільнота людей. Коли спільні риси мови, культури, єдність території набувають стійкого характеру, народність перетворюється на етнічну націю - останню форму етносу. Людям, що належать до однієї нації, притаманні сталі спільні ознаки. Насамперед це мова. Але у зв’язку з міграціями й освоєнням європейцями світу нині багато націй використовують одну мову. Стабільнішою ознакою нації є культура, яку поділяють на матеріальну та духовну. До матеріальної культури належать тип житла, національний одяг і національна кухня. До духовної культури належать свята, обряди, мистецтво, релігія. Вони дбайливо зберігаються нацією, визначають її ідентичність. Також нація має етнічні землі, на яких вона сформувалася, та характерні для неї історичні види господарської діяльності. Говорять навіть про певні риси характеру й менталітету, притаманні націям. Отже, етнічна нація (з латин. - народ) - історична спільнота людей, яка склалася в процесі формування єдиної для неї літературної мови, особливостей культури, території та видів господарської діяльності (мал. 227)....
0 Переглянути

Урбанізація

8 Клас

• Урбанізація як всесвітній процес. Справжнім феноменом суспільного розвитку ХІХ-ХХІ ст. стало швидке зростання міст. Нині щороку міське населення у світі збільшується приблизно на 50 млн осіб. У містах люди живуть, навчаються, працюють, проводять своє дозвілля. Паралельно з принадами міського способу життя виникли й гострі проблеми, які фахівці називають «хворобами міста»: катастрофічне забруднення довкілля, тонни неутилізованого сміття, шум і стреси, велике скупчення людей. Усе це - наслідки явища урбанізації. Урбанізація (з латин. - міський) - процес швидкого зростання міського населення, поширення міського способу життя та підвищення ролі міст у розвитку суспільства. • Загальні риси урбанізації. Як глобальний процес урбанізація має загальні риси, властиві всім країнам світу. По-перше, відбувається швидке зростання частки міського населення (мал. 222). Якщо на початку XIX ст. у містах проживало 3 % населення світу, то через 100 років цей показник зріс до 14 %, а на початку XXI ст. становить уже 51 %. Очікують, що до 2030 р. частка міських жителів досягне 60 %. Які причини зумовили такі стрімкі темпи зростання міського населення? Насамперед це міграція людей із села до міста. Крім того, межі міст розширюються, вони поглинають передмістя. Виникають і нові міста, а у зв’язку з розвитком промисловості та сфери послуг деякі села перетворюються на міста. Зрештою, природний приріст у самих містах більший, ніж у селах, що веде до швидкого зростання їхньої людності....
0 Переглянути

Населені пункти

8 Клас

• Типи поселень. Результатом розселення людей є мережа населених пунктів (поселень) - уся сукупність населених пунктів, розташованих на будь-якій території. Розрізняють два типи поселень: міські й сільські (мал. 218). За даними статистики, нині 51 % населення світу проживає в міських поселеннях, а 49 % - у сільських. Утім провести межу між містом і селом не завжди легко. Чим же вони відрізняються одне від одного? За якими критеріями поселення поділяють на села і міста? Здавалося б, найважливішим критерієм могла б слугувати кількість населення. Проте єдиних стандартів у світі щодо людності міст немає. Так, у Скандинавських країнах, Данії, Ісландії містом вважають поселення, де мешкає понад 200 жителів, у Канаді та Австралії - більш ніж 1 тис. осіб, у США - понад 2,5 тис. осіб, у Китаї - більше 3 тис. осіб, в Україні - понад 10 тис. осіб, у Росії - понад 12 тис. осіб, у Японії - понад 30 тис. осіб. На рівні ООН було зроблено спроби встановити єдиний, спільний для всіх країн критерій для визначення статусу міста - не менше 20 тис. осіб. Але при цьому кількість міст світу одразу зменшилася б на чверть. Тоді було вирішено вести облік міст за даними кожної держави. Головною ознакою, що відрізняє міське поселення від сільського, є характер зайнятості населення. Міським є поселення, де більша частина людей працює в промисловості та сфері послуг, сільським - у сільському господарстві....
0 Переглянути

