Войти
Закрыть

Азовське море

8 Клас

• Фізико-географічне положення та берегова лінія. Азовське море, як і Чорне, є внутрішнім морем басейну Атлантичного океану, але значно більше віддалене від океанічних просторів і є найбільш континентальним морем у світі (мал. 193). Воно відзначається високим ступенем ізольованості від інших водойм, з’єднане лише з Чорним морем вузькою і мілкою Керченською протокою. Азовське - одне з найменших морів світу. Його площа в 11 разів менша за Чорне море і становить 38 тис. км2. Море омиває південно-східні береги України. Окрім того, до його берегів виходить територія Росії. Розмежування морської акваторії між Україною та Росією досі не здійснене. Через значну порізаність берегова лінія Азовського моря лише в 1,5 разу коротша за чорноморську. Її загальна протяжність становить 2700 км, з яких у межах України пролягає більше ніж половина - 1472 км. Береги моря низовинні, з багатьма піщано-черепашковими косами: Бирючий Острів, Обитічна, Бердянська, Білосарайська. Вони утворилися через знесення річками лесових порід з материка і рухи води в узбережній зоні. Коси здіймаються над поверхнею води на 2-3 метри й оточують мілководні затоки: Обитічну, Бердянську. Найбільшими затоками моря є Таганрозька та Сиваш. Останній відділений від моря косою Арабатська Стрілка (з араб. - військовий пост) (мал. 194) і настільки відрізняється за властивостями водних мас, що іноді його називають третім морем України - Гнилим морем. Островів мало. На південному березі зустрічаються пагорби вулканічного походження. У межах України в море впадає кілька невеликих річок: Молочна (утворює Молочний лиман), Кальміус, Берда, Салгир. З території Росії в Азовське море несуть воду великі річки Дон і Кубань, а також Міус, Єя, Бейсуг....
0 Переглянути

Чорне море

8 Клас

• Фізико-географічне положення та берегова лінія. Чорне море є внутрішнім і належить до басейну Атлантичного океану. Воно з’єднане з Середземним морем через протоки Босфор і Дарданелли. Площа поверхні - близько 422 тис. км2(мал. 188). Чорне море омиває південні береги України і ще п’яти країн: Румунії, Болгарії, Туреччини, Грузії та Росії. Довжина берегової лінії становить 4090 км, з яких у межах України - 1540 км. У Чорне море впадають великі річки, які сильно опріснюють воду. При впадінні в море річки утворили біля північного і західного узбережжя багато лиманів. Окремі лимани використовують як джерела лікувальних грязей і кухонної солі. Завдання: 1. Користуючись картою, пригадайте назви найбільших лиманів уздовж чорноморського узбережжя. 2. Визначте, які з них є відкритими, а які - закритими. З Азовським Чорне море сполучене вузькою (від 4,5 км до 15 км) Керченською протокою. Її протяжність - 45 км. Через протоку у 1944 р. було зведено міст, а менше ніж за рік він зруйнувався: його опори пошкодили крига і штормові хвилі. Міст не відновили, а через кілька років сполучення організували завдяки поромній переправі. Фарватер протоки перетинають рифи, мілина, коси, тому її глибина лише 2-7 м. Кораблі ходять спеціально проритим каналом....
0 Переглянути

Кримські гори: клімат, внутрішні води, органічний світ, природні області, охорона природи

8 Клас

• Клімат. Кримські гори розміщені у помірному та субтропічному кліматичних поясах. Межею між ними є Головне пасмо. Характерні риси клімату території - достатньо високі температури та значна кількість опадів у горах. У зв’язку з розташуванням на півдні України Кримські гори одержують найбільшу в країні кількість сонячної радіації - 120-127 ккал/см2. 60 % припадає на пряму радіацію, особливо влітку, коли панує суха погода. Температура повітря змінюється залежно від висоти пасом. Якщо на Зовнішньому пасмі взимку -1 °С, то на Внутрішньому — -2 °С, а на Головному — -4 °С. Літні температури, відповідно, становлять +22 °С, +21 °С та +16 °С. На Південному березі Криму, захищеному від вторгнення холодних повітряних мас із півночі, пересічні температури січня становлять +2...+4 °С. Тут зимові зниження температури нижче 0 °С завдають значних збитків виноградникам. Улітку встановлюється спека з середньодобовою температурою +24 °С. Опади у Кримські гори приносить західне перенесення. У зв’язку з максимальною висотою найбільш зволоженим є Головне пасмо. А ступінь наближення до Атлантичного океану призводить до зменшення кількості опадів із заходу на схід Головного пасма від 1100 мм до 700 мм опадів на рік. Улітку бувають сильні зливи, часто випадає град. Узимку сніг лежить лише на яйлах. Менші за висотою Внутрішнє та Зовнішнє пасма одержують, відповідно, 500 мм і 400 мм опадів на рік. На Південному березі Криму спостерігається чітка сезонність у річному розподілі опадів. Узимку під час панування помірних повітряних мас випадає 300-550 мм опадів. Улітку, коли надходять тропічні повітряні маси, переважає суха спекотна погода....
0 Переглянути

