Войти
Закрыть

Зони мішаних, широколистих лісів

8 Клас

Прадавній український ліс – це зачарований світ, де річки й озера багаті на рибу, а кожна галявина дарує духмяні ягоди і гриби. Восени під ногами шурхотить опале листя, а навесні з-під снігу визирають проліски і сон-трава. Тут затишне, не надто спекотне літо. Зима помірно холодна. Щедро зрошена дощами земля дарує вологу струнким соснам, кремезним дубам, сторічним букам. Цілюще повітря пахне мохом і сосновою смолою. Річки повноводні, неначе водопілля ніколи не минає. Струмки звивисті, як велетенські змії, що ховаються у лісовій гущаві. Над берегами схиляються старезні верби. А над усім цим – густо-синє небо, яке тоне у чистому дзеркалі озер. Біля поліщукової хати лелека в’є гніздо, поряд із криницею росте кущ калини і стоїть, схиливши голову, журавель. І позирає мертвими вікнами місто Прип’ять, обпалене вічним болем чорнобильської катастрофи. Усе це – Українське Полісся… • Фізико-географічне положення. Ліси розташовані на півночі та заході рівнинної частини України. Вони займають близько 24 % території країни. У їх межах розрізняють зони мішаних (17 % площі) і широколистих лісів (7 % площі) (див. мал. 143). Мішані ліси у нас часто називають Українським Поліссям (див. мал. 144). Їх південну межу визначають за умовною лінією, що проходить поблизу міст Володимира-Волинського - Луцька - Житомира - Києва - Ніжина - Кролівця - Глухова, На півдні ці зони поступово переходять у лісостепову зону. Українське Полісся є частиною великої Поліської низовини, яка простягається на територію ще трьох держав - Білорусі, Польщі та Росії. Тому чітких природних меж Українського Полісся не існує. Зона широколистих лісів (мал. 145) займає західну частину України від Українських Карпат на схід до лінії Шепетівка - Хмельницький - Новодністровськ. Донедавна цю частину України відносили до лісостепової зони. Сучасні ландшафти тут справді подібні до лісостепу, але до активного розорювання земель 90 % території займали листяні ліси, від яких нині майже нічого не лишилося. Тому в історичному сенсі це крайня східна межа поширення у Європі широколистяних буково-дубових лісів....
0 Переглянути

Районування природних ландшафтів України

8 Клас

• Фізико-географічне районування та його одиниці. Географічна оболонка характеризується багатоманітністю ландшафтів. Виявлення у її межах ландшафтів подібних за складом природних компонентів дає можливість здійснити природне (фізико-географічне) районування території. Фізико-географічне районування - це виділення і опис різних за охопленням території ландшафтів, для яких характерні спільні риси природи. При фізико-географічному районуванні виділяють зональні та азональні одиниці районування (мал. 141). До зональних належать ті, що показують поширення ландшафтів смугами від екватора до полюсів. Це природний пояс і природна зона. Природний (географічний) пояс - найбільший зональний комплекс географічної оболонки, що виділяється за близьким значенням одержаної сонячної радіації та загальними рисами атмосферної циркуляції. Природні пояси географічно відповідають кліматичним поясам і мають назви, однакові з ними. У межах природних поясів виокремлюють менші зональні комплекси - природні зони. Природна зона - великий зональний комплекс географічної оболонки, що вирізняється подібністю клімату, режиму водойм, ґрунтово-рослинного покриву, тваринного світу....
0 Переглянути

Ландшафт як природна система

8 Клас

• Поняття про ландшафт і його компоненти. Неможливо зрозуміти навколишній світ, вивчаючи лише його окремі складові елементи. У природі все взаємопов’язане, поєднане тисячами видимих і невидимих зв’язків. Усе, що нас оточує, є системами: великими й малими, природними і створеними людиною. Система (з грец. - ціле, що складається з частин) - безліч компонентів, які перебувають у взаємозв’язках між собою і становлять єдине ціле. Складники природної системи називають природними компонентами. Одні з них зональні - змінюються від екватора до полюсів. Це клімат, води, ґрунти, рослинність і тваринний світ. Інші є азональними, тобто незональними. Це тектонічні структури, мінерали та гірські породи, що складають земну кору, рельєф. Компоненти природного комплексу утворюють єдину цілісну систему, в якій усі частини залежать одна від одної та впливають одна на одну. Взаємозв’язки в природі відбуваються завдяки обміну енергією, речовинами та інформацією між ними. Завдання: Наведіть приклади взаємодії природних компонентів. Природну систему, яку складають зазначені компоненти, постійно впливаючи один на одного, називають ландшафтом, або природним комплексом (ПК). Кожний маленький ландшафт є «пазлом», а їхня сукупність утворює величезну картину-ландшафт - природу Землі, або географічну оболонку....
0 Переглянути