Густота населення

8 Клас

• Як люди розселилися по Землі. На основі археологічних знахідок «колискою» людства вчені вважають порівняно невеликі території, що охоплюють Південну Європу, Південно-Західну Азію та Північну Африку. Освоюючи нові землі, люди розселялися по планеті (мал. 217). Спершу від своєї «прабатьківщини» вони рухалися на північний захід - у Європу, на північний схід - в Азію та на південь, углиб Африки. Близько 30 тис. років тому через материковий перешийок, який тоді існував на місці Берингової протоки, мисливські племена перейшли до Північної Америки. Звідси вони просувалися на південь, освоюючи Центральну та Південну Америку, а близько 10 тис. років тому досягли острова Вогняна Земля. Приблизно в той самий час люди прийшли з Азії до Австралії. Таким чином, близько 15-10 тис. років тому вони розселилися по всіх освоєних нині територіях, але дуже нерівномірно. • Середня густота населення світу. Населення на Землі розміщене вкрай нерівномірно. Так, на 7 % площі суходолу зосереджено до 70 % населення світу. Водночас 15 % площі материків і островів займають «білі плями» - зовсім не заселені території. Для формування уявлення про поширення людей по території існує показник густоти населення та відповідна тематична географічна карта. Густота (щільність) населення - ступінь заселеності певної території, чисельність постійного населення, що припадає на одиницю площі (зазвичай на 1 км2). У зв’язку зі зростанням кількості населення на планеті зростає й середній показник густоти населення. Зокрема, у 1890 р. він становив 12 осіб/км2, у 1950 р. - 18 осіб/км2, у 1992 р. - 40 осіб/км2, а в наш час - 48 осіб/км2. Утім цей показник значно коливається на різних територіях. Дуже високим вважають показник густоти населення, що становить понад 200 осіб/км2. Він характерний для Бельгії, Нідерландів, Великої Британії, Ізраїлю, Шрі-Ланки, Республіки Корея. Найвищою ж у світі густотою населення серед великих країн вирізняється азіатська держава Бангладеш - 1102,8 особи/км2. Дуже низька густота населення в таких країнах, як Австралія, Канада, Монголія, Лівія, Мавританія, Намібія. Тут вона становить менш як 4 особи/км2....
0 Переглянути

Статево-віковий склад населення

8 Клас

• Статева структура населення. Біологічні, історичні й соціальні причини впливають на співвідношення чоловічого і жіночого населення. Загалом у світі чоловіків більше на 34 млн. Проте це пояснюється переважанням чоловіків у азіатських країнах. Висока смертність серед жінок в Азії зумовлена принизливим ставленням до них, ранніми шлюбами, численними дітонародженнями, недостатнім харчуванням, постійною важкою працею. В інших регіонах світу за кількістю переважають жінки. Це пов’язано передусім із біологічними причинами. У світі хлопчиків народжується більше, ніж дівчаток. Утім за рахунок вищої дитячої смертності серед представників чоловічої статі цей показник вирівнюється до 15 років. Серед людей літнього віку явно домінують жінки. Генетично зумовлено, що середня тривалість їхнього життя на 5-8 років довша, ніж у чоловіків. З історичних подій на переважання жіночого населення суттєво впливають війни. Так, у Європі ще й досі серед людей літнього віку значно більше жінок, ніж чоловіків. Особливо це помітно у Німеччині та Австрії. У країнах «молодої еміграції» переважає чоловіче населення. Зокрема, до 70-х років XX ст. чоловіки становили більшість у населенні Австралії та Канади. В Україні диспропорції у статевій структурі населення дуже помітні: жінки становлять 54 % від усього населення, а чоловіки - 46 %....
0 Переглянути

Міграції населення

8 Клас

• Що таке міграції та їхні основні види. На кількість населення певного регіону чи окремої країни, окрім природного руху, впливають переміщення людей по території - механічний рух населення. Його називають міграціями. Міграції (з латин. - переселення) - переміщення людей на інші території зі зміною місця проживання назавжди або на певний час. Міграції розрізняють за кількома ознаками (мал. 214). За тривалістю вони можуть бути сезонними, тимчасовими і на постійне місце проживання. За керованістю міграції поділяють на організовані, неорганізовані та примусові (через воєнні дії, політичний тиск, природні катастрофи). За напрямом переїзду виокремлюють міграції внутрішні, тобто в межах країни, і зовнішні - до інших держав. Розрізняють також міграції за причинами (мотивами) переселення. • Внутрішні та зовнішні міграції. Внутрішні міграції властиві всім державам. Найчастіше спостерігається переселення людей із села до міста, що більше відповідає їхнім економічним, соціальним і культурним запитам. Так відбувається перерозподіл населення між великими й малими містами. Великим за площею країнам (Росія, Китай, Казахстан, Канада, США, Бразилія, Австралія) притаманне переселення до районів нового освоєння. Існують також «маятникові» міграції - щоденні переїзди людей між містом і передмістям на роботу або навчання....
0 Переглянути

