Войти
Закрыть

Де можна «побачити» історію?

5 Клас

З давніх-давен люди намагалися зберігати пам’ять про минуле. Для того щоб старовинні предмети, які були важливими для людей та мали культурну цінність не псувалися, їх зберігали та передавали з покоління до покоління. Перші такі «зібрання» можемо знайти у сховищах Кноського палацу на острові Крит, що датується XVI ст. до н. е. або в бібліотеці з м. Ніневія VII ст. до н. е., де зберігалося 25 тис. глиняних табличок зі давніми текстами. Деякі дослідники наводять фрагментарні свідчення, що в VI ст. до н. е. цар Вавилону Набонід збирав старожитності й навіть займався розкопками. За часів Античності у храмах або в приватних колекціях почали зосереджуватися твори мистецтва — картини, ікони, рукописні книги, церковне начиння, ювелірні вироби, скульптури тощо. Саме стародавні греки ввели у використання поняття «музей», проте його використовували в іншому значенні — у дослівному перекладі слово «музей» (або «мусейон») означало «місце для поклоніння музам». Це були спеціальні жертовники для поклоніння давньогрецьким божествам, покровителькам наук і мистецтв. • Розгляньте ілюстрації. Поміркуйте, які предмети найчастіше колекціонують. Якою є їхня цінність для історії?...
0 Переглянути

Урок узагальнення. Контроль і корекція навчальних досягнень

5 Клас

Упродовж останніх занять ви ознайомилися з видами джерел та їхньою важливістю для історії та суспільства. За допомогою вправи «Історичний філворд» знайдіть слова (по горизонталі та по вертикалі), які вам знайомі. Запишіть знайдені слова в зошит й усно поясніть їх. Об’єднайтеся в групи. Розгляньте речові історичні джерела. Складіть перелік запитань (два-три до кожного джерела). Підготуйте розповідь (віртуальну подорож) археологічними розкопками. Запишіть у зошиті стислий її план. Розв’яжіть онлайн-кросворд (зіскакуйте QR-код або перейдіть за посиланням). Із ключовим словом кросворда створіть коротку розповідь-повідомлення для історичної енциклопедії....
0 Переглянути

Практична робота. Як ми дізнаємось про минуле й сучасне

5 Клас

До ____ джерел належать пам’ятки ____ культури. Найчастіше їх здобувають унаслідок археологічних досліджень. До ____ джерел належать ті ____ джерела, які існують у писемному вигляді. Серед них є твори античних авторів, літописи, хроніки, документи. ____ джерела представлені фотографіями, які відображають реальні ____. Здебільшого ____ поєднують відображення події та авторське бачення. До пам’яток образотворчого мистецтва належать ____. У сучасному світі вагомого значення набуває мережа Інтернет, яка перетворилася на місце зберігання ____ джерел. 2. ВЧИМОСЯ ПРАЦЮВАТИ З ДЖЕРЕЛАМИ ІНФОРМАЦІЇ Факт чи фейк? Поміркуйте, чи всі сучасні інформаційні джерела є достовірними. Чи можна їм достеменно довіряти? Як у повсякденному житті ви вирізняєте недостовірну інформацію? Складіть у зошиті пам’ятку «Як опрацювати інформаційне джерело». У сучасному світі інформація — основа життя людини. Недаремно XXI ст. називають «інформаційним», адже людство сьогодні щоденно отримує величезну кількість інформації з газет, телебачення, Інтернету тощо. Зараз не є проблемою знайти й ознайомитися з інформацією на будь-яку тему, яка цікавить людину. Але чи завжди така інформація є достовірною? Чи можна довіряти всьому, що показують, друкують, пишуть, публікують? Для того, щоб людина не вірила фейкам та вміла грамотно «фільтрувати» отриману інформацію, вона має бути медіаграмотною....
0 Переглянути

Де і як зберігаються історичні джерела?