Тваринний світ України

8 Клас

• Різноманітність тварин України: трохи статистики. У межах України на суходолі та у водах Чорного й Азовського морів налічується приблизно 44 800 видів тварин. З-поміж них найчисленнішими групами є класи комах (майже 35 тис. видів) і павукоподібних (близько 3300 видів). Серед типу хордових в Україні мешкають понад 100 видів ссавців і 344 види птахів, близько 200 видів риб, 20 видів плазунів та 17 видів земноводних (мал. 132). • Як змінювався з часом світ тварин України. Сучасний тваринний світ має тривалу історію формування. Як свідчать викопні рештки, на початку кайнозойської ери на території України жили безрогі носороги, хижі звірі, сумчасті, білки, сови, качки, баклани, у річках водилися крокодили. Із середини кайнозойської ери (30 млн років тому) простори України заселили предки сучасних коней, шаблезубі тигри, мавпи, лисиці, зайці, їжаки, з птахів зустрічалися страуси, фламінго, дикі кури. Утім під час четвертинного зледеніння теплолюбні види тварин вимерли. На зміну їм прийшли представники мамонтової фауни: мамонти, шерстисті носороги, велетенські олені, печерний ведмідь і лев. Лише після відступу льодовиків фауна набула сучасного вигляду. • Закономірності поширення тваринного світу. Тваринний світ тісно пов’язаний із рослинністю. Тому його видовий склад закономірно змінюється залежно від кліматичних умов і характеру рослинності з півночі на південь. Завдання: Порівняйте карти рослинності і тваринного світу України. Які закономірності в поширенні рослин і тварин збігаються? Поясніть причини. Відповідно до змін рослинності розрізняють і зональні типи фауни: фауну Полісся, фауну Лісостепу та фауну Степу. До азональних типів фауни належать фауна Українських Карпат, фауна Кримських гір, фауна Азово-Чорноморського узбережжя....
0 Переглянути

Рослинний покрив України

8 Клас

• Різноманітність рослин України: цифри і факти. Рослинність України дуже різноманітна. Нині вона займає у видозміненому стані дві третини площі нашої держави. В Україні спеціалісти виділяють від 10 до 15 тис. видів рослин. Серед них переважають представники відділу квіткових (покритонасінних). Їх налічується майже 4,5 тис. видів, тобто третина усіх видів рослин. Також в Україні описано близько 4 тис. водоростей, 800 видів мохів, 53 види папоротей, 22 види голонасінних, 10 видів хвощів і 9 видів плаунів (див. мал. 122). Існує невелика кількість видів рослин, що трапляються лише на території України. Ендеміки (з грец. - місцевий) - види живих організмів, які зустрічаються лише на певній території, тобто мають обмежений ареал існування. На території нашої держави близько 600 видів рослин є ендеміками. Найбільше рослин-ендеміків відомо в Криму - майже 300 видів, а також у Карпатах - приблизно 100. Найменше - на Поліссі: не більше 10. У складі природної рослинності України представлені всі життєві форми рослин: трав’янисті рослини (понад 4 тис. видів), чагарники (майже 280 видів) та дерева (76 видів). Крім рослин, в Україні вивчено близько 15 тис. видів грибів і понад 1 тис. видів лишайників....
0 Переглянути

