Войти
Закрыть

Особливості господарства. Первинний сектор економіки

10 Клас

ОСОБЛИВОСТІ ГОСПОДАРСТВА. Європа є одним із провідних світових осередків економічного зростання. Саме там розпочалися індустріалізація, розвиток капіталістичного господарства, впровадження у виробництво досягнень науково-технічного прогресу. Відбудувавши зруйновані під час Другої світової війни економіки, європейці зосередили зусилля на створенні суспільства загального добробуту. Рівень життя навіть малозабезпечених верств населення у розвинених країнах Європи дуже високий порівняно з іншими регіонами світу, особливо із країнами, що розвиваються. Чинниками міжнародної спеціалізації розвинених європейських країн є зменшення ролі природно-ресурсного потенціалу в них і зростання ролі капіталу, технологій та доступу до ринків збуту. Економічною перевагою низки країн є наявність сформованих ще у колоніальний період мереж сировинних і збутових зв’язків із країнами, що розвиваються, в Азії, Африці та Латинській Америці. Натомість формування спеціалізації країн з перехідною економікою більше залежить від природно-ресурсного, працересурсного та інвестиційного потенціалу. Важливим чинником економічного зростання у цій групі країн є подолання корупції та створення ефективної правової системи, що є необхідними умовами залучення закордонних інвестицій....
0 Переглянути

Населення та його розміщення

10 Клас

ПРИРОДНИЙ РУХ НАСЕЛЕННЯ. За кількістю населення (742 млн осіб) Європа посідає третє місце в світі після Азії та Африки. Це трохи менше ніш 10 % населення Землі. Найбільш людними країнами є Росія (95 млн осіб лише європейської частини), Німеччина (82 млн), Велика Британія (65,7 млн), Франція (64,7 млн), Італія (59,4 млн осіб). Найменшою за кількістю населення є Ватикан, 800 мешканців якого — духівництво та співробітники, задіяні в обслуговувальних та адміністративних сферах. Зміна кількості народонаселення відбувається внаслідок його природного та механічного руху. Ви вже знаєте, що під природним рухом розуміють процеси народжуваності (Н) та смертності (С), які визначають темпи природного приросту (ПП) населення країни (у проміле (%) — кількість осіб на тисячу жителів). Європейські країни пройшли третю стадію демографічного переходу, коли відбувалося поступове скорочення народжуваності, пов’язане з процесами урбанізації в них, переусвідомленням соціального статусу жінок (прагнення фінансової незалежності і професійної реалізації) та з економічно обумовленою потребою планування сім’ї. У ХХ ст. темпи природного приросту у країнах Європи скорочувалися і зрівнялися з показниками смертності. Майже збалансовані народжуваність і смертність характерні для четвертої стадії демографічного переходу. Нині її досягли країни Європи з високим рівнем соціально-економічного розвитку. За достатньо високого рівня матеріального забезпечення і надійного медичного обслуговування до мінімуму скоротилася дитяча смертність та зросла очікувана тривалість життя. Більшість родин прагнуть мати не більше 2—3 дітей (дві дитини демографічно заміщують своїх батьків, тому зростання кількості населення можливе лише за трьох та більше дітей у сім’ї). У другій половині ХХ ст. у низці розвинених країн Європи (Австрії, Італії, Німеччині та ін.) спостерігалася депопуляція — природне скорочення населення (демографічна криза). Доволі гостру демографічну кризу переживають Білорусь, Молдова, Росія, Україна. Характер демографічних процесів у країнах Європи можна простежити за даними табл. 9. Важливу роль у регулюванні кількості населення відіграє демографічна політика — заходи, що їх здійснює уряд країни для стимулювання або обмеження народжуваності. Так, у більшості країн Європи в яких гостро стоїть проблема депопуляції, уряди вдаються до різних програм соціальної та матеріальної підтримки багатодітних сімей....
0 Переглянути

