Міфи в історії
- 23-11-2022, 08:20
- 566
5 Клас , Вступ до історії та громадянської освіти 5 клас Щупак, Піскарьова 2022
§ 18. Міфи в історії
Пригадайте з уроків української літератури та з перших уроків історії, яке значення має закодоване в ребусі поняття. Які ще усні форми передачі знань про минуле ви знаєте?
1. МІФИ В ЖИТТІ НАШИХ ПРЕДКІВ
На початку історії люди мали невеликий запас знань. Їм, як маленьким дітям, усе довкола було незнайомим і незрозумілим. Чому змінюються день і ніч? Де на небі взялися зірки? Як з’явилися люди? Ці та багато інших запитань виникали у найдавніших людей щодня.
Намагаючись пояснити для себе навколишній світ, люди розповідали історії про предмети, процеси, явища, події, що відбулися. Часто реальні події в цих розповідях змішувалися з вигаданими, явища природи набували людських рис, а люди наділялися надзвичайними здібностями. Ці оповіді дістали назву міфи. У наш час ми вважаємо давні міфи вигадками, але для наших предків вони були відображенням їхніх уявлень про світ. Міфи передавалися з покоління в покоління, сприймалися як правда, що не потребувала перевірки.
Досліджуючи давні міфи, вчені відтворюють сторінки життя людей у найдавніші часи.
Поміркуймо!
1. У книжках, фільмах, комп’ютерних іграх зустрічаються вислови «міфічні герої», «міфічна сила», «міфічні істоти», «міфічні предмети» тощо. Що, на вашу думку, вони можуть означати?
2. Які з наведених висловів можна використати, розповідаючи про давні міфи, а які — ні? Свою думку обґрунтуйте.
2. ЧИ ІСНУЮТЬ МІФИ У НАШ ЧАС
Діємо: практичні завдання
Визначте спільне й відмінне у міфах давнини й сучасних міфах. Результати дослідження запишіть до схеми.
Під час туристичних мандрівок вам, напевно, доводилося чути як екскурсоводи прикрашають історію туристичних об’єктів цікавими легендами.
Виявляється, що міфи існують і в наш час. І створюють їх люди, але дещо інакше, ніж у давнину. Сучасні міфи створюють шляхом додавання до реальної події, об’єкту чи постаті вигаданих деталей, властивостей. Іноді це відбувається ненавмисне, коли відсутні достатні докази для відображення достовірної історії.
Іноді міфи вигадують навмисне, щоб зацікавити певним об’єктом або сформувати стійке переконання щодо певних історичних подій, явищ, процесів, постатей.
Часом міфи сприймаються людьми як щира правда, «священна істина». Натомість вчені-історики закликають бути уважними і відрізняти історичні міфи від історичних фактів. Адже деякі міфи «романтизують» важкі криваві війни, інколи несуть в собі образу для певних спільнот. Міфи, які спотворюють певні події історії, є не просто неправдивими, а навіть шкідливими.
Поміркуймо!
Прочитайте судження української науковиці Наталії Кривди і визначте, чому люди вірять у різні міфи.
«Ми саме віримо в міф. Сила міфу в його неспростовності та ілюзорності. Річ утім, що він завжди дуже емоційний та залучає особистий досвід. Тому коли ви намагаєтеся спростувати міф навіть через наукові аргументи, то можете зіткнутися з тим, що людині не потрібно нічого доводити. Вона «вірить», а значить «знає».
Факт чи фейк?
1. Уважно розгляньте сучасні фото одного із привабливих туристичних об’єктів Львова. Визначте, у чому полягає міф «львівської копальні кави». Поміркуйте, навіщо сучасні львів’яни створили цей міф.
2. Назвіть елементи зображень і відомі факти про каву, які дозволяють розвінчати міф львівської копальні кави.
3. Як ви вважаєте, чи варто розвінчувати подібні міфи? Обгрунтуйте свою думку.
Кав’ярня «Львівська копальня кави» (сучасні фото)
3. РОЗВІНЧУЄМО СУЧАСНІ ІСТОРИЧНІ МІФИ
Історія України завжди викликала жвавий інтерес в українських дослідників. З різних причин багато фактів нашого минулого перебували у забутті або й навіть під забороною політичних сил, що прагнули підкорити українців своїй владі. Тому одним із головних завдань сучасних істориків є дослідження «білих плям» української історії.
«Білими плямами» історії зазвичай називають недосліджені з різних причин історичні події, явища, процеси тощо.
Часто у ході дослідження «білих плям» історії дослідникам доводиться розвінчувати й досить популярні в суспільстві історичні міфи. Сучасні історики наполягають на тому, що навіть якщо міф підсилює значення тієї чи іншої історичної постаті, події чи явища, його все ж потрібно розвінчувати.
