Болота, підземні води. Водні ресурси України, шляхи їх раціонального використання
- 17-01-2022, 01:28
- 442
8 Клас , Географія 8 клас Кобернік, Коваленко
§ 28. Болота, підземні води. Водні ресурси України, шляхи їх раціонального використання
Пригадайте: 1. Що таке надмірне зволоження? 2. Які вам відомі типи боліт? 3. Які вам відомі водотривкі та водопроникні гірські породи? 4. Як формуються підземні води? Назвіть їхні типи за умовами залягання. 5. Яка різниця між поняттями «вода» і «водні ресурси»? 6. Які вам відомі види штучних водойм? Для чого їх створюють?
• Особливості болота як водойми. Близько 2 % території України займають болота. Болотом називають надмірно зволожені ділянки земної поверхні, на яких панує вологолюбна рослинність і, як правило, накопичується торф.
Загальною ознакою всіх боліт є недостатня кількість кисню та надлишок вологи. У таких умовах відмерлі рослини повністю не розкладаються. З року в рік вони накопичуються й поступово перетворюються на торф, який становить однорідну масу коричневого або чорного кольору. Зазвичай на болотах шар торфу сягає 30 см. У торфі містяться цінні речовини, тому його використовують як органічне добриво, паливо, у медицині.
Болота утворюються двома способами: або через заболочування території, або через заростання водойм. Неодмінною умовою заболочування є надмірне зволоження, до якого призводять як особливості клімату, так і особливості рельєфу та високий рівень залягання підземних вод. Заболочування спричинює і людська діяльність, наприклад зведення дамб для водосховищ.
• Поширення боліт в Україні. Незважаючи на незначне загалом поширення боліт в Україні (2 %), в окремих регіонах вони є важливим елементом природного середовища. У цілому з північного заходу на південний схід заболоченість зменшується. На Поліссі болота охоплюють понад 6 % площі, у центральній (лісостеповій) частині - майже 1,5 % території, у Карпатах - близько 1 %, у південній (степовій) Україні - приблизно 0,03 %. У Кримських горах боліт немає.
Завдання: На фізичній карті України знайдіть заболочені території у різних місцевостях.
• Основні типи боліт. Залежно від місць утворення болота бувають верхові та низинні. На плоских вододілах річок формуються верхові болота. Вони існують лише за рахунок надмірного зволоження і застоювання води на водотривких породах. Верхових боліт в Україні небагато. Вони зосереджені на північному заході Полісся (мал. 106) та в Карпатах, де на поверхню випадає опадів більше, ніж випаровується. Найбільшими площами верхових боліт вирізняються Волинська та Рівненська області. У цих регіонах деякі верхові болота чималі за розмірами й утворюють цілі болотні масиви, як-от Кремінне на Рівненщині, яке займає понад 50 тис. га. Шар торфу тут має потужність 1,5-5,6 м. Верхові болота - одне із джерел живлення річок. Ґрунти таких боліт бідні на поживні речовини, оскільки вони промиті дощами. Типовими для верхових боліт є невибагливі до ґрунтів рослини - болотні чагарники: вереск, багно, журавлина, буяхи. На верхових болотах обов’язково росте мох сфагнум, який здатний накопичувати й утримувати воду у відмерлих клітинах (мал. 107). Сфагнум - основна рослина, з якої формується торф. Через накопичення торфу поверхня боліт із часом може стати опуклою. Дерев майже немає.
Мал. 106. Болото у Поліському заповіднику
Мал. 107. Мох сфагнум
У зниженнях рельєфу, у річкових долинах, навколо озер виникають низинні болота. Вони живляться ґрунтовими водами. В Україні низинні болота розташовані у річкових долинах, на берегах озер, у місцях виходу підземних вод на поверхню у зниженнях рельєфу. Такі болота існують навіть у сухих степах на півдні України. 90 % боліт на Поліссі також низинного типу. Вони сформувалися у долинах Прип’яті та її численних приток. Ґрунти на низинних болотах доволі родючі, оскільки збагачуються розчиненими у підземних водах мікроелементами. Тому рослинність тут багатша, ніж на верхових болотах. Це вологолюбні осика, очерет, рогіз, хвощ, вільха, береза, зелені мохи. За характером рослинності навіть розрізняють болота деревні, чагарникові, трав’янисті та мохові. Трав’янисті болота в заплавах і дельтах річок називають плавнями.
Завдання: 1. Пригадайте, які річки в Україні мають плавні. 2. З’ясуйте, які типи боліт сформувалися у вашій місцевості.
У природі також сформувалися перехідні болота, які за характером живлення та рослинністю одночасно поєднують у собі ознаки як верхових, так і низинних боліт.
