Войти
Закрыть

Просторова структура світового господарства

9 Клас

БАГАТОРІВНЕВІСТЬ СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА. Сучасний світ — складна соціально-економічна система. Національні господарства, які входять до його складу, належать до різних типів економічних систем. За просторовим охопленням і суб’єктами господарювання розрізняють кілька рівнів організації світового господарства (мал. 19). Відносини між державами — це міжнародний рівень, регульований міжнародними правилами та нормами. Відносини потоків, що виходять за межі національних кордонів, утворюють транснаціональний рівень — сферу діяльності фірм та організацій. Він дедалі більше стає автономним, менше піддається регулюванню. Просторова структура господарства — це сукупність елементів національної економіки (підприємств і організацій), які між собою взаємодіють в економічному просторі. До них належать регіони світу, економічні райони, промислові райони, центри, вузли тощо. Виділяють кілька ієрархічних рівнів і відповідних їм видів просторових утворень. Міжнародний рівень охоплює континенти, їхні окремі частини й країни. Цьому рівню організації господарства відповідають регіон світу та країна. Регіон світу є найбільшим територіальним утворенням у господарстві світу. У складі світового господарства виділяють такі регіони: Північна Америка, Латинська Америка, Африка, Австралія та Океанія, Співдружність Незалежних Держав (СНД), Західна Європа, Азія....
0 Переглянути

Економічні системи та їхні типи

9 Клас

ТРАДИЦІЙНА ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА. Тип господарства, за якого всі ресурси перебувають у власності громади та розподіляються відповідно до традицій і звичаїв, називають традиційною економічною системою. В економіці переважає сільське господарство. Технічний прогрес і введення інновацій обмежені, тому що вони зазвичай суперечать звичаям і загрожують стабільності суспільства. Місцеве виробництво не забезпечує всіх потреб населення. Як наслідок — низький рівень життя. Таку економічну систему мають найменш розвинені країни світу: Буркіна-Фасо, Гаїті, Афганістан. Добувна промисловість може бути основою економічного розвитку країн з високими доходами населення в разі впровадження наукових досягнень і ведення товарного спеціалізованого виробництва. До таких належать: Норвегія, Кувейт, Австралія. КОМАНДНА ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА. Тип господарства, за якого всі ресурси й засоби виробництва є власністю народу, але в реальності центральна влада повністю контролює виробництво й розподіл продукції, називають командною економікою. Основний механізм господарювання — централізоване планування, відсутність конкуренції, впровадження нових технологій виробництва — спрямований передусім на нарощування його обсягів. Ця система панувала в СРСР та в інших соціалістичних державах. Нині вона залишилась на Кубі й у КНДР....
0 Переглянути

Сучасне світове господарство

9 Клас

СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО (СВІТОВА ЕКОНОМІКА). Різні природні умови визначили потребу у придбанні товарів, що виробляли чи вилучали з природи інші народи. Уже на початку розвитку світової економіки, ще за привласнюючого господарювання, первісні люди обмінювали рідкісні мушлі та бурштин на інші види виробів. З постанням перших держав виникають міжнародні економічні відносини й формується світовий ринок. У його основі лежить використання країнами світу своїх природних і відносних переваг. Таким чином виникає світове господарство. Світове господарство — це система національних економік, пов’язаних між собою різними формами міжнародних економічних відносин. Світове господарство стосується кожного з нас безпосередньо. Ми користуємося речами, виготовленими в Туреччині, Польщі, Китаї, країнах Європи, п’ємо каву з Бразилії, чай з Індії. В Україні чимало вітчизняних товарів містять складові, вироблені за її межами. Світове господарство пройшло тривалий шлях свого розвитку, продовжує змінюватись й у наші дні. Відповідно в історії розвитку світового господарства виділяють певні його етапи (табл. 3)....
0 Переглянути

Чинники розміщення виробництва та форми просторової організації національної економіки

9 Клас

ЧИННИКИ РОЗМІЩЕННЯ ВИРОБНИЦТВА В СУЧАСНИХ УМОВАХ. Розміщення виробництва на території країн, регіонів і світу відбувається під дією певних умов. Ті з них, які мають вирішальний вплив на вибір місця для зведення відповідних об’єктів, називають чинниками розміщення виробництва. Виділяють такі основні їх види: сировинний, паливний, енергетичний, трудовий, споживчий, транспортний, екологічний, науковий тощо (мал. 14). На розміщення конкретних підприємств впливає не один, а кілька чинників одночасно. ХАРАКТЕРИСТИКА ЧИННИКІВ РОЗМІЩЕННЯ ВИРОБНИЦТВА. Сировинний чинник обумовлює розміщення підприємств добувної промисловості біля джерел сировини. Паливний є визначальним у розміщенні видів діяльності, які використовують для виробництва продукції великі обсяги мінерального палива: вугілля, природного газу, нафти. До таких виробництв належить, наприклад, теплоенергетика. Енергетичний чинник впливає на розміщення підприємств, які на виробництво одиниці продукції використовують велику кількість енергії. Такі виробництва називаються енергоємними. Наприклад, виплавка алюмінію. Тому підприємства з виробництва енергоємної продукції розміщують біля великих електростанцій....
0 Переглянути