Кримські гори: фізико-географічне положення, геологічна будова, тектонічні структури та рельєф

8 Клас

Химерні круті скелі, які чергуються з глибокими каньйонами. Звивисті лабіринти карстових печер, прикрашених усередині сталактитами. Чисті підземні озера з кристаликами вапнякових квітів на дні. Залишки давнього льоду в підземних печерах. Прозорі гірські водоспади, що майже пересихають у літню спеку. Давні згаслі вулкани з товщею скам’янілої лави й дивовижні за красою мінерали, які можна побачити лише тут і ніде більше у світі. Вузька смуга морських пляжів, укритих золотавим піском, з тихими бухтами і гострими мисами. Задумлива кримська сосна і стрункі кипариси, заповідні ліси та гірські луки. Усе це – Кримські гори, неповторний куточок України. • Фізико-географічне положення. Кримські гори є фізико-географічною провінцією Кримсько-Кавказької гірської країни. Вони розташовані на крайньому півдні України й займають лише 1 % від площі нашої держави (див. мал. 178). Крім власне гір, Кримська гірська країна охоплює на півночі передгір’я, які поступово переходять у рівнини Степового Криму, та на півдні вузьку рівнину Південного берега Криму, що безпосередньо виходить до Чорного моря. Гори тягнуться на 180 км із заходу на схід і на 60 км із півночі на південь. • Геологічна будова і формування Кримських гір. Кримські гори, як і Карпати, є молодими складчастими горами. Вони складені шарами різних за твердістю осадових гірських порід. Це м’який мергель, твердий пісковик, гнучка глина та вапняк. Вони відкладалися на дні давнього мезозойського моря, а з часом, в епоху альпійського горотворення, були підняті на поверхню....
0 Переглянути

Українські Карпати: клімат, води суходолу, вертикальна поясність ландшафтів, природні області, охорона природи

8 Клас

• Кліматичні умови. Карпатська гірська країна розташована в межах помірного кліматичного поясу і відрізняється від навколишніх рівнин дещо нижчими пересічними температурами повітря, меншою тривалістю безморозного періоду та значно більшою кількістю опадів. Завдання: Поясніть, які кліматотвірні чинники визначають названі загальні особливості клімату Українських Карпат. У зв’язку з географічною широтою Карпати одержують 95-100 ккал/см2 на рік сонячної радіації, як і сусідні з ними рівнинні території. З огляду на ступінь віддаленості від Атлантичного океану, висоту над рівнем моря та орієнтацію схилів хребтів кліматичні умови різних частин Карпат дещо різняться. Завдання: Використовуючи кліматичну карту, простежте, як змінюються середні температури повітря січня та липня на Закарпатській низовині, хребтах Українських Карпат і Передкарпатській височині. Середні температури січня у Закарпатті становлять -3 °С. Зима тут м яка, з тривалими відлигами. Літо тепле: +20 °С. Такий температурний режим у Закарпатті зумовлений захистом низовини гірськими хребтами від проникнення більш холодних повітряних мас із півночі та сходу. Річна кількість опадів - 770-850 мм. Це пояснюється більшим наближенням території до Атлантичного океану, з якого із західним перенесенням надходять вологі повітряні маси. Натомість у Передкарпатті зими холодніші: -4...-5 °С. Зима триває 2,5 місяця. Літні температури - + 18...+ 19 °С. Річна кількість опадів становить 700-750 мм....
0 Переглянути

Українські Карпати: фізико-географічне положення, геологічна будова, тектонічні структури та рельєф