Основні типи грунтів України. Ґрунтові ресурси

8 Клас

• Закономірності поширення та класифікація ґрунтів в Україні. У зв’язку з неоднаковим проявом чинників ґрунтоутворення різних частин нашої держави її ґрунтовий покрив вельми різноманітний. В Україні чітко простежуються дві закономірності у поширенні ґрунтів: на рівнинних територіях - широтна зональність, у гірських областях - вертикальна (висотна) поясність. Завдання: Використовуючи карту ґрунтів України, простежте напрямок їхньої зміни у рівнинній частині. Назвіть основні типи ґрунтів, що сформувалися на рівнинах і в горах. Кожній кліматичній області та природній зоні властиві свої зональні типи ґрунтів. Ґрунти поділяють на типи залежно від будови ґрунтового профілю, тобто наявності або відсутності тих чи тих горизонтів, їхньої потужності. Типи ґрунтів одержали назву за своїм забарвленням (наприклад, сірі лісові, чорноземи, каштанові) і поділяються на підтипи з огляду на ступінь вираженості у їхній будові певних горизонтів. За механічним складом, тобто переважанням у ґрунті піску або глини, виокремлюють різновиди ґрунтів: піщані, супіщані, суглинисті, глинисті. Завдання: Поміркуйте, як наявність піску або глини у ґрунті впливає на його родючість. Які ґрунти за механічним складом є найродючішими і чому? Чи можна штучно регулювати механічний склад ґрунту? Залежно від прояву чинників ґрунтоутворення ґрунти бувають структурні та безструктурні. Структура впливає на родючість ґрунту. Структура ґрунтів - їхня здатність розпадатися на окремі грудочки різної форми і розмірів....
0 Переглянути

Умови ґрунтоутворення

8 Клас

• Що таке ґрунти: з історії питання. Люди обробляють ґрунти вже близько 7 тис. років з моменту переходу від збирання дарів природи до землеробства. Однак зрозуміти, як утворилися ґрунти і як вони поповнюються поживними речовинами, вдалося лише у другій половині XIX ст. завдяки працям російського вченого - засновника ґрунтознавства Василя Докучаєва (1846-1903). Його книжка «Російський чорнозем» (1883) започаткувала науковий підхід до вивчення ґрунтів. У 1888-1894 рр. він керував фізико-географічними дослідженнями Полтавської губернії. Разом із колегами видав матеріали щодо оцінки земель Полтавщини, написав книжку «Наш степ раніше й тепер», а кошти, одержані за неї, передав постраждалим від посухи. Василь Докучаєв подивився на ґрунти як на особливе комплексне природне тіло, яке виникло на поверхні нашої планети в результаті взаємодії живої та неживої природи. Учений навіть пропонував виділяти ґрунти як окрему оболонку Землі. На таку думку наштовхує склад ґрунтів. До нього входять мінеральні та органічні речовини (мал. 111). Мінеральні речовини потрапляють у ґрунт із неживої природи. Це вода, повітря, мінеральні солі, пісок і глина. Органічними речовинами поповнюють ґрунт живі істоти. Це гумус (перегній), або відмерлі рештки живих організмів. Саме гумус визначає основну властивість ґрунту - його родючість, тобто здатність забезпечувати рослини мінеральними речовинами....
0 Переглянути

Болота, підземні води. Водні ресурси України, шляхи їх раціонального використання

8 Клас

• Особливості болота як водойми. Близько 2 % території України займають болота. Болотом називають надмірно зволожені ділянки земної поверхні, на яких панує вологолюбна рослинність і, як правило, накопичується торф. Загальною ознакою всіх боліт є недостатня кількість кисню та надлишок вологи. У таких умовах відмерлі рослини повністю не розкладаються. З року в рік вони накопичуються й поступово перетворюються на торф, який становить однорідну масу коричневого або чорного кольору. Зазвичай на болотах шар торфу сягає 30 см. У торфі містяться цінні речовини, тому його використовують як органічне добриво, паливо, у медицині. Болота утворюються двома способами: або через заболочування території, або через заростання водойм. Неодмінною умовою заболочування є надмірне зволоження, до якого призводять як особливості клімату, так і особливості рельєфу та високий рівень залягання підземних вод. Заболочування спричинює і людська діяльність, наприклад зведення дамб для водосховищ. • Поширення боліт в Україні. Незважаючи на незначне загалом поширення боліт в Україні (2 %), в окремих регіонах вони є важливим елементом природного середовища. У цілому з північного заходу на південний схід заболоченість зменшується. На Поліссі болота охоплюють понад 6 % площі, у центральній (лісостеповій) частині - майже 1,5 % території, у Карпатах - близько 1 %, у південній (степовій) Україні - приблизно 0,03 %. У Кримських горах боліт немає....
0 Переглянути

