Войти
Закрыть

Світовий ринок товарів та послуг

9 Клас

ТОРГІВЛЯ ЯК ВИД ДІЯЛЬНОСТІ. Торгівля — вид економічної діяльності, що забезпечує обіг товарів, тобто їхнє переміщення із сфери виробництва у сферу споживання. Тут відбувається купівля і продаж товарів. Торгівля виникла в сиву давнину, коли в окремих виробників з’явилося більше продукції, ніж необхідно для власних потреб. Надлишки продукції ставали товаром, тобто річчю, яка отримала вартість: споживчу (завдяки своїм властивостям задовольняла певні потреби споживачів) і мінову (здатність обміну на інші речі-товари). Спочатку це був натуральний обмін — один вид продукції обмінювали на інший: товар — товар. Згодом обмін набув товарно-грошової форми: виник процес купівлі-продажу товару, виражений у грошовому еквіваленті: товар — гроші — товар. Власне, з цього моменту започатковується торгівля і формується ринок, де внаслідок взаємодії продавців та покупців встановлюється ціна на товар і відбувається купівля-продаж товарів у грошовій формі. Продавцем продукції міг бути як її виробник, так і посередник між виробником і споживачем — купець, що займався торговельною діяльністю. У ринковій економіці торгівля є однією з найбільш розповсюджених сфер підприємницької діяльності і застосування праці. Вона виконує низку важливих функцій: 1) доставляє товари до споживачів; 2) продовжує процес виробництва у сфері товарного обігу (сортування, комплектування, пакування товарів); 3) змінює форму вартості з товарної на грошову і навпаки; 4) надає торгові послуги населенню в процесі реалізації товарів....
0 Переглянути

Транспорт України

9 Клас

Транспорт — важливий вид економічної діяльності, на який припадає близько 7 % ВВП України. Він забезпечує внутрішнє і міждержавне перевезення пасажирів та вантажів. Національна транспортна система України складається з різних видів транспорту і за низкою показників є однією з найпотужніших у Європі. Насамперед це стосується довжини шляхів сполучення (табл. 10) та обсягів пасажиро- й вантажообігу. Водночас за іншими характеристиками (стан і якість покриття автошляхів, довжина швидкісних залізниць і автомагістралей, середня швидкість руху на залізницях, завантаженість наявних шляхів сполучення, розвиток транспортного сервісу тощо) вона суттєво поступається багатьом країнам. Щодо загальної кількості перевезених пасажирів, то в Україні поза конкуренцією автомобільний транспорт (93 %), а у вантажоперевезеннях лідирує залізничний транспорт. Натомість за показниками пасажирообігу також лідирує автомобільний, у вантажообігу в Україні перевагу має залізничний транспорт (мал. 161, 162). Велике значення у пасажирообігу належить автомобільному й авіаційному транспорту, а у вантажообігу — трубопровідному. Роль водного транспорту в перевезеннях пасажирів та вантажів незначна. ЗАЛІЗНИЧНИЙ ТРАНСПОРТ. Географічні та історичні передумови сприяли тому, що основним видом транспорту в Україні є залізничний: країна має значні розміри території, будівництво залізниць відбувалося водночас з розвитком важкої промисловості та сільського господарства. Тривалий час становлення інших видів транспорту здійснювалося значно повільніше....
0 Переглянути

