• Національні релігії. Крім світових, є багато національних релігій. Найдавніша з них - іудаїзм, поширений серед євреїв. Цій релігії вже понад 3 тисячі років, тобто на тисячу років більше, ніж християнству. Євреї вірять у єдиного бога Яхве, а свій народ вважають богообраним. Нині іудаїзм - державна релігія Ізраїлю. Шлюб, розлучення, смерть, перехід в іудаїзм належать винятково до відання релігійних установ. Існує навіть релігійний суд. Символами іудаїзму є шестикутна зірка та семисвічник менора. Священна книга іудеїв - Тора, або П’ятикнижжя Мойсея. Також іудеї читають Талмуд. Синагога - це не храм, а тільки місце, де іудеї збираються для молитви, проведення релігійних обрядів і просто для зустрічі одне з одним. Часто при синагогах є школи, де діти й підлітки вивчають Тору. Храм у іудеїв тільки один, від якого нині в Єрусалимі збереглася Стіна Плачу - найсвятіше місце євреїв (див. мал. 244). У ній між каменями можна залишити записку з проханням до Бога.

Мал. 244. Стіна Плачу в Єрусалимі

Мал. 245. Індійський храм

Жителі Індії та Непалу сповідують індуїзм, який освятив поділ людей на стани. Для кожного стану встановлено суворий порядок, виконання якого дає людині посмертну відплату. В індуїзмі існує кілька мільйонів божеств. Найшанованіші з них - Брахма, Шива та Вішну. Індуси вірять у переселення душ, священними тваринами вважають корову, мавпу й кобру. У загальних рисах індуїзм сформувався в перших століттях нашої ери. Священних книг в індуїзмі кілька: Веди, Махабхарата і Рамаяна. Індійські храми дуже пишні, багатоступінчасті. У них символічно передано ідею поступового сходження до неба (мал. 245).

Національними релігіями китайців є конфуціанство й даосизм, які склалися в VI-V ст. до н. е. Даосизм проголошує віру в багатьох богів і святих. Жерці займаються ворожінням, магією, торгівлею амулетами. У конфуціанстві ж немає не лише жерців, а й Бога. Це філософське вчення, яке передбачає підкорення старшому за віком або посадою, стверджує, що соціальне становище людей визначене небом.

Японці на основі культів природи та предків сповідують синтоїзм. За їхніми поглядами, світ населений різними духами й божествами - камі, які оточують людину і впливають на її життя. Храм синтоїстів - це невелике скромне приміщення, обмежене П-подібними ритуальними воротами - торіями. Вони не мають дверей, традиційно пофарбовані у червоне. Вважають, що торії є входом у світ, де панують камі, й кожен може поспілкуватися з ними. Приходячи до храму, увагу духів привертають плесканням у долоні або ударом ритуального дзвона. Молебного залу немає. Усі обряди відправляють просто неба.

Варто зазначити, що в Китаї та Японії одні й ті самі люди сповідують кілька релігій одночасно: окрім названих, ще й світову релігію - буддизм.

Жителі деяких країн Тропічної Африки, Океанії, а також окремі племена Азії, індіанці Америки, аборигени Австралії мають свої традиційні вірування, так звані примітивні релігії, що подібні до поглядів наших давніх предків.

• Держава і релігія. У різних державах склалися неоднакові відносини державних та релігійних закладів. Є держави з режимом державної церкви. Наприклад, у Великій Британії, Данії, Швеції, Фінляндії, Італії, Греції, Ізраїлі переконані в благотворній дії релігії на політику і суспільну мораль. У школах таких країн наявна релігійна освіта. Священики утримуються за рахунок державного бюджету, тому держава делегує їм певні повноваження: реєстрацію шлюбів, народжень, смертей тощо. У конституціях понад 40 держав світу зафіксовано особливий статус певної церкви.

Є держави, які навіть очолюють духовні особи. Скажімо, на чолі Ватикану стоїть Папа Римський. Таким є й Іран, де публічна влада зосереджена в руках довічного лідера мусульманського духовенства. Ці держави називають теократичними. У них громадянам заборонено сповідувати іншу релігію, окрім державної. Усе життя регулюється релігійними нормами.