5 Клас

Здавна люди ретельно зберігали відомості про минуле. У кожній родині бережуть свою історію: старі листи й документи, фотографії, відеозаписи. На жаль, зберегти все неможливо. Природні стихії можуть миттєво знищити залишки того, що століттями створювали люди. Іноді й самі люди своїми діями завдають непоправної шкоди — знищують старовинні будівлі, документи, твори мистецтва. Ви вже знаєте, що будь-яку частку минулого, що збереглася до нашого часу, в науці називають історичною пам’яткою. Сукупність пам’яток становить історико-культурну спадщину. Для збереження пам’яток минулого створюються спеціальні установи. Установу, яка збирає, зберігає та виставляє для огляду речові пам’ятки, називають музеєм — із грецької мови «храмом муз». Варто запам’ятати! Музей — заклад, що збирає, вивчає, зберігає та виставляє для огляду речові пам’ятки історії та культури. Хвилинка на цікавинку Давні греки вважали історію мистецтвом. Піклувальницями мистецтв були богині — музи. Муза Кліо в їхній уяві опікувалась історією. Зазвичай її зображували з рукописами в руках. Іноді поруч з нею зображували сонячний годинник — за його допомогою вона спостерігала за часом....
0 Переглянути

Етнографічні джерела — скарбниця традицій

5 Клас

На Землі живе багато різних народів. Кожний з них виник на певній території та об’єднує людей, які розмовляють спільною мовою, мають спільні особливості культури, побуту, традицій та звичаїв. Вчені називають такі спільноти етносами. Варто запам’ятати! Етнос (народ) — спільнота людей, які мають спільну територію походження, мову, культуру, традиції і звичаї. Дослідити минуле історикам допомагає вивчення особливостей різних етносів — їхнього життя і побуту, обрядів, релігійних вірувань і способу життя. Знаряддя праці, одяг, взуття, прикраси, меблі, навіть дитячі іграшки — усе це є пам’ятками народного життя. Їхнім вивченням займається наука етнографія. Варто запам’ятати! Етнографія (з грец. «етнос» — народ, «графос» — пишу) — наука про народи (етноси), що досліджує їхнє походження, розселення, побут і культуру. Етнографія дає відповіді на такі запитання: «Які народи живуть на Землі? Яке їхнє походження? Якими мовами вони розмовляють? Які житла будують? У чому відмінності їхньої культури?»...
0 Переглянути

Аудіовізуальні джерела

5 Клас

Інформацію про минуле містять не лише тексти, міфи, будівлі, предмети побуту. Важливими для історика є людські витвори, які відображають почуття та емоції наших предків. Картини, малюнки, музичні твори, фотографії, фільми, відеоролики є продуктом своєї епохи й дають змогу досліднику/дослідниці зрозуміти світогляд тогочасної людини та її повсякденне життя. Візуальні джерела складні для вивчення — вони втілюють почуття та бачення свого творця, тож досліднику/дослідниці треба насамперед зрозуміти задум автора. До того ж впевненим у правильності свого розуміння не можна бути ніколи, точно це знав лише автор. Робота з образотворчим джерелом передбачає три етапи: опис самого джерела, встановлення його задуму та виділення необхідної історичної інформації про досліджувану епоху. Для цього необхідно встановити чи хоча б зробити припущення про час і місце зображених подій, характеристику людей на зображенні, позицію автора твору, його ставлення до зображеного, обставини, що вплинули на створення образу....
0 Переглянути

Чому важливі писемні джерела?

5 Клас

З різних видів історичних джерел історики найчастіше використовують писемні. Поява писемності стала однією з ознак виникнення цивілізації. Адже тільки вона дала змогу людям передавати одне одному інформацію, зокрема розповідати про те — що, коли, де, і як відбувалося. Варто запам’ятати! Писемні джерела — це тексти (рукописні або друковані,) відтворені на папері чи будь-яких інших матеріалах. Шлях людства до появи писемності був довгим. Найдавнішим письмом історики вважають піктографічне, або малюнкове письмо, де за допомогою малюнків-піктограм передавали загальний зміст вислову. Але така передача інформації була приблизною та часто незрозумілою. На Стародавньому Сході виникло ієрогліфічне письмо, яким користувалися, наприклад, у Давньому Єгипті, і до нашого часу користуються в Японії, Китаї та інших країнах Східної Азії. Ієрогліф — знак, який позначає слово чи поняття. Таких знаків було понад 700, вивчити їх було досить складно, тому і письменних людей було небагато. З поступовим збільшенням кількості понять ієрогліфами почали позначати звуки, але тільки приголосні. Для позначення голосних ставили позначки над ієрогліфами. Тільки в X ст. до н. е. у стародавніх фінікійців виникла абетка — літери для позначення звуків. Таке письмо називають літерно-звуковим або абетковим. На його основі і сьогодні побудовані абетки всіх європейських мов. Творцями слов’янської абетки, що лежить в основі сучасної української, є просвітителі Кирило і Мефодій. Вони створили абетку за зразком грецької і болгарської. Від імені Кирила цю абетку називають кирилицею, а літери — кириличними....
0 Переглянути

Які джерела вважають усними?

