Народження цивілізації Дворіччя
- 10-11-2022, 21:24
- 365
6 Клас , Всесвітня історія. Історія України 6 клас Щупак, Піскарьова 2019
§ 13. Народження цивілізації Дворіччя
Працюючи з текстом підручника, визначте спільні риси цивілізацій Дворіччя й Давнього Єгипту.
1. ПРИРОДА ТА НАСЕЛЕННЯ ДВОРІЧЧЯ
Від гір Вірменії на півночі до Перської затоки на півдні, від гір Ірану на сході до Сирійського степу на заході, між річками Тигр і Євфрат простяглася велика територія Дворіччя. Давньогрецькі географи дали цій землі назву Месопотамія (Межиріччя).
Найдавніші цивілізації Дворіччя. Шумер. Давньовавилонське царство
1. Уважно розгляньте карту та спробуйте пояснити походження назви регіону.
2. Висловте припущення щодо природних умов Дворіччя.
3. Як, на вашу думку, природні умови Дворіччя впливали на заняття населення?
У VII-VI тис. до н. е. люди заселяли Північну Месопотамію, де клімат і природні умови були сприятливішими, ніж на півдні. Наприкінці VI і в V тисячолітті до н. е. на території Південної Месопотамії з’явилися перші поселення шумерів.
Селище давніх шумерів
1. Розгляньте малюнок, визначте основні заняття шумерів.
2. Які знаряддя праці використовували шумери?
3. Чим господарювання шумерів було схоже на господарювання давніх єгиптян?
4. Як впливало на спілкування з іншими народами розташування Дворіччя на берегах великих річок та біля моря?
5. Складіть розповідь про господарство шумерів.
Рослинність і тваринний світ Дворіччя були досить різноманітними. На значній території країни вирощували фінікову пальму та різноманітні городні й садові культури. У річках було багато риби, в очеретах і на болотах — птиці. З великих тварин водилися дикі бики, осли, свині, газелі, зайці, страуси, леви тощо.
Гудеа — енсі (правитель) м. Лагаш, ХХІІ ст. до н. е. (Лувр, Париж)
Шумер з м. Ешнунни, 2750-2600 рр. до н. е. (скульптура з храму Тель-Ахмар)
Зовнішній вигляд шумерів можна уявити за пам'ятками шумерської скульптури. Користуючись поданими зображеннями, опишіть давніх шумерів.
2. МІСТА-ДЕРЖАВИ ШУМЕРУ
Поміркуймо!
- 1. Як природні умови Месопотамії могли вплинути на відносини членів суспільства?
- 2. Чому поселення шумерів розвинулися в міста-держави?
- 3. Працюючи далі з текстом підручника, виокремте суспільні верстви населення шумерських міст-держав та побудуйте їхню ієрархію.
У IV тис. до н. є. на півдні Дворіччя, в Шумері, існувала велика кількість міст-держав. Вони були невеликими за територією, містили в собі одне велике місто із сусідньою сільськогосподарською округою.
Варто запам’ятати!
Місто-держава — держава, територія якої обмежується лише містом, іноді — прилеглими територіями.
Діємо: практичні завдання
- 1. Уважно розгляньте карту на с. 54. Назвіть найвідоміші міста-держави Шумеру.
- 2. Зверніть увагу на те, як відрізняється позначення на карті держави та міста-держави.
- 3. За допомогою карти з'ясуйте, що впливало на вибір місця розташування міст-держав.
- 4. Позначте на контурній карті річки Тигр і Євфрат, найвідоміші міста-держави Шумеру.
У містах-державах жили ремісники, торговці, рабовласники, раби. На чолі держави стояв енсі, або лугаль, — верховний жрець, що не тільки правив богослужіння, а й керував будівельними роботами, розпоряджався всім господарством. Спочатку влада енсі була виборною, але з розвитком нерівності в суспільстві вона стала монархічною. Опорою правителя була добре навчена армія.
Поміркуймо!
Навіщо правителям міст-держав були потрібні великі, добре озброєні армії?
Між містами-державами йшла запекла боротьба за панування у Дворіччі.
Спочатку піднеслося містоКіш, потім — Урук, на чолі якого в середині III тис. до н. е. стояв Гільгамеш — улюблений герой шумерських та аккадських міфів. Легендарному Гільгамешу вдалося об’єднати під владою Урука такі міста, як Адаб, Ніппур, Лагаш, Умму.
Згодом провідну роль у Південному Дворіччі захопило місто Ур — одне з найдавніших і найбагатших у країні.
Гільгамеш із левом (рельєф з палацу ассирійського царя Саргона II в Дур-Шаррукіні, VII ст. до н. е.)
Центральний храм Ура — зикурат (сучасне фото)
1. Поміркуйте, які почуття в жителів міста мав викликати храм.
2. Чи легкою справою для тогочасних людей було будівництво такого храму?
3. Про який стан держави свідчить спроможність побудувати такий храм?
Усі жителі в містах-державах цілком залежали від величезного бюрократичного апарату: чиновників, наглядачів, писарів, які служили цареві й допомагали йому управляти державою, а також воїнів і самого правителя. Населення було поділене на загони хліборобів, скотарів, рибалок, будівельників, ремісників, які під невсипущим контролем чиновників щодня з ранку до вечора виконували певні роботи.
Клинописна табличка з найдавнішим у світі міжнародним договором
Пізнавально й цікаво
Про роль клинопису в житті давніх цивілізацій
Велике значення для впорядкування державних справ у шумерських містах-державах мала писемність. Писемність Дворіччя — клинопис — вважається найдавнішою системою письма. Месопотамським клинописом користувалися понад 35 століть, він був міжнародним письмом Близького Сходу, тому його називають «латиницею Стародавнього Сходу».
- 1. Поміркуйте, для чого в шумерських містах-державах використовували письмо.
- 2. Чи легко було оволодіти клинописом? Обґрунтуйте свою думку.
Згодом міста-держави були об’єднані в Шумерське царство, яке пізніше захопила сильніша держава — Аккад.
ЗНАЮ й РОЗУМІЮ: запитання та завдання
I. Знаю нове
- 1. Розгадайте кросворд анаграм (безладна перестановка букв у слові, що утворює інше слово) та поясніть значення вміщених у ньому слів.
- 2. Поясніть, як природні умови вплинули на виникнення назви Давнього Дворіччя (Межиріччя).
- 3. Чому землеробство жителів Межиріччя називають іригаційним?
II. Обговорюємо в групі
- 1. Що, на вашу думку, сприяло формуванню перших державних утворень Дворіччя — міст-держав Шумеру?
- 2. Поміркуйте, чому шумерські міста-держави прагнули до підкорення інших міст-держав?
- 3. Схематично упорядкуйте ієрархію суспільних верств міст-держав Шумеру. Чи схожа вона з давньоєгипетською? Свою думку обґрунтуйте.
- 4. Назвіть спільні риси цивілізацій Дворіччя і Давнього Єгипту.
III. Мислю творчо
- 1. Продовжуйте укладати ілюстровану шкалу часу або хронологічну таблицю «Давні цивілізації Африки та Азії».
- 2. Започаткуйте творчий проєкт «Туристичні скарби цивілізації Дворіччя». Під час виконання зверніть увагу на те, в яких сучасних країнах, містах, музеях можна побачити й ознайомитися з історичними пам'ятками цивілізації Дворіччя — відтак спробуйте укласти карту туристичного маршруту.
Коментарі (0)