Географія світового транспорту

9 Клас

ЗАЛІЗНИЧНИЙ ТРАНСПОРТ. Незважаючи на зменшення частки залізничного транспорту в перевезенні вантажів і пасажирів, він залишається важливим елементом транспортної системи. Цьому сприяє надійність, вигідність й екологічність, зростання швидкостей перевезень. Залізниці прокладено більш як у 140 країнах, але понад половину їх загальної довжини припадає на першу десятку країн, яку очолюють США (тут зосереджено майже 20 % протяжності чинних мереж світу) (мал. 155). Водночас у США недостатньо уваги приділяють електрифікації і будівництву швидкісних залізниць. За довжиною електрифікованих колій перші місця у світі посідають Китай, Росія, Індія, а за їх часткою в залізничній мережі — східноазійські та західноєвропейські країни (у Швейцарії електрифіковано 100 % залізниць). Саме вони є визнаними лідерами у розвитку швидкісного залізничного транспорту (насамперед Японія, Франція, Німеччина, Італія, Іспанія і Китай). Світ у просторі й часі Від паротяга до маглева Першими залізничними локомотивами на паровій тязі стали сконструйовані в Англії парова машина на колесах Річарда Тревітіка (1804 р.) і паротяг Джорджа Стефенсона (1814 р.), який із 1825 р. почав курсувати першою у світі залізницею Стоктон — Дарлінгтон. Максимальна швидкість тодішніх локомотивів сягала 46 км/год. Сучасні електропоїзди здатні розвивати 300-350 км/год (японська мережа «Сінкансен», французька TGV, німецька ІСЕ, іспанська AVE). Експериментальні зразки TGV розганяються до 575 км/год. Ще більшої швидкості набувають поїзди на магнітній подушці (маглеви). Шанхайський маглев курсує зі швидкістю 431 км/год, а рекорд японського експериментального маглева — 603 км/год....
0 Переглянути

Транспорт як вид економічної діяльності

9 Клас

РОЛЬ ТРАНСПОРТУ В ЕКОНОМІЦІ. Транспорт належить до третинного сектору економіки. Він надає послуги з перевезення людей і вантажів. Транспорт є необхідною умовою функціонування господарства: забезпечує виробництва сировиною, матеріалами, обладнанням і перевозить готові вироби до споживачів. Без транспортного сполучення неможливо раціонально розмістити підприємства, освоїти нові території й природні багатства. Транспорт нерідко називають «кровоносною системою економіки». Він є також одним із важливих чинників обороноздатності країни. Транспорт забезпечує не лише побутові, робочі та туристичні поїздки людей, а й медичне обслуговування суспільства. Розвиваючи зв’язки між підприємствами, виробництвами, населеними пунктами і регіонами, транспорт об’єднує територію в соціально-економічне ціле, а країни і національні господарства — в єдиний світовий простір. Без транспорту неможливі особисті контакти людей у світі, розвиток міжнародної торгівлі та економічної інтеграції країн. Транспорт поділяють на пасажирський і вантажний залежно від того, що він перевозить. Пасажирський транспорт забезпечує перевезення населення, основними показниками ефективності його роботи є пасажироперевезення і пасажирообіг. Пасажироперевезення — кількість перевезених пасажирів за певний проміжок часу (наприклад, упродовж місяця чи року). Пасажирообіг — показник, що відображає кількість пасажирів, яких перевезли за певний проміжок часу на певну відстань; обчислюється як добуток кількості пасажирів на відстань перевезення і вимірюється у пасажирокілометрах....
0 Переглянути

Харчова промисловість України

9 Клас

МІСЦЕ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ В ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ. Харчова промисловість є важливим видом економічної діяльності в Україні. За вартістю реалізованої продукції вона завжди входила в першу трійку промислових галузей разом із металургією і паливно-енергетичною промисловістю, а віднедавна стала лідером у зв’язку із кризовими явищами у двох інших галузях. Частка харчової промисловості перевищила 20 % у загальному обсязі реалізованої промислової продукції. Найбільшу частку продукції становлять олія та жири, м’ясні та молочні продукти, напої, хліб, хлібобулочні та борошняні вироби. Харчова промисловість України — це великі, середні та малі підприємства різної форми власності, які функціонують в усіх регіонах країни. Деякі з них визначають спеціалізацію країни, інші — обслуговують місцеве населення. В умовах зростання попиту на якісні продукти харчування і конкуренції між виробниками, а також створення зон вільної торгівлі з сусідніми країнами і ЄС, навіть невеликі підприємства намагаються знайти свого споживача в усіх регіонах країни і за кордоном. Харчова промисловість України — серед вітчизняних лідерів за обсягами залучених іноземних інвестицій і часткою в загальному експорті товарів. Україна має дуже сприятливий природно-ресурсний, людський і геополітичний потенціал для виробництва продуктів харчування. Раціональне його використання могло б забезпечити нашій країні провідне місце на регіональному та світовому продовольчих ринках....
0 Переглянути