• Значення й охорона боліт. Раніше болота вважали «хворобливими лишаями» на поверхні планети, непридатними для господарського освоєння. Однак виявилося, що вони відіграють вагому роль у природі. Це своєрідна губка, яка вбирає надлишок води і віддає її в умовах нестачі. У болотах зосереджена прісна вода, що живить річки та струмки. Крім того, болота - джерело не лише торфу, а й цінних лікарських рослин і ягід.
В Україні майже половина всіх боліт, особливо у Житомирській і Київській областях, зазнала осушення, унаслідок чого проявилися несприятливі природні процеси: вітрова ерозія ґрунтів, їхнє виснаження через брак торфу, загибель болотних рослин і тварин. Кожний шостий гектар осушених земель перебуває у незадовільному стані.
Нині від тотального осушення боліт повертаються до їхньої охорони, створення болотних заказників і заповідників. В Україні ними є близько 5 % площ боліт. Їхні основні території зосереджені у Чернігівській (32 % боліт), Черкаській (100 %), Львівській (25 %) та Сумській областях (84 %).
• Формування і типи підземних вод. Воду, що міститься в порожнинах, тріщинах, порах гірських порід у верхніх шарах земної кори, називають підземною. Вам уже відомо, що підземні води утворюються внаслідок просочування атмосферних опадів крізь водопроникні породи й накопичення їх на водотривких породах. При цьому формується водоносний шар. Оскільки в земній корі чергуються водопроникні й водотривкі гірські породи, підземні води залягають у земній корі кількома «поверхами».
Перший суцільний від поверхні водоносний шар називають ґрунтовими водами. Вони стікають у бік похилу водотривкого шару, існують постійно, проте їхній рівень значно коливається. Ґрунтові води живлять річки, озера, болота.
«Поверхом» глибше залягають міжпластові води. Вони сформувалися між двома водотривкими шарами гірських порід, тому поповнюються дуже повільно й мають постійний рівень чистої води.
Там, де пласти гірських порід залягають у складках земної кори, міжпластові води перебувають під тиском. Їх називають артезіанськими.
Підземні води мають різну температуру. Залежно від цього розрізняють холодні (до +20 °С), теплі (+37 °С) і термальні (понад +37 °С) підземні води.
Завдання: 1. Пригадайте, за рахунок чого нагріваються підземні води. 2. У яких частинах земної кори бувають теплі й термальні підземні води? 3. Як людина використовує термальні води?
За хімічним складом підземні води бувають прісними і мінералізованими. Мінералізованими водами називають підземні води, в яких є підвищена концентрація розчинених солей і газів.
• Підземні води України. На території України підземні води поширені нерівномірно й утворюють кілька артезіанських басейнів. У них зосереджено 90 % усієї питної води нашої держави. З ними пов’язані й родовища мінеральних вод.
Артезіанський басейн - сукупність водоносних горизонтів, що залягають у прогинах і западинах, у яких рух підземних вод відбувається під напором.
В Україні найбільшу площу мають три артезіанські басейни, в яких водоносні шари залягають на глибині 175-800 м: Дніпровсько-Донецький, Волино-Подільський та Причорноморський. Значно менші за площею Передкарпатський і Закарпатський басейни, де вивчають можливості використання термальних вод для теплопостачання.
Найбільшим є Дніпровсько-Донецький басейн, у надрах якого прихована половина всіх запасів підземних вод України. Басейн пролягає через територію восьми північних, центральних і східних областей України, займає близько 300 тис. км2. Вода тут залягає кількома горизонтами у гірських породах мезозойської та початку кайнозойської ери у тектонічній западині, заповненій товщею осадових порід потужністю до 11-18 км. Найзручніші для використання води містяться на глибині 300-800 м. Води в основному напірні, місцями самовиливні, прісні, рідко зі слабкою мінералізацією (1-3 г/л).
Під північно-західною частиною України розташований Волино-Подільський артезіанський басейн, який займає територію п’яти областей. Водоносні пласти лежать у породах осадового чохла Волино-Подільської плити різних геологічних ер: від палеозойської до кайнозойської. Майже 70 % запасів припадає на водоносний горизонт крейдових відкладів. За рахунок підземних вод басейну здійснюється основне водопостачання Львова, Луцька, Хмельницького, Рівного, Тернополя.
Південні області України забезпечує питною водою Причорноморський артезіанський басейн, води якого лежать у породах мезозойської та кайнозойської груп. Для водопостачання найбільше використовують неогеновий горизонт. У цьому басейні формуються прісні та слабосолоні води (1-3 г/л) і навіть розсоли (із сильною мінералізацією: 10-30 г/л). Вода залягає кількома горизонтами у тектонічній Причорноморській западині, заповненій товщею осадових порід. Більше половини води використовують як питну, третина йде на зрошення, десята частина - на промислові потреби.
