Відбудова України після Другої світової війни
- 1-05-2022, 22:44
- 518
11 Клас , Історія України 11 клас Даниленко, Смольніцька (рівень стандарту)
§ 4. Відбудова України після Другої світової війни
1. Внутрішньополітична та економічна ситуація в УРСР
Відбудова - це період в історії України після Другої світової війни до початку 1950-х рр.; процес відновлення зруйнованого війною економічного потенціалу, соціально-культурної сфери, повернення населення до мирного життя.
Після Другої світової війни внутрішня політика СРСР на території України була спрямована на:
- відновлення діяльності органів радянської влади у звільнених від німецької окупації населених пунктах;
- зміцнення впливу комуністичної партії на всій території УРСР;
- знищення осередків національно-визвольного руху в західних областях УРСР і радянізацію західних областей;
- централізацію управління виробництвом;
- поширення ідеологічного впливу на сферу освіти та культури.
Матеріальні збитки СРСР за результатами Другої світової війни
Економічна ситуація в УРСР була катастрофічною. За результатами Другої світової війни: знищено 714 міст і селищ міського типу та тисячі сіл, зруйновано 16 158 промислових підприємств, 1,9 тис. залізничних станцій, 28 тис. колгоспів, 900 радгоспів, 18 тис. лікувальних закладів, 33 тис. навчальних і наукових закладів, 19 тис. бібліотек.
Скоротилась чисельність населення: загинуло від 8 до 10 млн осіб (кожен п’ятий-шостий мешканець України).
На демографічну ситуацію впливало кілька факторів. Головними чинниками зростання чисельності населення в УРСР стали: поява нових громадян з приєднаних територій; повернення додому демобілізованих, евакуйованих громадян, репатрійованих (остарбайтерів, радянських військовополонених). З поверненням додому радянські репатріанти проходили спецперевірку на лояльність до правлячого режиму. Протягом 1945-1947 рр. з Німеччини повернулося 1 млн 250 тис. осіб. Практично чверть з них звинуватили в державній зраді та покарали виправними роботами.
Репатріація - це повернення на батьківщину емігрантів з поновленням їх у правах громадянства, а також військовополонених і цивільних осіб, що опинилися за межами своєї країни внаслідок війни.
Але водночас спостерігалося й зменшення чисельності населення. Це відбувалося внаслідок смертності від мінування багатьох об’єктів під час війни та великої кількості зброї в населення; у результаті бойових операцій між радянськими військовими та учасниками національно-визвольного руху; під час голоду 1946-1947 рр., а також через примусове переміщення репатрійованих за межі УРСР для підсилення кадрів промислового виробництва, репресії, депортації.
УРСР повоєнного періоду були притаманні примусові трудові мобілізації сільського населення західних регіонів у східні промислові центри республіки, формування із сільського населення трудового ресурсу для промисловості на примусово-добровільних засадах, направлення молоді за комсомольськими путівками та людей старшого віку за вказівками комуністичної партії на промислові об’єкти, залучення молоді до профтехнічних навчальних закладів з подальшим направленням на роботу за спеціальністю.
Незмінною рисою повоєнного часу була постійна потреба в трудових ресурсах. За відсутності достатньої кількості професійних робітників у виробничий процес і відбудову залучали навіть некваліфікованих робітників.
Мовою джерел
У листопаді 1943 р. Полтавщина направила на відбудову шахт Донбасу 10 тис. юнаків та дівчат. Упродовж 1945-1946 рр. на вугільні шахти виїхало 6200 полтавців, у школи ФЗН, які готували кадри шахтарів, було надіслано 20 800 юнаків. Крім того, до західних областей України в перші повоєнні роки було направлено на роботу 6588 працівників.
Зі збірника «Голод 1946-1947 років на Полтавщині»
Особливості використання трудових ресурсів під час відбудови
Опрацюйте інформацію з таблиці подібно до плану навчального проекту зі с. 9.
1 - Бригада Дніпробуду з бригадиром Шило П. 2 - Обробка ґрунту в колгоспі «Більшовик» с. Богданівка Новосанжарського району (1946)
Проаналізуйте, кого зображено на цих фотографіях.
Відбудова та відновлення довоєнного рівня виробництва потребували величезних капіталовкладень, які розподілялися московською владою за принципом значущості.
Пріоритетними галузями розбудови промислового виробництва вважалися вугільна, металургійна, залізорудна, нафтова, а також електроенергетика, теплова енергетика. У різних регіонах відновлювали або запускали виробництво на підприємствах хімічної, машинобудівної, приладобудівної та інших галузей. За офіційними даними, промислове виробництво в УРСР зростало темпами, яких ні до цього, ні пізніше досягнути не вдалося (понад 30 % на рік). Це був найбільший успіх командно-адміністративної економіки. Зворотним боком відбудови стало істотне відставання виробництва споживчих товарів від поступу важкої індустрії. Отже, у СРСР продовжувався процес надіндустріалізації, який зумовлював відставання в соціальній сфері та низький рівень життя.