5 Клас

До виникнення писемності люди зберігали свій досвід і передавали його наступним поколінням в усному слові: міфах, казках, переказах, легендах, піснях, загадках, прислів’ях і приказках. Все це — усні історичні джерела, які ще називають усною народною творчістю, або фольклором. Варто запам’ятати! Фольклор походить від англ. folk-lore, що в перекладі означає «народна мудрість», «народні знання». Фольклор відображає уявлення народів про світ і суспільство. Ці уявлення передавалися від покоління до покоління. Так народи зберігали свої традиції — досвід, звичаї, норми поведінки, відмінні від інших народів. Без фольклору люди не мали б спільних уявлень про своє минуле і загальні правила життя. Фольклор — цінне історичне джерело. Прислів’я та приказки містять інформацію про тогочасні норми моралі й поведінки. Обрядові пісні розповідають про господарську діяльність, звичаї та вірування. Казки — про бачення людьми світу та їхні бажання і мрії. Із фольклорних творів історики дізнаються, яким було повсякденне життя у давні часи. В усній народній творчості знайшли своє відображення й історичні події. Наприклад, цінну інформацію про життя за часів Давньої Русі містять билини (старини), у яких ідеться про богатирів — оборонців рідної землі. Билини є прикладом історичних переказів — народних оповідей про славетні події, свідками яких були наші предки....
0 Переглянути

Що називають речовим джерелом?

5 Клас

Історія людства бере початок із давніх часів. Вони є найбільш складними для вивчення та оповиті таємницями. Адже від стародавніх часів лишилося найменше свідчень. Писемності тоді ще не було, тож інформацію про ці часи історикам дають різноманітні речі — творіння рук давніх людей. Це й залишки будівель і споруд: фортечних укріплень, палаців, храмів, і давні предмети мистецтва: ювелірні прикраси, скульптури, малюнки й зображення. А найбільше — предмети для повсякденного життя людей: зброя, знаряддя праці, монети, посуд, меблі тощо. Історики називають такі залишки минулого речовими джерелами. Варто запам’ятати! Речові джерела — пам’ятки матеріальної культури, що несуть інформацію про певну історичну епоху. Речових джерел зі стародавніх часів лишилося мало. Виготовлені з крихких матеріалів знищили час і природа, а ті, що вціліли — опинилися переважно під землею у невідомих нам місцях. Виявленням і дослідженням речових джерел займається спеціальна історична дисципліна — археологія. Варто запам’ятати! Археологія (походить від грецьких слів: «архео» — стародавній і «логос» — слово, учення) — спеціальна історична дисципліна, яка вивчає минуле на основі дослідження речових історичних джерел....
0 Переглянути

Урок узагальнення. Контроль i корекція навчальних досягнень

5 Клас

Упродовж останніх занять ми говорили про способи роботи з картографічною інформацією, ознайомлювалися з різними видами карт. Виконуючи практичну роботу, кожний/кожна з вас навчився/навчилася працювати з контурною картою, легендою карти. Ви також дізналися про джерела інформації та їхню роль в історичному дослідженні. Пропонуємо закріпити здобуті знання, виконавши узагальнюючі завдання. 1. ІСТОРИЧНА ШАХІВНИЦЯ Перевірте свої знання за допомогою онлайн-вправи «Історичні шахи»: зіскануйте QR-код або перейдіть за посиланням: Об’єднайтеся в групи. Розгляньте історичні карти. Складіть два-три запитання до кожної карти. Розташуйте карти у хронологічній послідовності. Підготуйте розповідь (віртуальну подорож) за однією з карт. Запишіть у зошиті план своєї роботи. Прочитайте уривки з історичних джерел. Позначте на контурній карті назви міст, що трапляються в тексті. Укажіть історико-географічні регіони, до яких належать ці міста. Уривок 1. «Заклав князь Ярослав Мудрий місто Київ велике, у якому тепер Золоті ворота, заклав церкву Святої Софії митрополичу, а потім церкву Благовіщення святої Богородиці...». Уривок 2. «І подарував Данило Галицький синові своєму місто, яке на його честь назвав Львовом. Збудував Лев для коханої дружини в ньому католицький храм Івана Хрестителя». Уривок 3. «Чимало версій існує про заснування міста Харкова, що на Слобожанщині. Одна з них пов’язана з міфічним Харьком — першим поселенцем. Дехто стверджував, що Харитон (повне ім’я Харька) був козаком, інші розповідають, що до військової служби він не мав відношення, адже займався пасікою»....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 20 21 22 23 24 25 26 27 28 ... 72
Назад

Навігація