ЕКОНОМІЧНО АКТИВНЕ НАСЕЛЕННЯ. Усі особи чоловічої та жіночої статі, які забезпечують пропозицію робочої сили, становлять економічно активне населення. Тобто це не всі особи працездатного віку, а лише ті, хто дійсно бере участь у суспільному виробництві чи бажає бути його учасником. До економічно активного населення належать особи віком від 15 до 70 років (такі вікові межі встановлені в Європейському Союзі, проте верхній показник різниться в регіонах світу), що працюють у різних галузях економіки або своєму домашньому господарстві (мал. 188). Проте до цієї категорії не належать учні, які досягли працездатного віку, але продовжують навчатися в школі, коледжі, університеті тощо. ТРУДОВІ РЕСУРСИ. Трудовими ресурсами називають ту частину населення країни віком від 15 до 70 років, яка має необхідний рівень фізичного розвитку, освіти, професійних здібностей для роботи у сфері суспільно корисної діяльності. Трудові ресурси є найважливішою продуктивною силою суспільства. Фактично це потенційна маса живої праці, яку в даний період має держава. Особливо цінними є висококваліфіковані трудові ресурси та наукові працівники, які своєю діяльністю можуть оптимізувати господарство країни. Тому високорозвинені та багаті країни здійснюють «перекачування мізків» — коли заохочують до виїзду в ці країни найцінніші трудові ресурси. Чисельність економічно активного населення зазвичай дещо менша, ніж трудових ресурсів. У світі трудові ресурси становлять близько 60-65 %, а економічно активне населення — 45-50 %. Таким чином, в окремих регіонах та країнах світу виникає брак трудових ресурсів, це є одним із чинників міграцій. У світовому масштабі можна визначити регіони з недостатнім рівнем забезпечення трудовими ресурсами (Канада, США, Австралія, країни Скандинавії) та регіони з надлишком трудових ресурсів (Південна та Південно-Східна Азія, Африка, Латинська Америка)....
|