Капіталовкладення у відбудову народного господарства УРСР
Відновлення аграрного сектору виробництва почалося з насильницького повернення селян у колгоспи. У цьому процесі активно використовували технологію протиставлення: для колгоспів і колгоспників норми здачі продуктів були меншими, ніж для селян-одноосібників; а для колгоспів, що обслуговувалися машинно-тракторними станціями (МТС), - меншими, ніж для колгоспів, які не користувалися послугами МТС.
Мовою джерел
План установлювався вольовим методом, хоча в органах преси і офіційних документах він «обґрунтовувався» науковими даними. При цьому виходили головним чином не з того, що було вирощено, а з того, скільки можна одержати в принципі, вибити у народу в засіки держави.
З мемуарів М. Хрущова, Голови Ради Міністрів УРСР 1944-1947 рр.
2. Масовий голод 1946-1947 рр.
У 1946 р. в Україні внаслідок посухи врожайність усіх культур виявилася вкрай низькою, що спричинило негативні тенденції і в розвитку тваринництва. Проте таке становище в галузі не змінило сталінських планів щодо норм поставок зерна державі. Вилучення сільськогосподарської сировини, обсяги якої не відповідали можливостям колгоспів, відбувалося репресивними методами. Посилений «адміністративний контроль» застосовувався як до пересічних колгоспників (за невиконання трудоднів, збирання колосків на полях), так і до колгоспної адміністрації (за зрив строків збору врожаю, порушення графіків хлібопоставок, видачу зерна на трудодні).
Узимку 1946-1947 рр. в Україні почався голод, який охопив більшість областей. Він уразив насамперед сільське населення, спричинив масове поширення дистрофії, призвів до стрімкого зростання смертності. Тисячі людей, рятуючись від голоду, їздили за продуктами в західні області України, що були менше вражені посухою, не повністю колективізовані і підконтрольні комуністам. Чимало селян покидали колгоспи, шукали роботу на фабриках, заводах, шахтах, тобто в тих сферах виробництва, що гарантували отримання продовольства за картками (діяли до 1947 р.).
Проблеми з виконанням державних планів у багатьох господарствах розцінювали як прояв саботажу, лібералізму, потурання антидержавним силам. Найлютішим голод був узимку та навесні 1947 р., перетворившись, унаслідок такої політики, на Голодомор.
Мовою джерел
10 жовтня 1947 р. М. Хрущов і Л. Каганович доповіли Й. Сталіну, що «колгоспи, радгоспи і селянські господарства Української РСР виконали план здачі хліба державі на 100,3 %». У тому ж 1947 р. радянське керівництво відправило на експорт 1,7 млн т зерна, частину якого безкоштовно передало братнім країнам у вигляді «інтернаціональної допомоги».
Зі збірника «Голод в Україні 1946-1947. Документи і матеріали»
Чи можна несприятливі погодні умови 1946 р. розглядати як основну причину масового голоду в УРСР у 1946-1947 рр.?
1. За кодом чи посиланням https://www.warmuseum.kiev.ua/_ua/_other_projects/golod/Final_Golod_Sait.pdf ознайомтеся з документальними джерелами про голод 1946-1947 рр. 2. Що нового ви дізналися? 3. Схарактеризуйте джерела, які зібрано у виданні.
Т. Яблонська. Хліб (1949)
У радянські часи проблему голоду замовчували. Поширювалися лише ті факти, які створювали позитивний імідж держави. Наприклад, колгосп ім. Леніна в с. Летава Хмельницької області в 1947 р. зібрав величезні врожаї зернових і буряку. За результатами збору врожаю 11 колгоспників отримали звання Героя Соціалістичної Праці, 19 - нагороджено орденом Леніна, 64 - орденом Трудового Червоного Прапора, майже 150 - медалями СРСР. Оскільки в умовах воєнної руїни та голоду на переважній частині території України такий трудовий успіх можна було використати для пропаганди радянського ладу, до успішного колгоспу скерували кореспондентів, художників тощо.
