Стародавні греки називали кліматом багаторічний режим погоди, адже вони розуміли, що він насамперед залежить від широти місцевості, а отже, від кута падіння сонячних променів і сонячної енергії, яку вона отримує. Однак особливості клімату визначає не тільки її кількість, а й інші кліматотвірні чинники. Їх взаємодією пояснюється складність точного прогнозування погоди та її раптові, непередбачені зміни. 1. Розподіл сонячної енергії. Сонце — це майже невичерпне джерело колосальної енергії. Невелика її частина досягає поверхні Землі. Вона називається сумарною сонячною радіацією та вимірюється в мегаджоулях на 1 м2 земної поверхні (МДж/м2) за одиницю часу. Саме сонячна радіація забезпечує нагрівання верхнього шару суходолу й водойм (поглинута радіація), а від нього — повітря атмосфери; дає енергію вітрам і морським течіям, забезпечує життєдіяльність організмів. Ви вже знаєте, що сумарна сонячна радіація змінюється залежно від широти, тобто від кута падіння (нахилу) сонячних променів на поверхню Землі (мал. 1). В Україні в день літнього сонцестояння (22 червня) він складає від 61° на півночі до 69° на півдні, а в день зимового сонцестояння (22 грудня) Сонце піднімається над горизонтом тільки на 14° та 22° відповідно. Так, у Києві ці показники складають 63° та 16°, а тривалість світлового дня змінюється від 16,5 до 8 годин. Це основна причина відмінностей у середньорічній кількості сумарної сонячної радіації на рівнинній території України. Найменші її показники в північній частині — 3500—4000 МДж/м2 на рік, найбільші на півдні — 4700—5200 МДж/м2 (мал. 2). Саме тому температури повітря вищі в південній частині України. Так, середньорічна температура повітря в Чернігові становить +6,7 °С, у Києві — +7,7 °С, у Херсоні — +9,8 °С, а на південному узбережжі Криму вона сягає +14 °С. Проте в останньому випадку велике значення також має підстилаюча поверхня (про цей чинник йдеться в пункті 3 параграфа)....
|