Природний рух населення світу й України

8 Клас

• Природний рух населення світу. Зміна кількості населення відбувається насамперед за рахунок біологічних процесів: народжуваності, смертності та, як наслідок, природного приросту. На показники природного руху населення впливають три основні групи причин: біологічні, соціальні й історичні. Біологічні чинники мали визначальну роль у характері відтворення населення з давніх-давен до XVIII ст. При цьому рівні народжуваності та смертності були дуже високими, а природний приріст - низьким. Пізніше першорядними стали соціальні причини, що визначали матеріальні умови життя. До них належать рівень розвитку медицини, санітарно-гігієнічні норми праці й побуту, національні та релігійні традиції, рівень добробуту родини, ступінь залучення жінки до суспільного життя, зростання частки міського населення тощо. Усі ці причини спочатку вплинули на зниження рівня смертності, що зумовило «демографічний вибух», а з XX ст. суттєво знизили й рівень народжуваності у розвинутих країнах, що викликало там демографічну кризу. Серед основних історичних причин, які впливають на природний рух населення, є війни, голодомори, революції, екологічні негаразди. З ними пов’язані не лише прямі втрати населення, а й побічні, тобто ненародження дітей через загибель чи тяжкі хвороби дорослих людей. Упродовж ХХ-ХХІ ст. вплив цих чинників безперервно зростає....
0 Переглянути

Динаміка чисельності населення світу й України

8 Клас

• Наука демографія та демографічні процеси. Населенням називають сукупність людей, які постійно живуть на певній території. Воно є об’єктом вивчення багатьох наук: статистики, соціології, етнографії, географії населення. Питаннями, пов’язаними з кількістю населення та її змінами (динамікою), займається наука демографія. Кількість населення залежить від кількох процесів, які і є об’єктами дослідження демографії. Насамперед демографія вивчає процеси відтворення населення, тобто зміни поколінь у результаті його природного руху. Природний рух населення характеризується такими показниками, як народжуваність, смертність, природний приріст. Ці показники вимірюються у проміле (%о) або в розрахунку кількості осіб на 1000 жителів (осіб/тис. жителів) за певний період, зазвичай за рік. Депопуляція спричинюється до того, що кожне наступне покоління чисельно менше за попереднє. При цьому відбувається «старіння нації» - зростання частки людей літнього віку. Це негативно впливає на процеси відтворення, що зрештою призводить до вимирання нації. Таким чином, природний рух населення впливає на його статево-вікову структуру, що визначає забезпеченість країни людьми працездатного віку. На чисельність населення, крім природного руху, впливає й механічний рух, або міграції - переміщення людей по території зазвичай зі зміною місця перебування назавжди або на певний проміжок часу. Також демографія вивчає якість населення, що передбачає передусім його можливість самовідтворюватися. Вона характеризується такими основними показниками, як шлюбність, розлучуваність, рівень здоров’я....
0 Переглянути

Природно-заповідний фонд України

8 Клас

• Законодавча база про охорону природи в Україні. Україна належить до територій, природа яких зазнала сильного впливу господарської діяльності людини. Більша частина її природних комплексів докорінно змінена, тому є нагальна потреба у проведенні природоохоронної роботи. У 1991 р. було прийнято закон «Про охорону навколишнього природного середовища», у 1992 р. - закон «Про природно-заповідний фонд України», а у 1994 р. - програму перспективного розвитку заповідної справи в Україні. У них подано класифікацію природоохоронних територій та окреслено плани щодо розширення їх мережі. Нині екологічне і природоохоронне законодавство України охоплює понад 200 законів та інших державних актів, зокрема закони «Про охорону атмосферного повітря», «Про рослинний світ», «Про тваринний світ». У 2000 р. прийнято Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі в Україні, що передбачає створення різних категорій природоохоронних територій, які мали б існувати у якомога більшій частині країни. • Національна екологічна мережа. Всього в Україні створено близько 8100 природоохоронних територій із різним заповідним режимом, які займають 5,4 % площі нашої держави (мал. 203). Такий показник утричі менший, ніж у країнах Європи. Закон «Про природно-заповідний фонд України» визначає, що до цього фонду належать 11 категорій природоохоронних територій, які об’єднані у дві групи: природні території та об’єкти, а також штучно створені об’єкти. До першої групи входять природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам’ятки природи та заповідні урочища. Штучно створені природоохоронні об’єкти - це ботанічні сади, дендрологічні парки, зоопарки, парки - пам’ятки садово-паркового мистецтва....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 300 301 302 303 304 305 306 307 308 ... 452
Назад

Навігація