|
• Формування складу населення України. Географічне положення у центрі Європи й особливості бурхливого історичного минулого зумовили формування етнічно неоднорідного складу сучасного населення України (мал. 230). У давні часи населення увібрало в себе представників різних культур: землеробських, скотарських, як осілих, так і кочових племен. У IV-IX ст. Велике переселення народів, що проходило через територію України, залишило слід на її етнічному підґрунті. З одного боку, у прибульців населення запозичило деякі елементи матеріальної та духовної культури, а з іншого - слов’янсько-українське населення зазнало впливу на генетичному рівні. У цей час починає складатися слов’янство і майбутня українська нація. У ХІІ-ХІХ ст. із загарбанням українських земель монголо-татарами, а потім сусідніми державами - Литвою, Річчю Посполитою, Австро-Угорщиною, Туреччиною, Кримським ханством, Румунією, Росією - сформувалася національна основа сучасного складу населення. Вона витворювалася на українському етнічному підґрунті, яке вже не так вбирало нові гени, як готувало умови для самостійного існування національних груп. Дані переписів населення Росії, Австро-Угорщини, Польщі, Чехословаччини та Румунії, що регулярно здійснювалися у XVIII-XX ст., свідчать, зокрема, про те, що в етнічних межах розселення українців їхня питома вага завжди переважала над іншими національними групами. Водночас через еміграцію з найбідніших частин України вона неухильно зменшувалася щодо їхньої загальної кількості у світі. Паралельно з освоєнням Донбасу відбувалася його русифікація. Частка українців зменшувалася в Бессарабії у зв’язку з імміграцією болгар, гагаузів, німців-колоністів. Зменшився відсоток українців також на Галичині, Закарпатті, Буковині, захоплених Польщею, Угорщиною, Румунією....
|