Отже, пропонуємо проаналізувати один із популярних свого часу міфів — міф про Михайла Грушевського як першого президента незалежної України. Варто зазначити, що його сліди можна знайти на сайтах навіть наукових установ.
Скриншот сайту Державного історико-культурного заповідника м. Острога (https://ostrohcastle.com.ua/myhajlo-grushevskyj/)
Факт чи фейк?
Чи був Михайло Грушевський президентом?
Коло інтересів Михайла Грушевського було широким. У юні роки Михайло Сергійович пробував себе як письменник. Відомо, що свого часу він надрукував оповідання «Бех-аль-Джугур» та «Бідна дівчина».
Протягом життя він написав близько двох тисяч праць з історії, соціології, літератури, етнографії, фольклору, історії розвитку української історичної науки.
Як справжній патріот України Михайло Грушевський брав активну участь у боротьбі за волю України в роки Української революції 1917-1921 рр.: був обраний головою Української Центральної Ради та виступив ініціатором створення Конституції Української Народної Республіки.
Існує версія, що в день прийняття Конституції 29 квітня 1918 р. Михайла Грушевського було обрано президентом Української Народної Республіки.
1. Об’єднайтеся в дослідницькі групи. Проведіть історичне розслідування за допомогою рубрик «Думки істориків» і «Мовою документів» визначте, чи був насправді М. Грушевський обраний президентом України в 1918 р.
2. Доберіть у наданих джерелах (с. 107) докази, які спростовують міф про президентство М. Грушевського.
Думки істориків
Спростування науковцями Українського інституту національної пам’яті
Архівні документи не підтверджують існування такої посади. Не згадано про неї і в Конституції УНР, ухваленій в останній день Центральної Ради. Невідомо жодного акта, який був би підписаний Грушевським як президентом УНР. Офіційно Михайло Грушевський від березня 1917-го до 29 квітня 1918 року обіймав посаду Голови Центральної Ради УНР.
Конституція Української Народної Республіки, прийнята 29 квітня 1918 року, проголосила Україну суверенною парламентською державою. Її верховним органом стали Всенародні Збори, а Головою обрано Михайла Грушевського.
Уперше згадки про Михайла Грушевського як президента з’явилася в українській діаспорі та набули значного поширення у тогочасних газетних публікаціях. Відомо, що і сам Грушевський послуговувався візиткою, де був напис французькою мовою «President du Parlament D’Ukraine» (президент парламенту України — нині Голова Верховної Ради України), а також пізніше підписувався «бувший президент Української Центральної Ради».
«Ні одна Конституція Української Революції, ні Центральної Ради, ні Трудового Конгресу не мають у собі такого інституту, ні такої назви. Іноді голову Центральної Ради Михайла Грушевського звали президентом, але ця назва була не офіційна», — зазначав Володимир Винниченко.
Джерело: https://cutt.ly/jOjsW2W
Мовою документів
Конституція Української Народньої Республіки 1918 р. (Статут про державний устрій, права і вільності УНР)
III. Органи власти Української Народньої Республіки
22. Вся власть в УНР походить від народу, а здійснюється в порядку, установленім цим статутом.
23. Верховним органом власти УНР являються Всенародні Збори, які безпосередньо здійснюють вищу законодавчу власть в УНР і формують органи виконавчої і судової власти УНР.
24. Вища власть виконавча в УНР належить Раді Народніх Міністрів.
25. Вищим органом судовим єсть Генеральний Суд УНР.
Джерело: https://cutt.ly/HOjfFPj
Запитання і завдання
I. Знаю й систематизую нову інформацію
Самооцінювання. Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Міфи в історії» — поєднайте кожне з питань для самоконтролю із відповідним смайликом успіху. Усно дайте відповіді на поставлені питання.
II. Обговоріть у групі
Як ви розумієте вислів «розвінчати міф»? Що для цього потрібно зробити?
III. Мислю творчо
«Розвінчуємо міфи». Розгляньте скриншот допису в мережі «Фейсбук», у якому поширюється сучасний міф про українську мову. Проведіть власне дослідження за допомогою інтернет-ресурсів:
- 1. З’ясуйте, у чому суть міфу про українську мову, поширеного на ресурсі.
- 2. Визначте, коли і за яких обставин виник цей міф.
- 3. З’ясуйте, хто з діячів був причетний до формування міфу.
- 4. Якими доказами спростовується міф про українську мову.
Висловіть власну позицію, чи варто руйнувати подібні міфи? Свою думку обгрунтуйте.
Коментарі (0)