Оскільки підземні води забруднені найменше, їхнє господарське значення весь час зростає. Велику оздоровчу роль відіграють підземні мінеральні води.
Завдання: Пригадайте і покажіть на карті найвідоміші родовища мінеральних вод в Україні.
• Що таке водні ресурси. Ви вже знаєте, що не всі води, які є на планеті, можна використовувати. Тому далеко не вся вода належить до водних ресурсів.
Водними ресурсами називають ті джерела води, що їх людина може використовувати у своїй господарській діяльності.
Водні ресурси належать до групи невичерпних, адже кількість води на планеті залишається постійною. Однак водні ресурси є невичерпними лише відносно.
Через забруднення водойм частина води стає непридатною до використання, тобто не може вважатися ресурсами.
Завдання: Пригадайте, що ви знаєте про походження води на Землі. Поясніть, чому її кількість на нашій планеті незмінна.
• Як забезпечена водними ресурсами Україна. Територія України в цілому забезпечена водними ресурсами недостатньо. Запаси прісної води в країні у середньому становлять лише 1 тис. м3 на одного жителя. За цим показником Україна посідає одне з останніх місць у Центральній Європі. Контрасти у забезпеченості водою різних частин України вражають (мал. 108).
Найкраще забезпечена водними ресурсами північно-західна частина, а південь відчуває їх гострий дефіцит. Північно-західний регіон має показник водозабезпеченості на 1 жителя в 7 разів більший, ніж південь. Такі особливості розподілу води пов’язані з кліматичними умовами різних регіонів.
Завдання: Поміркуйте, з якими особливостями клімату пов’язані диспропорції у забезпеченні водою різних частин нашої держави.
Найбільш забезпечені прісною водою Київська, Закарпатська й Івано-Франківська області, найменш - Крим, Одеська, Миколаївська та Донецька області. Основними споживачами води є промисловість (передусім електроенергетика, металургія, хімічна), сільське і житлово-комунальне господарство. Територіальний розподіл водних ресурсів України не відповідає розміщенню основних промислових і сільськогосподарських районів країни. Гострий дефіцит води відчувають найбільш насичені промисловим виробництвом східні регіони і сільським господарством - південні.
Мал. 108. Забезпеченість водними ресурсами
Провідну роль у водозабезпеченні України відіграють річки, воду яких використовують для зрошення полів, промислових потреб, водопостачання міст.
Мал. 109. Північнокримський канал
Найповноводнішою річкою в Україні є Дніпро. На нього припадає 60 % усіх водних ресурсів України. Широко використовують і води Дністра, Сіверського Дінця, Південного Бугу та малих річок півдня.
Запаси річкового стоку в Україні на одну людину становлять близько 1,8 тис. м3 на рік, що є одним з найменших показників у Європі. Наприклад, у Німеччині цей показник досягає 96,9 тис. м3 на рік, у Швеції - 24,1 тис. м3, у Фінляндії - 22,5 тис. м3, Франції - 4,6 тис. м3, Італії - 3,9 тис. м3.
Річки є також джерелом гідроенергії. Гідроенергопотенціал українських річок незначний через рівнинний характер їхньої течії. Він використаний практично повністю. Резерви мають лише річки Карпат. Озера не відіграють істотної ролі у водопостачанні. Велику надію покладають у майбутньому на підземні води.
Водні ресурси потребують ощадливого і раціонального використання. Для цього слід впроваджувати систему зворотного водопостачання (з очищенням забруднених вод без їх скидання у водойми), науково обґрунтовані норми зрошення у селах, зменшувати кількість водомістких виробництв, охороняти води від забруднення тощо.
• Канали. Оскільки водні багатства річок розміщені в Україні дуже нерівномірно, для їхнього перерозподілу створено зрошувальні та водопровідні канали (з латин. - труба, жолоб) - штучні русла з безнапірним рухом води. Найдовшим в Україні є Північнокримський канал (мал. 109), споруджений у 1961— 1971 рр. Він перекидає дніпровську воду в сухі степи Кримського півострова на відстань понад 400 км. Канал забезпечує водою міста Феодосія та Керч, а до 2014 р. - майже 85 % потреб Криму в прісній воді. Від Дніпра також прокладено канали у найбільші промислові райони нашої держави: Дніпро - Донбас (250 км), Каховський (150 км), Дніпро - Кривий Ріг (42 км). Для забезпечення водою Донбасу збудовано канал Сіверський Донець - Донбас (131 км).