3. Ідеологічні кампанії. «Чистки» творчої інтелігенції
У 1946 р. розгорнулася кампанія з відновлення дещо ослабленого під час війни контролю за інтелектуальним життям СРСР. Російсько-радянська влада почала широкий наступ проти будь-якого прояву інтелектуальної творчості, де виявлялися так звані закордонний вплив, західне занепадництво тощо. Ідеологічне керівництво цією кампанією здійснював особисто секретар ЦК ВКП(б) з питань ідеології А. Жданов. У 1946-1948 рр. було ухвалено партійні постанови, що означали різке посилення політики в царині ідеології й культури. Першим кроком була постанова «Про журнали "Звезда” і "Ленинград”» (14 серпня 1946 р.). Вона викривала надруковані в журналах «твори, що культивують невластивий радянським людям дух низькопоклонства перед сучасною буржуазною культурою Заходу».
Ждановщина - це ідеологічна кампанія проти діячів науки, літератури, культури та мистецтва, що проводилася з метою посилення владного контролю над інтелектуально-духовним життям країни.
Упродовж 1946-1953 рр. звинувачення звучали на адресу українських поетів і літераторів: М. Рильського, Ю. Яновського, І. Сенченка, О. Довженка, В. Сосюри, П. Воронька, А. Малишка, композиторів К. Данькевича, Г. Верьовки, Б. Лятошинського, П. Майбороди та ін.
Знайдіть у мережі Інтернет відеолекторій «Українська література в іменах» (читають Є. Стасіневич та Я. Цимбал). Прослухайте відеолекцію про В. Сосюру, О. Гончара, М. Рильського, П. Тичину, Ю. Яновського (на вибір). Складіть творчий портрет письменника, презентуйте його на наступному уроці. Під час складання доповіді скористайтеся отриманими відомостями з української літератури.
Нещадного цькування зазнали українські історики, у працях яких містилися наукові ідеї та теорії, близькі до концепції М. Грушевського: М. Кордуба, І. Крип’якевич та ін. Критиці було піддано перший том «Історії України» за редакцією М. Петровського «за грубі політичні помилки і перекручення буржуазно-націоналістичного характеру».
Справа не в М. Грушевському та його школі, їх історичних працях, а в тому, що треба було закреслити об’єктивну історію України, закрити правду про минуле української нації, підсовуючи замість цього сфальсифікований сурогат.
Я. Дашкевич, історик
У 1948 р. погрому, який отримав назву «лисенківщина», зазнала генетика. Переслідування спричинили припинення розвитку галузі в Україні, мусили згорнути свої дослідження відомі вчені М. Гришко, С. Гершензон, І. Поляков, С. Делоне та ін.
Лисенківщина - це переслідування вчених-генетиків, розгром генетики, що надовго загальмувало розвиток цього напряму. Назва походить від прізвища Т. Лисенка, який на сесії Всесоюзної академії сільськогосподарських наук виступив проти розвитку генетики.
У 1948-1953 рр. в СРСР тривала ідеологічна кампанія проти інтелігенції, що отримала назву «боротьба з космополітизмом». Звинувачення в космополітизмі адресувалися головним чином усім інтелектуалам, які контактували із Заходом або зберігали вірність переконанням, близьким до світогляду лібералів-західників. Першочергових утисків зазнали літературні й театральні критики, переважно єврейської національності.
Космополітизм - це система поглядів, що передбачає розширення поняття вітчизна на весь світ.
Наслідком цих ідеологічних кампаній виявилося те, що культурне життя України повністю опинилося під контролем партійно-державних органів, його рисами стали одноманітність, уніфікованість, показова одностайність; під різними гаслами було безпідставно розкритиковано багатьох діячів культури та науки, що позначилося на змісті їхньої подальшої творчості.
Формуємо компетентності
Просторову. Використовуючи карту 1 (с. 216), сформулюйте висновок про причини голоду в Україні в 1946-1947 рр.
Інформаційну. 1. Знайдіть у тексті параграфа інформацію та складіть таблицю «Протиріччя соціально-економічного розвитку України в повоєнні роки». Інформацію розподіліть за рубриками: наслідки для держави / наслідки для особистості. 2. Знайдіть у мережі Інтернет відеосюжет про грошову реформу 1947 р. Сформулюйте власний висновок про значення цієї події для населення та держави.
Мовленнєву. На основі матеріалів параграфа опишіть перебіг подій в українських селах у 1946-1947 рр. Подискутуйте щодо відповідності реалій життя в українському селі радісному та піднесеному настрою картини Т. Яблонської «Хліб» (с. 24).
Логічну. Використовуючи поняття ждановщина, лисенківщина, космополітизм, схарактеризуйте причини, мотиви й наслідки ідеологічних кампаній і «чисток» активної інтелігенції радянською владою.
Аксіологічну. «Сталінізм - це деперсоналізація суспільства, це винищення всіх найрозумніших і найсміливіших, це тотальне руйнування людської особистості» (Є. Сверстюк, колишній політв’язень). Висловте власне розуміння цього твердження. Аргументуйте свою позицію.
Коментарі (0)