Природні умови і ресурси

10 Клас

Природні умови Європи дуже різноманітні. На її теренах є активні вулкани та гейзери, холодна тундра й велична тайга, засніжені гірські вершини та теплі середземноморські субтропіки. Загалом для життя і господарського освоєння фізико-географічні умови досить сприятливі. РЕЛЬЄФ. Середня висота поверхні Європи становить приблизно 300 м над рівнем моря. Водночас майже 70 % території має висоти менші ніж 200 м і лише 6 % перевищує 1000 м. Такий розподіл висот сприяє вільному розселенню і свідчить про відсутність серйозних перешкод для прокладання наземних транспортних сполучень. Як бачимо, в Європі переважають рівнини. Найбільша простягається в Східній Європі й так і називається — Східноєвропейська рівнина, у її межах розташована низка країн (Білорусь, Україна, Молдова, частина Польщі та Росії). Рівнини поширені і в північній частині Західної Європи. Далі на південь лежать низовини Середньодунайська (Австрія, Румунія, Сербія, Угорщина, Хорватія) і Нижньодунайська (Румунія, північ Болгарії). Низовинний рельєф характерний і для Фінляндії, Швеції. Ви вже знаєте, що в минулі геологічні епохи внаслідок похолодання клімату Північну Європу вкривав льодовик. Рухаючись, гігантські маси льоду принесли на рівнини величезні валуни, виорали заглибини, утворили льодовикові наноси — морени та відшліфували скелі. Наслідком давнього зледеніння є і фйорди — вузькі, звивисті, глибокі морські затоки з високими крутими берегами, якими порізано західні береги Скандинавського півострова. Вони утворилися внаслідок затоплення морем поглиблених льодовиком річкових долин і западин. Найвища точка Європи — г. Ельбрус (5642 м) у Кавказьких горах — розташована на півдні європейської частини Росії. Якщо не брати до уваги Кавказу як межової з Азією території, то найвищою точкою можна вважати г. Монблан у Альпах (4809 м) на кордоні Франції та Італії. Пояс альпійської складчастості (гірські системи Піренеї, Альпи, Апеннінські гори, Динари, Стара Планина, Родопи, Карпати, Кримські і Кавказькі гори) є найбільшим висотним бар’єром Європи. Ці райони є сейсмічно активними зонами. Найбільша частота землетрусів спостерігається на Апенінському й Балканському півостровах та на Кавказі. Активна вулканічна область — острів Ісландія, що є молодою ділянкою земної кори, де діють численні гейзери і вулкани. На території Франції, Німеччини, Чехії простягається низка середньо- та низьковисотних гірських масивів, переважно герцинського віку (Вогези,...
0 Переглянути

Інтеграційні процеси та міжнародні організації

10 Клас

ІНТЕГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ. У сучасному світі практично жодна країна не здатна існувати в умовах економічної ізоляції. Процес відкриття кордонів для торгівлі, а також об’єднання технологічних, виробничих та фінансових можливостей країн називають економічною інтеграцією. Її історія сягає ще епохи Великих географічних відкриттів, коли європейські країни почали розвивати мережу торговельних зв’язків із своїми заокеанськими колоніями в Америці, Азії та Африці. Від середини ХХ ст. Європа перетворилася на своєрідну «світову лабораторію інтеграції», продемонструвавши небачені приклади економічного та політичного згуртування. Європейська інтеграція є наймасштабнішим інтеграційним проектом у світі. На початку натхненники об’єднання Європи ставили перед собою мету — об’єднати європейські країни під керівництвом наднаціональних керівних органів, що унеможливили б нову війну у регіоні й допомогли б Європі говорити єдиним голосом у міжнародній політиці. Та оскільки такий проект був не сумісний з цінністю національного суверенітету, об’єднання розпочалося зі сфери так званої низької політики, тобто економічної інтеграції. Світ у просторі й часі За межами ЄС До ЄС входять не всі країни Європи. Поза його межами лишаються Швейцарія, Норвегія, Ліхтенштейн та Ісландія. Але ці країни є членами Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ), утвореної в 1960 р., а Ісландія, Ліхтенштейн та Норвегія входять до Єдиного економічного простору — організації, що об’єднує ринки цих країн із всіма країнами ЄС....
0 Переглянути

