Що називають речовим джерелом?
- 23-11-2022, 16:02
- 622
5 Клас , Україна і світ: вступ до історії та громадянської освіти 5 клас Щупак, Власова 2022
§ 14. Що називають речовим джерелом?
Як історики досліджують минуле? Із якими науками пов’язана історія? Ще таке історичні джерела та якими вони бувають?
1. РЕЧОВІ ДЖЕРЕЛА ТА АРХЕОЛОГІЯ
Історія людства бере початок із давніх часів. Вони є найбільш складними для вивчення та оповиті таємницями. Адже від стародавніх часів лишилося найменше свідчень.
Писемності тоді ще не було, тож інформацію про ці часи історикам дають різноманітні речі — творіння рук давніх людей. Це й залишки будівель і споруд: фортечних укріплень, палаців, храмів, і давні предмети мистецтва: ювелірні прикраси, скульптури, малюнки й зображення. А найбільше — предмети для повсякденного життя людей: зброя, знаряддя праці, монети, посуд, меблі тощо. Історики називають такі залишки минулого речовими джерелами.
Варто запам’ятати!
Речові джерела — пам’ятки матеріальної культури, що несуть інформацію про певну історичну епоху.
Речових джерел зі стародавніх часів лишилося мало. Виготовлені з крихких матеріалів знищили час і природа, а ті, що вціліли — опинилися переважно під землею у невідомих нам місцях. Виявленням і дослідженням речових джерел займається спеціальна історична дисципліна — археологія.
Варто запам’ятати!
Археологія (походить від грецьких слів: «архео» — стародавній і «логос» — слово, учення) — спеціальна історична дисципліна, яка вивчає минуле на основі дослідження речових історичних джерел.
Речові джерела, які досліджують археологи, називають археологічними пам’ятками.
Золотий скіфський гребінь
Кістяний браслет (с. Мізин)
Скіфська монета
• Про що, на вашу думку, може розповісти кожна із цих археологічних пам’яток?
Головним методом виявлення речових джерел є розкопки. Але спочатку треба встановити місце, де можна знайти вироблені у давнину речі. Тому археологи мають чіткі правила пошуку давніх пам’яток та організації розкопок. Іноді можливі місця розкопок можна відшукати за інформацією словесних джерел. Так, наприклад, у поемі давньогрецького поета VIII ст. до н. е. Гомера «Іліада» розповідається про облогу міста Троя. Довго це вважалося вигадкою, поки в XIX ст. німецький археолог Генріх Шліман не знайшов залишки Трої на території сучасної Туреччини, скориставшись підказками Гомера.
Попередньо здійснюється археологічна розвідка — вивчення місця майбутніх розкопок. Застосовується навіть аерофотозйомка, яка дає змогу побачити контури давніх споруд з літака або супутника. Якщо пам’ятка міститься під водою, на допомогу приходять засоби підводної археології. Потім робиться пробний розкоп — вузька траншея, що має показати, чи є в ґрунті цікаві для археолога предмети людської діяльності. І тільки якщо знаходять щось варте уваги, то починають розкопки.
Стоянка первісних людей (с. Мізин), близько 18 000 років до н. е.
Розкопки Трої, 3000 — 2500 р. до н. е.
Діємо: практична хвилинка
Розв’яжіть хронологічні задачі:
1. Якщо Мізинську стоянку датують приблизно 18 000 років, до н. е., скільки років стоянці виповнилося у нинішньому році?
2. Виникнення найдавніших поселень на території Трої учені датують 3000 р. до. н. е. Скільки проіснувала Троя, якщо вона була захоплена греками в 1184 р. до н. е.?
Так були знайдені стоянки — місця тимчасового перебування первісних людей. Найдавнішою в Україні є стоянка біля с. Королеве на Закарпатті, їй близько 1 млн років. До найдавніших належать також такі стоянки: с. Молодове на р. Дністер, печера Киїк-Коба в Криму та Кам’яна Могила на Запоріжжі. Робота археолога кропітка й потребує обережності. Давні предмети легко пошкодити, тому застосовують здебільшого легкі лопати, ножі, пензлі. Площу розкопу поділяють на квадрати зі сторонами 10 м і досліджують їх послідовно, ретельно фіксуючи в щоденнику та позначаючи на плані всі знахідки. Речі зазвичай розташовуються у ґрунті культурними шарами — найдавніші розміщуються найглибше, а пізніші за часом — ближче до поверхні.
Варто запам’ятати!
Культурний шар — шар ґрунту, у якому виявлено сліди життєдіяльності людини. Кожний шар відповідає певному історичному часу.
Знайдені речі досліджують у спеціальній лабораторії. Там встановлюють їхній вік і призначення, ретельно описують і роблять висновки. На вік предмета вказують різні ознаки: матеріал виготовлення, форма, місце знахідки, хімічний аналіз ґрунту, схожість з іншими подібними предметами. Споріднені археологічні знахідки поєднуються поняттям археологічна культура.
Варто запам’ятати!
Археологічна культура — група споріднених речових пам’яток, знайдених під час розкопок, що належать до одного історичного часу, мають спільні риси й поширені на одній території.
Назви археологічних культур зазвичай походять від назв місцевостей, де було вперше виявлено пам’ятку (наприклад, трипільська культура — від с. Трипілля на Київщині), або вказують на характерні ознаки археологічних знахідок (культура шнурової кераміки), особливості поховань померлих (зрубна культура).
Ті предмети, які можливо відновити, реставрують — збирають з дрібних фрагментів і надають первісної форми. Такі речі передають на зберігання до музеїв.