В інших державах конституція не наділяє ту чи ту релігію статусом державної, але надає статус традиційної одній або кільком релігіям. Саме вони мають перевагу у співпраці з державою у сфері культури, освіти, соціального захисту. Священики цих релігій допускаються у збройні сили і виправні установи. Фінансові витрати на утримання служителів культу покриваються з державного бюджету. Такі відносини держави і церкви притаманні, зокрема, Німеччині, Австрії, Іспанії, Португалії, Ірландії.

Нарешті, є країни, де діє принцип відокремлення церкви від держави. До них належать Франція, Нідерланди, Росія. Це не означає однакового ставлення до будь-яких релігій. До уваги беруть усталені століттями традиції. Священики живуть за рахунок пожертв прихожан. Такі держави називають світськими. У них немає жодної державної чи обов’язкової релігії, визнається свобода релігії та атеїзму, тобто релігійних або антирелігійних поглядів.

• Релігія в Україні. Україна є світською державою. У ній державні органи не контролюють громадян у сфері релігії, керуючись Резолюцією Парламентської асамблеї Ради Європи, що декларує невтручання держави у релігійні справи. Водночас держава гарантує захист прав і свобод людини, виступає проти розпалювання релігійної ворожнечі. У Конституції України закріплено свободу волі та совісті громадян, тобто законодавчо держава затверджує політику віротерпимості, можливості сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати жодної, у тому числі для військовослужбовців та ув’язнених. Церковні організації не підконтрольні державі й не мають засобів прямого впливу на органи влади, політичну ситуацію в країні. Разом з тим на законодавчому рівні визнано значущість православ’я для історії, культури, державності, моральності, спадкоємності традицій українського суспільства.

Україна - багатоконфесійна держава. У її межах існує майже 35 тис. релігійних громад, які є прихильниками близько 90 конфесій (віросповідань). Утім 98 % вірян вважають себе прихильниками християнства. Християнська церква в Україні має понад тисячолітню історію. Вона завжди була осередком культури, формувала етичні норми, впливала на розвиток освіти й мистецтва, проповідувала принципи любові та справедливості. У давні часи християнство сприяло об’єднанню державних земель навколо Києва.

Більше ніж половина християн в Україні є прихильниками православ’я. Нині воно представлене Українською православною церквою (УПЦ) Московського патріархату, Українською православною церквою (УПЦ) Київського патріархату та Українською автокефальною церквою. Кожна з них має свої монастирі, духовні навчальні заклади, періодичні видання, недільні школи.

Близько 20 % віруючих є прихильниками католицької церкви. Серед них приблизно 16 % - греко-католики, а решта - римо-католики. Представники цих конфесій проживають переважно в Західній Україні, найбільше їх у Львівській, Івано-Франківській, Тернопільській та Закарпатській областях. Греко-католицька (уніатська) церква була створена Брестською унією у 1596 р. Вона підпорядковується Папі Римському, визнає догмати католицтва, але зберігає православні обряди. В Україні багато християнських церков протестантського спрямування. Серед протестантів найбільш значні євангельські християни-баптисти, п’ятидесятники, свідки Єгови, адвентисти сьомого дня, харизмати та інші. Кількість прихильників протестантських церков в Україні неухильно зростає.

На мусульманські громади припадає близько 1,2 % кількості релігійних громад. Найбільше мусульман у Криму серед кримських татар. Понад 0,5 % громадян сповідують іудаїзм. Це євреї та караїми.

Перевір себе

• 1. Яке значення релігії в житті людини в різні часи?
• 2. Чим відрізняються світові релігії від національних?
• 3. У яких регіонах світу поширені різні гілки християнства?
• 4. Розкажіть про поширення мусульманства і буддизму.
• 5. Назвіть національні релігії та країни, де їх сповідують.
• 6. Що означають поняття «світська держава» і «теократична держава»?
• 7. Схарактеризуйте релігійний склад населення України.
• 8. Поясніть, чому релігію називають явищем культури.

Проект для краєзнавця

• Підготуйте інформацію про релігійний склад населення своєї місцевості. Зробіть фотографії найвідоміших культових споруд вашого краю. Підготуйте інформацію про історію їх виникнення.