Субрегіони Європи та їхні політико-географічні особливості

10 Клас

Європа — одна із колисок цивілізації, регіон давнього господарського освоєння, де виникли перші республіки, з’явилися перші форми демократії, сформувалися традиції парламентаризму, поширилося християнство. В Європі розпочалася суспільна модернізація: було закладено основи сучасної держави, сформувалася капіталістична модель економіки, відбулася низка науково-технічних революцій, набули поширення принципи прав людини, що поступово стали головним пріоритетом державного управління. Водночас політичний, економічний та цивілізаційний поступи супроводжувалися численними конфліктами і протистояннями. Європа стала головною ареною двох найбільш кровопролитних світових воєн. Нині це один із провідних центрів світової економічної та політичної сили, де більшість країн — демократичні держави з високими соціальними стандартами життя, розвиненою промисловістю і транспортом, інтенсивним сільським господарством, багатогалузевою сферою послуг. ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНЕ РОЗМІЩЕННЯ. Європа — суспільно-географічний регіон, що розташований на заході Євразії. Її береги омиваються водами Північного Льодовитого океану на півночі, Атлантичного океану — на заході та Середземного моря — на півдні. Середземне море й Гібралтарська протока відокремлюють Європу від Африки. Водночас, Середземне море здавна було контактною зоною Європи, Африки та Азії: морем здійснювалися торговельні, релігійні й політичні контакти між регіонами. З-поміж інших регіонів світу Європа охоплює порівняно невелику площу (7 % земного суходолу), меншою є тільки Океанія. Протяжність Європи з півночі на південь — 4300 км, із заходу на схід — 5000 км. Особливістю Європи є порізаність берегової лінії, завдяки чому більшість країн регіону мають вихід до морів і океанів. Середня віддаленість від моря становить 300 км. П’ять європейських країн є острівними. Державні кордони країн Європи, що пролягають природними рубежами, та сусідське розміщення більшості з них не створюють значних перепон для розвитку економічних і культурних зв’язків....
0 Переглянути

Сучасна політична карта світу

10 Клас

ОБ’ЄКТИ ПОЛІТИЧНОЇ КАРТИ СВІТУ. Ви вже знаєте, що поняття «політична карта світу» в прямому розумінні означає географічну карту, на якій відображено кордони країн та їхні столиці, а в переносному значенні — це все розмаїття відомостей про політичні явища й процеси, що постійно відбуваються в різних точках планети. Основними об’єктами політичної карти світу є держави і залежні території. Окрему категорію об’єктів становлять води (акваторії) океанів і морів. Територія — це частина поверхні суходолу на Землі з природними і створеними людською діяльністю ресурсами, що має певні просторові межі та географічне положення. Країна — територія з визначеними кордонами і населенням, що може бути державою (тобто мати суверенітет — незалежність) або залежною від іншої держави. У повсякденному житті країна часто сприймається як синонім держави — суверенної території на політичній карті світу. Держава — це незалежна країна з певною територією, господарством і політичною владою в ній. Вона є основним носієм прав і обов’язків у міжнародних відносинах. Головною політичною ознакою держави є її суверенітет — виключне право самостійно визначати свою внутрішню та зовнішню політику без втручання сторонніх сил. Для його забезпечення вона створює законодавчу, виконавчу, судову та валютно-грошову системи, митну службу, органи безпеки, національні збройні сили тощо. Кожна держава володіє територією, що обмежена суходільними та морськими кордонами. До території держави належать суходіл з його надрами, внутрішніми і територіальними водами, а також повітряний простір над усім суходолом і водами. Територіальні води — це смуга вод у морях, затоках і протоках завширшки 12 морських миль (приблизно 22,2 км) від берегової лінії материка і островів. Відповідно до законів міжнародного права території держав є недоторканними, а їхні кордони — непорушними....
0 Переглянути

Що і як вивчає курс «Географія: регіони і країни»

10 Клас

ЩО ВИВЧАЄ КУРС «ГЕОГРАФІЯ: РЕГІОНИ І КРАЇНИ». Курс «Географія: регіони і країни» вивчає суспільний розвиток територій та географічних місць у світі з позицій географічного країнознавства. Географічне країнознавство — це напрям суспільної географії, що комплексно вивчає території (країни і регіони), як середовища для життя і діяльності людини, особливості їх заселення й освоєння, соціальну і політичну організацію та економічний розвиток. Країнознавчі наукові дослідження спрямовані на систематизацію та узагальнення даних про природу, склад території, особливості населення і його культури, найважливіші риси господарства, суспільно-політичну організацію, зовнішні відносини. Об’єктом дослідження є країни як основні елементи будови економічного й політичного життя світу, а також їх регіональні угруповання. Кожна країна і територія унікальні внаслідок особливого поєднання компонентів природного та суспільно-географічного середовища. Виявлення, опис та пояснення регіональних особливостей територій — основне завдання країнознавчих досліджень. Подорож у слово Географічне місце — це територіально-господарська, територіально-політична або інша система (село, місто, район, область, країна, регіон) з її населенням, господарством, транспортними мережами, політичними рухами суспільства тощо. Найважливішими тут є наявні економічні ресурси та чинники розвитку: забезпеченість земельними й мінеральними ресурсами, кількість та якість трудових ресурсів, рівень накопичення інтелектуального капіталу, ефективність державної системи управління та менеджменту на різних рівнях. Останні характеристики значною мірою залежать від стану культури країни або регіону: особливостей етнічної спільності людей, релігійної ситуації, ментальності народів, рівня розвитку їхньої літератури, мистецтва тощо. Водночас, стан середовища визначається також історичними особливостями економіки держави, внутрішніми політичними подіями, що відбуваються в ній, та співвідношенням політичних сил і геополітичною ситуацією в її відносинах із навколишнім світом....
0 Переглянути