Лимани й озера

8 Клас

Лиман (з грец. - гавань, бухта) - широка затока зі звивистими невисокими берегами, утворена у результаті затоплення морем гирла рівнинної річки або озера. Формування лиману пов’язане з опусканням берегової лінії унаслідок вертикальних рухів земної кори. Дно лиману мілке, мулисте. Лимани відокремлені від моря піщаними косами (барами). Зазвичай у лимані вода має проміжний рівень солоності між морською та річковою. Що зв’язок лиману з морем менший, то його проточність нижча і вода з часом стає більш солоною. Оскільки лимани мілководні, вода в них швидко прогрівається й інтенсивно випаровується. При цьому солі, осідаючи на дно, формують цілющі грязі. На Причорноморській низовині в межах України утворилося 22 лимани. Одні з них відкриті, інші - закриті. Якщо існує зв’язок лиману з морем, його називають відкритим. Такими, зокрема, є Дніпровський, Бузький, Дністровський, Молочний лимани. Найбільший серед них - Дніпровський лиман площею 360 км2. Є закриті, тобто повністю відокремлені від моря лимани. Вода в них солона і через їхню малу глибину добре прогрівається влітку. Мулисті відклади дна, насичені цілющими солями (грязі), мають лікувальні властивості. Тому узбережжя є місцем оздоровлення та відпочинку. До таких лиманів належать, зокрема, Хаджибейський, Тилігульський, Куяльницький. • Озера. В Україні озера займають незначні території - всього 0,3 % від її площі. Вони переважно невеликі за розмірами. Лише 13 з них мають площу понад 50 км2, а 30 - понад 10 км2. Часто лежать групами, утворюючи озерні краї. Більшість малих озер розташовані в заплавах річок, в основному в Поліссі. Багато озер і на узбережжях морів....
0 Переглянути

Найбільші річкові системи України

8 Клас

Річки України належать до п’яти великих річкових систем: Дніпра, Дністра, Дону, Південного Бугу та Дунаю. Незначну частину нашої держави також займає річкова система Вісли. Окремі невеликі річкові системи утворилися у Криму, Приазов’ї, на деяких територіях Причорномор’я. Ознайомимося з найбільшими річковими системами. • Річкова система Дніпра. Найбільшою річкою нашої держави, її символом є Дніпро. Згадки про нього містяться ще у стародавніх літописах. Відомості про річку знайдено у працях Геродота, Стратона, Плінія Молодшого, Птолемея. Стародавні греки називали річку Борисфеном·, римляни знали її як Данапріс; турки - Узу, слов’яни - Славутич. Сучасна назва споріднена з тією, що в IV ст. була відома у Римі. Вона походить від скіфських слів дон - «річка», апр - «глибокий». Загальна довжина Дніпра - 2201 км. За цим показником це четверта річка Європи (після Волги, Дунаю та Уралу). Дніпро - типова рівнинна річка зі звивистим руслом, що утворює багато меандрів, рукавів, проток, мілин, островів. Бере початок на Валдайській височині в Росії, витікаючи невеликим струмком із болота Аксенінський мох (мал. 88). У верхній течії Дніпро має нешироку річкову долину. Перетнувши територію Білорусі, Дніпро долає Україною 981 км своїми середньою та нижньою течіями, несучи води у Чорне море. У середній течії русло ширшає й досягає 100— 700 м, а заплава - 10-12 км. У районі Києва глибина річки сягає 6-12 м. Правий берег високий і урвистий (його називають дніпровськими кручами), лівий - низький і плоский, складений алювієм Дніпра. До створення системи водосховищ на річці вона щовесни виходила з берегів під час повені. Південніше Києва русло Дніпра стає ще ширшим - до 300-1500 м, правий берег - іще вищим, нагадуючи гори. На одній з таких «гір» - Чернечій - поховано Тараса Шевченка....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 302 303 304 305 306 307 308 309 310 ... 452
Назад

Навігація