Виробництво продуктів харчування у світі

9 Клас

ЗНАЧЕННЯ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ. Харчова промисловість задовольняє потреби людей у продуктах харчування. Від її розвитку залежать рівень життя населення, продовольча безпека держави, розвиток внутрішнього і зовнішнього ринків продовольчих товарів. Тому виробництво продуктів харчування тією чи іншою мірою розвинене в усіх країнах світу. Воно суттєво впливає на функціонування інших складників національних економік і зовнішньоекономічну діяльність країн. Харчова промисловість тісно пов’язана із сільським і рибним господарством, морським промислом, складським господарством, які забезпечують надходження сировини рослинного і тваринного походження, тривале зберігання напівфабрикатів і готової продукції в охолодженому та замороженому стані. Машинобудування забезпечує її технологічним обладнанням і пакувальними машинами-автоматами; скляна, паперова, металургійна і хімічна промисловість — тарою; поліграфічна промисловість — відповідним її оформленням, а реклама, транспорт і торгівля — просуванням товару до кінцевого споживача. Відходи виробництва продуктів харчування використовують у сільському господарстві, легкій і фармацевтичній промисловості. Харчова промисловість охоплює кілька десятків видів виробничої діяльності, різних за використанням сировини й застосуванням технологічних процесів. Основні з них відображено на мал. 141. Деякі виробництва належать до базових, продукція яких вимагає подальшої переробки (борошномельне, круп’яне, виробництво цукру-сирцю, пастеризація молока тощо), інші випускають напівфабрикати для швидкого приготування їжі в домашніх умовах, або виготовляють їжу, придатну для споживання (хлібобулочні й кондитерські вироби, масло і кисломолочні продукти, ковбаси, рибні консерви, пресерви тощо)....
0 Переглянути

Виробництво тканин, одягу, взуття у світі та Україні

9 Клас

ОСОБЛИВОСТІ ВИРОБНИЧОГО ПРОЦЕСУ ТА ЧИННИКИ РОЗМІЩЕННЯ. Виробництво тканин, одягу, взуття є чи не найдавнішими видами промислової діяльності людини. Вони належать до легкої промисловості, яка виготовляє товари народного споживання і охоплює: текстильне (тканин та інших текстильних матеріалів), швейне (одягу), хутрове, взуттєве, галантерейне (споживчих товарів: валіз, сумок, ременів тощо) виробництва (мал. 136). Текстильну промисловість поділяють на кілька складових частин залежно від використаної сировини та способу отримання готової продукції. Сировина може бути природного походження — рослинного (бавовник, льон, коноплі, джут, кенаф, рамі — китайська кропива), тваринного (вовна, шовкова нитка з коконів гусіні метелика-шовкопряда) або хімічного виробництва (штучні й синтетичні волокна). Кінцевою продукцією текстильної промисловості є тканини, трикотаж і неткані матеріали. Тканини отримують ткацьким способом — шляхом переплетення ниток на спеціальному ткацькому верстаті. Натомість трикотаж (полотно й готові вироби — панчохи, шкарпетки, рукавиці, спідній і верхній одяг) отримують з’єднанням ниток у петлі. Тканини і трикотаж можуть бути однорідними (виготовленими з волокон і ниток одного виду — бавовняних, лляних, шовкових, вовняних чи хімічних) і змішаними (наприклад, із суміші бавовняного і синтетичного волокна). Неткані матеріали зовні можуть нагадувати тканини чи трикотажне полотно, але для їх виробництва використовують інші технології (наприклад склеювання, зв’язування, прошивання, пресування вихідної сировини тощо). Їх широко застосовують у побуті та виробництві....
0 Переглянути