Географія 10 клас Бойко, Брайчевський, Яценко (рівень стандарту)

10 Клас

У 10 класі ви вивчатимете курс «Географія: регіони та країни», який допоможе вам краще усвідомити, яким різноманітним є світ навколо. Ви дізнаєтеся про загальні риси політичної карти, населення і господарства регіонів світу, докладніше вивчите особливості життя окремих країн. Завдяки цьому курсу ви зможете краще зрозуміти причини поділу країн на багаті й бідні, чому одні держави розвиваються швидше за інші, порівняти розселення, етнічну й економічну карти Європи, Азії, Африки, Америки та Океанії, розібратися з регіональною та локальною специфікою глобальних процесів і взаємодій. Опановуючи знання з країнознавства, ви здобудете вміння бачити особливості й розуміти унікальний суспільно-географічний контекст кожної території на карті світу, і це допоможе вам краще орієнтуватися у складних процесах світової політики, економіки та культури. Автори...
0 Переглянути

Участь України в міжнародних організаціях

10 Клас

Найбільшою, найважливішою, глобальною та універсальною організацією у світі є Організація Об’єднаних Націй (ООН). Її було створено після завершення Другої світової війни в 1945 р. із метою відвернення чергової світової війни й локальних конфліктів, посилення міжнародної безпеки та розвитку міжнародного співробітництва. ООН діє на підставі Статуту, положення якого є обов’язковими для всіх країн-членів. Україна, перебуваючи у складі СРСР, стала однією з держав — засновниць ООН, що підкреслювало світовим співтовариством великий внесок української нації в перемогу над нацизмом і фашизмом у Другій світовій війні. У цей час у Києві було створено Міністерство закордонних справ і Міністерство оборони України. За додатковими джерелами дізнайтеся більше про створення ООН, розробку її Статуту, перших представників країн у складі організації тощо. Перегляньте на офіційному сайті ООН відеоматеріали про багатомовність ООН і зробіть висновки (un.org/ru/sections/about-un/official-languages/index.html). У роботі яких головних органів ООН бере участь Україна?...
0 Переглянути

Україна й процеси транснаціоналізації світової економіки. Україна та ринки ресурсів

10 Клас

Транснаціоналізація — якісно новий етап інтернаціоналізації господарського життя. Це процес посилення ролі ТНК, переміщення капіталу з країн із його відносно надмірною кількістю до країн, які не можуть раціонально використати наявні там інші фактори виробництва (трудові, мінеральні, агрокліматичні ресурси) через брак капіталу. Процеси транснаціоналізації випливають із притаманних нині тенденцій глобалізації всіх сфер життя світового співтовариства. Пригадайте визначення поняття «глобалізація», наведіть приклади її проявів, а також позитивні та негативні наслідки. Глобалізація посилює взаємозалежність країн світу, призводить до відмирання інституту політичних кордонів країн, перетворює світове господарство на єдиний світовий (глобальний) ринок. Про це свідчить світова статистика: за останні роки в декілька десятків разів збільшився світовий експорт, а прямі іноземні інвестиції зросли більше ніж у 20 разів (див. таблиці 1, 2). Проаналізуйте дані таблиць 1, 2 та зробіть відповідні висновки. Глобалізацію можна розглядати як сукупність пов’язаних між собою процесів, характерних як для світового співтовариства загалом, так і для його окремих структурних і територіальних підрозділів: поширення транскордонних переміщень товарів, людей, капіталів, послуг, інформації, технологій тощо. Відбувається переорієнтація фірм у виробництві товарів і наданні послуг із національного на світовий ринок, зростають роль і значення ТНК у світовому господарстві....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 377 378 379 380 381 382 383 384 385 ... 452
Назад

Навігація