2. СПЕЦІАЛЬНІ ІСТОРИЧНІ ДИСЦИПЛІНИ
Крім археології, є інші спеціальні історичні дисципліни, кожна з яких вивчає окремий тип історичних джерел.
Цінним речовим історичним джерелом є монети. На них часто зображували портрети володарів різних епох, родові знаки, дати виготовлення. Зображення і написи на монетах дають змогу встановити дати певних подій, дізнатися про те, які були держави у давнину, хто був їхнім володарем, хто з ким торгував, зовнішність давніх людей. Крім того, стародавні монети дають змогу дослідити технологію їх виготовлення та зробити висновок щодо рівня розвитку тогочасного господарства.
Досліджує монети окрема дисципліна — нумізматика. Найчастіше давні монети знаходять археологи в монетних скарбах. Серед нумізматів скарбом вважається будь-яка кількість монет. Проте історичним джерелом є кожна монета, яку вдалося знайти і дослідити.
Карбувати монети почали відносно пізно. Для їх виготовлення шматок метала клали на ковадло та били молотком з рельєфним малюнком або написом нам ньому. До цього платіжними одиницями були різні предмети, які в певній місцевості вважалися цінними. Зокрема, в поселеннях біля моря це могли бути мушлі, біля лісу — хутро і шкурки звірів.
На українських землях власні монети з’явилися у X ст. за князювання Володимира Великого, але із грошима наші предки познайомилися значно раніше. Вони користувалися монетами сусідніх держав — арабськими дирхемами, перськими драхмами, візантійськими солідусами та західноєвропейськими динаріями (денаріями).
Златники князя Володимира
Давньогрецькі монети
Скіфська монета
Монети радянського періоду
• Яку інформацію, на вашу думку, дають історикам зображені монети?
В окремих людей, родин, міст, регіонів і держав є особливі символи, які називають гербами. В перекладі з німецької це слово означає «спадок», тому що ці зображення справді передавались у спадок з покоління до покоління. Їх можна побачити на монетах, прапорах, побутових речах, зброї, будівлях, у творах мистецтва. Іноді такі зображення яскраві й складні: леви, що спираються на міські брами, кольорові орли з розпростертими крилами й гострими пазурами, дракони та змії, шаблі й списи, лілії і троянди, ключі та хрести. А часом — прості, наприклад звичайні геометричні фігури.
Сучасні герби волинських родин
• Яку інформацію можна отримати із цих гербів?
Науку, що вивчає герби, називають геральдикою. Здавна закладалися правила, за якими створювали герби. Так, наприклад, головною частиною герба, що визначає його форму, є щит. За формою щита визначають країну, у якій жив власник герба, час його створення. У геральдиці застосовують тільки певні кольори: червоний, синій, зелений, чорний, які в різні часи мали різне символічне значення.
Форми щитів: 1, 3 — французький, 2 — іспанський, 4, 5, 8 — німецький, 6 — англійській, 7 — круглий
Оберіть будь-яку форму щита та намалюйте герб своєї родини. Поясніть, чому обрали ті чи інші кольори/зображення.
Герб — символ не тільки окремої родини, а й держави. Є свої герби й у міст. Вони символізують особливості міста, його історичні здобутки, розповідають про заняття його жителів. Чимало сучасних гербів міст і держав дійшли до нас із давнини і є цінним історичним джерелом.
Герб України і герби українських обласних міст
• Що, на вашу думку, символізують ці герби?
Хвилинка на цікавинку
Понад тисячолітню історію має герб України — тризуб. Що саме символізував тризуб, точно невідомо, існують різні версії його тлумачення. Одні в ньому вбачають подобу сокола, інші — якоря, лука та стріл, шолома, сокири або ж рибальської остроги, верхівку хлібного колоса чи символ трьох природних стихій — повітря, води й землі. Проте всі дослідники тризуба сходяться на тому, що він має давнє походження.
Важливим історичним джерелом і символом є прапори. Протягом історії вони бували військовою відзнакою, символом володаря, а згодом стали державним символом. Кожна держава має свій державний прапор. Кольори цих прапорів називають національними. Прапор — символ незалежності держави. Історію та символіку прапорів вивчає історична дисципліна — вексилологія.
Державний прапор України
Прапори інших сучасних держав: 1 — Великої Британії, 2 — Німеччини, 3 — Італії, 4 — Польщі, 5 — Румунії, 6 — Франції
• Що, на вашу думку, символізують кольори зображених прапорів?
Речові джерела досліджують також такі спеціальні історичні дисципліни:
Сфрагістика — вивчає стародавні печатки та штемпелі.
Боністика — досліджує паперові грошові знаки й цінні папери.
Епіграфіка — займається стародавніми написами, які вирізьблені на твердих матеріалах (камені, глині, металі тощо).
Козацька печатка
Австралійський долар
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
І. Знаю й систематизую нову інформацію
1. Дайте визначення поняттям: «речове історичне джерело», «археологія», «археологічна культура», «нумізматика», «геральдика».
2. Знайдіть і покажіть на карті місця знахідок визначних археологічних пам’яток на території України.
3. Чому археологію називають «історією з лопатою»?
ІІ. Обговоріть у групі
Про які особливості способу життя давніх людей можна дізнатися за речовими джерелами? У чому полягають труднощі їх вивчення?
ІІІ. Мислю творчо
Уявіть себе археологом/археологинею. Складіть розповідь про свою участь у розкопках й отриману вами історичну інформацію, використовуючи подані ілюстрації.
Коментарі (0)