Машинобудування в Україні

9 Клас

МАШИНОБУДУВАННЯ В ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ. Машинобудування є провідним складником і локомотивом економіки будь-якої індустріально розвиненої країни. В Україні воно має тривалу історію розвитку, що почалася у середині XIX ст. Перші машинобудівні підприємства були пов’язані з виробництвом досконаліших знарядь праці й механізмів для сільського господарства (фабрика сільськогосподарських машин у Млієві, сучасна Черкаська область), промислового устаткування, інструментів і металоконструкцій для вуглевидобувної промисловості та металургії, що розвивалися на Донбасі та в Придніпров’ї (заводи в сучасному Донецьку, Дніпрі, Кам’янському). Згодом виникли паровозобудівні майстерні в Харкові та Луганську. Значні кошти були залучені в машинобудування України між двома світовими війнами, коли відбувалася індустріалізація економіки: створено великі підприємства важкого і середнього машинобудування. У другій половині XX ст. значний розвиток поряд з уже наявними отримали високотехнологічні виробництва: авіаційне, ракетно-космічне, автомобільне, електротехнічне, приладобудування, а також виробництва військово-промислового комплексу. У 80-х роках XX ст. машинобудування України було доволі розгалуженим та охоплювало понад два десятки спеціалізованих видів діяльності. Воно було одним з найбільш територіально поширених видів економічної діяльності: підприємства працювали майже в усіх містах, багатьох селищах міського типу. На машинобудування припадало близько третини загального обсягу промислової продукції країни. Майже половину вироблених машин й устаткування вивозили за межі України. Водночас технічна і технологічна база машинобудування залишалася застарілою: на науково-дослідні та дослідницько-конструкторські роботи виділяли незначні кошти. Ринками збуту вітчизняної машинобудівної продукції були республіки колишнього СРСР, низка азійських, африканських і латиноамериканських країн. Проблеми галузі загострилися на рубежі XX і XXI століть, коли виникла глибока фінансово-економічна криза, порушилися традиційні виробничі зв’язки з пострадянськими країнами, відбулася втрата найбільшого (російського) ринку збуту. Водночас розширення можливостей експорту продукції в інші країни показало неконкурентоздатність багатьох машин і устаткування українського виробництва порівняно з аналогічними зразками розвинених і нових індустріальних країн. Обсяги виробництва продукції в Україні різко скоротилися, насамперед у важкому (енергетичному,...
0 Переглянути

Географія виробництва машин і устаткування світу

9 Клас

ЕЛЕКТРОННА ПРОМИСЛОВІСТЬ. Електронна промисловість є найбільш наукомістким і динамічним складником світового машинобудування. Сьогодні немає сфери людської діяльності, у якій не застосовували б її продукцію: електронні компоненти і плати, комп’ютери й периферійне обладнання, радіо- і телекомунікаційне устаткування, засоби мобільного зв’язку, інструменти і прилади контролю, медична й промислова апаратура, офісна техніка й різноманітні товари побутового призначення (аудіо- й відеоапаратура тощо). Проникнення електроніки в сучасне життя — важлива віха людського прогресу. Електронна промисловість з’явилася насамперед у розвинених країнах. Згодом вона перемістилась у країни з дешевою робочою силою, де компанії США, Західної Європи і Японії розміщували свої виробництва побутової, обчислювальної техніки, засобів зв’язку. Спершу це були східноазійські нові індустріальні країни (Республіка Корея, Тайвань, Сінгапур), у яких згодом з’явилися свої компанії — «законодавці моди» в електроніці. Далі їх коло розширилося завдяки країнам Південно-Східної Азії (Малайзія, Філіппіни, Таїланд), Латинської Америки (Мексика, Бразилія), Центральної і Східної Європи (Чехія, Угорщина, Польща, Словаччина). Найбільшим центром розвитку світової електроніки за останні десятиліття став Китай, частка якого досягла близько 60 % світового виробництва галузі (табл. 6), а обсяги виробництва продукції значно більші, ніж у США і Японії разом узятих (мал. 125). Сьогодні з’явилися нові «дешеві» країни — Індія, Індонезія, В’єтнам, які більш вигідні для ТНК щодо розміщення нових підприємств електронної промисловості, ніж Китай. Серед західноєвропейських країн найбільшими виробниками продукції електронної промисловості є Німеччина, Франція, Велика Британія, Швейцарія, Італія....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 333 334 335 336 337 338 339 340 341 ... 452
Назад

Навігація