• Водосховища. Для зрошення сільськогосподарських угідь, водопостачання міст і виробництва гідроелектроенергії в Україні створено 1157 водосховищ, (з яких близько 200 великих). Найбільшими серед них є 6 дніпровських. Першим на Дніпрі з’явилося у 1934 р. у Запоріжжі Дніпровське водосховище. Його спорудили, щоб затопити Дніпрові пороги, що дало можливість наскрізного судноплавства річкою. Тоді ж побудували першу ГЕС на Дніпрі - Дніпрогес. Найбільшим за площею в Україні є Кременчуцьке водосховище (майже 2,3 тис. км1 2), створене у 1959-1961 рр. Нині на Дніпрі існує цілий каскад водосховищ (мал. 110).
Мал. 110. Водосховища на Дніпрі
Завдання: Відшукайте на мал. 110 створені на Дніпрі водосховища та назвіть їх із півночі на південь.
Проте зі створенням водосховищ постала низка екологічних проблем: затоплено родючі землі, руйнуються береги, змінюється рівень ґрунтових вод, відбувається застій і цвітіння води, що призводить до загибелі риби, підтоплюються землі. Окрім каскаду водосховищ на Дніпрі, їх споруджено й на інших річках. До великих за площею належать два водосховища на Дністрі: Дністровське (створене у 1981-1987 рр.) і Дністровське буферне. Великі штучні водойми є на Сіверському Дінці - Печенізьке водосховище, Південному Бузі - Ладижинське та на інших річках.
Останнім часом роботи зі створення нових водосховищ і регулювання стоку річок фактично припинилися. Це пояснюється як екологічними причинами, так і браком коштів на спорудження.
Перевір себе
- 1. Що таке болото? Які основні типи боліт? Як вони поширені в Україні?
- 2. Чому останнім часом люди змінили своє ставлення до боліт?
- 3. Назвіть найбільші артезіанські басейни України. Яке практичне значення вони мають для людини?
- 4. Що таке водні ресурси? Для яких потреб їх використовують?
- 5. Оцініть запаси води в Україні.
- 6. Для чого створюють канали та водосховища? Покажіть найбільші з них на карті.
- 7. Поміркуйте, чому за необмежених запасів води на планеті говорять про те, що людству загрожує «водне голодування».
- 8. Чи загрожує водний дефіцит нашій державі? Якщо так, то як цьому запобігти?
Проект для краєзнавця
- 1. Чи є у вашій місцевості болота? Де вони розташовані? Опишіть природу місцевого болота.
- 2. За інформаційними джерелами і власними спостереженнями підготуйте мультимедійну презентацію «Водні ресурси моєї місцевості».
Практична робота № 7
Позначення на контурній карті назв найбільших річок, озер, водосховищ, каналів, боліт України
Мета: вивчити місце розташування найбільших об’єктів вод суходолу України через позначення їх на контурній карті.
ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ
Дніпрові пороги - це дев’ять кам’янистих східців, що виступали над водою, мали підводні рифи, перешкоджали судноплавству і робили його небезпечним. Особливо грізним був Ненаситецький поріг. Багато суден розбилося тут, немало людських життів занапастили бурхливі води річки. Ось чому поріг дістав таку назву.
Світязь називають перлиною Полісся за виняткову прозорість води і глибину. Ложе озера лежить на білій крейді, що легко пропускає вглиб воду. Та чому ж Світязь залишається повноводним? Виявляється, його живлять не тільки атмосферні опади, а й напірні підземні води.
Біля славнозвісного курорту Саки у Криму розташоване Сакське озеро. Цілющим властивостям його донної грязі віддавав належне ще давньоримський учений і письменник Пліній Старший. Він писав, що в Тавриді є місто Парасан, де місцеві мешканці лікуються землею, яка «зцілює усілякі рани». Сакські грязі - це складний органо-мінеральний комплекс, що містить мінеральні солі, живі мікроорганізми, бактерії, водорості, грибки. Запаси грязі величезні - 4,5 млн м3.
На території України більш як 500 джерел мінеральних вод, на базі яких функціонують 50 курортів, понад 20 лікувальних закладів, приблизно 40 заводів із розливу мінеральних вод. Далеко за межами держави відомі такі води, як «Миргородська», «Свалява», «Поляна Квасова», «Лужанська», «Нафтуся».
ТЕМИ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕНЬ І МІНІ-ПРОЕКТІВ
- 1. Топоніміка водойм України.
- 2. Дніпро у житті України.
- 3. Екологічні проблеми річок України.
- 4. Дунай - річка міжнародного співробітництва.
- 5. Малі річки - великі проблеми.
- 6. Туристичний маршрут озерами Карпат.
- 7. Болота: користь і шкода.
- 8. Значення підземних вод сьогодні та у майбутньому.
- 9. Екологічні проблеми, пов’язані з каналами в Україні.
- 10. Дніпровські водосховища: переваги і недоліки їхнього створення.
- 11. Шляхи раціонального використання водних ресурсів та їх охорона.
- 12. Води суходолу своєї місцевості.
- 13. Аналіз забезпеченості водними ресурсами різних територій України.
Коментарі (0)