8 Клас

Українські Карпати – один із наймальовничіших куточків нашої держави. Їх називають «зеленими», тому що майже всі їхні схили та округлі вершини вкриті густим лісом, оповитим легким серпанком. Безлісими є лише найвищі точки гір, на яких розкинулися яскраво-смарагдові луки – полонини. Здіймаються до неба буки, смереки, ялини. Між ними знаходять притулок неповторні тварини Карпат. Тут водиться більше ніж половина всіх відомих представників фауни України. На крутих карпатських скелях росте окраса гір – едельвейс. Квітка приносить щастя тому, хто її побачить. З глибоких розломів земної кори б’ють цілющі мінеральні води. З гір несуть чисту воду стрімкі річки, що, неначе посковзнувшись на вологому камінні, утворюють невисокі, але шумні водоспади. Чарівними перлинами Карпат є бездонні озера і так звані висячі болота. Ось такі Українські Карпати, неповторна природа яких сформувалася під впливом багатьох чинників. • Фізико-географічне положення. Українські Карпати є фізико-географічною провінцією Альпійсько-Карпатської гірської країни, яка тягнеться смугою через території 13 країн Європи: від південного сходу Франції до західних частин України. На крайньому заході України розташована частина Східних Карпат, які називають Українськими, або Лісистими Карпатами. Протяжність гір сягає 270 км, ширина - 100-110 км. Окрім власне гір, до складу гірської провінції Українських Карпат входять Передкарпатська височина та Закарпатська низовина. Разом з горами вони становлять близько 6 % площі України, а самі гори - 4 %. Українські Карпати на сході межують із зоною широколистих лісів. Їхньою межею є долини річок Дністер і Прут....
0 Переглянути

Степова зона

8 Клас

Український степ. Його широчіні немає ні кінця ні краю. Це – безмежна рівнина, вкрита густою ковилою, на якій блищить ранкова роса. Вітерець підхоплює і жене хвилі гіркого й терпкого аромату полину. Небо блакитне і чисте. Споконвіку степ був годувальником. Люди жили з рибальства, полювання та бджільництва. Річки пінилися від риби. У степу випасали худобу. Пізніше розорали землю й почали вирощувати пшеницю і соняшник. Для українців степ став символом вільнолюбства. У низинах Дніпра виникли перші козацькі січі, які відіграли неоціненну роль у становленні нашої державності. • Фізико-географічне положення. Степова зона лежить у південній частині України і займає 39 % її території (мал. 159). На півночі межує з лісостеповою зоною, на півдні простягається до узбережжя Чорного й Азовського морів і передгір’я Кримських гір. Охоплює більшу північну частину Кримського півострова. Зона степу простягається від державного кордону з Молдовою і Румунією на південному заході до кордону з Росією на північному сході та сході. Завдання: 1. Назвіть і покажіть на карті міста, якими проходить північна межа степової зони з зоною лісостепу. 2. За мал. 159 розрахуйте протяжність степової зони: а) з півночі на південь за 30° сх. д. і 38° сх. д.; б) із заходу на схід за 48° пн. ш., якщо довжина дуги паралелі в 1° становить 74,6 км. 3. Порівняйте розміри і конфігурацію степової та лісостепової зон. Поясніть, які особливості природних умов степової зони пов’язані з її значними розмірами. У зв’язку з рівнем забезпечення теплом і вологою, характером ґрунтово-рослинного покриву степова зона поділяється на три природні підзони: північно-степову, середньостепову та південностепову (сухостепову). • Тектонічні структури, форми рельєфу та корисні копалини. Чергування височин і низовин у рельєфі степової зони пов’язане з неоднорідністю будови земної кори та проявом неотектонічних рухів. Більша частина території розміщена в межах різних тектонічних структур давньої докембрійської Східноєвропейської платформи. Центральну частину степу перетинає південна окраїна Українського щита. Між Дніпропетровськом і Запоріжжям Дніпро прорізає кристалічні породи щита й поділяє його на дві частини, які відповідають таким формам рельєфу: на правому березі - відрогам Придніпровської височини, на лівому - Приазовській височині. Їхня поверхня розчленована долинами річок, ярами і глибокими балками. У місцях виходу найдавніших у світі кристалічних...
0 Переглянути

