Римські імператори кінця II — середини III ст.

Септимій Север:

- збільшив податки;

- розбудовував Рим;

- посилив армію;

- розділив провінції на округи;

- розширив територію;

- переслідував християн

Каракалла:

- знищив свого брата — співправителя Гету;

- вирізнявся жорстокістю щодо непокірних;

- дарував права громадян жителям провінцій;

- провів грошову реформу;

- розбудовував дороги

Макрін:

- відновив колишній розмір подвоєного Каракаллою податку за викуп із рабства та спадщину;

- скасував рескрипти попередників імператорів, щоб суд відбувався на підставі законів

Елагабал:

- уславився неймовірною жорстокістю та марнотратством;

- організовував жертвоприношення на свою честь;

- нехтував державними справами;

- продавав усім охочим звання й посади

Реформи Діоклетіана

У 284 р. римським імператором став командир двірцевих військ Діокл, відомий як Діоклетіан Август, — найкривавіший переслідувач християн. Він зумів тимчасово стримати кризові явища, зміцнив владу імператора як одноосібного правителя. З його приходом у римській історії почався період, який називають домінат, що характеризувався перетворенням держави на монархію з необмеженою владою імператора. Домінат Діоклетіана ґрунтувався на звичаях,запозичених зі Сходу. Імператор одноосібно приймав закони імперії, призначав чиновників усіх рівнів та багатьох офіцерів армії й носив титул голови колегії жерців — понтифіків.

Діоклетіан

Термін домінат, на думку вчених, походить від звичайного для того часу звернення до імператора — dominus et deus, що у перекладі з латини означає «пан і бог».

Діоклетіан розділив і розширив цивільну й військову службу імперії, створивши найбільший уряд в історії держави. Він заснував нові адміністративні центри в Нікомедії, Медіоланумі, Антіохії та Трірі (система тетрархії — розподілу влади між чотирма співправителями), які були розташовані ближче до кордонів імперії, на відміну від столиці. На такі значні проекти потрібні були великі асигнування, тому Діоклетіан упорядкував податки. Стягування коштів стало справедливішим, систематизованим та швидким.

Військо відродило колишню могутність, що дало змогу імперії залишитися практично недоторканою ще протягом 150 років.

Реформи Константина

У 306 р. британські легіонери проголосили імператором талановитого і відважного свого командира Константина. Його назвали Великим тому, що він досяг влади не лише зброєю, а й завдяки мирним угодам.

Арку Константина поблизу Колізея у Римі збудовано на честь його перемоги над Максенцієм — також претендентом на трон.

Пригадайте, символом яких подій було зведення подібних арок у Римі.