Сектори національної економіки України та форми суспільної організації виробництва

9 Клас

СЕКТОРАЛЬНА МОДЕЛЬ ЕКОНОМІКИ КРАЇНИ. Крім форм власності й видів діяльності, в економіці використовують класифікацію за секторами національної економіки. У її основі лежить секторальна модель економіки, у складі якої виділяють первинний, вторинний і третинний сектори (мал. 11). Первинний сектор економіки об’єднує види діяльності, пов’язані з видобуванням сировини та її переробкою в напівфабрикати. До нього належать сільське господарство, рибальство, лісівництво, мисливство та видобування мінеральної сировини (вугілля, нафти, металічних руд тощо). Первинний сектор був першим в історії людства, з нього розпочалася економічна діяльність первісних людей (збирання й полювання). Йому належало провідне місце в економіці країн світу до початку промислової революції. У межах первинного сектора найважливішим видом діяльності було сільське господарство. Нині його переважання у ВВП країни здебільшого свідчить про низький рівень її економічного розвитку. Прикладом цього є чимало країн Африки, де досі значна частина населення зайнята в сільському господарстві. Але є і винятки. Первинний сектор (видобування нафти й газу) є основою економіки багатих країн Перської затоки, таких як Саудівська Аравія й Катар. Суспільство, яке існує в умовах панівного традиційного сільського господарства, називають доіндустріальним, або аграрним....
0 Переглянути

Національна економіка — складна господарська система

9 Клас

ЩО ТАКЕ НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА. Національна економіка — це система економічних суб’єктів і зв’язків між ними з виробництва, розподілу, обміну та споживання товарів і послуг. У її складі виділяють просторову та видову структури. Сучасна національна економіка характеризується певними ознаками (мал. 4). Співвідношення видів економічної діяльності відрізняється в різних країнах. Що розвиненіший науково-технічний потенціал, то досконаліша система господарювання, вищі економічна й соціальна ефективність виробництва та рівень життя населення. Структурними елементами національної економіки є види економічної діяльності — особливі її частини, які виділяють за ступенем і напрямом перероблення сировини чи створення послуг. Одним із критеріїв структуризації національної економіки за секторами є форма власності. Виділяють приватний та державний сектори. До приватного належать домогосподарства й приватні підприємства. Державний об’єднує державні підприємства й заклади виробничої та соціальної сфер, що перебувають у державній і муніципальній власності. ВАЛОВИЙ ВНУТРІШНІЙ ПРОДУКТ (ВВП). Валовий внутрішній продукт (ВВП) — сукупна вартість усього обсягу кінцевих товарів і послуг, вироблених у країні впродовж року. ВВП обчислюють за територіальною ознакою. Це сукупна вартість продукції сфери виробництва та послуг незалежно від національної приналежності компаній, розташованих на території країни....
0 Переглянути

Економічна географія та її роль у вирішенні завдань розвитку країни

9 Клас

ОБ’ЄКТ ВИВЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ГЕОГРАФІЇ. Перше питання, яке виникає при знайомстві з наукою, це — що вона вивчає? Якими способами отримують нові знання та які завдання вона вирішує? Географія — наука про взаємодію людини і природи, збереження та створення умов для розвитку людства. Для створення умов для власного життя люди взаємодіють із природним середовищем території, а також між собою. Як наслідок складається система зв’язків і відносин між ними, тобто людське суспільство. Суспільство має різні сфери життєдіяльності — економічну, соціальну, політичну та ін. Людське суспільство живе в ойкумені — частині Землі, яка заселена й освоєна людиною. Тому об’єктом вивчення економічної географії є господарська діяльність людства. Економічна географія — складова суспільної географії, яка вивчає просторові процеси та форми організації господарської діяльності людства. Економіко-географічні дослідження проводять на різних рівнях — світовому (глобальному), регіональному, країн тощо. ЕКОНОМІЧНА ГЕОГРАФІЯ В СИСТЕМІ ГЕОГРАФІЧНИХ НАУК займає окреме місце поряд з іншими видами географічних наук (мал. 1). У її складі виділяють наукові напрями, наприклад географію промисловості, сільського господарства тощо. Кожна економіко-географічна наука має власний об’єкт і предмет дослідження. При проведенні відповідних наукових досліджень також застосовують знання з інших суспільно-географічних наук. Тільки таким чином можна досягнути комплексності в розумінні розвитку певної території....
0 Переглянути