Лісостепова зона

8 Клас

Лісостеп – перехідна зона між Поліссям і Степом. Здається, що все в ній запозичене. Так, але запозичене найкраще. Тут ще століття тому були безмежні відкриті простори, порослі сивою ковилою. Були і великі гаї з дуба та граба, що вабили подорожнього прохолодою в літню спеку, а повітря духмяніло мальвою і буркуном. Уже розорано різнотравні степи, зведено ліси. На їхньому місці колоситься пшениця, дозріває соняшник, наливаються соком цукрові буряки. Залиті водосховищами береги Дніпра. Але лишилися високі кручі, складені гранітами, та глибокі балки, порослі шипшиною, терном і глодом. Уславлений український чорнозем, який тисячоліттями створювала природа, й донині щедро живить сади і лани. У Канівських горах на горі Чернечій спочиває Тарас Шевченко. У лісовому урочищі Холодний Яр точилася боротьба проти польського гноблення, яку назвали Коліївщиною. На берегах славетної річки Рось завершилася перемогою українського війська Корсунська битва. Усе це – наш Лісостеп, найкомфортніша територія для життя людини. • Фізико-географічне положення. Лісостепова зона займає центральну частину України (мал. 151). Вона простягається широкою смугою з південного заходу на північний схід від зони широколистяних лісів і кордонів з Молдовою до східних кордонів нашої держави. Далі на схід продовжується на території Росії. Північна межа лісостепу проходить по лінії, де закінчуються мішанолісові ландшафти. А південна зі степовою зоною доходить до умовної лінії, що пролягає через такі населені пункти: Котовськ - Первомайськ - Кіровоград - Красноград - Вовчанськ. Лісостепова зона займає близько 31 % площі України. Особливості географічного положення природної зони зумовлюють поєднання на її території лісових і степових ландшафтів, які формуються в однакових кліматичних умовах. Це найбільш сприятлива для життя і господарського освоєння територія в Україні. Тому вона зазнала інтенсивного впливу з боку людини. Тут розташовані величезні площі сільськогосподарських угідь на чорноземних ґрунтах, великі промислові центри України (Харків, Кременчук, Черкаси), райони оздоровчого і пізнавального туризму....
0 Переглянути

Зони мішаних, широколистих лісів

8 Клас

Прадавній український ліс – це зачарований світ, де річки й озера багаті на рибу, а кожна галявина дарує духмяні ягоди і гриби. Восени під ногами шурхотить опале листя, а навесні з-під снігу визирають проліски і сон-трава. Тут затишне, не надто спекотне літо. Зима помірно холодна. Щедро зрошена дощами земля дарує вологу струнким соснам, кремезним дубам, сторічним букам. Цілюще повітря пахне мохом і сосновою смолою. Річки повноводні, неначе водопілля ніколи не минає. Струмки звивисті, як велетенські змії, що ховаються у лісовій гущаві. Над берегами схиляються старезні верби. А над усім цим – густо-синє небо, яке тоне у чистому дзеркалі озер. Біля поліщукової хати лелека в’є гніздо, поряд із криницею росте кущ калини і стоїть, схиливши голову, журавель. І позирає мертвими вікнами місто Прип’ять, обпалене вічним болем чорнобильської катастрофи. Усе це – Українське Полісся… • Фізико-географічне положення. Ліси розташовані на півночі та заході рівнинної частини України. Вони займають близько 24 % території країни. У їх межах розрізняють зони мішаних (17 % площі) і широколистих лісів (7 % площі) (див. мал. 143). Мішані ліси у нас часто називають Українським Поліссям (див. мал. 144). Їх південну межу визначають за умовною лінією, що проходить поблизу міст Володимира-Волинського - Луцька - Житомира - Києва - Ніжина - Кролівця - Глухова, На півдні ці зони поступово переходять у лісостепову зону. Українське Полісся є частиною великої Поліської низовини, яка простягається на територію ще трьох держав - Білорусі, Польщі та Росії. Тому чітких природних меж Українського Полісся не існує. Зона широколистих лісів (мал. 145) займає західну частину України від Українських Карпат на схід до лінії Шепетівка - Хмельницький - Новодністровськ. Донедавна цю частину України відносили до лісостепової зони. Сучасні ландшафти тут справді подібні до лісостепу, але до активного розорювання земель 90 % території займали листяні ліси, від яких нині майже нічого не лишилося. Тому в історичному сенсі це крайня східна межа поширення у Європі широколистяних буково-дубових лісів....
0 Переглянути

Районування природних ландшафтів України

8 Клас

• Фізико-географічне районування та його одиниці. Географічна оболонка характеризується багатоманітністю ландшафтів. Виявлення у її межах ландшафтів подібних за складом природних компонентів дає можливість здійснити природне (фізико-географічне) районування території. Фізико-географічне районування - це виділення і опис різних за охопленням території ландшафтів, для яких характерні спільні риси природи. При фізико-географічному районуванні виділяють зональні та азональні одиниці районування (мал. 141). До зональних належать ті, що показують поширення ландшафтів смугами від екватора до полюсів. Це природний пояс і природна зона. Природний (географічний) пояс - найбільший зональний комплекс географічної оболонки, що виділяється за близьким значенням одержаної сонячної радіації та загальними рисами атмосферної циркуляції. Природні пояси географічно відповідають кліматичним поясам і мають назви, однакові з ними. У межах природних поясів виокремлюють менші зональні комплекси - природні зони. Природна зона - великий зональний комплекс географічної оболонки, що вирізняється подібністю клімату, режиму водойм, ґрунтово-рослинного покриву, тваринного світу....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 304 305 306 307 308 309 310 311 312 ... 452
Назад

Навігація