Географія 9 клас Гільберг, Савчук, Совенко

9 Клас

Економіка України має виразну експортну орієнтацію. Тому розв’язання багатьох її сучасних економічних проблем можливе лише за тісної співпраці з іншими країнами світу. Усвідомлення новітніх тенденцій у розвитку світового господарства дозволить правильно зрозуміти сучасні зміни у вітчизняній економіці. Знання особливостей національної економіки та світового господарства розкрито в першому розділі підручника. Ви зрозумієте, як вимірюють економічний і людський розвиток країн світу та як на них впливає глобалізація. Глобалізація охопила нині всі сфери людської діяльності. Найбільші корпорації діють у всьому світі, який, залежно від значення у світогосподарських процесах, поділяється на центр і периферію. У країнах «Великої сімки» зосереджено більшість штаб-квартир провідних компаній, які керують міжнародними потоками товарів і послуг. У першому розділі ви зможете зрозуміти, як функціонує світова економіка, як рішення, прийняті керівництвом цих корпорацій, впливають на добробут мільйонів людей у всьому світі та в Україні. Вивчаючи другий-четвертий розділи підручника, ви дізнаєтеся про особливості сучасного розвитку трьох секторів економіки, про тенденції розвитку сільського господарства України та його значення у світі. Зрозумієте особливості добувної промисловості та як вона визначає економічний розвиток країн світу. Ознайомитесь, як виробляють і постачають електроенергію, які чинники впливають на розвиток металургії, хімічного виробництва, машинобудування, харчової й легкої промисловості тощо. Зможете проаналізувати відповідні світові й вітчизняні ринки товарів та послуг. Вирішальна роль у поступі людської цивілізації належить освіті й науці. Упровадження сучасних медичних технологій у всьому світі дозволяє зберегти здоров’я мільйонам мешканцям планети....
0 Переглянути

Словник понять і термінів

9 Клас

Автомагістраль — автомобільна дорога між віддаленими один від одного населеними пунктами або районами, яка призначена для швидкісного руху великої кількості автомобілів у двох протилежних напрямках і не має перехрещень на одному рівні з іншими дорогами, залізничними та трамвайними коліями, пішохідними або велосипедними доріжками. Автономія — право самостійного здійснення державної влади або управління, надане якійсь частині держави, що здійснюється в межах, передбачених загальнодержавним законом або конституцією. Автономія може базуватися на культурній або етнічній відмінності. Автономна республіка — невід’ємна складова частина держави, яка діє в межах повноважень, визначених конституцією країни, вирішує питання, віднесені до її відання. Агломерат — грудковий матеріал, який отримують у процесі збагачення руд чорних та деяких кольорових металів. Агломерація промислова — промисловий комплекс, який сформувався в межах міської агломерації, де промислове виробництво відіграє містоутворювальну роль. Аграрна країна — країна, у якій сільське господарство є основним джерелом економічного зростання і кількість зайнятих у ньому становить більш ніж 50 %. Це країни Африки, Латинської Америки, Азії, Океанії з невисоким рівнем розвитку. Агропромисловий комплекс (АПК) — сукупність взаємопов’язаних своєрідною цільовою функцією (забезпечення населення продуктами харчування та предметами народного споживання сільськогосподарського походження) виробництв, що розвиваються відповідно до конкретних природно- і суспільногеографічних особливостей території. Адміністративно-територіальний устрій — спосіб територіальної організації держави, який характеризується певною формою конституційно-правових відносин між державою загалом та її складовими частинами, виявляється в особливостях правового статусу адміністративних одиниць та розподілу владних повноважень між центральними й місцевими органами влади....
0 Переглянути

Демографічна та продовольча проблеми. Подолання відсталості країн, що розвиваються. Сталий розвиток

9 Клас

Демографічна проблема загалом полягає насамперед у несприятливих для економічного розвитку змінах кількості населення Землі (наприкінці 1980-х рр. воно зростало щорічно приблизно на 85 млн осіб) (мал. 1). У свою чергу, демографічні процеси спричинили зміни у віковій структурі населення (на сьогодні частка дітей і підлітків — осіб допрацездатного віку становить близько третини населення Землі). Перші спроби оцінити динаміку кількості населення й відповісти на запитання, чи зможе Земля прогодувати всіх людей, що живуть на ній, пов’язані з іменем вченого Томаса Мальтуса (XVIII ст.). Він стверджував, що кількість населення зростає в геометричній прогресії, а природні ресурси (їжа) — в арифметичній, тому в суспільстві необхідно стимулювати такі негативні явища, як війни, епідемії тощо, щоб зупинити зростання населення світу. У 1950—1960-ті рр. в умовах демографічного вибуху ідеї Т. Мальтуса отримали новий імпульс. Це було обумовлено тим, що тоді темпи приросту кількості населення Землі набули небачених масштабів. Демографічний вибух, який був передусім характерний для країн Азії, Африки та Латинської Америки, з одного боку, забезпечував приплив молодої робочої сили, а також зростання кількості трудових ресурсів, але з іншого — ускладнював, сповільнював розв’язання проблеми забезпеченості людей їжею та роботою, процеси ліквідації неграмотності, боротьби із захворюваннями. Особлива гострота глобальної демографічної проблеми зумовлена тим, що понад 80 % приросту світового населення припадало на країни, що розвиваються. На сьогодні населення країн, що розвиваються, забезпечує понад 95 % зростання його кількості у світі....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 339 340 341 342 343 344 345 346 347 ... 452
Назад

Навігація